Рішення

від 09.12.2024 по справі 752/23722/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/23722/24

Провадження № 2-о/752/787/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09.12.2024 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі: головуючого по справі судді - Мазур Ю.Ю.,

за участю секретаря - Бєляєвої К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2024 заявник ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , інша особа: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту смерті.

Свою заяву обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Заявник ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом померлого ОСОБА_3 . Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для одержання свідоцтва про смерть відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.11.2024 заяву ОСОБА_1 , інша особа: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті, залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.

28.11.2024 року від представника заявника надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.12.2024 відкрито провадження по справі та постановлено проводити розгляд за правилами окремого провадження.

Заявник в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку; заяв чи клопотань про розгляд справи за її відсутності до суду не надійшло.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку; заяв чи клопотань про розгляд справи за їх відсутності до суду не надійшло.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Сартана, міста Маріуполя, Донецької обл., Україна, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Іллічівським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області, 28.08.1998 р.

Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 на час смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Іллічівським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області, 28.08.1998 р.

Відповідно до копії заповіту серії ВСР № 887511 від 12.04.2006 року, який зареєстрований у реєстрі за номером 2134, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належну йому на праві особистої власності земельну ділянку, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ДН № 068579, заповів - ОСОБА_1 .

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 25.09.2024 «Міським відділом запису актів громадянського стану Маріупольського міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки», актовий запис № 602.

Відповідно до довідки про смерть № 2937/03-96 від 26.09.2024 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті: хронічна ішемічна хвороба серця.

Згідно з ч. 1 ст. 2 та ч. 1 ст. 4 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч.4 ст. 317, п. 8 ч.1 ст. 430 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

За змістом п.п. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Державна реєстрація смерті громадянина України ОСОБА_3 не була проведена на території України, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Аналіз документів, представлених заявником, свідчить, що для підтвердження факту смерті ОСОБА_3 , пред`явлено документи, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, з 07 квітня 2014 року Маріупольський р-н Донецької області відноситься до відповідних територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права.

Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Як зазначено у вказаному вище Інформаційному листі, такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, при ухваленні рішення суду документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток, беруться до уваги судом та оцінюються разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 258-259, 315-317, 319, 430 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті- задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Сартана, Маріупольського р-н, Донецької обл. Україна,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сартана, Маріупольського р-н, Донецької обл., з метою подальшої державної реєстрації смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного свідоцтва про смерть.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Оскарження не зупиняє його виконання.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя Ю.Ю. Мазур