Постанова

від 16.12.2024 по справі 487/2598/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

16.12.24

22-ц/812/1842/24

Справа №487/2598/24 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Провадження №22-ц/812/1842/24

Постанова

Іменем України

16 грудня 2024 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого Кушнірової Т.Б.,

суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

із секретарем Горенко Ю.В.,

за участю:

представника позивача Мельникова В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Миколаївського обласного центру зайнятості на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва, постановлену 28 жовтня 2024 року о 08:50 год., під головуванням судді Гаврасієнко В.О., в приміщенні суду першої інстанції, по цивільній справі за позовом Миколаївського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и л а:

У березні 2024 року Миколаївський обласний центр зайнятості звернувся в суд з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 незаконно отриману нею допомогу по безробіттю з 09 серпня 2023 року по 31 серпня 2023 року в загальному розмірі 1112 грн 91 коп., а також 3 028 грн 00 коп. судового збору.

24 жовтня 2024 року, до початку розгляду даної справи по суті, представник позивача звернувся до суду першої інстанції з заявою про залишення позову без розгляду, з підстав передбачених п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України, у якій також просив повернути сплачений позивачем при поданні позовної заяви судовий збір.

В заяві позивач посилався на те, що 22 жовтня 2024 року ОСОБА_1 в добровільному порядку задоволені позовні вимоги, шляхом повернення вищевказаної суми.

28 жовтня 2024 року ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва позовну заяву Миколаївського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди залишено без розгляду. Заява позивача про повернення судового збору задоволена частково.

Покладено обов`язок на ГУК у Миколаївській області повернути Миколаївському обласному центру зайнятості надмірно сплачений судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що право позивача на залишення поданого ним позову без розгляду передбачено пунктом 5 частини першоїстатті 257 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України), а тому наявні підстави для залишення позову без розгляду.

Водночас, оскільки позовна заява залишена без розгляду за заявою позивача, то у розумінні положень пункту 4 частини першоїстатті 7 Закону України «Про судовий збір»сплачений позивачем судовий збір не підлягає поверненню. Однак, у зв`язку з його надмірною сплатою у розмірі 605 грн 60 коп, дана сума підлягає поверненню позивачу.

В апеляційній скарзі Миколаївський обласний центр зайнятості, посилаючись на порушення районним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу районного суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не прийнято до уваги, що поведінка відповідачки спонукала позивача звернутися до суду з відповідним позовом. Подаючи заяву про залишення позову без розгляду, позивач намагався таким чином зменшити тягар судових витрат, які мала би сплатити відповідачка, оскільки ціна позову була меншою за суму судових витрат.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що заява про залишення позову без розгляду за своєю правовою природою фактично є заявою про відмову від позову, оскільки заявлені вимоги були задоволені і не планувалося звернення в майбутньому з аналогічною позовною заявою до суду. Повернення судового збору за подачу позову лише у надмірно сплаченому розмірі, безпосередньо стосується інтересів позивача, оскільки безповоротні судові витрати перевищують суму, сплачену відповідачкою в якості погашення боргу.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу суду апеляційної інстанції не надходив.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Встановлено, що у березні 2024 року Миколаївський обласний центр зайнятості звернувся в суд з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 незаконно отриману допомогу по безробіттю з 09 серпня 2023 року по 31 серпня 2023 року в загальному розмірі 1112 грн 91 коп., а також 3 028 грн 00 коп. судового збору.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 березня 2024 року відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження у судовому засіданні з викликом сторін. Судовий розгляд справи, який призначався неодноразово на 03 травня 2024 року, 10 червня 2024 року, 10 липня 2024 року, 19 вересня 2024 року, 08 жовтня 2024 року не розпочинався та не проводився, у зв`язку із надходженням заяв як позивача так і відповідачки про її відкладення.

24 жовтня 2024 року, до початку розгляду справи по суті, представник позивача звернувся до суду з заявою про залишення позову без розгляду, з підстав передбачених п.5ч.1 ст.257 ЦПК України та повернення сплаченого судового збору.

Відповідно достатті 55 Конституції Україниправа та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з пунктом 5 частини першоїстатті 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормамиЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормамиЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, за змістом наведеної норми вказаногоЗаконуу випадку залишення судом позову без розгляду на підставі відповідної заяви позивача сплачена останнім сума судового збору не повертається.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною третьоюстатті 13 ЦПК Українипередбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З огляду на викладене, залишаючи позов без розгляду на підставі відповідної заяви позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для повернення позивачу сплаченої суми судового збору за подання позовної заяви.

Доводи апеляційної скарги про те, що безповоротні судові витрати безпосередньо стосується інтересів позивача, оскільки перевищують суму, сплачену відповідачкою в якості погашення боргу, не можуть бути прийняті до уваги, адже кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четвертастатті 12 ЦПК України).

Посилання в апеляційній скарзі на те, що заява про залишення позову без розгляду за своєю правовою природою фактично є заявою про відмову від позову, спростовуються змістом поданої позивачем заяви, в якій чітко викладені підстави залишення позову без розгляду з посиланням на правову норму (а.с.53).

За наявності заяви позивача про залишення позову без розгляду суд,в силу вимог пункту 5 частини першоїстатті 257 ЦПК України, зобов`язаний постановити ухвалу про залишення позову без розгляду. Разом з тим особі,позов якої судом залишено без розгляду за її заявою, не повертається сплачена сума судового збору за подання позовної заяви, що прямо передбачено пунктом 4 частини першоїстатті 7 Закону України «Про судовий збір». Незнання чи неправильне розуміння заявником закону не може бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

З огляду на те, що оскаржена ухвала суду першої інстанції постановлена з правильним застосуванням норм матеріального права та з додержанням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволенні, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

Оскільки апеляційну скаргу Миколаївського обласного центру зайнятості залишено без задоволення, то підстав для розподілу судових витрат за перегляд справи судом апеляційної інстанції немає.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381 -384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Миколаївського обласного центру зайнятості залишити без задоволення, а ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий

Судді:

Повний текст судового рішення виготовлено 16.12.2024 р.