Рішення

від 16.12.2024 по справі 140/11316/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/11316/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Н І К О Л А С» до Волинської митниці про визнання протиправними дій та скасування рішення та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Племениченко Геннадій Вячеславович в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Н І К О Л А С» (далі ТОВ «Ніколас», позивач) звернувся з позовом до Волинської митниці (далі митний орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 01 жовтня 2024 року №UA205140/2024/000309/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/002651.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Ніколас» та «COМERCIAL GODEМA, S.L.» 01 листопада 2023 року укладений контракт № 01/11-2023 відповідно до якого продавець зобов`язується продати товар власного виробництва під торговою маркою «Karibian descanco» та під торговою маркою «Tribekka», а Покупець купує товар згідно умов цього Контракту.

На виконання умов вказаного Контракту 27 серпня 2024 року між сторонами була підписана специфікація на загальну суму 79 191,37 Євро та 26 вересня 2024 року виготовлений Комерційний інвойс на цю ж суму.

Після прибуття товару до України позивачем, через уповноважену особу, подано до Волинської митниці декларацію №24UA205140062481UA з метою оформлення випуску товарів з відповідними додатками, однак 01 жовтня 2024 року рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000309/2 було відкоригована вартість товару за матраци.

На підставі такого рішення про коригування митної вартості була прийнята Картка відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 205140/2024/002651.

Прайс-лист, на думку відповідача, повинен бути для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу, вказує, що виготовлення прайс-листа на весь товар або виключно на конкретну поставку це є домовленість сторін та відповідно не впливає жодним чином на визначення числових значень складових митної вартості товарів і тому не може бути підставою для коригування вартості товару відповідачем.

Стосовно відомостей про вартість навантаження/розвантаження товару зазначає, що згідно умов Контракту продавець гарантує відвантаження товарів, митне очищення протягом 24 годин після подачі транспортного засобу Покупцем на склад продавця. Товари транспортуються транспортними засобами Покупця та за його рахунок. Кількісний прийом кожної партії товару проводиться представником Покупця або перевізника (транспортна фірма) на складі Продавця.

Враховуючи наведене, навантаження товару здійснювалося за рахунок Продавця на його складі. Крім того уважає, що відповідні обставини не впливають жодним чином на визначення числових значень складових митної вартості товарів і тому не може бути підставою для коригування вартості товару відповідачем.

Також щодо надання транспортно-експедиційних послуг вказує, що ФОП ОСОБА_1 надавав ТОВ «Ніколас» виключно послуги перевезення про що і надані відповідна довідка, оскільки експедиційні послуги ФОП ОСОБА_1 не надавались.

Переконаний, що декларант подав до митного органі всі наявні документи, які передбачені митним законодавством, однак відповідач не довів будь-якими доказами наявність розбіжностей, ознак підробки та обставин, що вказуються на відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи наведене вказує, що митний орган мав використати основний метод визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (вартість операції).

Крім того, Волинською митницею не було ні в рішенні, ні у картці відмови не обґрунтовано, в чому полягали об`єктивні сумніви у митній вартості, заявленій позивачем, неточності у визначеній митній вартості, що є обов`язковим відповідно до положень Митного кодексу України, тому просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-9).

У відзиві на позовну заяву від 28 жовтня 2024 року представник відповідача заперечує проти позовних вимог, в обґрунтування своєї позиції вказує, що під час опрацювання документів, які підтверджують митну вартість і встановлено вищевказані розбіжності, які, із врахуванням спрацювання системи АСУР, стали визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених декларантом відомостей про митну вартість та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів за МД від 01 жовтня 2024 року №24UA205140062293U9 встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару №1, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, не дають можливості перевірити розрахунок числового значення митної вартості та містять розбіжності, а саме:

- прайс-лист виробника б/н від 23 квітня 2024 року виданий виключно на конкретну поставку товару, проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;

- умови поставки FCA передбачають, що на покупця покладені обов`язки з оплати навантажувальних робіт, доставки, страхування. В графі 21 ДМВ відсутні відомості про вартість витрат на навантаження, страхування;

- заявка-договір б/н від 16 вересня 2024 року містить інформацію щодо надання транспортно-експедиційних послуг. В довідці про транспортні витрати № 26/09 від 26 вересня 2024 року зазначена вартість транспортних витрат, інформація про експедиційні витрати не надана, ймовірно вони не включені до митної вартості. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості.

Оскільки позивачем не було надано жодних документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.

Зауважує, що метод 2а не міг бути застосований, оскільки встановлено, що товари по інших МД ввезено на інших комерційних умовах, ніж заявлений до митного оформлення товар.

В свою чергу метод 2в та 2г не могли бути застосовані митним органом з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в декларанта та в митного органу. Метод 2г не може бути застосований у зв`язку із тим, що за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, проте, декларант та митний орган такою інформацією не володіли.

З урахуванням наведеного уважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є такими, що відповідає вимогам митного законодавства, а тому є законними та обґрунтованими (арк. спр. 46-55).

Представником позивача 29 жовтня 2024 року подано до суду відповідь на відзив, у якому останній підтримав позицію, викладену у позовній заяві та просив врахувати сталу позицію Верховного Суду, яка наведена у ряді постанов про те, що надання позивачем Митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена (арк. спр. 138-140).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 42).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за позовом ТОВ «Ніколас» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови за участі представника відповідача (арк. спр. 144).

Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Між ТОВ «Ніколас» та «COМERCIAL GODEМA, S.L.» 01 листопада 2023 року укладений контракт № 01/11-2023 (далі Контракт) відповідно до якого продавець зобов`язується продати товар власного виробництва під торговою маркою «Karibian descanco» та під торговою маркою «Tribekka», а Покупець купує товар згідно умов цього Контракту (арк. спр. 12-13).

Асортимент, кількість товару, ціна обговорюються в специфікаціях, інвойсах, пакувальних листах та узгоджених обома сторонами, які є невід`ємною частиною цього Контракту (Розділ 1 Контракту).

Загальна сума контракту становить 1 000000 (один мільйон) Євро.

Вартість кожної поставки товару буде визначено у специфікації кожної поставки окремо (Розділ 2 Контракту).

Відвантаження товарів здійснюється протягом 90 (дев`яносто) днів після підписання специфікації Продавцем та Покупцем на умовах FCA, Екла, Іспанія відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС (у редакції 2020 року).

Продавець гарантує відвантаження товарів, митне очищення протягом 24 годин після подачі транспортного засобу Покупцем на склад Продавця (Розділ 5 Контракту).

Між сторонами 27 серпня 2024 року була підписана специфікація № ЕS 8/8000805 відповідно до якого «COМERCIAL GODEМA, S.L.» поставляє ТОВ «Ніколас» товар (матраци) на загальну суму 79 191,37 Євро (арк. спр. 14-16).

На виконання умов наведеного контракту компанією COМERCIAL GODEМA, S.L. 26 вересня 2024 року виготовлений Комерційний інвойс № ЕS 8/82400004 на загальну суму 79 191,37 Євро, а 26 вересня 2024 року Пакувальний лист № 1 загальною вагою Нетто 10 853,01 кілограм, брутто 11 720 кілограм. В подальшому, 27 серпня 2024 року, між сторонами погоджений прайс-лист щодо вартості товар (арк. спр. 17-25).

Доставка товару здійснювалася автомобільний транспортом ФОП ОСОБА_1 на підставі договору від 20 травня 2024 року № 14/05-2024, який укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Ніколас», предметом якого є доставлення вантажу до пункту призначення (арк. спр. 26-28).

Позивачем для здійснення митного оформлення партії товарів 01 жовтня 2024 року подано електронну митну декларацію №24UA205140062293U9, серед товарів якої значиться:

№1 «1. Матраци безпружинні з наповнювачем ізполімерних матеріалів (піна пінополіуретанова, з ефектом пам`яті) та з покриттям з синтетичних текстильних матеріалів: Матрац ADDRESS **COOLER** V/5, оббивка-тканина, розмір 160X190 см 1 шт. Матрац ADDRESS **COOLER** V/5, оббивка-тканина, розмір 160X200 см 3 шт. Матрац ADDRESS **COOLER** V/5, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 5 шт. Матрац ADDRESS **COOLER** V/5, оббивка-тканина, розмір 200X200 см 2 шт. Матрац ADVANCE VISCOX7 D40, оббивка-тканина, розмір 160X200 см 3 шт. Матрац ADVANCE VISCOX7 D40, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 3 шт. Матрац ADVANCE VISCOX7 D40, оббивка-тканина, розмір 75X175 см 1 шт. Матрац ANKARA, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 2 шт. Матрац ATOMIC POCKET SPRINGS+MEMORY+BREEZE, оббивка-тканина, розмір 160X200 см 1 шт. Матрац BIO-SILK NEW, оббивка-тканина, розмір 160X200 см 2 шт. Матрац BIO-SILK NEW, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 2 шт. Матрац BLOOM V5, оббивка-тканина, розмір 160X200 см 1 шт. Матрац BLOOM V5, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 1 шт. Матрац BRILLIANCE+TOPPER, оббивка-тканина, розмір 160X200 см 2 шт. Матрац BRILLIANCE+TOPPER, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 3 шт. Матрац BOTANIC, оббивка-тканина, розмір 160X200 см 2 шт. Матрац BOTANIC, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 2 шт. Матрац CASHMERE VISCO X4, оббивка-тканина, розмір 120X200 см 2 шт. Матрац CASHMERE VISCO X4, оббивка-тканина, розмір 140X200 см 1 шт. Матрац CASHMERE VISCO X4, оббивка-тканина, розмір 160X190 см 2 шт. Матрац CASHMERE VISCO X4, оббивка-тканина, розмір 160X200 см 30 шт. Матрац CASHMERE VISCO X4, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 25 шт. Матрац CASHMERE VISCO X4, оббивка-тканина, розмір 200X200 см 2 шт. Матрац CASHMERE VISCO X4, оббивка-тканина, розмір 90X190 см 2 шт. Матрац CASHMERE VISCO X4, оббивка-тканина, розмір 90X200 см 2 шт. Матрац COMFORT FR, оббивка-тканина, розмір 160X200 см 2 шт. Матрац COMFORT FR, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 2 шт. Матрац DAMAC BROWN, оббивка-тканина, розмір 140X200 см 2 шт. Матрац DAMAC BROWN +/-27CMS, оббивка-тканина, розмір 160X190 см 2 шт. Матрац DAMAC BROWN +/-27CMS, оббивка-тканина, розмір 160X200 см 8 шт. Матрац DAMAC BROWN +/-27CMS, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 8 шт. Матрац DAMAC BROWN +/-27CMS, оббивка-тканина, розмір 200X200 см 3 шт. Матрац DAMAC GREY +/-23CMS, оббивка-тканина, розмір 100X200 см 2 шт. Матрац DAMAC GREY +/-23CMS, оббивка-тканина, розмір 120X190 см 1 шт. Матрац DAMAC GREY +/-23CMS, оббивка-тканина, розмір 120X200 см 13 шт. Матрац DAMAC GREY +/-23CMS, оббивка-тканина, розмір140X200 см 1 шт. Матрац DAMAC GREY +/-23CMS, оббивка-тканина, розмір 160X190 см 1 шт. Матрац DAMAC GREY +/-23CMS, оббивка-тканина, розмір 160X200 см 40 шт. Матрац DAMAC GREY +/-23CMS, оббивка-тканина, розмір 180X190 см 1 шт. Матрац DAMAC GREY +/-23CMS, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 25 шт. Матрац DAMAC GREY +/-23CMS, оббивка-тканина, розмір 200X200 см 4 шт. Матрац DAMAC GREY +/-23CMS, оббивка-тканина, розмір 90X190 см 5 шт. Матрац DAMAC GREY +/-23CMS, оббивка-тканина, розмір 90X200 см 6 шт. Матрац ELEVA, оббивка-тканина, розмір 160X200 см 8 шт. Матрац ELEVA, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 11 шт. Матрац ELEVA, оббивка-тканина, розмір 90X190 см 1 шт. Матрац ELEVA, оббивка-тканина, розмір 90X200 см 2 шт. Матрац EXCELLENCE, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 1 шт. Матрац EXCELLENCE, оббивка-тканина, розмір 200X200 см 1 шт. Матрац HABITAT, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 2 шт. Матрац HAPPY, оббивка-тканина, розмір 90X200 см 2 шт. Матрац HEDONIST, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 2 шт. Матрац ICEBERG 2.0 COOLER, оббивка-тканина, розмір 160X200 см 4 шт. Матрац ICEBERG 2.0 COOLER, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 6 шт. Матрац ICEBERG 2.0 COOLER, оббивка-тканина, розмір 200X200 см 2 шт. Матрац JUVENIL K-501, оббивка-тканина, розмір 90X190 см 1 шт. Матрац JUVENIL K-501, оббивка-тканина, розмір 90X200 см 2 шт. Матрац LAGOON, оббивка-тканина, розмір 100X200 см 3 шт. Матрац LAGOON, оббивка-тканина, розмір 120X200 см 4 шт. Матрац LAGOON, оббивка-тканина, розмір 140X190 см 1 шт. Матрац LAGOON, оббивка-тканина, розмір 140X200 см 4 шт. Матрац LAGOON, оббивка-тканина, розмір 160X190 см 2 шт. Матрац LAGOON, оббивка-тканина, розмір 160X200 см 18 шт. Матрац LAGOON, оббивка-тканина, розмір 180X190 см 1 шт. Матрац LAGOON, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 12 шт. Матрац LAGOON, оббивка-тканина, розмір 200X200 см 1 шт. Матрац LAGOON, оббивка-тканина, розмір 80X190 см 2 шт. Матрац LAGOON, оббивка-тканина, розмір 90X200 см 7 шт. Матрац JUVENIL MOD.LIFE, оббивка-тканина, розмір 90X200 см 3 шт. Матрац MAGNIFICENT, оббивка-тканина, розмір 160X200 см 2 шт. Матрац MAGNIFICENT, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 2 шт. Матрац MAXIMUM 10.0 (V80+HR40 SOJA+BREEZE), оббивка-тканина, розмір 180X200 см 5 шт. Матрац MAXIMUM 10.0 (V80+HR40 SOJA+BREEZE), оббивка-тканина, розмір 200X200 см 1 шт. Матрац MERINO V7, оббивка-тканина, розмір 160X200 см 2 шт. Матрац MERINO V7, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 2 шт. Матрац MERINO V7, оббивка-тканина, розмір 200X200 см 2 шт. Матрац MODAL V4, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 1 шт. Матрац MYTHOS, оббивка-тканина, розмір 160X200 см 1 шт. Матрац MYTHOS, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 1 шт. Матрац ORTHOPEDIC **COOLER**, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 1 шт. Матрац MOD.ORTHOPEDIC, оббивка-тканина, розмір 200X200 см 2 шт. Матрац PUZZLE, оббивка-тканина, розмір 160X190 см 1 шт. Матрац PUZZLE, оббивка-тканина, розмір 160X200 см 4 шт. Матрац PUZZLE, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 5 шт. Матрац PUZZLE, оббивка-тканина, розмір 200X200 см 1 шт. Матрац SOLID COOLER *FIRM*, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 1 шт. Матрац THE UNIQUE FR, оббивка-тканина, розмір 160X200 см 2 шт. Матрац THE UNIQUE FR, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 2 шт. Матрац TRENDY V7, оббивка-тканина, розмір 160X200 см 2 шт. Матрац TRENDY V7, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 3 шт. Матрац TRENDY V7, оббивка-тканина, розмір 200X200 см 1 шт. Матрац CONTINENTAL V5, оббивка-тканина, розмір 160X200 см 3 шт. Матрац CONTINENTAL V5, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 4 шт. Матрац LAGOON, оббивка-тканина, розмір 90X190 см 5 шт. Матрац MOD.ORTHOPEDIC, оббивка-тканина, розмір 180X200 см 2 шт. Виробник: COMERCIAL GODEMA S.L., ES. Торговельна марка- 'Karibian descanso'»;

- №2 «1.Готові текстильні вироби, білизна постільна з комбінованих текстильних матеріалів ( в яких переважає бавовна з доданням поліестеру для місності ): Наматрацник PROTECTOR WHITE, оббивка-тканина, розмір 90X190/200 см 6 шт. Наматрацник PROTECTOR WHITE, оббивка-тканина, розмір 120X190/200 см 2 шт. Наматрацник PROTECTOR WHITE, оббивка-тканина, розмір 160X190/200 см 25 шт. Наматрацник PROTECTOR WHITE, оббивка-тканина, розмір 180X190/200 см 30 шт. Наматрацник PROTECTOR WHITE, оббивка-тканина, розмір 200X190/200 см 3 шт. Виробник: COMERCIAL GODEMA S.L., ES. Торговельна марка- 'Karibian descanso'»;

- №3 «1.Постільні речі, подушки з текстильних матеріалів, заповнені синтетичним волокном: Подушка COOLER VISCO X70, оббивка-тканина, розмір 40X70 см 45 шт. Подушка CARBONO OPCION 1 VISCOELASTICA, оббивка-тканина, розмір 67/70 см 20 шт. Виробник: COMERCIAL GODEMA S.L., ES. Торговельна марка- 'Karibian descanso'» (арк. спр. 76-77).

Для підтвердження митної вартості транспортного засобу по МД №24UA205140062293U9 позивачем додано: пакувальний лист від 26 вересня 2024 року №1; рахунок-фактура (інвойс) від 26 вересня 2024 року №8/82400004; автотранспортна накладна від 26 вересня 2024 року А №109395; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 27 вересня 2024 року №26/09; прайс-лист від 23 квітня 2024 року; Контракт від 01 листопада 2023 року №01/11-2023; специфікація від 27 серпня 2024 року №ES8/8000805; Договір про надання послуг митного брокера від 29 січня 2024 року №173/01; Договір (контракт) про перевезення від 20 травня 2024 року №14/05-2024; Заявка-Договір від 16 вересня 2024 року; судові рішення; копія митної декларації країни відправлення від 27 вересня 2024 року 24ES0017411ACAYBB6; МД від 01 жовтня 2024 року №24UA205140062293U9 (арк. спр. 75-79, 84-86, 89-115).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

- прайс-лист виробника б/н від 23 квітня 2024 року виданий виключно на конкретну поставку товару, проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;

- умови поставки FCA передбачають, що на покупця покладені обов`язки з оплати навантажувальних робіт, доставки, страхування. В графі 21 ДМВ відсутні відомості про вартість витрат на навантаження, страхування;

- заявка-договір б/н від 16 вересня 2024 року містить інформацію щодо надання транспортно-експедиційних послуг. В довідці про транспортні витрати № 26/09 від 26 вересня 2024 року зазначена вартість транспортних витрат, інформація про експедиційні витрати не надана, ймовірно вони не включені до митної вартості. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості.

Згідно статті 53 та статті 54 МК України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лист) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) транспортні (перевізні) документи; 5) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено; 6) якщо здійснювалось страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до частини шостої статті 53 МК України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Декларантом листом від 01 жовтня 2024 року №01/10/2024 повідомлено, що всі документи по МД від 01 жовтня 2024 року №24UA205140062293U9 були подані (зворот арк. спр. 117).

Оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, тому відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/002651 (арк. спр. 33) та рішення про коригування митної вартості товарів від 01 жовтня 2024 року №UA205140/2024/000309/2 (арк. спр. 32), в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, відповідно до наказу Державної митної служби України від 01 липня 2021 року № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації, наявної в митного органу: Товар №1 на рівні 8,42дол. США/кг за МД від 22 січня 2024 року №UA209230/2024/006296, від 30 вересня 2024 року №UA209140/2024/027468.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД від 02 жовтня 2024 року №24UA205140062481U0 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України (арк. спр. 34-36).

Уважаючи таке рішення відповідача разом із карткою відмови протиправними, позивач звернувся з позовом до суду про їх оскарження.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту) та щодо суми транспортних витрат.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно із переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: пакувальний лист від 26 вересня 2024 року №1; рахунок-фактура (інвойс) від 26 вересня 2024 року №8/82400004; автотранспортна накладна від 26 вересня 2024 року А №109395; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 27 вересня 2024 року №26/09; прайс-лист від 23 квітня 2024 року; Контракт від 01 листопада 2023 року №01/11-2023; специфікація від 27 серпня 2024 року №ES8/8000805; Договір про надання послуг митного брокера від 29 січня 2024 року №173/01; Договір (контракт) про перевезення від 20 травня 2024 року №14/05-2024; Заявка-Договір від 16 вересня 2024 року; судові рішення; копія митної декларації країни відправлення від 27 вересня 2024 року 24ES0017411ACAYBB6; МД від 01 жовтня 2024 року №24UA205140062293U9 (арк. спр. 75-79, 84-86, 89-115).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Отож, не заслуговують на увагу твердження відповідача про те, що прайс-лист виданий виключно на конкретну поставку товару, у той час як має бути виданий для широкого кола покупців та містити весь асортимент продукції, оскільки суд зазначає, що прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

Поданий до митного оформлення прайс-лист оформлений на фірмовому бланку, в якому міститься інформація про вартість за одиницю товару. Прайс-лист оформлений для широкого кола осіб, адже не містить конкретного адресата, прайс-лист скріплений печаткою та підписом посадових осіб компанії, тому не повинен викликати будь-яких сумнівів у його належності.

При цьому, суд зауважує, що до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Фактично прайс-лист є ціновою пропозицією щодо товару, на який є запит покупця (позивача); його відомості наводяться продавцем та до формування прайс-листа покупець відношення не має.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару, в повній мірі відповідає вартості, що визначена у поданих до митного оформлення документах.

Відсутність прайс-листів від виробника товару для загального (широкого) кола покупців та щодо усього асортименту продукції, який виробник пропонує для продажу, за наявності поданих документів, які надають можливість перевірити правильність числових значень митної вартості, визначеної за першим методом, не є підставою для витребовування у декларанта додаткових документів та в подальшому для коригування митної вартості за резервним методом.

Також, суд відхиляє доводи Волинської митниці про ненадання документів про витрати по навантаженню/розвантаженню товару, з огляду на наступне.

Умови поставки FCA або Франко-перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Вибір місця постачання вплине на зобов`язання з навантаження й розвантаження товару в даному місці: якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження; якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Зі змісту зазначеного терміну убачається, що базис поставки на умовах FCA покладає зобов`язання по завантаженню на продавця. Відповідальність знімається з відправника вантажу в той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики щодо транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому, всі експортні формальності та мита має здійснити та сплатити продавець, а витрати на імпортне оформлення залишаються на покупці. Ризики переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу у транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження транспорту перевізника.

Суд зауважує, що пунктом 5 контракту від 01 листопада 2023 року № 01/11-2023 передбачено, що продавець гарантує відвантаження товарів, митне очищення протягом 24 годин після подачі транспортного засобу покупцем на склад продавця. Тому незрозуміло, на чому ґрунтуються сумніви відповідача з приводу можливого не включення до митної вартості витрат на навантаження, як з огляду на міжнародні правила тлумачення комерційних умов поставки (FCA), так і виходячи з умов договору, погоджених сторонами письмово. З поданих документів чітко убачається, що передача товару перевізнику здійснювалася продавцем, який ніс зобов`язання по завантаженню товару. З жодних документів - ні з договору, укладеного між продавцем та покупцем, ні з тих, які видані продавцем та є товарно-супровідними документами, не випливає інше.

Враховуючи наведене, відсутні підстави уважати, що витрати по завантаженню товару у місці передачі є додатковими витратами позивача, які не включені у митну вартість товару. Аналогічно по витратах на розвантаження, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про понесення позивачем таких витрат, такі докази не надані й відповідачем.

Таким чином, аналізуючи надані митному органу документи, апеляційний суд дійшов висновку, що окрім транспортних витрат від місця передачі товару перевізнику до кордону України, жодних інших витрат позивачем понесено не було, про що відповідачу у випадку детального вивчення наданих декларантом документів, мало бути відомо на момент прийняття рішення про коригування митної вартості.

Суд також вказує, що висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 02 травня 2024 року у справі №520/22458/23 та на які посилається представника відповідача, не є релевантними для цієї справи.

У вказаній справі Верховним Судом зазначено, що «належного документального підтвердження того, що у даному випадку місце завантаження товарів є складом продавця, а отже і завантаження товарів на транспортний засіб здійснювалось за рахунок останнього, ні під час митного оформлення товарів, ні в подальшому в порядку ч. 8 ст. 55 МК України, позивачем надано не було».

А також, посилаючись на пункт 4.3 договору перевезення від 07 вересня 2021 року №07/09/21 вказав, що «вартість перевезення (фрахту) повинна була бути зазначена у Заявці, яка є невід`ємною частиною договору, однак наданий декларантом документ, - Замовлення на перевезення від 12.04.2023 №12/04/2023, не містив інформації стосовно вартості фрахту, що позбавило можливості митний орган впевнитись у повноті нарахування витрат на перевезення, а, відповідно, й у правильності визначення митної вартості товару».

Однак в матеріалах даної справи наявна міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) серії А №109395, відповідно до графи 4 якої зазначено місце завантаження вантажу, а саме «YECLA (MURCIA) ES SPAIN», така ж адреса місця завантаження вказана і у Заявці-Договорі від 16 вересня 2024 року (арк. спр. 29, 75). Вказана адреса кореспондується із адресою, яка зазначена у Контракті (арк. спр. 12-13).

Отже суд констатує, що посилання на постанову Верховного Суду від 02 травня 2024 року у справі №520/22458/23 є безпідставним у зв`язку із відмінністю обставин справ, а наведене вище лише підтверджує протиправність висновків митного органу, щодо наявності «розбіжностей» у наданих декларантом документах.

Щодо аргументів Волинської митниці про ненадання заявки-договору про надання транспортно-експедиційних послуг, суд зазначає, що заявка не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе перевізником зобов`язань та ніяк не впливає на визначення митної вартості товарів. Отже, заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості.

При цьому, суд уважає за необхідне наголосити на тому, що частина друга статті 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Серед вказаного переліку відсутня необхідність надавати контролюючому органу будь-які заявки.

У свою чергу, не є спірним, що декларант позивача разом МД від 01 жовтня 2024 року №24UA205140062293U9 надав відповідачу договір на надання транспортно-експедиційних послуг від 20 травня 2024 року №14/05-2024 та довідку про транспортні витрати від 26 вересня 2024 року №26/09.

З довідки про транспортні витрати убачається, що транспортні витрати на перевезення вантажу складають в загальному 169 423,00 грн, зокрема, по маршруту 30510, Yecla, Murcia, Іспанія - КПП Чоп транспортні витрати складають 130 014,00 грн., які й були включені декларантом позивача до митної вартості товару, а з КПП Чоп до м. Київ 39 409,00 грн.

На думку суду, у відповідача була можливість з поданих декларантом документів з`ясувати вартість понесених транспортних витрат. Докази понесення позивачем інших витрат в матеріалах справи відсутні, такі докази не надані й відповідачем. При цьому, законодавець не ставить в обов`язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.

Так, Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14 зазначив, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року у справі №520/6058/24.

Суд не може погодитися із діями митного органу стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд зазначає, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів. Однак, за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу ґрунтуються виключно на його необґрунтованих припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Також суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Крім того, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

Ненадання додаткових документів (каталоги, специфікації, прайс-листи) не свідчить про недобросовісність позивача та не може позбавляти його можливості декларувати товар на підставі інших документів, про які домовилися сторони зовнішньоекономічного контракту і які за правилами частини другої статті 53 МК України підтверджують митну вартість товару.

Крім того, безпідставною є вимога митного органу про надання банківських платіжних документів, оскільки оплата товару здійснюється протягом 120 днів після отримання товару покупцем.

Відтак, цілком очевидним є та обставина, що станом на дату митного оформлення, у позивача були відсутні будь-які банківські платіжні документи, оскільки оплата товару ще не була проведена.

Аналогічні висновки викладені і в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року у справі №140/2005/24.

Як убачається з оскаржуваних рішень, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно із якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості від 01 жовтня 2024 року №UA205140/2024/000309/2, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 21 серпня 2018 року у справі №804/1755/17.

Можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а спирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митого оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також, Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митною органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 809/1469/16.

Суд наголошує на тому, що резервний метод не вимагає від митного органу доведення подібності (аналогічності) товарів, однак зазначений метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях і це ґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не містить пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У вказаному рішенні не зазначено докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Такі ж висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року у справі №520/6058/24.

Таким чином, з огляду на зазначене, суд констатує, що прийняте Волинською митницею рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та підлягає скасуванню.

Як було зазначено вище, позивачу було відмовлено у митному оформленні товару шляхом винесення картки відмови №UA205140/2024/002651 з підстав неподання декларантом додаткових документів на вимогу митного органу.

Відповідно до статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом, рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Пунктами 7.1., 7.2. «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631 передбачено, що у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Враховуючи, що спірна Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від оспорюваного рішення про коригування митної вартості товару, яке підлягає скасуванню, то її також слід визнати протиправною та скасувати.

Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що при зверненні до суду позивач згідно із платіжною інструкцією про сплату судового збору від 08 жовтня 2024 року №НИ394 сплатив судовий збір в розмірі 6056,00 грн (арк. спр. 10), який згідно із виписками був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України (арк. спр. 148), тоді як сплаті підлягав судовий збір в сумі 4844,80 грн (6056,00 грн х 0,8 = 4844,80 грн, оскільки позов було подано до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», що передбачає застосування коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Питання про повернення судового збору, надміру сплаченого за подання даного адміністративного у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок), може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок), який сплачений згідно із платіжною інструкцією про сплату судового збору 08 жовтня 2024 року №НИ394.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Н І К О Л А С» (02094, місто Київ, вулиця Гніздовського Якова, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 37631737) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 43958385) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 01 жовтня 2024 року №UA205140/2024/000309/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/002651.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Н І К О Л А С» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у розмірі 4844,80 грн (чотири тисячі сорок чотири гривні 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович