Ухвала
від 09.12.2024 по справі 761/41291/24
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/41291/24

Провадження № 1-кс/761/27278/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 у справі № 761/9877/18, в рамках кримінального провадження № 42018111200000194, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

установив:

Через систему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 у справі № 761/9877/18, в рамках кримінального провадження № 42018111200000194, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Як на підставу звернення до суду з клопотанням заявник посилається на положення ст. 174 КПК України та обґрунтовує його тим, що у кримінальному провадженні № 42018111200000194, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 у справі № 761/9877/18 (провадження № 1-кс/761/6830/2018) накладено арешт, у тому числі, на земельну ділянку, загальною площею 3,3 га за кадастровим номером 3220485800:01:005:0029 та загальною площею 3,58 га за кадастровим номером 3220485800:01:005:0031 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, та, яка перебуває у користуванні СВК «Розаліївський» на підставі договору оренд.

На думку заявника, у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна відпала потреба, оскільки 20.09.2019 старшим слідчим СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_5 , винесено постанову про закриття кримінального провадження, в рамках якого накладено арешт, на підставі ст. 284 КПК України, у зв`язку із відсутністю складу злочину та у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 04.11.2024, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 05.11.2024 клопотання передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.

У судове засідання заявник та прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату час та місце розгляду клопотання не з`явились. Водночас до клопотання про скасування арешту майна долучено заяву адвоката ОСОБА_3 про розгляд клопотання за її відсутності. Крім того, через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_6 про розгляд клопотання без його участі, в якій останній зазначив, що слідчим у кримінальному провадженні № 42018111200000194 від 19.03.2018 прийнято рішення про закриття.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду справи фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчими СУ ГУНП у Київській області здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 42018111200000194, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 року у справі № 761/9877/18 (провадження № 1-кс/761/6830/2018) клопотання заступника начальника Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна у рамках кримінального провадження № 42018111200000194, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України задоволено та накладено арешт, зокрема на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220485800:01:005:0029 та 3220485800:01:005:0031, що розташовані в межах Розаліївської сільської ради Білоцерківського району (в межах с. Розаліївка та с. Людвинівка).

Водночас, як вбачається зі змісту вказаної ухвали, підставою для накладення арешту була наявність розумних підозр вважати, що арештоване майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки є предметом злочинного посягання, а тому є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, зазначене кримінальне провадження № 42018111200000194 від 19.03.2018 закрито, водночас питання про скасування арешту майна вирішено не було.

Таким чином, враховуючи те, що кримінальне провадження, в якому накладено арешт, закрито, однак питання про скасування арешту майна не вирішено, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність в тому, що відпали обставини, які слугували підставою для вжиття заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак наявні підстави для часткового скасування арешту майна.

Слід зазначити, що питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та не скасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства.

Вказане вище узгоджується з позицією, викладеною в постанові Великої Палати ВС від 30.06.2022 у справі 727/2878/19.

Керуючись частиною другою статті 376, статтями 2, 7, 98, 170, 173-174, 309, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 у справі № 761/9877/18, в рамках кримінального провадження № 42018111200000194, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України - задовольнити.

Скасувати частково арешт майна у кримінальному провадженні № 42018111200000194, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 у справі № 761/9877/18, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:005:0029 та земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:005:0031, що розташовані в межах Розаліївської сільської ради Білоцерківського району (в межах с. Розаліївка та с. Людвинівка).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

СудШевченківський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення09.12.2024
Оприлюднено18.12.2024
Номер документу123784632
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна

Судовий реєстр по справі —761/41291/24

Ухвала від 09.12.2024

Кримінальне

Шевченківський районний суд міста Києва

Чайка О. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні