Ухвала

від 13.12.2024 по справі 756/15986/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/15986/23

Провадження № 2-др/756/197/24

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, у справі за позовом Приватного підприємства «Торговий Дім ПОЛЯКОВ» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом Приватного підприємства «Торговий Дім ПОЛЯКОВ» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди.

26.11.2024 до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Авраменко Д.О. про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, у якій зазначив, що з метою отримання правової допомоги між відповідачем та адвокатом Авраменком Д.О. було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги. На обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правову (правничу) допомогу разом з відзивом на позовну заяву відповідачем до суду надано заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу на суму 5000,00 грн та докази надання правової допомоги. 15.11.2024 стороні відповідача з Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 16.11.2024 позовну заяву Приватного підприємства «Торговий Дім ПОЛЯКОВ» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди залишено без розгляду, у зв`язку із тим, що сторона позивача, будучі належним чином повідомленою про дату та час судових засідань, у судові засідання, призначені на 28.08.2024 і на 16.10.2024 не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, жодної заяви про перенесення судового засідання та будь-які витребувані судом докази не надала. Серед іншого, заявник зазначає, що у постанові від 23.05.2023 у справі № 910/12184/20 КГС ВС зазначив, що право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Отже неявка повноважного представника позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, у судове засідання у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки, можуть кваліфікуватися як необґрунтовані у розумінні ч. 5 ст. 130 ГПК України. У зв`язку з цим заявник вважає, що наявні підстави для вирішення питання про покладення відповідних судових витрат на позивача та стягнення з позивача Приватного підприємства «Торговий Дім ПОЛЯКОВ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп. Крім того, представник відповідача зазначив, що відповідач та його представник не були присутні у судовому засіданні під час оголошення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду і про її існування дізналися лише 15.11.2024 з Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому просить поновити строк для подання заяви.

Учасники судового процесу у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися. При цьому, представник ОСОБА_1 - адвокат Авраменко Д.О. надав до суду заяву про розгляд заяви у відсутність заявника та його представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16.10.2024 позовну заяву Приватного підприємства «Торговий Дім ПОЛЯКОВ» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди залишено без розгляду.

Як убачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 16.10.2024 (дата ухвалення ухвали суду) відповідач та його представник не були присутні, відсутні докази отримання стороною відповідача ухвали суду від 16.10.2024.

26.11.2024 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, в якій відповідач просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000,00грн. Крім того, просить поновити строк на подання заяви з підстав, наведених у заяві.

Враховуючи викладені обставини, а також доводи сторони відповідача, суд приходить до висновку, що відповідачем не пропущено строк на подання заяви про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу

За ч. 9 ст. 141 ЦПК, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, виходячи з означених норм цивільно-процесуального законодавства, підставою для стягнення компенсації судових витрат при постановленні ухвали суду про залишення позову без розгляду, є встановлення судом необґрунтованих дій позивача (ч.5 ст. 142 ЦПК України), а також у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони (ч. 6 ст. 142 ЦПК України, ч. 9 ст. 141 цього Кодексу).

Зловживання правами характеризуються умислом порушити порядок цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Зловживання процесуальними правами - це умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Слід зазначити, що в даній справі не постановлено ухвали про визнання зловживанням стороною позивача процесуальними правами відповідно до ч.2 ст.44 ЦПК України.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст. 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету обмеження прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Так, Верховний Суд у постанові від 14 січня 2021 року зазначив про те, що для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Таким чином, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується (постанова ВС від 14.01.2021 у справі №521/3011/18).

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Слід зазначити, що процесуальні дії позивача, спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.

Також, суд не вбачає підстав для визнання позову завідомо безпідставним відповідно до положень ст. 44 ЦПК України.

Як на підставу необґрунтованих дій позивача, представник відповідача посилається на те, що, суд, постановляючи ухвалу, виходив з того, що позивач та його представник, будучі належним чином повідомленими про дату та час судових засідань, у судові засідання, призначені на 28.08.2024 і на 16.10.2024 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, жодної заяви про перенесення судового засідання чи про розгляд справи у їх відсутність та будь-які витребувані судом докази не надала.

Разом з тим, слід зазначити, що залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою належно повідомленого позивача або не повідомлення ним про причини неявки є формою закінчення розгляду справи без ухвалення рішення (п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України). З огляду на те, що законодавець передбачив право суду залишити у наведеному випадку позов без розгляду, таке не може саме по собі розцінюватися як вчинення стороною позивача необґрунтованих дій. Явка у судове засідання є правом сторони позивача, який повинен усвідомлювати правові наслідки своєї неявки, у тому числі і залишення позову без розгляду. Вказаний процесуальний ризик несе саме позивач, як ініціатор судового розгляду. Суд, керуючись п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, має право залишити без розгляду позовну заяву у разі повторної неявки без дослідження поважності причин даної неявки. Така норма є виключно заходом для дисциплінування позивача.

Очевидної штучності позову як і необґрунтованих дій сторони позивача у даному випадку суд не вбачає.

Відтак, суд вважає, що в задоволенні заяви про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача слід відмовити.

Керуючись статтями 137, 141, 142, 259, 260, 353-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи за позовом Приватного підприємства «Торговий Дім ПОЛЯКОВ» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди - відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали суду складено 13.12.2024.

Суддя М. М. Ткач