Ухвала

від 04.12.2024 по справі 477/6/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/1687/24

Справа № 477/6/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання заступника начальника відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження стосовно ОСОБА_8 строку тримання під вартою в рамках розгляду апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 05 квітня 2024 року у кримінальному провадженні №22022150000000084 від 30 березня 2022 року, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України,

встановив:

Вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 05 квітня 2024 року ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання зарахований строк попереднього ув`язнення з 18 серпня 2022 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_8 у виді тримання під вартою, залишений без змін до набрання вироком законної сили, з урахуванням строку, визначеного ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 28 березня 2024 року, але не довше 26 травня 2024 року.

Не погодившись з вироком суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вирок та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції, в іншому складу суду.

Ухвалою Одеськогоапеляційного судувід 16.10.2024продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 строк тримання під вартою на 60 днів до 14.12.2024 року.

04.12.2024 від заступника начальника відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_6 до Одеського апеляційного суду надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .

У клопотанні прокурор зазначив про те, що строк дії попереднього запобіжного заходу спливає 14.12.2024 року, однак у даному кримінальному провадженні не зменшились і продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1) та 5) ч. 1 ст. 177 КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_6 , який підтримав своє клопотання про продовження строку тримання під вартою, позиції захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 , які заперечували проти його задоволення, апеляційний суд дійшов висновку про таке.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Апеляційний суд бере до уваги, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював (у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, Феррарі-Браво проти Італії, Мюррей проти Сполученого Королівства) що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях статей 177, 178, 183 КПК України.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Апеляційний суд враховує, що вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 05 квітня 2024 року ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років.

За таких обставин безумовно існує ризик того, що у випадку застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі, останній матиме можливість переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та ухилення від відбування призначеного покарання на значний строк.

Разом з тим, враховуючи обвинувачення, яке визнане судом першої інстанції доведеним, апеляційний суд вважає, що існує ризик того, що перебуваючи на свободі обвинувачений ОСОБА_8 може продовжувати вчиняти нові злочини, пов`язані з посяганням на основи національної безпеки України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, з 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, дію якого було продовжено до теперішнього часу.

Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки» №2198-IX від 14.04.2022; із змінами, внесеними згідно із Законами №2531-IX від 16.08.2022, №2997-IX від 21.03.2023,були внесені істотнізміни щодо запобіжних заходів. Зокрема, ст. 176 КПК України було доповнено новою частиною 6 наступного змісту: «Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті».

Пункт 5 ч. 1 ст. 177 КПК України встановлює, що тримання під вартою є запобіжним заходом.

За таких обставин в умовах введеного на території України воєнного стану до ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, може бути застосований лише найбільш суворий запобіжний захід у виді тримання під вартою і застосування до нього будь-яких інших альтернативних запобіжних заходів не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При цьому згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

У даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2022 року в якості альтернативного запобіжного заходу ОСОБА_8 була визначена застава в сумі 2481000 гривень.

В подальшому, під час судового розгляду суд першої інстанції, продовжуючи ОСОБА_8 строк тримання під вартою, залишав раніше визначений розмір застави без змін.

Апеляційний судне вбачаєпідстав невизначати обвинуваченомузаставу ітаким чиномпогіршувати йогостановище,а томувважає занеобхідне задовольнитиклопотання прокурора,продовжити ОСОБА_8 строк триманняпід вартоюна 60днів,залишивши беззмін ранішевизначений розмір застави, в якості альтернативного запобіжного заходу.

Керуючись статтями 131, 176, 177, 183, 194, 197, 199 КПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Клопотання заступника начальника відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_6 задовільнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 днів до 02 лютого 2025 року включно.

Залишити без змін заставу в розмірі 2481000 (два мільйони чотириста вісімдесят одна тисяча) гривень, яка раніше була визначена ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2022 року, в якості альтернативного запобіжного заходу ОСОБА_8 .

Застава може бути внесена обвинуваченим або іншою фізичною, юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для зарахування заставних сум:

Банківські реквізити; Депозитний рахунок для зарахування заставних сум

Отримувач: Одеський апеляційний суд, код ЄДРПОУ 42268321

Рахунок отримувача UA308201720355299001001086720; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ, код банку 820172. Призначення платежу: згідно ухвали суду від 28.08.2024 року, заставна сума за ОСОБА_8 , (номер провадження №11-кп/813/1687/24; судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 )

У разі внесення застави на відповідний рахунок Одеського апеляційного суду ОСОБА_8 підлягає негайному звільненню з під варти, з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) з`являтися за кожною вимогою до Одеського апеляційного суду та прокурора, який підтримує державне обвинувачення;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_8 проживає чи перебуває, без дозволу прокурора та/чи суду;

3) повідомляти Одеський апеляційний суд та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Копії ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для відома та для вручення обвинуваченому.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4