Рішення

від 16.12.2024 по справі 120/3492/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 грудня 2024 р. Справа № 120/3492/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД ОІЛ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернулося з адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД ОІЛ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01.02.2024 по 06.02.2024 співробітниками ГУ ДПС у Вінницькій області проведена фактична перевірка товариства з питань дотримання податкового законодавства, за результатами якої складений акт від 06.02.2024 реєстраційний №5470/02-32-07-05/43857552.

За наслідками перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0064650705 від 23.02.2024.

Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями, вважає їх протиправними з підстав того, що наказ Головного управління ДПС у Вінницькій області від 31.01.2024 №478к про проведення фактичної перевірки ТОВ "ГОЛД ОІЛ" винесений без урахування положень чинного законодавства, з порушенням норм Податкового кодексу України.

У своїх доводах позивач покликається на те, що у наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави для проведення перевірки, тоді як зазначення у ньому норм п.п. 80.2.2, п. 80.2 ст. 80 ПК України не свідчать про наявність інформації про порушення платником вимог податкового законодавства, яка може слугувати підставою для здійснення податкового контролю у формі фактичної перевірки.

До того ж, інформація ДПС як підстава, яка підпадає під дію підпунктів 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, повинна містити інформацію хоча і про можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладений на податкові органи.

Відтак, позивач вважає, що допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки ТОВ "ГОЛД ОІЛ" призводить до відсутності правових наслідків як таких.

З метою скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування фінансових санкцій, позивач звернувся до суду.

Ухвалою 25.03.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.

Відповідач, скориставшись своїм процесуальним правом, подав відзив на позов. По суті спору відповідач зазначив, що відповідно до змісту наказу про проведення фактичної перевірки № 478к від 31.01.2024, визначеною відповідно до п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України наказано провести фактичну перевірку суб`єкта господарювання ТОВ "ГОЛД ОІЛ" з метою упередження порушень вимог чинного законодавства.

Фактичною підставою для проведення перевірки відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України став лист ДПС України від 03.11.2022 №13501/7/99-00-07-04-02-07, згідно якого головним управлінням ДПС в областях та м, Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків Державною податковою службою України доручено провести контрольно-перевірочні заходи щодо АЗС, які мають ризики не проведення розрахункових операцій через РРО.

На виконання даного листа ДПС України, Управлінням податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області проаналізовано наявну в контролюючих органах інформацію з баз даних щодо АЗС, які мають ризики не проведення розрахункових операцій через РРО, про що складена доповідна записка від 30.01.2024 № 373/02-32-07-05.

У доповідній записці зазначено про те, що на виконання вимог вищезазначеного листа ДПС зобов`язано провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання, що здійснюють торгівлю нафтопродуктами та мають ризики непроведення розрахункових операцій через PRO.

Отже, відповідач вказує, що внаслідок отримання такої інформації у контролюючого органу виникає цілком обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність у проведенні перевірки в межах здійснення податкового контролю. Із цього слідує, що у ГУ ДПС у Вінницькій області були наявні підстави для проведення фактичної перевірки згідно з п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України ТОВ «ГОЛД ОІЛ», оскільки на момент прийняття наказу у контролюючого органу була наявна інформація про хоча і ймовірні порушення платником вимог податкового законодавства та законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на податковий орган.

Відповідач звертає увагу, що в межах подібних правовідносин Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі 460/1239/19 зазначив, що судами попередніх інстанцій не перевірено наявність (відсутність) підстав для проведення перевірки. При цьому, незазначення такої підстави в наказі на проведення перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом. Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава), пред`явлення або надіслання у випадках, визначених пунктом 81.1 статті 81 ПК України документів (формальна підстава).

Також відповідач вказує, що судова практика Верховного Суду щодо оцінки правомірності рішення контролюючого органу про призначення перевірки в контексті його відповідності вимогам пункту 81.1 статті 81 ПК України з точки зору достатності відображення у ньому підстави проведення перевірки, розрізняє юридичну підставу, як елемент підстави для проведення перевірки, та фактичну підставу, яка розкриває сукупність обставин, що характеризують (зумовлюють) юридичну підставу. Відображенням юридичної підстави є наведення у наказі податкового органу відповідної норми ПК України, яка надає право для проведення перевірки. Відображенням фактичної підстави вважається наведення конкретних обставин (фактів), існування яких вказує на наявність юридичної підстави.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову, встановив наступне.

ТОВ "ГОЛД ОІЛ" здійснює свою діяльність за основним КВЕД 47.30 "Роздрібна торгівля пальним".

На підставі наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області від 31.01.2024 року №478к, проведена фактична перевірка ТОВ "ГОЛД ОІЛ", (ЄДРПОУ 43857552), АЗС, Вінницька обл., Іллінецький район, смт. Дашів, вул. Козацька, 24А, з 01.02.2024 року тривалістю 10 діб.

За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки від 06.02.2024, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 23.02.2024 року №0064650705, яким встановлено порушення п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України №265/95-ВР та застосовано штрафні санкції на підставі пп. 54.3.3, п. 54.3 ст. 54 ПКУ і п. 1 ст. 17, ст. 20 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у сумі 308320, 12 грн.

Позивач не погоджується з прийнятим рішенням, вважає його протиправним з підстав того, що наказ Головного управління ДПС у Вінницькій області від 31.01.2024 №478к про проведення фактичної перевірки ТОВ "ГОЛД ОІЛ" винесений без урахування положень чинного законодавства, з порушенням норм Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави проведення фактичної перевірки регламентовані статтею 80 ПК України, відповідно до пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Згідно з п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (пункт 86.1 статті 86 ПК України).

Відповідно до приписів пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Крім того, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

У постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18 окрім наведених вище висновків Верховний Суд зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Згідно матеріалів справи підставою для проведення фактичної перевірки ТОВ "ГОЛД ОІЛ" у наказі Головного управління ДПС у Вінницькій області від 31.01.2024 №478к, зазначено підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункти 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України та доповідну записку відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області від 30.01.2024 № 373/02-32-07-05.

Таким чином, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства та доповідну записку відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області, в тому числі норми ПК України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав чітку мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.

При цьому, у доповідній записці від 30.01.2024 № 373/02-32-07-05 про проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання і ТОВ "ГОЛД ОІЛ" (на яку посилається відповідач у наказі) зазначено, що на виконання вимог листа ДПС України від 03.11.2022 № 13501/7/99-00-07-04-02-07 зобов`язано провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання, що здійснюють торгівлю нафтопродуктами та мають ризики непроведення розрахункових операцій через PRO. Враховуючи викладене, начальником управління податкового аудиту Т. Андреяшкіною, внесено пропозицію надання дозволу на проведення фактичної перевірки, крім інших і ТОВ "ГОЛД ОІЛ".

Згідно вказаного листа від 03.11.2022 № 13501/7/99-00-07-04-02-07, та доповідної записки від 30.01.2024 № 373/02-32-07-05, наведена в останніх інформація є загальною та не вказує на жодні порушення податкового законодавства, вчинені конкретно ТОВ "ГОЛД ОІЛ".

Водночас лист ДПС України взагалі лише вказує на необхідність активізувати контрольно-перевірочні заходи щодо АЗС, які мають ризики не проведення розрахункових операцій РРО з метою посилення контролю за суб`єктами господарювання, які здійснюють роздрібний продаж пального. Будь-якої інформації стосовно порушення конкретно ТОВ "ГОЛД ОІЛ" такий взагалі не містить.

Крім того, відповідачем до суду не надано письмових і належним чином оформлених доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала інформація про порушення ТОВ "ГОЛД ОІЛ" вимог законодавства. Як у доповідній записці, яку контролюючий орган визначає як підставу для проведення перевірки, так і у самому наказі про призначення перевірки, взагалі не конкретизовано суть порушення.

Водночас, інформація ДПС як підстава, яка підпадає під дію підпунктів 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.

Отже, у спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) встановлена податковим органом.

За таких обставин суд вважає, що перевірка позивача була проведена за відсутності на те правових підстав, що свідчить про протиправність прийнятих за її наслідками індивідуальних актів та, як наслідок, необхідність їх скасування.

За встановлення протиправності дій податкового органу щодо проведення перевірки без законних підстав у суду відсутня необхідність аналізу законності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 15 червня 2022 року у справі №826/16874/18, від 13 липня 2022 року у справі №0840/3592/18, від 25 листопада 2022 року у справі №640/5640/19, від 11 січня 2023 року у справі № 340/2736/21 та від 06 грудня 2023 у справі № 640/15008/20.

Таким чином, враховуючи факт встановлення судом наявності порушення в діях відповідача норм податкового законодавства в частині проведення фактичної перевірки прийняті за її наслідком податкове повідомлення-рішення №0064650705 від 23.02.2024 є протиправним та підлягає скасуванню, а тому позовні вимоги слід задовольнити.

Такого ж висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах від 16.01.2024 у справі № 120/7171/23, від 14.11.2024 у справі №120/17692/23.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 23.02.2024 за №0064650705.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД ОІЛ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області судовий збір у розмірі 4624,80 грн (чотири тисячі шістсот двадцять чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛД ОІЛ" (22751, Вінницька область, Гайсинський район, с. Китайгород, вул. Бойка, 30, код ЄДРПОУ 43857552)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 44069150)

СуддяВільчинський Олександр Ванадійович