Ухвала

від 12.12.2024 по справі 357/17522/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/17522/24

Провадження № 2/357/6253/24

У Х В А Л А

іменем України

12 грудня 2024 року уддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О.І., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Ковалівської сільської ради, третя особа: державний нотаріус Третьої білоцерківської державної нотаріальної контори Руденко Надія Петрівна про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовною заявою до Ковалівської сільської ради, третя особа: державний нотаріус Третьої білоцерківської державної нотаріальної контори Руденко Надія Петрівна про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з жовтня 2011 року вона і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 почали проживати разом однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу та вести спільне господарство. За час спільного проживання та до самої смерті, вони з ОСОБА_2 були справжньою сім`єю, мали спільний бюджет, тримали домашнє господарство. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина за законом на житловий будинок із земельною ділянкою в АДРЕСА_1 та на квартиру в АДРЕСА_2 . Після встановлення факту проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 2011 року по день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вона звернулась до державного нотаріуса із заявою для оформлення спадкових прав на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , проте, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказане майно, у зв`язку із пропущенням строку для вступу у спадщину.

Таким чином, зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відносно спадщини, що складається із нерухомого майна, розташованого в с. Червоне та в м. Фастові.

Дослідивши вказану позовну заяву та додані до неї документи в порядку вирішення питання про відкриття провадження у справі вважаю, що позивачем при зверненні до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з даним позовом порушено правила підсудності, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас протии України» та «Сокуренко та Стригун протии України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Під підсудністю у цивільному процессуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

ВССУ у своєму листі № 6-47/0/9-12 від 10.07.2012 (далі лист ВССУ №6-47/0/9-12) зазначає, що територіальна підсудність визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноважень суду першої інстанції (ст. 108-114 ЦПК України). Ст. 109 ЦПК України визначає підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, а ст. 114 ЦПК України правила виключної підсудності. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи щодо спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність в матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається, що він прийняв спадщину. Відповідно до ст. 66 ЗУ «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини. На позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності, і вони пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.

З урахуванням викладеного, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

ВП ВС у постанові від 16.02.2021 року у справі № 911/2390/18 висловлена правова позиція, що нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення. Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо,так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Таким чином спір, що виник між сторонами має предметом встановлення наявності поважних причин для пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини та має виключну підсудність, тобто повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна.

Як вбачається із матеріалів справи та наданих документів, позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ; відповідач Ковалівська сільська рада знаходиться за адресою: вул. Монастирська, буд. 1, с. Ковалівка, Білоцерківський район (колишній Васильківський район), Київська область. Позивач ОСОБА_1 просить встановити додатковий строк для прийняття спадщини на житловий будинок із земельною ділянкою в АДРЕСА_1 та на квартиру в АДРЕСА_2 .

17 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів», згідно з якою в Україні утворено 136 нових районів та ліквідовано 490 старих.

Однак, згідно пункту 3 розділу ХІІ «Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 р., районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Таким чином, зміна адміністративно-територіального устрою може бути лише підставою для перегляду наявної системи судоустрою в порядку, визначеномуКонституцієюта законодавством України.

Окрім цього, згідно вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 3-1розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів» від 1 грудня 2022 року № 2808-IX, до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX».

Зазначене підтверджено Радою суддів України у листі від 22.07.2020 року № 9рс- 466/20-вих, відповідно до якого до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розглядсправ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Також, відповідно до Закону України «Про внесення зміни до пункту 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку із утворенням (ліквідацією) районів», у пункті 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 31, ст. 545 із наступними змінами) цифри і слова «1 січня 2022 року» замінити цифрами і словами «1 січня 2023 року».

Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до пункту 3-1 розділу XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів» «3-1 До набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX».

За вищенаведених обставин, приходжу до висновку, що зазначена справа не підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області, оскільки майно знаходиться у Фастівському районі та в місті Фастів, що територіально не відноситься до даного суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншого суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції ( підсудності) іншого суду.

Усі справи, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, розглядаються судом за встановленими правилами підсудності, а їх порушення є ознакою незаконності рішення. Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Враховуючи, що поданий позов територіально не підсудний Білоцерківському міськрайонному суду Київської області, а підсудний Фастівському міськрайонного суду Київської області, вважаю за необхідне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковалівської сільської ради, третя особа: державний нотаріус Третьої білоцерківської державної нотаріальної контори Руденко Надія Петрівна про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, передати за підсудністю до Фастівського міськрайонного суду Київської області (вул. Івана Ступака, буд. 25, м. Фастів, Київська область, 08500).

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 32 ЦПК України, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст.ст. 30, 31, 32, 187, 352-354 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Справу № 357/17522/24 провадження № 2/357/6253/24 за позовом ОСОБА_1 до Ковалівської сільської ради, третя особа: державний нотаріус Третьої білоцерківської державної нотаріальної контори Руденко Надія Петрівна про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, надіслати за підсудністю для розгляду до Фастівського міськрайонного суду Київської області (вул. Івана Ступака, буд. 25, м. Фастів, Київська область, 08500).

Передачу справи здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційної інстанції безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Особи, які не були присутніми в судовому засіданні при оголошенні ухвали, мають право на її оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Ухвала суду надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя О. І. Орєхов