Рішення

від 27.11.2024 по справі 160/25412/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 рокуСправа №160/25412/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/25412/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОППЕРС ГРУП» (49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 45, код ЄДРПОУ: 38432130) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОППЕРС ГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.09.2024 р. № 0/579110407 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача від 12.09.2024 року. Позивач посилається на невірний порядок обчислення відповідачем розміру штрафної санкції, оскільки відповідач включив в тривалість пропущеного строку реєстрації податкової накладної і період карантину. Також позивач зазначає, що своєчасність реєстрації ним податкових накладних у спірний період вже була предметом оцінки іншої перевірки.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/25412/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/25412/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

15 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що ненакладення штрафних санкцій за прострочення реєстрації податкових накладних стосується лише тих з них, що складені в період дії карантину, а податкова накладна позивача складена до початку карантину. Щодо повторності дослідження питання своєчасності реєстрації податкової накладної зазначає, що така повторність стосується лише документальних перевірок, однак спірне рішення прийняте за результатом камеральної перевірки.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

31 січня 2020 року позивачем складено податкову накладну №1288 на суму 231635,54 грн, в т.ч. ПДВ 38605,92 грн. Дана накладна зареєстрована 10.06.2021 року в ЄРПН, що сторонами не заперечувалося.

08 жовтня 2021 року відповідачем складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки позивача №3493/03-36-07-01/38432130. Перевірку проведено за період з 01.01.2018 року по 30.06.2021 року. У п. 3.1.2.4. цього акту вказано, що не встановлено порушень реєстрації (відсутності реєстрації) ПН/РК до ПН в ЄРПН та/або щодо виявлення помилок при зазначення обов`язкових реквізитів податкових накладних.

09 серпня 2024 року відповідачем складено Акт про результати камеральної перевірки позивача щодо дотримання порядку реєстрації ПН та РК до таких ПН з ПДВ в ЄРПН №53694/04-36-04-07/38432130 (далі Акт перевірки). Згідно висновків даного акту податкова накладна від 31.01.20202 року №1288 зареєстрована 10.06.2021 року, хоча граничним терміном реєстрації було 15.02.2020 року.

Позивачем подано заперечення на Акт перевірки, ідентичні підставам даного позову, які розглянуті листом відповідача від 11.09.2024 року №63662/6/04-36-04-07-18, заперечення позивача залишені без задоволення з підстав, ідентичних відзиву.

12 вересня 2024 року відповідачем складено податкове повідомлення-рішення №0/579110407 (далі ППР), яким на підставі Акту перевірки до позивача застосовано штраф у сумі 19302,96 грн згідно з п. 120-1.1. ст. 120-1. Податкового кодексу України.

Згідно розрахунку ППР його складено за прострочення на 481 граничного строку реєстрації податкової накладної від 31.01.2020 року №1288. Сума штрафу 50% від 38605,92 (сума ПДВ) = 19302,96 грн.

Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктом 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента вимогам, визначеним п. 2, 3 ч. 1 та п. 10 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Згідно із п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п. 120-1.1. ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

…

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено, зокрема пунктом 52-1, за змістом якого за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, чітко визначених цим пунктом.

29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким в абзацах першому і одинадцятому пункту 52-1 слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Законом України від 12.05.2022 року № 2260-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану, який набрав чинності 27.05.2022 р., внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Застосовуючи вищевикладені нормативні положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

В даній справі між сторонами відсутній спір про те, що в період з 01.03.2020 року по 26.05.2022 року за порушення податкового законодавства штрафні санкції не застосовуються. Водночас, в наявності спір про тлумачення такого положення законодавства:

- позивач наполягає на тому, що за цей період штрафні санкції застосовані бути не можуть, в т.ч. і для триваючих правопорушень, розпочатих до 01.03.2020 року;

- відповідач наполягає на тому, що порушення, в т.ч. триваючі, вчинені починаючи з дати, яка настала раніше ніж 01.03.2020 року, не підпадають під мораторій на застосування штрафних санкцій.

Виходячи саме з такого тлумачення спірних положень законодавства відповідачем і прийнято ППР, адже з його розрахунку вбачається, що відповідач обчислює тривалість прострочення включно з днями, що мали місце в межах періоду з 01.03.2020 року по 26.05.2022 року (фактично рахує з 16.02.2020 року по 10.06.2021 року).

Вирішуючи це питання суд зазначає, що відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в редакції, чинній з 29 травня 2020 року, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, чітко визначених цим пунктом.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. Обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не у цілях встановлення застосовності вказаної норми закону у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого. Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не застосовуються у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, проте, за період до 01 березня 2020 року такі штрафні санкції підлягають застосуванню.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Єдиний виняток з даного правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу. При цьому, пункт 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України стосується визначення розміру штрафних санкцій та не регулює порядку їх застосування з урахування дії закону в часі.

Реєстрація податкової накладної є податковим обов`язком платника податку. Цей обов`язок не змінювався (не виключався) ані під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), ані після введення в Україні воєнного стану. У період з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року діяв мораторій на застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН в тому числі й тих, граничний строк реєстрації яких припадав до 01 березня 2020 року. Відповідно, під час вирішення питання про накладення на платників податків штрафних санкцій за таке порушення і розрахунку їх розміру такий період (з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року) підлягає виключенню.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.04.2024 року у справі №240/27062/22.

Отже, відповідач не мав правових підстав для обчислення тривалості правопорушення, вчиненого позивачем, періоду з 01.03.2020 року, оскільки мораторій на застосування штрафних санкцій фактично робить період з 01.03.2020 року по 26.05.2022 року пільговим в цілому, а не лише для правопорушень, вчинених в межах цього періоду. Як наслідок, триваюче правопорушення, розпочате за межами цього періоду та яке при цьому тривало в межах цього періоду, зазнає часткового впливу відповідної законодавчої пільги частина триваючого правопорушення з 01.03.2020 року не враховується під час притягнення особи до відповідальності.

Водночас, суд відхиляє доводи позивача про попередню перевірку своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних під час документальної перевірки, оскільки нова перевірка є камеральною, а тому обмеження на встановлення в рамках такого виду нової перевірки обставин, що були предметом попередньої документальної перевірки законодавством не передбачені. Як наслідок, застосовуються загальні положення законодавства щодо предмета камеральної перевірки, який в цій справі відповідачем дотримано.

Далі суд зауважує, що правильність здійсненого розрахунку розміру штрафних санкцій дійсно входить до предмета доказування у спорах цієї категорії, оскільки є наступним питанням після висновку про наявність з боку позивача податкового правопорушення, яке тягне за собою застосування штрафних санкцій.

Суд не позбавлений можливості скасувати рішення суб`єкта владних повноважень у частині так само як і не позбавлений можливості виділити із загального обсягу грошових зобов`язань (штрафних санкцій) суму, яка збільшена (нарахована) правомірно за умови наявності відповідного розрахунку в матеріалах справи. Такі дії суду не є підміною повноважень контролюючого органу, а є способом відновлення порушених прав та інтересів та справедливості в цілому, що відповідає повноваженням адміністративного суду.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.09.2024 року у справі №320/8747/23.

Позивача первинно притягнуто до відповідальності за затримку реєстрації податкової накладної від 31.01.2020 року №1288 на 481 день, ця тривалість визначена з 16.02.2020 року (наступний день після граничного терміну реєстрації ПН в ЄРПН) по 10.06.2021 року (дата фактичної реєстрації ПН в ЄРПН). Суд вже констатував, що відповідач не мав правових підстав обчислювати період прострочення з 01.03.2020 року по 10.06.2021 року. Отже, позивач затримав реєстрацію податкової накладної лише за період з 16.02.2020 року по 29.02.2020 року (високосний рік), тобто затримка складає 14 днів.

Зазначене свідчить про те, що відповідач обрав неналежний абзац п. 120-1.1. ст. 120-1 Податкового кодексу України, згідно якого позивача притягнуто до відповідальності.

Водночас, повноваження суду щодо часткового скасування правових актів стосуються арифметичного перерахунку їх розміру, а не перебиранні повноважень відповідача щодо застосування штрафних санкцій. Отже, суд не може самостійно скасувати штраф за ставкою 50% та застосувати штраф за ставкою 10% пропорційно збереженому розміру ППР, оскільки це було б саме застосуванням штрафу зі сторони суду, а не часткове скасування застосованого відповідачем штрафу, адже змінюється сама диспозиція норми, за якою особа притягається до відповідальності. В іншому випадку суд не лише скасував би протиправну штрафну санкцію, а фактично замість податкового органу ще й правильно застосував іншу штрафну санкцію (за інше діяння та з іншим розміром відповідальності).

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомення-рішення, що є предметом оскарження.

Щодо розподілу судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 20.09.2024 року. Відповідно до положень ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 2422,40 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, в свою чергу сума 605,60 є надмірно сплаченою та може бути повернута позивачу за його клопотанням у відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», оскільки при поданні позовної заяви через підсистему «Електронний Суд» згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» застосовується понижуючий коефіцієнт.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОППЕРС ГРУП» (49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 45, код ЄДРПОУ: 38432130) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 12.09.2024 року №0/579110407 на суму 19302,96 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОППЕРС ГРУП» (49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 45, код ЄДРПОУ: 38432130) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 297 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко