Рішення

від 13.12.2024 по справі 140/8937/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/8937/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» (далі ТзОВ «777 Трейдінг Груп») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 14 травня 2024 року №UA205050/2024/000102/2 про коригування митної вартості товару.

Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення в режимі імпорту товару автобуса VDL Ambassador SB 200 (vin НОМЕР_1 ) декларант позивача подав до Волинської митниці митну декларацію (далі МД) №24UA205050018604U5, в якій митну вартість визначив за основним методом, тобто за ціною договору (контракту), й до фактурної вартості 6800,00 євро додано також транспортні витрати в сумі 30260,00 грн. Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 14 травня 2024 року №UA205050/2024/000102/2, визначивши митну вартість за резервним методом на рівні 12220,00 євро з тих підстав, що подані документи не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується з таким рішенням й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі МК України) декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом, а у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Заперечуючи твердження митного органу у повідомленні декларанту та спірному рішення про невідповідність платіжної інструкції від 01 травня 2024 року №15 встановленим вимогам до банківського платіжного документа, позивач вказав, що така була виготовлена через систему Інтернет-банкінг із застосуванням кваліфікованого електронного підпису банку та проведена банком, про що є відмітка в графі «підпис надавача платіжних послуг»; гроші отримані відправником та жодних зауважень зі сторони продавця компанії Womy equipment supply B.V. немає. Поряд з тим митний орган не наділений повноваженнями перевірки дотримання правильності заповнення платіжних інструкцій в іноземній валюті.

Неаргументованим, на думку позивача, є і висновок митного про непідтвердження транспортних витрат. Так декларант надав калькуляцію транспортних витрат по доставці автобуса VDL Ambassador SB 200 (vin НОМЕР_1 ) власним ходом за маршрутом Зевенберген (Нідерланди) митний пост Ягодин (Україна); при цьому платними дорогами автобус не переміщався, а на території України на відстань 57 км було достатньо пального, придбаного на території Євросоюзу.

Позивач вважає, що відповідачем не доведені обставини, які зумовили витребування додаткових документів, а спірне рішення не відповідає і вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55, статті 64 МК України: у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування; відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.99-105). В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару за МД №23UA205050006805U0 від 14 травня 2024 року відбулось автоматичне спрацювання декількох профілів ризику (105-2, 201-1, 911-1) Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). У митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, оскільки у поданих документах було встановлено розбіжності: копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 01 травня 2024 року №15 не містить обов`язкових реквізитів, тому не може бути взята до уваги; надавши калькуляцію транспортних витрат, декларант не надав жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат. Окрім того, калькуляція транспортних витрат містить інформацію щодо вартості витрат у розмірі 30260,00 грн, при цьому розрахункова вартість витрат на відстань 1513 км до митного кордону та на відстань 57 км до пункту призначення територією України становить 20 грн/км, що ставить під сумнів достовірність розподілу транспортних витрат, враховуючи вищу вартість пально-мастильних матеріалів, наявність платних доріг у країнах, через які здійснювалось перевезення товару. Відповідач також зауважив, що інвойс від 26 квітня 2024 року №10240335 передує платіжній інструкції від 01 травня 2024 року №15, що суперечить умов оплати згідно з пунктом 5 контракту від 26 квітня 2024 року №260424NL.

Декларанту була надана можливість спростувати сумніви митниці у достовірності поданих документів, однак на запит митного органу позивач не надав документів, тож митна вартість не могла бути визначена за основним методом. Через неможливість застосування наступних методів митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі ЄАІС Держмитслужби) - на рівні 12200,00 євро (МД №UA205170/2024/0006157 від 06 березня 2023 року).

Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 14 травня 2024 року №UA205050/2024/000102/2 відповідає вимогам митного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

У відповіді на відзив позивач підтримав доводи позову (а.с.101-107). Додатково зазначив, що перелік обов`язкових документів, які повинні надаватися для підтвердження транспортних витрат не визначено ні МК України, ні наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення». Тому з врахуванням рекомендаційних цього наказу й з огляду на те, що перевезення транспортного засобу здійснювалося власним ходом, було надано калькуляцію транспортних витрат, додатково - договір про надання послуг від 01 травня 2024 року №01/05, акт прийому-передачі послуг від 13 травня 2024 року №01/05, які містять суму, умови платежу та підтверджують понесені товариством витрати на транспортування у сумі 30260,00 грн. З вказаних документів також слідує, що страхування товару за рахунок ТзОВ «777 Трейдінг Груп» не проводилося, витрати на навантаження та розвантаження відсутні. З цих підстав надуманими і необґрунтованими є твердження відповідача про автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР.

Позивач також вказав на безпідставність твердження відповідача про те, що ТзОВ «777 Трейдінг Груп» не усунуло вказані митним органом розбіжності. Товариство в порядку частини восьмої статті 55 МК України заявою від 10 червня 2024 року направляло митному органу додаткові документи та пояснення. Однак відповіді від Волинської митниці на лист від 10 червня 2024 року не отримано. Поряд з тим ні в запиті про надання додаткових документів, ні в рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної в митній декларації; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтвердженні документально та які відомості відсутні/не піддаються обчисленню.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Ухвалою суду від 25 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні (а.с.97).

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.

26 квітня 2024 року між ТзОВ «777 Трейдінг Груп» (покупець) та компанією Womy equipment supply B.V. (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №260424NL, за умовами якого продавець зобов`язується поставити товар автобус VDL Ambassador SB 200, що був у використанні (vin НОМЕР_1 ), а покупець прийняти його та оплатити на умовах цього контракту (а.с.15-11).

14 травня 2024 року для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України на умовах EXW-Зевенберген (Нідерланди) товару «Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL Berkhof; модель згідно з довідником - Ambassador 200; кузов, шасі, рама №XMGDE02FS0H019780; включаючи водія, загальна кількість сидячих - 43 місця; призначення - для перевезення пасажирів дорогами загального користування; тип двигуна - дизель; робочий об`єм циліндрів двигуна 6693 см.куб.; номер двигуна - невизначений; потужність - 162kw; колісна формула - 4x2; календарний рік виготовлення - 2010; - модельний рік виготовлення - 2010. Країна виробництва - (NL). Торгівельна марка VDL» (далі також товар) декларант в інтересах ТзОВ «777 Трейдінг Груп» в порядку електронного декларування подав МД №24UA205050018604U5 (а.с.75). Фактурна вартість імпортованого товару становить 6800,00 євро (еквівалентно 290696,60 грн). Митну вартість визначено на рівні 320956,60 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 30260,00 грн) (а.с.76-77). Для підтвердження митної вартості додано: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 26 квітня 2024 року №260424NL та доповнення до нього від 01 травня 2024року №1 (а.с.84-87), рахунок-фактуру (інвойс) від 26 квітня 2024 року №1240335 (а.с.88), платіжку інструкцію в іноземній валюті від 01 травня 2024 року №15 (а.с.24), калькуляцію транспортних витрат від 13 травня 2024 року (а.с.39), свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 13 березня 2024 року №0639492963 (а.с.91) та від 02 травня 2024 року №А55124826 (а.с.90), сертифікат з перевезення (походження) товару форма EUR.l (Movement certificate EUR. 1) AF01335123 від 03 травня 2024 року (а.с.93 зворот - 94), висновок експерта від 14 травня 2024 року №957 (а.с.89), довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам від 14 травня 2024 року №140524027 (а.с.83 зворот), копію митної декларації країни відправлення від 14 травня 2024 року №MRN24NL4UX2H5K2SLADA4 (а.с.80 зворот), фото (а.с.82-83).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, митним органом в електронному повідомленні декларанту вказано, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності: 1) надана декларантом платіжна інструкція в іноземній валюті від 01 травня 2024 року №15 не може бути взята до уваги як банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, так як не відповідає вимогам Закону України «Про платіжні послуги» та Положенню про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року №216 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2008 року за №910/15601; далі Положення №216); 2) декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 13 травня 2024 року, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат; 3) калькуляція транспортних витрат містить інформацію щодо вартості витрат з перевезення товару за маршрутом «місто Зевенберген (Нідерланди) митний пост Ягодин (Україна)» у розмірі 30260,00 грн (з урахуванням відстані 1513 км вартість становить 20,00 грн/км) та за маршрутом «митний пост Ягодин - місто Ковель (Україна)» у розмірі 1140,00 грн (з урахуванням відстані 57 км становить 20,00 грн/км); вартість перевезення товару за межами митної території України однакова з вартістю перевезення товару на території України, що ставить під сумнів достовірність розподілу транспортних витрат, враховуючи вищу вартість пально-мастильних, інших експлуатаційних матеріалів та наявність платних доріг у країнах, через які здійснювалось перевезення товару. Декларанту запропоновано надати: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.77 зворот).

Декларант листом від 14 травня 2024 року інформував відповідача про те, що додаткових документів не надаватиме (а.с.93).

14 травня 2024 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА205050/2024/000102/2 (а.с.34-35). Як зазначено у графі 33 рішення, зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації в ЄАІС (МД №UA205170/2024/006157 від 06 березня 2024 року) на рівні 12200,00 євро.

Також 14 травня 2024 року Волинська митниця сформувала картку №UA205050/2024/0000467 відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с.36-37).

Товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205050018677U4 від 15 травня 2024 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (а.с.30-31).

Відповідно до положень частини восьмої статті 55 МК України ТзОВ «777 Трейдінг Груп» 10 червня 2024 року засобами поштового зв`язку надіслало Волинській митниці додаткові пояснення та документи для підтвердження митної вартості товару, що декларувався згідно з МД №24UA205050018604U5 від 14 травня 2024 року (зокрема, договір про надання послуг від 01 травня 2024 року №01/05, копію заяви про купівлю іноземної валюти від 01 травня 2024 року №10). Однак їх надання не призвело до скасування рішення від 14 травня 2024 року №UА205050/2024/000102/2 митним органом; відповіді на лист не отримано (а.с.44-46).

При вирішення спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (пункти 2, 3, 4, 6): зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 26 квітня 2024 року №260424NL та доповнення до нього від 01 травня 2024року №1 (а.с.84-87), рахунок-фактуру (інвойс) від 26 квітня 2024 року №1240335 (а.с.88), платіжку інструкцію в іноземній валюті від 01 травня 2024 року №15 (а.с.24), калькуляцію транспортних витрат від 13 травня 2024 року (а.с.39).

Разом із цими документами декларантом було надано свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 13 березня 2024 року №0639492963 (а.с.91) та від 02 травня 2024 року №А55124826 (а.с.90), сертифікат з перевезення (походження) товару форма EUR.l (Movement certificate EUR. 1) AF01335123 від 03 травня 2024 року (а.с.93 зворот-94), висновок експерта від 14 травня 2024 року №957 (а.с.89), довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам від 14 травня 2024 року №140524027 (а.с.83 зворот), копію митної декларації країни відправлення від 14 травня 2024 року №MRN24NL4UX2H5K2SLADA4 (а.с.80 зворот), фото (а.с.82-83).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так контрактом від 26 квітня 2024 року №260424NL, укладеним між ТзОВ «777 Трейдінг Груп» (покупець) та компанією Womy equipment supply B.V. (продавець), визначено предмет та умови поставки, основні зобов`язання продавця та покупця (а.с.15-19). Згідно з пунктами 1, 2 контракту його предметом є, з-поміж іншого, транспортний засіб автобус VDL Ambassador SB 200 (vin НОМЕР_1 ); його ціна 6800,00 євро (загальна вартість контракту 20600,00 євро).

Ідентифікаційні ознаки товару, умови поставки, вартість в рахунку-фактурі (інвойсі) від 26 квітня 2024 року №1240335 (а.с.22, переклад а.с.23) автобуса VDL Ambassador SB 200 (vin НОМЕР_1 ) - 6800,00 євро відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA205050018604U5 від 14 травня 2024 року (графа 22).

До митної декларації надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 01 травня 2024 року №15, відповідно до якої позивач перерахував на рахунок продавця 20600,00 євро (а.с.24), тобто згідно з пунктом 2 контракту від 26 квітня 2024 року №260424NL за три транспортних засоби (відповідно до інвойсу від 26 квітня 2024 року №10240335 (а.с.87 зворот) вартість автобуса VDL Ambassador vin НОМЕР_2 становить 7000,00 євро, а згідно з інвойсами від 26 квітня 2024 №10240336 та №1240335 вартість автобусів VDL Ambassador vin НОМЕР_1 та XMGDE02FSOH019782 по 6800,00 євро кожен).

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що ця платіжна інструкція в іноземній валюті не може бути підтвердженням оплати за товар, який зазначений в інвойсі від 26 квітня 2024 року №1240335.

Так у платіжній інструкції вказано призначення платежу «prepaymeht for the vehicle accordining to the cоntract №260424NL DD 26.04.2024» - передоплата за автомобілі згідно з договором №260424NL від 26 квітня 2024 року. Платіж здійснено на рахунок продавця компанії Womy equipment supply B.V, платіжні реквізити якого відповідають тим, що зазначені в контракті.

Така платіжна інструкція оформлена з використанням системи «Інтернет-Банкінг» та підписана шляхом накладення відповідного електронно-цифрового підпису, а тому з урахуванням приписів Положення №216 є дійсною.

Суд зауважує, що Верховний Суду у постановах від 12 березня 2020 року у справі №804/6243/14, від 07 травня 2020 року у справі №1.380.2019.00162, від 02 березня 2021 року у справі №380/842/20 виснував, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Враховуючи на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України висновки Верховного суду, суд вважає, що твердження відповідача у відзиві на позов (таке не було зазначене митним органом ні у повідомленні, ні у спірному рішенні) про невідповідність проведеної згідно з платіжною інструкцією від 01 травня 2024 року №15 оплати за товар умовам сплати, визначеним у контракті від 26 квітня 2024 року №1240335, необґрунтованим.

Отже, заявлена декларантом за першим методом фактурна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні будь-які розбіжності.

За правилами частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5).

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо здійснювалося страхування.

Як вбачається зі змісту контракту від 26 квітня 2024 року №1240335 (пункт 3), сторонами узгоджено умови поставки товару EXW-Зевенберген (Нідерланди). Такі ж умови вказано в інвойсі від 26 квітня 2024 року №1240335.

Умови поставки EXW означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини десятої статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати на перевезення товару на заявлених умовах поставки до кордону України у сумі 30260,00 грн.

Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов`язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.

ТзОВ «777 Трейдінг Груп» для підтвердження понесення витрат на транспортування відповідачу було надано до митного оформлення калькуляцію від 13 травня 2024 року (а.с.39). Також на вимогу митного органу надано копії договору від 01 травня 2024 року №01/05 про надання послуг (а.с.40-42), акта прийому-передачі послуг від 13 травня 2024 року (а.с.43).

Судом із матеріалів справи встановлено, що між ТзОВ «777 Трейдінг Груп» (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір про надання послуг від 01 травня 2024 року №01/05 (а.с.40-42), відповідно до умов пункту 2.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги з транспортування автобуса VDL Ambassador SB 200 vin НОМЕР_1 , власним ходом з місця знаходження вантажу - Зевенберген (Нідерланди) до пункту його призначення - місто Ковель, вулиця Володимирська, 151. Визначена сторонами вартість послуг, що надаються виконавцем, становить 31400,00 грн (пункт 5.1 договору).

На виконання вимог пунктом 2.2 договору про надання послуг від 01 травня 2024 року сторони 13 травня 2024 року склали акт прийому-передачі №01/05 наданих ОСОБА_1 послуг транспортування транспортного засобу автобуса VDL Ambassador SB 200 vin НОМЕР_1 . Згідно з цими документами транспортні витрати становлять 31400,00 грн (в тому числі дохід водія 5500,00 грн) та розподіляються таким чином: 30260,00 грн вартість транспортування за межами території України, 1140,00 грн вартість транспортування митною територією України.

Вказані у договорі від 01 травня 2024 року №01/05 та в акті прийому-передачі послуг від 13 травня 2024 №01/05 відомості щодо вартості та маршруту транспортування автобуса VDL Ambassador SB 200 vin НОМЕР_1 узгоджуються з відомостями поданої до митного оформлення калькуляції від 13 травня 2024 року.

Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296) затверджені Правила заповнення декларації митної вартості. Ці Правила в частині заповнення графи 20 роз`яснюють, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Складена з урахуванням зазначених рекомендацій калькуляція транспортних витрат містить відомості про маршрут перевезення (Зевенберген (Нідерланди) Ковель (Україна)), його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України (1513 км) та по митній території України (57 км), розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту (20,00 грн). Калькуляцією також підтверджено, що страхування за рахунок ТзОВ «777 Трейдінг Груп» не здійснювалося, розвантажувальні та навантажувальні роботи не проводилися.

Як виснував Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Окрім цих витрат жодних інших витрат позивачем понесено не було (інше не випливає з умов контракту та рахунка-фактури).

З приводу висновку відповідача про однакову вартість перевезення товару на території України та за її межами, то суд зауважує, що калькуляція містить вартість перевезення за 1 кілометр маршруту з урахуванням прямих витрат (винагороди водія, витрат на пальне). При цьому митний орган не уповноважений перевіряти економічну доцільність визначення вартості перевезення товару до митного кордону України та подальшу вартість такого перевезення товару до пункту призначення.

Надані документи підтверджують як вартість самого товару, так і витрати, пов`язані із транспортуванням товару, враховані у митну вартість, що не заперечує відповідач.

Суд наголошує, що вимога про надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; виписки з бухгалтерської документації; висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.

Суд повторює, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Документом, що містить вартість та ідентифікаційні ознаки імпортованого товару є зовнішньоекономічний контракт від 26 квітня 2024 року №260424NL та рахунок-фактура (інвойс) від 26 квітня 2024 року №1240335, якими підтверджено технічні характеристики транспортного засобу. Витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він може підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Водночас декларантом було надано висновок експерта від 14 травня 2024 року №957 (а.с.89), довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам від 14 травня 2024 року №140524027 (а.с.83 зворот) та фото транспортного засобу (а.с.81-83), якими підтверджено ідентифікаційні ознаки та зафіксовано технічний стан транспортного засобу.

Поряд з тим витребування митним органом страхових документів є некоректним за обставин справи, оскільки відомості про те, що страхування за рахунок ТзОВ «777 Трейдінг Груп» не здійснювалося, значилися в калькуляції від 13 травня 2024 року.

Так само ненадання до митного оформлення банківських платіжних документів, інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, виписки з бухгалтерської документації не може бути підставою для коригування митної вартості оцінюваного товару, адже оплата проведена позивачем платіжною інструкцією від 01 травня 2024 року №15 (а.с.24, 25). Відсутність бухгалтерської документації продавця у покупця товару не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості, зокрема, й тому, що надання такого документа не передбачено умовами контракту.

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД №UA205170/2024/006157 від 16 березня 2024 року), на підставі якої було здійснено коригування митної вартості товару (суду не надана), без порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо.

При вирішенні спірних правовідносин суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься АСАУР, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). АСАУР не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 14 травня 2024 року №UA205050/2024/000102/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 05 вересня 2024 року №174, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.56, 57).

Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 124, ідентифікаційний код юридичної особи 44356571) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 14 травня 2024 року №UA205050/2024/000102/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЖ.В. Каленюк