Рішення

від 16.12.2024 по справі 320/43487/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2024 року м.Київ № 320/43487/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01.05.2023 відповідно до довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержаної за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 10.04.2023 №14 з урахуванням одноразової грошової винагороди за отриману граничну допустиму дозу радіаційного опромінення у розмірі 500,00 карбованців;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.05.2023 відповідно до довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержаної за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 10.04.2023 №14 з урахуванням одноразової грошової винагороди за отриману граничну допустиму дозу радіаційного опромінення у розмірі 500,00 карбованців, із врахуванням вже виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка перебуває на пенсійному обліку у відповідача т отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У травні 2023 року позивачка звернулась до ПФУ із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки №14 від 10.04.2023 про заробітну плату за період з 02.05.1986 по 07.07.1986 за роботу в зоні відчуження померлого чоловіка ОСОБА_2 , видану Інститутом державного управління наукових досліджень цивільного захисту. Проте, відповідач своїм рішенням №104350004993 від 10.05.2023 відмовив в перерахунку пенсії на підставі зазначеної довідки, оскільки остання не підтверджена первинними документами. Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами ОСОБА_1 , надіслав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про те, що за матеріалами пенсійної справи 09.05.2023 позивач звернулась із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за роботу у зоні відчуження та надали довідку про заробітну плату від 10.04.2023 №14 за роботу в зоні відчуження, померлого чоловіка ОСОБА_2 , видану Інститутом державного управління та наукових досліджень цивільного захисту. Копії первинних документів на підставі яких було видано зазначену довідку позивач до Головного управління не надали. Враховуючи зазначене, 10.05.2023 було прийнято рішення № 104350004993 про відмову в перерахунку пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону № 796-XII. Одночасно повідомляємо, що 15.05.2023 Головним управлінням надісланий лист 1000-0212- 9/72649 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо проведення перевірки змісту довідки про заробітну плату від 10.04.2023 № 14 первинним документам. Після надходження Акту перевірки довідки, пенсійну справу ОСОБА_1 , переглянуто та приведено у відповідність до чинного законодавства з 01.05.2023, а саме: враховано до розрахунку розміру пенсії заробітну плату за травень 1986 року. Розмір пенсії обчислено від заробітної плати, визначеної за період роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01.05.1986 по 31.05.1986. Індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії становить 4,38547, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить 32474,54 грн (7405,03 х 4,38547). Відсоток втрати працездатності згідно довідки МСЕК - 60%. Розмір пенсії позивача по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків до виплати з 01.05.2023 становить 16521,97 гривень. Кошти за період з 01.05.2023 по 31.07.2023 в сумі 20893,50 грн та пенсія за липень 2023 року в розмірі 9557,47 грн нараховані та перераховані на розрахунковий рахунок, відкритий в банківській установі AT «Ощадбанк», в липні 2023 року. Пенсію позивача розраховано на підставі документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи та відповідно до чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту.

Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Київській області та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

09.05.2023 ОСОБА_1 звернулась до ПФУ із заявою про перерахунок пенсії на підставі Довідки №14 від 10.04.2023 про заробітну плату за період з 02.05.1986 по 07.07.1986 за роботу в зоні відчуження померлого чоловіка

ОСОБА_2 , видану Інститутом державного управління наукових досліджень цивільного захисту.

Рішенням №104350004993 від 10.05.2023 управлінням ПФУ було відмовлено в перерахунку пенсії на підставі зазначеної Довідки, оскільки остання не підтверджена первинними документами.

Листом ГУ ПФУ у Київській області від 30.05.2023 №1000-0202-8/81746 повідомлено, що після надходження акту про результати перевірки довідки з первинними документами, можливо буде повернутися до питання перерахунку пенсії.

Згідно листа ГУ ПФУ в м. Києві від 05.07.2023 р. №2600-1003-8/132860 повідомлено, що 04.07.2023 управлінням було проведена перевірка первинних документів щодо достовірності та обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 10.04.2023 №14 за період роботи в Інституті державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту (ЄДРПОУ 43533709) з 02.05.1986 по 07.05.1986, про що складено акт №2600-1003-1/5015 від 04.07.2023. Порушень не виявлено. Акт №2600-1003-1/5015 від 04.07.2023 направлено до ГУ ПФУ у Київській області листом №2600-1003-9/131759 від 04.07.2023 для подальшого опрацювання.

Листом ГУ ПФУ у Київській області від 18.09.2023 №1000-0202-8/140625, у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 05.09.2023, повідомлено, що 23.05.2023 надійшов акт проведення перевірки довідки про заробітну плату, яким підтверджено суми заробітної плати в довідці від 10.04.2023 №14.

Також, у цьому листі зазначено, що розпорядженням від 07.07.2023 проведено перерахунок пенсі з 01.05.2023. При перерахунку не врахована премія за участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і отримавши при цьому опромінення понад допустимий рівень в сумі 500,00 карбованців. В якості підстави для відмови, відповідач вказує, що розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 №964 передбачено, що при оплаті праці осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ безпосередньо зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що отримали гранично допустиму дозу опромінення, по місцю їх роботи, проводилась виплата одноразової винагороди в розмірі п`ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу). ГУ ПФУ у Київській області зазначає, що ця одноразова винагорода не враховується в заробіток, із якого обчислюється пенсія, а відповідно і не включається в довідку про заробітну плату. Враховуючи, що премія в розмірі 500,00 карбованців, на думку ГУ ПФУ у Київській області, є одноразовою, вона не врахована при розрахунку розміру пенсії по втраті годувальника.

Позивачка не погоджуючись з відмою відповідача, звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, визначення соціального захисту потерпілого населення встановлено Законом України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту - Закон №796-XII).

Згідно частини першої статті 54 Закону №796-ХІІ, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту - Порядок №1210), передбачено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 Порядку №1210, в разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

За змістом наведеної норми, розмір пенсії по інвалідності залежить від заробітку, фактично отриманого особою у період її роботи в зоні відчуження.

Згідно частини четвертої статті 15 Закону№796-ХІІ, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 57 Закону №796-ХІІ, обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №22-1 від 25.11.2005, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, встановлено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

З аналізу наведених норм убачається, що підставою для обчислення пенсії у розмірі відшкодування фактичних збитків є довідка про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження, яка видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням (перерахунком) пенсії. Якщо такі підприємства ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки видаються правонаступником або державними архівними установами.

Форму довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 №536 «Про затвердження форми Довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках», зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.09.2012 за №1605/21917.

Судом встановлено, що Інститутом державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій позивачу видано довідку від 10.04.2023 р. №14 про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження ОСОБА_2 з 02.05.1986 по 07.05.1986.

Зазначена довідка за формою відповідає наказу Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 №536 та містить усі відомості, необхідні для перерахунку пенсії, в тому числі і премія 13.10.1986 за участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і отримавши при цьому опромінення понад допустимий рівень згідно Постанови №594-156-89, 665-86 МВС СРСР 0130, 0149, 0152, 0189-86, 797 УВС у розмірі 500,00 карбованців.

Суд звертає увагу на те, що 04.07.2023 управлінням було проведена перевірка первинних документів щодо достовірності та обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 10.04.2023 №14 за період роботи в Інституті державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту (ЄДРПОУ 43533709) з 02.05.1986 по 07.05.1986, про що складено акт №2600-1003-1/5015 від 04.07.2023.

Додатково суд звертає увагу на те, що умови оплати праці в період виконання чоловіком позивача робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначалися постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів СРСР та УРСР у залежності від категорії працюючих (працівники, особи рядового та начальницького складу, військовозобов`язані, призвані на збори, військові строкової служби) та місця знаходження працівника залежно від встановлених зон в період виконання цих робіт (1-ша, 2-га, 3-тя зони небезпеки, зона іонізуючого випромінювання (30-ти кілометрова зона).

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про правонаступництво України» закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України як такі, що не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України.

Базовим документом, який визначав порядок оплати праці ліквідаторам аварії на ЧАЕС, є постанова Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної Центральної Професійних Спілок від 7 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції».

За умовами пункту 1 вказаної постанови керівникам підприємств та організацій було надано право проводити оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, по підвищеним на 100 процентів тарифним ставкам (відрядним розцінкам) та посадових окладах, конкретні розміри яких встановлюються з урахуванням складності та терміновості виконуваних робіт.

Абзацом другим цього пункту було передбачено виплату військовослужбовцям військових частин і органів Комітету державної безпеки СРСР, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які виконували службові обов`язки в зоні Чорнобильської АЕС, посадових окладів та окладів за спеціальним званням в подвійному розмірі.

Абзацом третім цього пункту було передбачено особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, начальницькому та рядовому складу органів внутрішніх справ виплачувати крім того добові та забезпечувати їх безкоштовним харчуванням.

У подальшому правовому регулюванні вказані положення постанови № 524-156 зазнали змін та уточнень.

Згідно Розпорядження Ради Міністрів СРСР № 964-рс від 17.05.1986 «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» голові урядової комісії з ліквідації аварії було надано право виплачувати працівникам, які відзначилися при виконанні особливо важливих і відповідальних робіт в залежності від небезпеки їх проведення одноразову винагороду в розмірі до 1000 руб; дозволено керівникам міністерств і відомств, які беруть участь у ліквідації аварії, за узгодженням з головою урядової комісії з ліквідації аварії проводити у виняткових випадках оплату праці працівників, зайнятих на зазначених роботах в III зоні небезпеки, в п`ятикратному розмірі у порівнянні з установленими діючим законодавством нормами, в II зоні - в чотирикратному і в I зоні - в трикратному розмірі (абзац перший).

У тих випадках, коли працівник отримує максимально допустиму дозу радіації і в зв`язку з цим не допускається для подальшої роботи у вказаних зонах небезпеки, йому виплачується одноразова винагорода в розмірі п`ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу), а особам офіцерського складу військових частин, офіцерського і начальницького складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - трьох місячних окладів грошового забезпечення за посадою і військовому або спеціальному званню, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам молодшого начальницького і рядового складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - 500 руб., військовослужбовцям строкової служби і військовим будівельникам - 300 руб. (абзац другий).

Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 №1031-рс було поширено порядок та умови підвищеної оплати праці, передбачені розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964, на військовослужбовців, начальницький та рядовий склад органів внутрішніх справ.

При цьому грошове забезпечення в підвищених розмірах виплачувалось виходячи з посадових окладів, а особам офіцерського і начальницького складу, прапорщикам і мічманам також з окладу за військовим або спеціальним званням (абзац перший).

Водночас, постановою № 665-195 від 05.06.1986 була встановлена оплата праці працівників, зайнятих на роботах в 3, 2 та 1 зонах небезпеки, відповідно у 4-х, 3-х і 2-кратних розмірах (із врахуванням 100 % тарифної ставки), понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки (окладу), встановлену по основному місцю роботи (п.1). Ця ж норма викладена також в п.1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7.

На виконання розпоряджень Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 №964-рс та від 23.05.1986 №1031рс, виданих з метою прискорення робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, Міністерством внутрішніх справ СРСР було видано наказ «Про додаткові виплати особовому складу органів та внутрішніх військ МВС СРСР, які зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» від 26.05.1986 №0149 (далі - наказ МВС СРСР №0149).

У відповідності до абзацу 1 пункту 1 наказу МВС СРСР № 0149 наказано Міністру внутрішніх справ Української РСР, міністру внутрішніх справ Білоруської РСР, начальнику Управління внутрішніх військ МВС СРСР по Українській РСР і Молдавській РСР, командиру 43-конвойної дивізії МВС СРСР дозволяти за погодженням з головою Урядової комісії з ліквідації аварії здійснювати у виняткових випадках оплату праці працівників, службовців, а також призваних на збори військовозобов`язаних, які зайняті на особливо важливих і відповідальних роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у ІІІ зоні небезпеки - у 5-кратному розмірі у порівнянні зі встановленими чинним законодавством нормами, у II зоні - у 4-кратному розмірі, у І зоні - у 3-кратному розмірі.

Разом з цим, абзацом 2 пункту 1 наказу МВС СРСР №0149 передбачалося, що у такому ж порядку і розмірах наказано виплачувати грошове забезпечення військовослужбовцям, особам начальницького та рядового складу, зайнятим на зазначених роботах у І - ІІІ зонах небезпеки, виходячи з посадових окладів, а особам офіцерського і начальницького складу, прапорщикам та мічманам - і окладів за військовим і спеціальним званням.

Відповідно до пункту 2 наказу МВС СРСР №0149 працівникам та службовцям, які отримали при виконанні завдань з ліквідації наслідків аварії на АЕС гранично допустиму дозу радіації і у зв`язку з цим не допущеним для подальшої роботи у вказаних в пункті 1 даного наказу зонах небезпеки, виплачувати одноразову винагороду в розмірі п`ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу), а особам начальницького та рядового складу трьох місячних окладів грошового утримання за посадою і за військовим або спеціальним званням, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям, особам рядового і молодшого начальницького складу 500 рублів, військовослужбовцям строкової служби 300 рублів.

Частиною першою статті 5 Закону України від 14.01.1998 № 15/98-ВР "Про захист людини від іонізуючого випромінювання" (далі - Закон №15/98-ВР) встановлені основні дозові межі радіоактивного опромінення.

Згідно цієї норми основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мілізіверта ефективної дози опромінення за рік, при цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної до критичної групи, не повинні перевищувати встановлених цією статтею основних дозових меж опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз.

Відповідно до примітки до частини першої статті 5 Закону № 15/98-ВР 1 мілізіверт (мЗв) дорівнює 0,1 бера.

З 1 січня 2012 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою проведено перерахунок пенсії чорнобильцям, виходячи із розміру заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, І - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Таким чином, наділивши позивача певними соціальними гарантіями, що випливають з його статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліда із захворюванням, пов`язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи, держава взяла на себе публічне зобов`язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.

Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв`язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов`язання держави забезпечити соціальний захист осіб, які постраждали і є інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ст. 58 Закону №1058-IVвизначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Отже, оскільки позивачем була надана відповідачу довідка про розмір грошового забезпечення належної форми, яка пройшла перевірку щодо достовірності розмірів складових грошового забезпечення, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог даного позову щодо протиправності відмови ГУ ПФУ у Київській області здійснити перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.05.2023 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 10.04.2023 №14 з урахуванням усіх складових грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини 1 та 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч викладеним положенням відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано до суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та встановлені судом обставини справи в частині заявлених позивачем вимог.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Під час звернення з даним позовом до суду, позивач судовий збір не сплачував, оскільки на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» є звільненим від його сплати. Доказів понесення відповідачем судових витрат до суду не надано. Таким чином підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01.05.2023 відповідно до довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержаної за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 10.04.2023 №14 з урахуванням одноразової грошової винагороди за отриману граничну допустиму дозу радіаційного опромінення у розмірі 500,00 карбованців.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548, вул.Саєнка Андрія, 10, м.Фастів, Київська область) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії з 01.05.2023 відповідно до довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержаної за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 10.04.2023 №14 з урахуванням одноразової грошової винагороди за отриману граничну допустиму дозу радіаційного опромінення у розмірі 500,00 карбованців, із врахуванням вже виплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.