Рішення

від 04.12.2024 по справі 544/626/24

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/626/24

пров. № 2/544/354/2024

Номер рядка звіту 71

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Нагорної Н. В.,

за участю:

секретаря - Киричевської В.М.,

учасників справи:

представника позивачки - адвоката Гордієнка Ю.П.,

представника третьої особи Грицай І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду по вул. Соборна, 41, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Відділ (служба) у справах дітей Пирятинської міської ради Полтавської області, про позбавлення батьківських прав,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Гордієнко Ю.П. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, в обгрунтування якого зазначив таке. ОСОБА_1 з 18.08.2007 по 08.10.2012 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . Від цього шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є спільна неповнолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 залишилася проживати разом із матір`ю ОСОБА_1 , і з того часу повністю перебуває лише на її утриманні. Відповідач ОСОБА_5 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до ОСОБА_4 , а саме: не піклується про фізичний і духовний розвиток доньки, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідне харчування, медичний догляд, лікування ОСОБА_4 , що негативно впливає на фізичний розвиток ОСОБА_4 як складову виховання; не спілкується з ОСОБА_4 в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає ОСОБА_4 доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання освіти ОСОБА_4 . Вищевказані факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення ОСОБА_2 від виховання та утримання ОСОБА_4 , свідомого нехтування ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення ОСОБА_2 до своїх батьківських обов`язків.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 пояснила, що відповідач дитиною взагалі не опікувався, не спілкувався і не цікавився її розвитком. Відповідач виїхав закордон на початку війни і більше в країну не приїздив, її номер телефону і доньки в нього є. Від його родичів дізналася, що ОСОБА_2 має образу на дитину через те, що вона казала йому, що якщо він не буде спілкуватися з нею, то вона змінить прізвище, а він їй відповів, що змінюй. Донька навіть не отримує від батька привітань з днем народження. В режимі переписки на початку 2022 року було останнє спілкування, до цього років два перед цим було спілкування, донька хотіла з ним зустрітися, але він відмовився. Коли вони тільки розлучилися відповідач давав 500грн один раз на рік, потім він одружився приблизно в 2013-2014 роках, в нього з`явилося двоє дітей, і він наголошував на тому, що більше не зможе допомагати. На аліменти позивачка не подавала. Позивачка телефонувала відповідачу 3 місяці тому і просила в нього кошти на операцію для ОСОБА_6 , але він відмовив у допомозі. ЇЇ чоловік хоче вдочерити ОСОБА_6 .

Представник позивачки в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи від нього наявне клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи - Відділу у справах дітей Пирятинської міської ради позовні вимоги підтримала, вважає, що є підстави для позбавлення відповідача батьківських прав.

Суд відповідно до ч. 2 ст. 171 СК України вислухав думку неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , яка дала наступні пояснення. Зі своїм батьком ОСОБА_2 вона не спілкується, батьки разом не проживають з того часу, як їй виповнилося 3 роки. З того часу вона з батьком не спілкувалася, до війни вона йому написала, коли він їхав у Норвегію, що саме він відповів їй, вона не пам`ятає. Він обзивав її злою, казав, що в неї сірий світ. До війни батько вітав її з днем народження, останній раз вони зустрілися в січні 2020 року. Батько їй на день народження навіть нічого не дарував, один раз поповнив рахунок на мобільний телефон. У нього є свої діти, двоє синів.

Судом в порядку ст. 63, 180 ЦПК України для встановлення фактичних даних були допитані свідки: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_7 дала пояснення про те, що вона є хрещеною ОСОБА_6 . Батько ОСОБА_6 - ОСОБА_9 її однокласник, тому знає його давно. Познайомилися з ОСОБА_10 через нього. Після того як ОСОБА_9 та ОСОБА_11 розлучилися, він з ОСОБА_6 не спілкувався, матеріально їй не допомагав. Коли його зустрічала та щось питала про ОСОБА_6 , то він нічого не міг розказати, бо нічого не знав. На хрестинах його також не було. З ОСОБА_10 та ОСОБА_6 зустрічається регулярно, кожного місяця, ніколи під час цих зустрічей ОСОБА_2 не було. ОСОБА_6 їй розповідала, що в цьому році батько навіть не привітав її з днем народження. Де наразі перебуває ОСОБА_9 їй не відомо.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що більше 9 років спілкується з позивачкою ОСОБА_10 , їхні чоловіки спілкуються, проживали вони без відповідача ОСОБА_2 , ні разу його не бачила разом з ОСОБА_6 , ні в школі, ні за її межами. Оскільки вона спілкується з ОСОБА_6 , то їй відомо, що ніякої допомоги від ОСОБА_2 не було і не має, чула, що він за кордоном.

Суд, заслухавши доводи сторін та їх представників, пояснення свідків, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши надані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 9).

Згідно копії рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 28 вересня 2012 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_12 розірвано (а.с.6).

Як встановлено на підставі копії рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 04.09.2017, з 24.09.2013 ОСОБА_12 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_13 , її прізвище після реєстрації шлюбу - ОСОБА_14 ; 04.09.2017 шлюб було розірвано, 10.10.2023 ОСОБА_1 знову зареєструвала шлюб з ОСОБА_13 (а.с.7, 8).

Згідно довідки, виданої головою ОСББ «Європейська 4-Б» від 22.03.2024, ОСОБА_1 дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із донькою ОСОБА_4 з 2016 року по даний час; батько дитини ОСОБА_2 за даною адресою не проживає, до дитини не приходив (а.с. 11).

Відповідно до довідки № 01-41/138 від 25.03.2024, виданої класним керівником учениці 9Б класу Пирятинського ліцею Пирятинської міської ради Полтавської області ОСОБА_4 (з вересня 2019 року та на даний час), її батько ОСОБА_2 в цей період не приймав участі у шкільному житті своєї доньки (а.с.12).

Згідно довідки від 25.03.2024, виданої лікарем ОСОБА_20 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому, що під час спостереження дитини з 2016 року і по даний час батько не супроводжував її для консультації або амбулаторного лікування (а.с. 13).

Як встановлено судом відповідач ОСОБА_2 одружений з 17.08.2013 на ОСОБА_16 (а.с. 68), та має від цього шлюбу двох неповнолітніх дітей (а.с. 69,70).

Згідно інформації, наданої Головним Центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 19-48562/18/24-Вих. від 15.07.2024, згідно витягу з інформації щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованоютериторією України, вбачається, що в період з 01.01.2022 станом на 08:50 15.07.2024 громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перетнув кордон через пункт пропуску Шегині 17.04.2022 о 09:04:21 в якості пішохіда (а.с. 54, 58). Надалі в Україну ОСОБА_2 не повернувся.

Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 стосовно дитини ОСОБА_4 , затвердженого рішенням виконкому Пирятинської міської ради від 14.06.2024 № 357, відповідно до акту обстеження умов проживання від 27 травня 2024 року, мати ОСОБА_1 з дітьми та чоловіком проживають у квартирі з усіма комунальними зручностями, санітарно-гігієнічні умови помешкання добрі, чисто, тепло, затишно, наявні необхідні меблі, побутова техніка та речі повсякденного вжитку. Дитина ОСОБА_6 має окрему облаштовану кімнату, дитина забезпечена сезонним взуттям, одягом, канцелярським приладдям, комп`ютерною технікою, продуктів харчування достатньо. Мати повністю утримує свою доньку, займається її вихованням. У своїх поясненнях ОСОБА_17 зазначила, що батько не бере участі у вихованні доньки та не спілкувався з нею з 2012 року. Останні декілька років батько ОСОБА_18 перебуває за кордоном, батько донці не телефонує, не цікавиться її життям та здоров`ям, матеріально не допомагає. По питанню розв`язання будь-яких можливих спорів щодо участі у вихованні доньки ОСОБА_2 до відділу (служби) у справах дітей Пирятинської міської ради не звертався, що вказує на відсутність спорів та байдужість батька до долі своєї дитини. Виходячи з вищевикладеного, ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно виховання та утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько не піклується про життя та здоров`я своєї дитини, що вказує на небажання утримувати та виховувати її, тому він заслуговує на позбавлення батьківських прав. З огляду на зазначене є всі підстави позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_2 стосовно неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 47).

Після встановлення зазначених обставин, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно приписів ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи. Згідно принципу статті 6 Декларації, дитина для повного і гармонічного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до Конвенції ООН «Про права дитини», ратифікованої постановою Верховної Ради від 27.02.1991 р., держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Відповідно до Конвенції ООН «Про права дитини» держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно принципу ст.6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонічного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

За приписами ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідач вказані вимоги закону не виконує, участі у вихованні дитини не приймає, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК Українимати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як слідує з п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.07, із змінами, внесеними постановою Пленуму ВС України № 20 від 19.12.08, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 досить тривалий час ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно доньки ОСОБА_4 , донькою взагалі не цікавиться, вихованням не займається, матеріальної допомоги на її утримання не надає, не приймає участі у житті доньки, що свідчить про його свідому винну поведінку та є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків порушує права та інтереси неповнолітньої ОСОБА_4 , тому суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог щодо позбавлення ОСОБА_19 батьківських прав та задоволення позову.

Керуючись ст.6-13, 76-81, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Відділ (служба) у справах дітей Пирятинської міської ради Полтавської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 13.12.2024.

Суддя Н.В.Нагорна