Ухвала

від 28.11.2024 по справі 760/9406/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/3362/24

Справа № 760/9406/21

УХВАЛА

про призначення експертизи

та зупинення провадження у справі

28 листопада 2024 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Зуєвич Л.Л., за участю:

секретаря судового засідання - Гуцало М.В.

позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 (особисто);

представника позивача за первісним позовом - ОСОБА_7 (ордер від 13.12.2023),

позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 (особисто),

представника позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_3 (ордер від 14.10.2022),

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали цивільної справи за первісним позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; e-mail представника: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНКОПП представника /для пошуку в системі «Електронний суд»: 3087004142/) до ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ; e-mail представника: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНКОПП представника /для пошуку в системі «Електронний суд»: НОМЕР_9) про поділ спільного майна подружжя,

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 : e-mail представника: ІНФОРМАЦІЯ_3 ), третя особа: Козинська селищна рада Обухівського району Київської області (код ЄДРПОУ: 04362697; адреса: 08711, смт. Козин, Обухівський район, Київська область, вул. Партизанська, будинок 2; e-mail: kozynrada@ukr.net), про визнання об`єктом права спільного сумісного майна подружжя земельної ділянки, скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

14.04.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 12.04.2021, за підписом позивача, в якій ОСОБА_1 просить поділити спільне сумісне майно подружжя, визнавши:

- квартиру номер АДРЕСА_3 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину на однокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- автомобіль марки MITSUBISHI, модель COLT, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_5 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину транспортного засобу марки «MITSUBISHI», модель «COLT», реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_5 ;

- автомобіль марки «HYUNDAI», модель 130, реєстраційний номер НОМЕР_6 , 2013 року випуску, кузов № НОМЕР_7 - об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину транспортного засобу марки «HYUNDAI», модель «І30», реєстраційний номер НОМЕР_6 , 2013 року випуску, кузов № НОМЕР_7 ;

- земельну ділянку розташовану на території АДРЕСА_5 , кадастровий номер земельної ділянки - 3221483301:01:009:0598, площею 0,1500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- за ОСОБА_1 право власності на 1/2 земельної ділянки, розташованої на території АДРЕСА_5 кадастровий номер земельної ділянки 3221483301:01:009:0598, площею 0,1500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- земельну ділянку розташовану на території Київської області. Бориспільського району, с. Жовтневе, кадастровий номер земельної ділянки 3220881702:02:009:0055 площею 0,1500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- за ОСОБА_1 право власності на 1/2 земельної ділянки, розташованої на території Київської області, Бориспільського району, с. Жовтневе, кадастровий номер земельної ділянки - 3220881702:02:009:0055 площею 0,1500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 13.05.2021 вказану позовну заяву прийнято до провадження, розгляду справи вирішено здійснювати в порядку зального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.07.2021.

У зв`язку з тим, що до початку судового засідання призначеного на 06.07.2021, головуючому судді не було передано зареєстровану в канцелярії суду зустрічну позовну заяву у даній справі, у підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 28.07.2021.

01.07.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява, в якій ОСОБА_2 просить:

1) Визнати об`єктом права спільного сумісного майна подружжя наступне майно:

- земельну ділянку площею 0,121 га, що розташована в АДРЕСА_6 , та придбана для будівництва житлового будинку;

- земельну ділянку площею 0,1369 га, що розташована в АДРЕСА_6 та надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за кадастровим номером 3223155400:05:109:0094;

- об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_6 , який складається з житлового будинку літ. А, житловою площею 66,3 кв.м., загальною площею 335,5 кв.м., навіса літ. Б, гаражу літ. В, навісу літ. Г, майстерні літ. Д, літньої кухні літ. Е, погребу літ. Ж, сараю літ. Е, убиральні літ. И, хвіртки № 1, воріт № 2, огорожі № 3, трубчатого колодязю № 4, каналізаційного колодязю №5, вимощенню №6, огорожі № 7.

- квартиру АДРЕСА_3 ;

- автомобіль марки «MITSUBISHI», модель «COLT», реєстраційний номер НОМЕР_4 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_5 ;

- автомобіль марки «HYUNDAI», модель «I30», реєстраційний номер НОМЕР_6 , 2013 року випуску, кузов № НОМЕР_7 ;

- грошові кошти банківського вкладу в сумі 20 000,00 доларів США з нарахованими процентами;

- грошові кошти банківського вкладу в сумі 70 000,00 грн з нарахованими процентами.

2) Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку:

- земельної ділянки площею 0,121 га, що розташована в АДРЕСА_6 , та придбана для будівництва житлового будинку;

- земельної ділянки площею 0,1369 га, що розташована в Київській області, Обухівському районі, смт. Козин та надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за кадастровим номером 3223155400:05:109:0094;

- об`єкта незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_6 , який складається з житлового будинку літ. А, житловою площею 66,3 кв.м., загальною площею 335,5 кв.м., навіса літ. Б, гаражу літ. В, навісу літ. Г, майстерні літ. Д, літньої кухні літ. Е, погребу літ. Ж,,сараю літ. Е, убиральні літ. И, хвіртки № 1, воріт № 2, огорожі № 3, трубчатого колодязю № 4, каналізаційного колодязю № 5, вимощенню № 6, огорожі № 7;

- квартири АДРЕСА_3 ;

- автомобіля марки «MITSUBISHI», модель «COLT», реєстраційний номер НОМЕР_4 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_5 ;

- автомобіля марки «HYUNDAI», модель «І30», реєстраційний номер НОМЕР_6 , 2013 року випуску, кузов № НОМЕР_7 .

3) Виділити у власність ОСОБА_2 1/2 частину грошових коштів, що є спільною сумісною власністю подружжя у сумі 10 000,00 доларів США з нарахованими по вкладу відсотками і 35 000,00 грн з нарахованими по вкладу відсотками та стягнути їх з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.07.2021 для розгляду зазначеного зустрічної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Матеріали зустрічного позову фактично передано судді по реєстру 26.07.2021.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 28.07.2021 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 22.02.2024 клопотання представника позивача за зустрічним позовом про призначення у справі експертизи, - задоволено частково; у справі призначено комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (ЄДРПОУ: 02883096; адреса: 03057, м. Київ, вул. Сім?'ї Бродських, 6; e-mail: info@kndise.gov.ua)); на час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

01.08.2024 до Солом`янського районного суду міста Києва з супровідним листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 760/9406/21. При цьому, у супровідному листі КНДІСЕ зазначається, що оскільки попередня оплата експертизи не виконана, то у відповідності до п. 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (із змінами) ухвала від 22.02.2024 залишається без виконання, а надані матеріали повертаються на адресу суду.

Відповідна справа разом з зазначеним супровідним листом експертної установи передана судді по реєстру 10.09.2024.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11.09.2024: провадження у справі поновлено; справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 10.10.2024.

У зв`язку з клопотанням представника відповідача по первісному позову 10.10.2024 підготовче засідання було перенесено на 14.11.2024.

У зв`язку з клопотанням представника позивача по первісному позову про надання часу для ознайомлення та підготовки міркувань щодо заяв представника позивача про зміну позовних вимог за зустрічним позовом, залучення третьої особи та призначення експертизи, 14.11.2024 підготовче засідання було перенесено на 28.11.2024.

При цьому, у судовому засіданні 14.11.2024 представників сторін зобов`язано здійснювати обмін процесуальними документами через систему «Електронний суд», а у разі відсутності відповідного функціоналу щодо відповідного виду заяв/клопотань - через електронну пошту (із скріпленням електронним ключем).

У підготовче засідання, призначене на 28.11.2024 з`явились сторони та їх представники.

Щодо заяви представника ОСОБА_2 про зміну предмета зустрічного позову

10.10.2024 до суду надійшла заява представника ОСОБА_2 про зміну предмету позову в які заявник просить суд:

1. Розглядати справу справа № 760/9406/21 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя; та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , третя особа: Козинська селищна рада Обухівського району Київської області про визнання об`єктом права спільного сумісного майна подружжя земельної ділянки, скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, поділ спільного майна подружжя, в подальшому з урахуванням зміненого предмета позову.

2. Визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя:

2.1. земельну ділянку, загальною площею 0,1205 га, кадастровий номер 3223155400:05:109:0003, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , цільове призначення: для обслуговування житлового будинку.

2.2. земельну ділянку, загальною площею 0,1369 га, кадастровий номер 3223155400:05:109:0094, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

2.3. автомобіль марки MITSUBISHI, модель COLT, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_5 .

2.4. автомобіль марки HYUNDAI, модель ІЗО, реєстраційний номер НОМЕР_6 , 2013 року випуску, кузов № НОМЕР_7 .

2.5. грошові кошти банківського вкладу № 19381797211 від 23.10.2018 в сумі 20 000,00 (двадцять тисяч) доларів США та нараховані відсотки, який було відкрито у AT «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

2.6. грошові кошти банківського вкладу № 19381792611 від 23.10.2018 в сумі 70 000,00 (сімдесят тисяч) грн та нараховані відсотки, який було відкрито у AT «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

3. Визнати право власності на самочинно побудований двоповерховий житловий будинок літ. А, загальною площею 335,5 кв.м., в тому числі житловою площею 66,3 кв.м.; навіс літ. Б, гараж літ. В, навіс літ. Г, майстерня літ. Д, літня кухня літ. Е, погріб літ. Ж, сарай літ. З, вбиральня літ. И, хвіртка № 1, ворота № 2, огорожа № 3, трубчатий колодязь №4, каналізаційний колодязь № 5, вимощення №6, огорожу №7, що розташовані за адресою: АДРЕСА_6 , за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

4. Визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя двоповерховий житловий будинок літ. А, загальною площею 335,5 кв.м., в тому числі житловою площею 66,3 кв.м.; навіс літ. Б, гараж літ. В, навіс літ. Г, майстерня літ. Д, літня кухня літ. Е, погріб літ. Ж, сарай літ. З, вбиральня літ. И, хвіртка № 1, ворота № 2, огорожа №3, трубчатий колодязь №4, каналізаційний колодязь № 5, вимощення № 6, огорожу №7, що розташовані за адресою: АДРЕСА_6 , та здійснити його поділ між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рівних долях;

5. Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право особистої приватної власності в порядку поділу майна, що є об`єктом спільною сумісною власністю подружжя, а саме:

5.1.1/2 земельної ділянки, загальною площею 0,1205 га, кадастровий номер 3223155400:05:109:0003, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , цільове призначення: для обслуговування житлового будинку.

5.2. 1/2 земельної ділянки, загальною площею 0, 1369 га, кадастровий номер 3223155400:05:109:0094, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

5.3. автомобіль марки HYUNDAI, модель ІЗО, реєстраційний номер НОМЕР_6 , 2013 року випуску, кузов № НОМЕР_8 .

5.4. 1/2 двоповерхового житлового будинку літ. А, загальною площею 335,5 кв.м., в тому числі житловою площею 66,3 кв.м.; навіс літ. Б, гараж літ. В, навіс літ. Г, майстерня літ. Д, літня кухня літ. Е, погріб літ. Ж, сарай літ. З, вбиральня літ. И, хвіртка № 1, ворота № 2, огорожа № 3, трубчатий колодязь №4, каналізаційний колодязь № 5, вимощення № 6, огорожу № 7, що розташовані за адресою: АДРЕСА_6 .

5.5. 1/2 грошових коштів банківського вкладу № 19381797211 від 23.10.2018 в сумі 20 000,00 (двадцять тисяч) доларів СІЛА та нараховані відсотки, який було відкрито у AT «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

5.6. 1/2 грошових коштів банківського вкладу № 19381792611 від 23.10.2018 в сумі 70 000,00 (сімдесят тисяч) грн. та нараховані відсотки, який було відкрито у AT «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

6. Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право особистої приватної власності в порядку поділу майна, що є об`єктом спільною сумісною власністю подружжя, а саме:

6.1. 1/2 земельної ділянки, загальною площею 0,1205 га, кадастровий номер 3223155400:05:109:0003, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , цільове призначення: для обслуговування житлового будинку.

6.2. 1/2 земельної ділянки, загальною площею 0, 1369 га, кадастровий номер 3223155400:05:109:0094, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

6.3.автомобіль марки MITSUBISHI, модель COLT, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_5 .

6.4.1/2 двоповерхового житлового будинку літ. А, загальною площею 335,5 кв.м., в тому числі житловою площею 66,3 кв.м.; навіс літ. Б, гараж літ. В, навіс літ. Г, майстерня літ. Д, літня кухня літ. Е, погріб літ. Ж, сарай літ. З, вбиральня літ. И, хвіртка № 1, ворота № 2, огорожа № 3, трубчатий колодязь № 4, каналізаційний колодязь № 5, вимощення № 6, огорожу № 7, що розташовані за адресою: АДРЕСА_6 .

6.5.1/2 грошових коштів банківського вкладу № 19381797211 від 23.10.2018 в сумі 20 000,00 (двадцять тисяч) доларів СІЛА та нараховані відсотки, який було відкрито у АТ «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

6.6.1/2 грошових коштів банківського вкладу № 19381792611 від 23.10.2018 в сумі 70 000,00 (сімдесят тисяч) грн. та нараховані відсотки, який було відкрито у АТ «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

7. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти в розмірі 10 000,00 (десять тисяч) доларів СІЛА та нараховані відсотки по банківському вкладу № 19381797211 від 23.10.2018 та грошові кошти в розмірі 35 000,00 (тридцять п`ять тисяч) грн та нараховані відсотки, які було відкрито у АТ «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_1 ;

8.Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, загальною площею 0,1205 га, кадастровий номер 3223155400:05:109:0003, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2360615032231, здійснену 13.05.2021 року державним реєстратором Марченко Анастасією Володимирівною, Козинська селищна рада Обухівського району, Київської області, за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 );

9.Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені судові витрати по справі, в тому числі витрати на правничу допомогу.

До такої заяви долучено докази направлення її копії учасникам судового процесу 10.10.2024.

Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні дану заяву підтримав та просив задовольнити.

Представник ОСОБА_1 щодо такої заяви заперечувала, вказуючи на зловживання правами.

Розглянувши вказану заяву, заслухавши думку учасників судового процесу суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) крім прав та обов`язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 548/1965/19, провадження № 61-994св24, викладену наступні правові позиції:

«Позивач має право на уточнення позовних вимог, враховуючи приписи ст.ст. 13, 175, 197 ЦПК України, якими передбачено виключне право позивача на визначення предмета та підстав спору, а також способу захисту порушеного права та інтересу.

Згідно з вимогами ст. 189 ЦПК України одним із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні у ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/обраних способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі.

Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог».

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 725/3821/23, провадження № 61-15366св23).

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе відповідну заяву сторони позивача по зустрічному позову задовольнити.

Щодо клопотання представника ОСОБА_2 про залучення до участі у справі третьої особи

10.10.2024 до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_2 в якому заявник просить суд залучити до участі у справі № 760/9406/21 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , третя особа: Козинська селищна рада Обухівського району Київської області про визнання об`єктом права спільного сумісного майна подружжя земельної ділянки, скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, поділ спільного майна подружжя, у якості третьої особи - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Ізяслав Хмельницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 (адреса можливого фактичного проживання: АДРЕСА_8 ).

В обґрунтування такої заяви вказується, зокрема, наступне:

-адвокатом 13.03.2024 було отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а саме: згідно інформаційної довідки № 369604298 від 13.03.2024 власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_6 , є ОСОБА_5 ;

-Згідно відповіді Козинської селищної ради Обухівського району Київської області № 1570/09-06/11-2024 від 16.05.2024 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , також за вказаною адресою зареєстрована ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 у справі № 760/9406/21 було заявлено вимогу про визнання право власності на самочинно побудований двоповерховий житловий будинок літ. А, загальною площею 335,5 кв.м., в тому числі житловою площею 66,3 кв.м.; навіс літ. Б, гараж літ. В, навіс літ. Г, майстерня літ. Д, літня кухня літ. Е, погріб літ. Ж, сарай літ. З, вбиральня літ. И, хвіртка №1, ворота №2, огорожа №3, трубчатий колодязь №4, каналізаційний колодязь №5, вимощення №6, огорожу №7, що розташовані за адресою: АДРЕСА_6 , за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а також вимогу про визнання об`єктом права спільної сумісної власності подружжя двоповерховий житловий будинок літ. А, загальною площею 335,5 кв.м., в тому числі житловою площею 66,3 кв.м.; навіс літ. Б, гараж літ. В, навіс літ. Г, майстерня літ. Д, літня кухня літ. Е, погріб літ. Ж, сарай літ. З, вбиральня літ. И, хвіртка №1, ворота №2, і огорожа №3, трубчатий колодязь №4, каналізаційний колодязь №5, вимощення №6, огорожу №7, що розташовані за адресою: АДРЕСА_6 , та здійснити його поділ між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рівних долях, 15.05.2024 стало відомо, що власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_6 , є ОСОБА_5 , заявник вважає за потрібне заявити клопотання про залучення ОСОБА_5 до справи № 760/9406/21 у якості третьої особи.

Сторона позивача по первісному позову щодо такого клопотання заперечувала, вказуючи, зокрема, на те, що спірному самочинно побудованому двоповерховому житловому будинку наразі офіційна поштова адрес не присвоєна.

Розглянувши вказану заяву, заслухавши думку учасників судового процесу, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Суд враховує, що відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 686/20282/21 (провадження №14-102цс22) підставою для вступу (залучення) в судовий процес третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення у майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною в зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи

Враховуючи наведене, предмет спору та характер спірних правовідносин, суд дійшов до висновку про відсутність наразі достатніх правових підстав для залучення ОСОБА_5 до участі у справі в якості третьої особи, з огляду на що у задоволенні відповідного клопотання відмовив.

Щодо клопотання представника ОСОБА_2 про призначення судової експертизи

10.10.2024 до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_2 про призначення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, в якій заявник просить суд:

- Призначити у справі № 760/9406/21 (провадження № 2/760/3362/24) за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , третя особа: Козинська селищна рада Обухівського району Київської області про визнання об`єктом права спільного сумісного майна подружжя земельної ділянки, скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, поділ спільного майна подружжя, комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизи;

- На вирішення експертів поставити наступні питання:

- Чи відповідають виконані будівельні роботи по будівництву житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_6 вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (Державних будівельних норм, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності.

- Який ступінь будівельної готовності побудованого житлового будинку по АДРЕСА_6 ?

- Чи здійснено самочинне будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_6 на земельній ділянці площею 0,1205 га, кадастровий номер: 3223155400:05:109:0003 та земельній ділянці площею 0,1369, кадастровий номер: 3223155400:05:109:0094? Якщо так, то зазначити яким чином ці об`єкти розташовані на вказаних земельних ділянках і визначити співвідношення (у відсотках) забудови по кожній вищевказаній земельній ділянці.

- Чи здійснено самочинне будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_6 на інших земельних ділянках не вказаних в ухвалі? Якщо так то на яких саме та яким саме чином будівлі розташовані, вказати співвідношення (у відсотках) забудови по кожній вказаній земельній ділянці?

- Яка ринкова вартість незавершеного будівництвом об`єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , станом на момент проведення експертизи?;

- Проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (ЄДРПОУ: 02883096; адреса: 03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6; e-mail: info@kndise.gov.ua);

- Попередити експертів, які безпосередньо будуть проводити дослідження, про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384,385 Кримінального кодексу України.

- У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 760/9406/21;

- Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покласти на заявника - ОСОБА_2 ;

- Провадження у справі № 760/9406/21 зупинити до отримання висновку експертизи.

Сторона позивача за первісним позовом щодо розгляду данного питання поклалась на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тобто у контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін, вирішальним фактором є те, що подання доказів та доведення перед судом їх переконливості - є обов`язком сторін. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Як зауважує Європейський суд з прав людини, принцип процесуальної рівності сторін передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993, заява № 14448/88).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом із тим у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

За змістом частини першої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручення проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд може призначити експертизу для з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Аналіз зазначених норм права свідчить, що для з`ясування обставин, що мають значення у справі і потребують спеціальних знань, суд має право призначити експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в цивільному судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 569/13242/14-ц (провадження № 61-3063св22):

«У постановах Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16 та в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 454/1678/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 158/2404/13-ц, від 12 лютого 2020 року у справі № 488/3103/17-ц, від 10 листопада 2021 року у справі № 161/14898/19, від 09 грудня 2021 року у справі № 359/8356/18, від 23 червня 2022 року у справі № 463/5746/18 викладено висновки, згідно яких за позовом дружини, членів сім`ї забудовника, які спільно будували будинок, суд має право здійснити поділ об`єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.

У разі неможливості поділу об`єкта незавершеного будівництва, суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.

Правовий аналіз наведених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що об`єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об`єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток, якщо ступінь готовності об`єкта незавершеного будівництва дає можливість визначити окремі частини, що підлягають виділу та довести його будівництво до завершення.

Відповідно до частини першої статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користування іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю, споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно з частиною першою статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Системний аналіз змісту наведених норм статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, відповідно до якого визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 викладено висновок, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди superficies solo cedit (збудоване приростає до землі) має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності».

Комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність. За результатами проведених досліджень, узагальнення та оцінки отриманих результатів експертами складається та підписується єдиний висновок, в якому формулюється загальний висновок щодо поставлених на вирішення експертизи питання або питань. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої статті 111 цього Кодексу (ст. 112 ЦПК України).

За змістом п. 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція), комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об`єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об`єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об`єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов`язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об`єктів нерухомого майна (п. 5.1 Інструкції).

Основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту (п. 6.1 Інструкції).

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 106 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Враховуючи предмет позову та обставини справи, суд вважає за доцільне поставити на вирішення судових експертів питання, в редакції, яка викладена заявником.

Суд вважає, що таке формулювання запитань в цілому відображає питання, без встановлення яких повно та об`єктивно з`ясувати відповідні обставини у даній справі може бути ускладнено. При цьому для встановлення таких обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.

Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе доручити проведення експертизи у даній справі експертній установі, запропонованій заявником - Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (ЄДРПОУ: 02883096; адреса: 03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6; e-mail: info@kndise.gov.ua).

У випадку призначення судом експертизи, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі (п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України). В такому разі провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи (п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЦПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.

Також, суд бере до уваги, що як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі справа № 509/105/14-ц провадження № 61-13577св18) витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну. Тому в ухвалі про призначення експертизи суд вправі зобов`язати відповідну сторону перерахувати, у тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи експертній установі (судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи) (стаття 7 Закону України «Про судову експертизу»). Після закінчення розгляду справи витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах.

Несплата заявником вартості проведення судових експертиз, що стало підставою для нездійснення експертною установою відповідних досліджень, може бути розцінено судом як дії, які свідчать про зловживання заявником процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення розгляду справи та чинення перешкод у своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи (див. постанову Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 910/11364/17).

У п.п. 12, 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України законодавець передбачив право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 49, 53, 103-104, 112, 139, 252, 253, 260, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_2 про зміну предмету зустрічного позову, - задовольнити.

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 про залучення до участі у справі третьої особи, - відмовити.

Клопотання представника ОСОБА_2 про призначення у справі експертизи, - задовольнити.

Призначити у справі комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (ЄДРПОУ: 02883096; адреса: 03057, м. Київ, вул. Сім?ї Бродських, 6; e-mail: info@kndise.gov.ua).

На вирішення експертів поставити наступні питання:

-Чи відповідають виконані будівельні роботи по будівництву житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_6 вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (Державних будівельних норм, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності.

-Який ступінь будівельної готовності побудованого житлового будинку по АДРЕСА_6 ?

-Чи здійснено самочинне будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_6 на земельній ділянці площею 0,1205 га, кадастровий номер: 3223155400:05:109:0003 та земельній ділянці площею 0,1369, кадастровий номер: 3223155400:05:109:0094? Якщо так, то зазначити яким чином ці об`єкти розташовані на вказаних земельних ділянках і визначити співвідношення (у відсотках) забудови по кожній вищевказаній земельній ділянці.

-Чи здійснено самочинне будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_6 на інших земельних ділянках не вказаних в ухвалі? Якщо так то на яких саме та яким саме чином будівлі розташовані, вказати співвідношення (у відсотках) забудови по кожній вказаній земельній ділянці?

-Яка ринкова вартість незавершеного будівництвом об`єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , станом на момент проведення експертизи?;

Попередити експертів, які безпосередньо будуть проводити дослідження, про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 760/9406/21.

Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покласти на заявника - ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Зобов`язати експертну установу направити рахунок на оплату експертизи на адресу представника ОСОБА_2 - адвоката Горбового В.А., а саме: 04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 34 (e-mail представника: ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Провадження у справі № 760/9406/21 зупинити до отримання висновку експертизи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала в частині призначення експертизи та зупинення провадження у справі може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич