Ухвала

від 03.12.2024 по справі 551/2272/22

ШИШАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 551/2272/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Вергун Н.В.,

за участю: секретаря судових засідань Курінної Я.М.,

представника стягувача - адвоката Бідюк Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Шишаки Миргородського району Полтавської області подання приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення частки боржника в спільній сумісній власності, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2024 року приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. звернувся до суду з поданням про визначення частки боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ? частини в праві власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка ) з кадастровим номером 5324082401:01:001:0186, загальною площею 0.1577 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, приватний виконавець просив розгляд подання проводити у його відсутність.

Ухвалою суду від 05 вересня 2024 року розгляд подання призначено о 15 год. 00 хв. 19 вересня 2024 року ( а.с. 53 ).

18 вересня 2024 року від представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Роменської Т.В. надійшли заперечення на подання приватного виконавця, відповідно до яких просила подання залишити без розгляду, посилаючись на те, що, звернувшись з поданням про вирішення питання щодо визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності подружжя, яким боржник володіє спільно з членами сім`ї, частка боржника у спільному майні не визначена, а отже наявний спір про право, який вирішується у позовному провадженні, а не в межах справи в порядку розділу « Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів ( посадових осіб ) » ЦПК України.

Окрім цього, приватним виконавцем не надано суду жодних доказів щодо відсутності спору про право щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324082401:01:001:0186, загальною площею 0.1577 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та придбана дружиною боржника - ОСОБА_3 за власні кошти ( а. с. 62 66 ).

08 жовтня 2024 року представник стягувача ОСОБА_2 - адвокат Бідюк Я.М. надала суду додаткові письмові пояснення, відповідно до яких просила не брати до уваги заперечення представника боржника, оскільки підставою звернення приватного виконавця до суду з зазначеним поданням слугувала бездіяльність боржника, що ускладнює виконання рішення суду. Зазначене у поданні нерухоме майно є спільною сумісною власністю боржника та його дружини в рівних частках, набуте ними в шлюбі. Визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення на майно, яке разом з тим ускладнено через те, що частка боржника у спільній сумісній власності не визначена ( а. с. 78-84 ).

09 жовтня 2024 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розгляд подання приватного виконавця у його відсутність ( а.с. 99 ).

У судовому засіданні представник стягувача - адвокат Бідюк Я.В. подання підтримала та просила його задовольнити, виходячи з обставини, що у ньому викладені, та не брати до уваги позицію представника боржника, що викладена у запереченнях.

Інші учасники судового провадження, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час розгляду справи у судове засідання не з`явилися, причин своєї неявки не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не заявили ( а.с. 110 116 ).

Зважаючи на те, що неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами ( ч. 2 ст. 443 ЦПК України ), суд приходить до висновку про розгляд подання у відсутність ініціатора подання, боржника, його представника, стягувача та заінтересованої особи.

Вислухавши думку представника стягувача, вивчивши доводи, викладені в поданні приватного виконавця, суд, керуючись принципом верховенства права, приходить до наступних висновків.

Так, рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 09 березня 2023 року у справі № 551/2272/22, позов ОСОБА_2 задоволено та, як наслідок, вирішено стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: Полтавська область, Миргородський район, с. Ковалівка, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , заборгованість за договором позики від 29 грудня 2019 року 275 400.00 доларів США в рахунок відшкодування основної суми боргу, 468 180.00 доларів США в рахунок відшкодування процентів від суми позики та 20 673.86 доларів США в рахунок відшкодування 3 % річних за період прострочення грошового зобов`язання з 02 травня 2020 року по 01 листопада 2022 року, а всього 764 253 ( сімсот шістдесят чотири тисячі двісті п`ятдесят три ) доларів США 86 ( вісімдесят шість ) центів.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишено без задоволено, а рішення суду від 09 березня 2023 року, - без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової плати касаційного цивільного суду від 20 листопада 2024 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 09 березня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року в частині позовної вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення процентів за користування позикою змінено та викладено абзац другий резолютивної частини рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 09 березня 2023 року у наступній редакції:

«Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: Полтавська область, Миргородський район, с. Ковалівка, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , заборгованість за договором позики від 29 грудня 2019 року 275 400 дол. США в рахунок відшкодування основної суми боргу, 55 080 дол. США в рахунок відшкодування процентів від суми позики та 20 673,86 дол. США в рахунок відшкодування 3 % річних за період прострочення грошового зобов`язання з 02 травня 2020 року по 01 листопада 2022 року, а всього 351 153,86 дол. США».

Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 09 березня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року в частині позовної вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення основного боргу за договором позики та 3% річних залишено без змін.

Поновлено виконання рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 09 березня 2023 року в частині стягнення основного боргу та 3 % річних.

04 грудня 2023 року Шишацьким районним судом Полтавської області видано виконавчий лист у справі № 551/2272/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 29 грудня 2019 року 275 400.00 доларів США в рахунок відшкодування основної суми боргу, 468 180.00 доларів США в рахунок відшкодування процентів від суми позики та 20 673.86 доларів США в рахунок відшкодування 3 % річних за період прострочення грошового зобов`язання з 02 травня 2020 року по 01 листопада 2022 року, а всього 764 253 ( сімсот шістдесят чотири тисячі двісті п`ятдесят три ) доларів США 86 ( вісімдесят шість ) центів ( а. с. 8 ).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Скрипником В.Л. 05 грудня 2023 року відкрито виконавче провадження № 73513890 з виконання виконавчого документа ( а. с. 7, зворот ).

05 грудня 2023 року вказана постанова направлена боржнику ( а.с. 7 ), яка ним отримана 12 грудня 2023 року, що вбачаться з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с. 21 ).

Постановою приватного виконавця від 05 грудня 2023 року, об`єднано виконавчі провадження за номерами 73513607, 73513890, 73514187 у зведене виконавче провадження № 73514911, де боржником являється ОСОБА_1 ( а.с. 21, зворот ).

Постановою приватного виконавця від 05 грудня 2023 року у межах суми загальної суми звернення стягнення (30740284 грн. 86 коп. ) накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, що належать боржнику ОСОБА_1 ( а.с. 26, зворот ).

11 січня 2024 року приватним виконавцем винесено аналогічну постанову ( а.с. 28 )

Постановою приватного виконавця від 06 грудня 2023 року у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів ( 30740284 грн. 86 коп. ) накладено арешт на, належне боржнику ОСОБА_1 , нерухоме і рухоме майно ( а.с. 23, 22 зворот ).

Постановою приватного виконавця від 06 червня 2024 року оголошено у розшук рухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 ( а.с. 34, зворот ).

У подальшому приватним виконавцем встановлено, що 13 липня 2017 року, ОСОБА_3 прийняла у власність земельну ділянку, загальною площею 0.1577 га, кадастровий номер 5324082401:01:001:0186, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка ), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , про що уклала договір купівлі продажу серії НМЕ 721329, який зареєстровано в реєстрі за № 1570 ( а.с. 48, зворот 49 ).

Відповідно до п. 8 зазначеного договору, придбання земельної ділянки за цим договором вчиняється за письмовою заявою чоловіка покупця ОСОБА_1 , справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Дубовою Т.В. 13 липня 2017 року за реєстровим номером 1569 ( а.с. 49 ).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав, 13 липня 2017 року ОСОБА_3 зареєструвала права власності на придбану земельну ділянку, номер відомостей про речове право: 21368736 ( а. с. 50 )

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, 24 травня 2003 року боржник ОСОБА_1 у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області за актовим записом 428 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 ( а. с. 47 48 ).

За правилами ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно зі ст.443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Частиною першою статті 368 ЦК України визначено, що спільна сумісна власність - це спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.

Згідно із частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до статті 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Питання звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності, регулюється ст.371 ЦК України, згідно з якою кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, крім випадків, установлених законом. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366 цього Кодексу.

Згідно із статтею 366 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом. У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов`язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, провадиться згідно зі статтею 370 ЦК України, відповідно до якої співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Відповідно до ч. 2 ст.370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного з співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Велика Палата Верховного Суду 15 січня 2020 року по справі № 367/6231/16-ц (ЄДРСРУ № 87393444) зазначила, що поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 52 Закону про ВП 1999 (частина шоста статті 48Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції є тотожною) передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена.

З урахуванням наявності суперечливих висновків судів касаційної інстанції, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 822/1154/16 (провадження № К/9901/8843/18) шляхом вказівки, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, яка може бути об`єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об`єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.

Отже, визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення боргу із боржника, який немає іншого майна, на яке може бути звернено стягнення.

Визначення такої частки не призведе до звуження належних боржнику прав на майно, оскільки предметом розгляду подання є не звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 464/2227/17.

З матеріалів справи вбачається, що шлюб між боржником ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровано 24 травня 2003 року (а.с.47), а земельна ділянка за ОСОБА_3 зареєстрована 13 липня 2017 року (а.с.50), тобто під час шлюбу.

За таких обставин спірна земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя та належить кожному з них по ? частині.

Враховуючи, що визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності необхідно для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення з боржника боргу, суд приходить до висновку, що подання виконавця є обґрунтованим та відповідає вимогам ст. 443 ЦПК України.

Зважаючи на викладені обставини, суд не приймає до уваги доводи представника боржника, що викладені у письмових запереченнях на подання приватного виконавця.

На підставі викладеного та керуючись ст. 443 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Подання приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення частки боржника в спільній сумісній власності, - задовольнити.

Визначити ? частку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 у нерухомому майні, а саме земельній ділянці для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка ), площею 0.1577 га, з кадастровим номером 5324082401:01:001:0186, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: