Рішення

від 13.12.2024 по справі 140/11319/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/11319/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області (далі Камінь-Каширська окружна прокуратура, позивач) звернувся з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі ДСГП «Ліси України», відповідач)про визнання протиправною бездіяльності ДСГП «Ліси України» в особі філії «Маневицьке лісове господарство» щодо організації і встановлення меж пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси» площею 13,6 га, на підставі якого провести роботи із винесення меж вказаного об`єкту природно-заповідного фонду шляхом закріплення їх в натурі (на місцевості), а також щодо невстановлення охоронної зони навколо пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси» та зобов`язати ДСГП «Ліси України» в особі філії «Маневицьке лісове господарство» вжити заходів з метою розроблення та затвердження технічної документації із землеустрою на об`єкт природно заповідного фонду пралісову пам`ятку природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси», а також задля встановлення навколо неї охоронної зони.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Камінь-Каширською окружною прокуратурою встановлено, що рішенням Волинської обласної ради від 11.02.2021 № 4/15 «Про збереження і розвиток природно-заповідного фонду області» оголошено об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення пралісову пам`ятку природи «Кременецькі природні ліси» площею 13,6 га.

Згідно із Положенням про пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси», що затверджене наказом управління екології та природних ресурсів Волинської обласної військової державної адміністрації від 31.03.2021 № 7 територія Пралісової пам`ятки природи входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання (пункт 1.2).

У зв`язку із цим, на виконання вимог статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», з метою охорони та збереження в природному стані національного надбання управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації пралісову пам`ятку природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси» передано під охорону Державному підприємству «Маневицьке лісове господарство» (на даний час філія «Маневицьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України»), про що складено 31.03.2021 відповідне охоронне зобов`язання №415, відповідно до якого землекористувач зобов`язаний: дотримуватися встановленого режиму для території природно-заповідного фонду; не здійснювати у межах території природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності; вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу та територію природно-заповідного фонду; дотримуватися вимог щодо використання території природно-заповідного фонду; забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території ПЗФ.

Разом із цим, у листі від 23.09.2024 № 5-5/2285 Державна екологічна інспекція у Волинській області повідомила окружну прокуратуру про те, що вказаним органом контролю в період із 01 по 14 вересня 2021 року проведено перевірку (акт від 14.09.2021 № 374/09.21), якою встановлено, що під охороною Державного підприємства «Маневицьке лісове господарство» перебувають об`єкти природно-заповітного фонду (далі ПЗФ) місцевого значення, зокрема, «Кременецькі природні ліси» площею 13,6 га, які знаходяться на території Карасинського лісництва в кварталі 2 виділу 8. В акті перевірки зазначено, що межі ПЗФ в натурі (на місцевості) не винесено, інформаційно-межові знаки не встановлено.

Водночас, вивченням інформації, що міститься у Державному земельному кадастрі встановлено, що межі пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси» в натурі (на місцевості) не винесено.

Не виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж об`єкту природно-заповідного фонду та не винесення, у зв`язку із цим в натурі (на місцевості) меж пралісової пам`ятки природи місцевого значення, а також не встановлення охоронних зон є наслідком протиправної бездіяльності постійного користування - філії «Маневицьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України», що полягає у нездійсненні обов`язків із дотримання встановленого режиму для даної території.

Уважає, що вказана протиправна бездіяльність відповідача унеможливлює належне використання та зберігання національного надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання, у зв`язку із чим існує реальна ймовірність використання даної території не за цільовим призначенням, оскільки межі заказника не відомо де починаються та невідомо де закінчуються, відомості про особливий правовий статус земельної ділянки не внесено до Державного земельного кадастру, у зв`язку із чим позивач просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-9).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 04.11.2024 №302юс представник відповідача 1 позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що філією «Маневицьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» вживаються усі необхідні заходи для охорони та зберігання пралісової пам`ятки природи «Кременецькі природні ліси».

Зазначає, що ФОП ОСОБА_1 поставив ДП «Маневицьке лісове господарство» інформаційні таблиці, які є інформаційно-охоронними знаками, що повідомляють та попереджують природокористувача та інших суб`єктів про наявність, категорію та межі природно-заповідного об`єкту, про їх підпорядкування.

З метою розроблення документації, щодо встановлення меж пралісової пам`ятки природи «Кременецькі природні ліси», що розташовані в кварталі 2 виділу 8 Карасинського лісництва 04.10.2024 направлено до Поліського лісового офісу лист щодо надання дозволу на підписання договору про надання послуги з розроблення проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду з ФОП ОСОБА_2 та 14.10.2024 вказаний лист погоджено.

На виконання покладених завдань на філію «Маневицьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» укладено договір від 14.10.2024 про надання послуги з розроблення проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та винесення меж в натурі (на місцевість) територій пам`яток природи та охоронних зон на земельні ділянки.

Філією «Маневицьке лісове господарство» на адресу Волинської обласної військової адміністрації надсилалися клопотання від 01.04.2024 про приведення існуючого поділу лісів у відповідність до Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №733 від 16.05.2007, а також, клопотання щодо виділення особливо захисних лісових ділянок для філії «Маневицьке лісове господарство», які 15.05.2024 були погоджені.

Окрім того 24.10.2024 відповідач звернувся до Північно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарств із проханням затвердити клопотання щодо виділення особливо захисних лісових ділянок по філії «Маневицьке лісове господарство господарства» ДСГП «Ліси України» та направити на Держлісагентство клопотання щодо приведення існуючого поділу лісів у відповідність до «Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок» по філії «Маневицьке лісове господарство» ДП «Ліси України» для подальшого затвердження відповідно до компетенції.

Вказує також і на те, що з 28.10.2022 до січня 2023 року проводилася реорганізація ДП «Маневицьке лісове господарство», що у свою чергу зумовило припинення здійснення будь- яких дій, зокрема, вжиття заходів із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси».

Звертає увагу і на те, що загроза порушення інтересів держави, як зазначено у позовній заяві - відсутня, оскільки земельні ділянки, на яких розміщений об`єкт природно- заповідного фонду є сформованими земельними ділянками лісогосподарського призначення, які відносяться до державної власності та безстроково передані в постійне лісокористування ДСГП «Ліси України».

Також, відсутня і загроза можливого відчуження земельної ділянки з огляду на розміщення пам`ятки природи на землях лісогосподарського призначення, а тому вилучення від постійних користувачів лісових ділянок державної власності для несільськогосподарських потреб, зміна їх цільового призначення з метою використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства та передача земельних ділянок у власність або постійне користування належить до повноважень Уряду.

Задля належного використання та зберігання національного надбання, зокрема від незаконних рубок та інших лісопорушень відповідачем створено постійно діючу мобільну рейдову групу лісової охорони, так як є основним, пріоритетним напрямком роботи лісової охорони. Задля досягнення цих цілей лісові масиви постійно обстежуються працівниками лісової охорони лісництв (майстри лісу та лісничі), що унеможливлює здійснення протиправних дій з боку інших осіб.

Таким чином, враховуючи усі обставини перераховані вище, зазначає, що філією «Маневицьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» вживаються усі можливі заходи для належного виконання зобов`язань відповідно до наявних повноважень щодо пралісової пам`ятки природи місцевого значення (арк. спр. 80-82).

Представником позивача 08.11.2024 подано до суду відповідь на відзив, у якому останній підтримав позицію, викладену у позовній заяві та додав, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Вказує, що відповідачем не доведено, яким чином розпочата процедура реорганізації унеможливлювала виконання ДП «Маневицьким ЛГ», а подальшому філією «Маневицьке лісове господарство» виконання своїй зобов`язань.

Разом із цим вказує, що з огляду на надані лісогосподарським підприємством до відзиву докази про розпочату роботу із виготовлення технічної документації зі встановлення меж ПЗФ вже після скерування доданих до позову прокуратурою листів на їх адресу (арк. спр. 121-125).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до статті 262 КАС України (арк. спр. 74).

Будь-яких інших заяв по суті справи чи клопотань на адресу суду від учасників справи не надходило.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Рішенням Волинської обласної ради від 11.02.2021 № 4/15 «Про збереження і розвиток природно-заповідного фонду області» оголошено об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення пралісову пам`ятку природи «Кременецькі природні ліси» площею 13,6 га та зобов`язано землевласника внести в натуру (на місцевість) межі новоутворених територій та об`єктів природно-заповідного фонду і позначити їх державними знаками встановленого взірця; забезпечити режим охорони та збереження об`єктів природно-заповідного фонду (зворот арк. спр. 49).

Відповідно до характеристики даної пам`ятки природи, що наведена у зазначеному рішенні Волинської обласної ради, «Кременецькі природні ліси» - це ділянка природного лісу, яка відповідає критеріям природних лісів, наближених до пралісів, ідентифікована в урочищі «Кремениця». Ліси віком 140 років і більше утворюють унікальний природний ландшафт. Територія ідентифікованого природного лісу характеризується високою природоохоронною та науковою цінністю. Деревостан природного походження, без видимих слідів антропогенного впливу внаслідок того, що поверхня затоплена протягом вегетаційного періоду (зворот арк. спр. 50-51).

На виконання вимог статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», з метою охорони та збереження в природному стані національного надбання управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації пралісову пам`ятку природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси» передано під охорону Державному підприємству «Маневицьке лісове господарство» (на даний час філія «Маневицьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України»), про що складено 31.03.2021 відповідне охоронне зобов`язання №415 (арк. спр. 29).

Згідно даного охоронного зобов`язання землекористувач повинен: дотримуватися встановленого режиму для території природно-заповідного фонду; не здійснювати у межах території природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності; вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу та територію природно-заповідного фонду; дотримуватися вимог щодо використання території природно-заповідного фонду; забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території ПЗФ.

Листом Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації від 15.08.2024 №51/1-1347ВИХ-24 повідомлено, що проєктів землеустрою щодо внесення меж в натурі (на місцевості) на пралісові пам`ятки природи до Управління на погодження не надходило та клопотань щодо створення пам`яток природи (пралісів, квазіпралісів, природних лісів) на розгляді в Управління не перебуває (зворот арк. спр. 28).

У листі від 23.09.2024 № 5-5/2285 Державна екологічна інспекція у Волинській області повідомила окружну прокуратуру про те, що вказаним органом контролю в період із 01 по 14 вересня 2021 року проведено перевірку (акт від 14.09.2021 № 374/09.21), якою встановлено, що під охороною ДП «Маневицьке лісове господарство» перебувають об`єкти ПЗФ місцевого значення, зокрема, «Кременецькі природні ліси» площею 13,6 га, які знаходяться на території Карасинського лісництва в кварталі 2 виділу 8. В акті перевірки зазначено, що межі ПЗФ в натурі (на місцевості) не винесено, інформаційно-межові знаки встановлені.

За результатами перевірки видано Припис директору ДП «Маневицьке лісове господарство» від 14.09.2021 №000387, яким зазначено: привести у відповідність до вимоги природоохоронного законодавства положення, охоронні зобов`язання на території об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення, у зв`язку із змінами в природоохоронному законодавстві та зміною адміністративно-територіального устрою, забезпечити внесення змін до карток первинного обліку. Термін виконання припису установлений до 14.03.2022 (зворот арк. спр. 53-54).

Відповідач листом від 18.09.2024 №933/26.3-2024 повідомлено, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, введенням воєнного стану на території України, а також припинення ДП «Маневицьке лісове господарство», не мала можливості своєчасно заключити договір із землевпорядною організацією на розроблення технічної документації із землеустрою (арк. спр. 31).

Державна екологічна інспекція у Волинській області листом від 23.09.2024 №5-5/2285 повідомила, що не має підстав та повноважень щодо звернення з позовом до суду про визнання ДП «Маневицьке лісове господарство» протиправною та зобов`язання виготовити землевпорядну документацію щодо встановлення меж об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення пралісових пам`яток природи (зворот арк. спр. 53-54).

Камінь-Каширська окружна прокуратура листом від 25.09.2024 №51/1-1533ВИХ-24 повідомила Державну екологічну інспекцію у Волинській області про підготовку матеріалів для пред`явлення позову до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області до ДСГП «Ліси України» в особі філії «Маневицьке лісове господарство» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії щодо виготовлення технічної документації із землеустрою на об`єкт ПЗФ пралісову пам`ятку природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси» площею 13,6 га та встановлення навколо неї охоронної зони (арк. спр. 11).

Уважаючи бездіяльність відповідача щодо не здійснення організації і встановлення меж пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси» площею 13,6 га, на підставі якого провести роботи із винесення меж вказаного об`єкту природно-заповідного фонду шляхом закріплення їх в натурі (на місцевості), а також щодо невстановлення охоронної зони навколо пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси» протиправною, прокурорв інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 КАС України.

Згідно із положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

В частині четвертій статті 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів регулюютьсяЗаконом України «Про природно-заповідний фонд України» №2456-ХІІ (далі Закон №2456-ХІІ).

Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

У зв`язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Відповідно до частини першоїстатті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

За змістом частин третьої, п`ятоїстатті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Відповідно до частин другої-третьоїстатті 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. У разі необхідності їх охорона може покладатися на служби державної охорони розташованих поблизу природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Статтею45 Земельного кодексу Українипередбачено, що землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Згідно з приписами статті 46 Земельного кодексу України до земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об`єкти, що мають особливу наукову цінність. Межі земель іншого природоохоронного призначення закріплюються на місцевості межовими або інформаційними знаками. Порядок використання земель іншого природоохоронного призначення визначається законом.

Відповідно до статті 46-1 Земельногокодексу України землі територій та об`єктів природно-заповідного фонду використовуються з урахуванням обмежень у їх використанні, визначених відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України»та положеннями про ці території, об`єкти. Особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об`єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення.

Як встановлено судом, рішенням Волинської обласної ради від 11.02.2021 № 4/15 «Про збереження і розвиток природно-заповідного фонду області» оголошено об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення пралісову пам`ятку природи «Кременецькі природні ліси» площею 13,6 га.

Наказом управління екології та природних ресурсів від 31.03.2021 №7 затверджено Положення про пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси», що затверджене наказом управління екології та природних ресурсів Волинської обласної військової державної адміністрації від 31.03.2021 № 7 (далі - Положення), згідно із пунктом 1.2 якого, територія Пралісової пам`ятки природи входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання.

Згідно пункту 2.1 Положення передбачено, що пралісова пам`ятка природи створена з метою збереження у природному стані ділянки природного лісу, що відповідає критеріям природних лісів, та має особливе природоохоронне, наукове, естетичне, пізнавальне і культурне значення.

Територія Пралісової пам`ятки природи характеризується високою природоохоронною та науковою цінністю. Вся її площа вкрита особливо цінними сосновими природними лісами, розташованими на болотистій місцевості, що мають вік 75-140 років і більше, утворюють унікальний природний ландшафт і середовище існування рослинного та тваринного світу.

Ділянка лісу, оголошена Пралісовою пам`яткою природи цінна не тільки збереженою природною віковою і просторовою структурою, але й тим, що вона є джерелом для відтворення внутрішньовидової різноманітності лісів Прип`ятського Полісся, забезпечення їх високої продуктивності, біологічної стійкості та якості, оскільки є унікальною за походженням і генетичною мінливістю.

Основними завданнями Пралісової пам`ятки природи є: збереження унікального природного комплексу лісів у природному стані; підтримка загального екологічного балансу в регіоні; поширення еколого-освітніх знань тощо (пункт 2.2 Положення).

Пунктом 1.6 Положення визначено, що межі Пралісової пам`ятки природи встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж Пралісової пам`ятки природи в натурі її межі визначаються відповідно до проекту створення. Відомості про обмеження у використанні земель Пралісової пам`ятки природи зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру (арк. спр. 44-46).

Як визначено частиною 4 статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Крім того, відповідно до статті 39 Закону України «Про природно-заповідний фонд» для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об`єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.

Статтею 28 вказаного Закону, а також статтею 39-1 Лісового кодексу України передбачено, що охоронна зона навколо пралісових пам`яток природи установлюється завширшки не менше подвійної висоти деревостану пралісу. В охоронній зоні забороняються будь-які суцільні, у тому числі санітарні, а також поступові рубки.

Пунктом 3.2. Положення також передбачено, що навколо пралісової пам`ятки природи установлюється охоронна зона завширшки не менше подвійної висоти деревостану пралісу, у якій забороняються будь-які суцільні, у тому числі санітарні, а також поступові рубки, вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев та ліквідація захаращеності.

У частині четвертій статті 27 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» вказано, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених пам`ятками природи, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Частиною п`ятою статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Статтею 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.

У силустатті 1 Закону України «Про землеустрій»землеустрій визначено як сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб`єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Відповідно до пункту «в» частини 2статті 25 Закону України «Про землеустрій»одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Частинами першою-третьою статті 47 Закону України «Про землеустрій»передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів включають: а) завдання на складання проекту землеустрою; б) пояснювальну записку; в) характеристику території із встановленням режиму використання земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів; ґ) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування; д) витяг з графічної частини відповідної містобудівної документації з позначеними межами водоохоронної зони, прибережної захисної смуги, пляжної зони (за наявності); е) інформацію про перспективний стан використання та охорони земель у межах адміністративно-територіальної одиниці, яка є складовою схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель відповідної адміністративно-територіальної одиниці (за наявності); є) план організації території з відображенням угідь, землевласників і землекористувачів, у тому числі земельних ділянок, щодо яких встановлені обмеження у використанні; ж) план меж земельних ділянок, що включаються до території природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів без їх вилучення у землевласників та землекористувачів; з) креслення перенесення в натуру (на місцевість) меж території оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення та земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів; и) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж території оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів у натурі (на місцевості); і) перелік обмежень у використанні земельних ділянок.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру.

Згідно абзацу 2 пункту 3 частини третьої статті 186 Земельного кодексу України, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природнозаповідного фонду загальнодержавного значення, земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).

Пунктом 3.2.2 Положення визначено, що в охоронній зоні Пралісової пам`ятки природи не допускається будівництво промислових та інших об`єктів, мисливство, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду. Оцінка такого впливу здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

На території Пралісової пам`ятки природи лише дозволяється у встановленому порядку (пункт 3.3 Положення): використання її в оздоровчих, рекреаційних та освітньо-виховних цілях; проведення науково-дослідних робіт; обмежена господарська діяльність з додержанням природоохоронного законодавства та встановленого цим Положенням режиму території.

При цьому, пунктом 3.5 Положення визначено, що забезпечення режиму охорони території земельних ділянок у межах Пралісової пам`ятки природи здійснюється Землекористувачем.

Враховуючи наведене суд погоджується із посиланням позивача, а відповідачем не заперечується, що саме на ДСГП «Ліси України» в особі філії «Маневицьке лісове господарство» покладено обов`язок із вчинення дій по організації розробки проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду, а саме пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси» площею 13,6 га, визначення та закріплення на місцевості її меж та охоронної зони.

Щодо наявності або відсутності протиправної бездіяльності відповідача, яка виражається у не здійсненні організації і встановлення меж пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси» площею 13,6 га, на підставі якого необхідно провести роботи із винесення меж вказаного об`єкту природно-заповідного фонду шляхом закріплення їх в натурі (на місцевості), а також щодо невстановлення охоронної зони навколо пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси» суд зазначає наступне.

Бездіяльністю визнається пасивна форма поведінки особи, що полягає у не вчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах.

При досліджені матеріалів даної справи судом встановлено, що в дійсності ФОП ОСОБА_1 , у відповідності із накладною від 09.06.2021 №139, поставив Державному підприємству «Маневицьке лісове господарство» інформаційні таблиці в загальній кількості 5 шт. (арк. спр. 83).

Наявність інформаційно-межових знаків підтверджується і листом Державної екологічної інспекції у Волинській області від 23.09.2024 №5-5/2285, у якому вказується, що данийфакт встановлено під час проведення перевірки відповідно до плану заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік, про що складено акт перевірки від 14.09.2021 №374/09.21.

Також зазначено, що за результатами перевірки видано Припис директору Державного підприємства «Маневицьке лісове господарство» від 14.09.2021 №000387, яким визначено: привести у відповідність до вимоги природоохоронного законодавства положення, охоронні зобов`язання на території об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення, у зв`язку із змінами в природоохоронному законодавстві та зміною адміністративно-територіального устрою, забезпечити внесення змін до карток первинного обліку. Термін виконання припису установлений до 14.03.2022 (зворот арк. спр. 53-54).

Суд констатує, що наявність інформаційно-межових знаків не забезпечує виконання рішення Волинської обласної ради від 11.02.2021 № 4/15 «Про збереження і розвиток природно-заповідного фонду області», яким зобов`язано землевласника та постійного землекористувача винести в натуру (на місцевість) межі новоутворених територій та об`єктів природно-заповідного фонду і позначити їх державними знаками встановленого взірця, а також забезпечити режим охорони та збереження об`єктів природно-заповідного фонду.

В подальшому, відповідачем листом від 01.04.2024 №297/26.3.8-2024 на адресу Волинської обласної військової адміністрації надіслано клопотання про приведення існуючого поділу лісів у відповідності до Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 №733, а також клопотання про виділення особливо захисних лісових ділянок для фізії «Маневицьке лісове господарство» (арк. спр. 99-113).

Натомість відповідачем до суду не надано доказів вчинення будь-яких інших дій на виконання наведеного рішення Волинської обласної ради за період з 09.06.2021 по 01.04.2024.

Щодо проведення, відповідно до наказу Державного агентства ресурсів України від 28.10.2022 №887, припинення Державного підприємства «Маневицьке лісове господарство» та затвердження складу Комісії з припинення, суд звертає свою увагу що у постанові від 11.02.2021 у справі № 826/9815/18 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого: якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі відповідним розпорядчим актом його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень; якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень (повне правонаступництво).

Відповідні висновки Верховного Суду були підтримані і у постановах від 13.10.2021 у справі № 803/130/16, від 02.11.2021 у справі № 816/1231/15, від 26.05.2022 у справі № 807/3591/14, від 28.07.2022 у справі № 807/3656/14, від 13.12.2022 у справі № 640/20719/18, від 03.05.2023 у справі № 260/4620/21, від 01.06.2023 року у справі № 803/746/15-а, від 03.10.2023 у справі № 826/5470/15, від 21.09.2023 у справі № 1.380.2019.002355.

Отож, на переконання суду, відповідачем не доведено яким чином факт реорганізації вплинув на неможливість здійснення дій щодо виконання рішення Волинської обласної ради від 11.02.2021 № 4/15 «Про збереження і розвиток природно-заповідного фонду області» та розроблення і затвердження технічної документації із землеустрою на об`єкт природно заповідного фонду пралісову пам`ятку природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси», а також встановлення навколо неї охоронної зони.

Стосовно посилання представника відповідача на Проект організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства «Маневицьке лісове господарство» щодо Карасинського лісництва від 2013 року, суд зауважує, що ДСГП «Ліси України» в особі філії «Маневицьке лісове господарство» самостійно листом від 05.09.2024 №892/26.3.8-2024 було повідомлено позивача, що «Кременецькі природні ліси» знаходяться в межах кварталу 2 виділу 8 Карасинського лісництва та, відповідно, надано Проект організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства «Маневицьке лісове господарство» таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків (арк. спр. 21), а доказів, щодо здійснення будь-яких дій задля затвердження нового Проєкту організації та розвитку лісового господарства Карасинське лісництво філії «Маневицьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків за 2023 рік, до суду та позивачу не надано.

До того ж суд констатує, що відповідачем не наведений причинно-наслідковий зв`язок щодо неможливості здійснення будь-яких інших дій у випадку незатвердження такого Проєкту. Варто звернути увагу, що у відповідності до наявних матеріалів справи, на даний момент відповідачем здійснюються певні дії для розроблення проєкту землеустрою при тому що, як зазначає сам відповідач у відзиві на позовну заяву, нові матеріали лісовпорядкування ще не завершені.

Дійсно, філією «Маневицьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» направлено 04.10.2024 лист №298/26.3-ВЛ до Поліського лісового офісу щодо ініціювання перед ДСГП «Ліси України» розгляд питання щодо надання письмового дозволу для директора філії на підписання договору про надання послуг з розроблення проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду, однак така ініціатива здійснена виключно у зв`язку із отриманням листа від Камінь-Каширської окружної прокуратури від 13.09.2024 №51/1-1485ВИХ-24, про що зазначається у самому ж листі від 04.10.2024 №298/26.3-ВЛ (арк. спр. 84).

Недоведеними є і посилання відповідача на постійне обстеження працівниками лісової охорони лісництв (майстри лісу та лісничі), оскільки матеріали справи не містять доказів здійснення такого обстеження.

Суд погоджується із позицією позивача, що відсутність встановлених меж в натурі пралісової пам`ятки місцевого значення «Кременецькі природні ліси» фактично унеможливлює його належну охорону, збереження в природному стані унікальних ландшафтів та реліктової рослинності, а також наявна і загроза неправомірних посягань задля здобуття певної особистої вигоди.

Враховуючи наведене, суд висновує, що наведені обставини справи, а також наявні матеріали справи не спростовують бездіяльність ДСГП «Ліси України» філії Державного підприємства «Маневицьке лісове господарство» стосовно нездійснення організації і встановлення меж пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси» площею 13,6 га, на підставі якого не проведено роботи із винесення меж вказаного об`єкту природно-заповідного фонду шляхом закріплення їх в натурі (на місцевості), а також щодо невстановлення охоронної зони навколо пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси».

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, а також враховуючи межі заявлених позивачем позовних вимог, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення організації і встановлення меж пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси» площею 13,6 га, на підставі якого провести роботи із винесення меж вказаного об`єкту природно-заповідного фонду шляхом закріплення їх в натурі (на місцевості), а також щодо невстановлення охоронної зони навколо пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси» та зобов`язання ДСГП «Ліси України» вжити заходів з метою розроблення та затвердження технічної документації із землеустрою на об`єкт природно заповідного фонду пралісову пам`ятку природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси», а також задля встановлення навколо неї охоронної зони.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини другоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, у даній справі підстави для стягненняз відповідача на користь позивача судовихвитрат зі сплати судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями243-245,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури (44501, Волинська область, місто Камінь-Каширський, вулиця Воля, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 02909915) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 9А, ідентифікаційний код юридичної особи 44768034) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» щодо не здійснення організації і встановлення меж пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси» площею 13,6 га, на підставі якого провести роботи із винесення меж вказаного об`єкту природно-заповідного фонду шляхом закріплення їх в натурі (на місцевості), а також щодо не встановлення охоронної зони навколо пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси».

Зобов`язати Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» вжити заходів з метою розроблення та затвердження технічної документації із землеустрою на об`єкт природно заповідного фонду пралісову пам`ятку природи місцевого значення «Кременецькі природні ліси», а також задля встановлення навколо неї охоронної зони.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович