Рішення

від 16.12.2024 по справі 320/5958/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2024 року м.Київ № 320/5958/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯДО" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЯДО" (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000150/2 від 1.05.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000151/2 від 2.05.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000152/2 від 2.05.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000153/2 від 2.05.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000158/2 від 5.05.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000159/2 від 5.05.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000168/2 від 9.05.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до вимог Митного кодексу України при поданні електронних митних декларацій останнім надані всі необхідні документи та достатні відомості, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів. Позивач вважає, що відповідачем в оскаржуваних рішеннях не обґрунтовано те, що пов`язаність продавця та покупця має вплив на митну вартість товару, при цьому, що обов`язок доведення такої пов`язаності лежить саме на органі доходів та зборів. На переконання позивача, відсутність відомостей про строки поставки товару та погоджений між сторонами договору строк оплати за товар ніяким чином не впливає на правильність визначення митної вартості товару. Звертав увагу суду на те, що відсутність у рахунку на оплату зазначення митного оформлення товару для експорту та завантаження не спростовує того, що митне оформлення товару для експорту включено у вартість транспортних послуг, як про це зазначено у довідці про транспортні витрати. Наголошував на тому, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам п.п. 2, 4 ч.2 ст. 55 Митного кодексу України, оскільки не містять ані порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним), в тому числі не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої позивачем, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, позивач вважає, що висновки, зроблені відповідачем, саме у зв`язку із неповним та не об`єктивним вивченням наданих для підтвердження митної вартості товарів документів, на підставі яких винесено необ`єктивне, безпідставне та упереджене рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на положення, передбачені Митним кодексом України, вказував, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення. Зазначено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а додатково подані документи не спростовують такі розбіжності та невідповідності. Відповідач також зазначив про те, що метод визначення митної вартості за ціною договору не застосовано, адже заявлена митна вартість митним органом не визнана. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовано у зв`язку з відсутністю інформації у митного органу щодо операцій імпорту в Україні ідентичних товарів. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо оформлення подібних (аналогічних) товарів. Метод визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний. У зв`язку з наведеним просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

19.05.2022 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МАЯДО (Позивач, Покупець за контрактом) та ADOPEN PLASTIK VE INSAAT SANAYI ANONIM SIRKETI (Пластикова і будівельна промислова анонімна компанія "АДОПЕН") (Республіка Туреччина, Продавець за контрактом, надалі за текстом - АДОПЕН) укладено контракт міжнародної поставки №13 (надалі за текстом - Контракт №13).

За умовами Контракту №13 Продавець продає, а Покупець купує Товар згідно інвойсів. (п .1.1.).

Відповідно до п.4.1. Контракту №13 Ціна на Товар, що постачається, визначається сторонами в Доларах США. Ціна за одиницю Товару, що постачається, вказана в інвойсах до даного Контракту і являється незмінною.

Товар за Контрактом №13 - профіль ПВХ в асортименті; захисну плівку і плівку для ламінування для ПВХ профілів; фурнітуру віконну і дверну в асортименті; двері ПВХ а також аксесуари до них; покриття для підлоги, а також покриття для даху з ПВХ; сировину для виготовлення ПВХ профілів (суміші ПВХ (біла, коричнева, чорна, сіра, Soft чорна, Soft сіра)), а також компоненти для виготовлення даних сумішей (імпакт, титан діоксид, стабілізатор, крейда, ПВХ); технічну оснастку і обладнання для виготовлення ПВХ продукції, а також їх частини; різноманітну рекламну продукцію (на платній або безоплатній основі); на безоплатній основі техоснастку і фурнітуру, призначену для виробництва і продажу вікон, дверей і конструкцій з ПВХ та метало пластикового профілю; інші зразки продукції.

Відповідно п.3.1. Контракту №13 Кількість, асортимент, вартість Товару та базові умови поставки обумовлюються для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсах. Поставка Товару здійснюється частинами (партіями) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010.

Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що позивачем подано до відповідача митні декларації №23UA408020028376U9 від 29.04.2023р, №23UA408020028740U0 від 01.05.2023№23UA408020028728U3 від 01.05.2023, №23UA408020028726U5 від 01.05.2023, №23UA408020029404U0 від 04.05.2023, №23UA408020029471U4 від 05.05.2023, №23UA408020030129U1 від08.05.2023, згідно яких заявлена митна вартість товару була визначена за методом, який передбачений пп.1 ч.1 ст.57 МК України, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також надані підтверджуючі митну вартість документи.

За результатами розгляду митних декларацій відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000150/2 від 1.05.2023року, №408000/2023/000151/2 від 2.05.2023, №408000/2023/000152/2 від 2.05.2023, №408000/2023/000153/2 від 2.05.2023, №408000/2023/000158/2 від 5.05.2023, №408000/2023/000159/2 від 5.05.2023, №408000/2023/000168/2 від 9.05.2023 відповідно.

Згідно рішень про коригування митної вартості товарів митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано декларанта подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в Рішенні про коригування митної вартості. Підставою для коригування митної вартості товару в рішенні митний орган зазначає ч. 3 ст. 53 МК України, зокрема те, що документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності.

Так, згідно рішення про коригування митної вартості №UA408000/2023/000150/2 від 1.05.2023року щодо митної декларації №23UA408020028376U9 від 29.04.2023 визначено такі розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах:

- згідно з положеннями ч.18 ст.58 МКУ "При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.63 цього Кодексу.

В гр.9а декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов`язані між собою. Дана інформація дає підстави вважати, що існуючий зв`язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Разом з тим, в гр.9б декларації митної вартості зазначено, що взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула. Документальне підтвердження щодо впливу взаємозв`язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє. Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі №820/4849/16 наголошено, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить саме на платнику податків. Роз`яснень та документів з приводу порушеного питання митному органу не надано;

- відповідно до п. 3.2 контракту від 19.05.2022 №13 строки поставки кожної партії товару узгоджуються сторонами в інвойсах. Зазначені відомості у поданому до митного оформлення інвойсі відсутні;

- відповідно до п.5 контракту від 19.05.2022 №13 передбачена можлива наявність попередньої оплати. Відомостей щодо обраного способу оплати та здійснення/нездійснення оплати не надано;

- відповідно до п.п. 4.3 контракту від 19.05.2022 №13 зазначено «В ціну товару включена вартість тари, упаковки і маркування. Згідно з гр. 20 «Умови поставки» митної декларації поставка здійснюється на умовах CPT UA LVIV, які передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. У зв`язку з чим необхідно підтвердити складові митної вартості (ціну товару, вартість транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, оформлення документів тощо);

- в інвойсі від 24.04.2023 № Y012023040000296 заявлена вартість фрахту 3550,00 дол. США. Документів, які підтверджували б числове значення фрахту не надано.

Згідно рішення про коригування митної вартості №UA408000/2023/000151/2 від 2.05.2023року щодо митної декларації №23UA408020028740U0 від 01.05.2023 визначено такі розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах:

- згідно з положеннями ч.18 ст.58 МКУ При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.63 цього Кодексу.

В гр.9а декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов`язані між собою. Дана інформація дає підстави вважати, що існуючий зв`язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Разом з тим, в гр.9б декларації митної вартості зазначено, що взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула. Документальне підтвердження щодо впливу взаємозв`язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє. Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі №820/4849/16 наголошено, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить саме на платнику податків. Роз`яснень та документів з приводу порушеного питання митному органу не надано;

- відповідно до п. 3.2 контракту від 19.05.2022 №13 строки поставки кожної партії товару узгоджуються сторонами в інвойсах. Зазначені відомості у поданому до митного оформлення інвойсі відсутні;

- відповідно до п.5 контракту від 19.05.2022 №13 передбачена можлива наявність попередньої оплати. Відомостей щодо обраного способу оплати та здійснення/нездійснення оплати не надано;

- відповідно до п.п. 4.3 контракту від 19.05.2022 №13 зазначено «В ціну товару включена вартість тари, упаковки і маркування. Згідно з гр. 20 «Умови поставки» митної декларації поставка здійснюється на умовах CPT UA Velyka Dymerka, які передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. У зв`язку з чим необхідно підтвердити складові митної вартості (ціну товару, вартість транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, оформлення документів тощо);

- в інвойсі від 25.04.2023 № Y012023040000300 заявлена вартість фрахту 3750,00 дол. США. Документів, які підтверджували б числове значення фрахту не надано.

Згідно рішення про коригування митної вартості №UA408000/2023/000152/2 від 2.05.2023року щодо митної декларації №23UA408020028728U3 від 01.05.2023 визначено такі розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах:

- згідно з положеннями ч.18 ст.58 МКУ «При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.63 цього Кодексу.

В гр.9а декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов`язані між собою. Дана інформація дає підстави вважати, що існуючий зв`язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Разом з тим, в гр.9б декларації митної вартості зазначено, що взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула. Документальне підтвердження щодо впливу взаємозв`язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє. Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі №820/4849/16 наголошено, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить саме на платнику податків. Роз`яснень та документів з приводу порушеного питання митному органу не надано;

- відповідно до п. 3.2 контракту від 19.05.2022 №13 строки поставки кожної партії товару узгоджуються сторонами в інвойсах. Зазначені відомості у поданому до митного оформлення інвойсі відсутні;

- відповідно до п.5 контракту від 19.05.2022 №13 передбачена можлива наявність попередньої оплати. Відомостей щодо обраного способу оплати та здійснення/нездійснення оплати не надано;

- відповідно до п.п. 4.3 контракту від 19.05.2022 №13 зазначено «В ціну товару включена вартість тари, упаковки і маркування. Згідно з гр. 20 «Умови поставки» митної декларації поставка здійснюється на умовах CPT UA Velyka Dymerka, які передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. У зв`язку з чим необхідно підтвердити складові митної вартості (ціну товару, вартість транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, оформлення документів тощо);

- в інвойсі від 26.04.2023 № Y012023040000302 заявлена вартість фрахту 3750,00 дол. США. Документів, які підтверджували б числове значення фрахту не надано.

Згідно рішення про коригування митної вартості №UA408000/2023/000153/2 від 2.05.2023 щодо митної декларації №23UA408020028726U5 від 01.05.2023 визначено такі розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах:

- згідно з положеннями ч.18 ст.58 МКУ «При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.63 цього Кодексу.

В гр.9а декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов`язані між собою. Дана інформація дає підстави вважати, що існуючий зв`язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Разом з тим, в гр.9б декларації митної вартості зазначено, що взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула. Документальне підтвердження щодо впливу взаємозв`язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє. Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі №820/4849/16 наголошено, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить саме на платнику податків. Роз`яснень та документів з приводу порушеного питання митному органу не надано;

- відповідно до п. 3.2 контракту від 19.05.2022 №13 строки поставки кожної партії товару узгоджуються сторонами в інвойсах. Зазначені відомості у поданому до митного оформлення інвойсі відсутні;

- відповідно до п.5 контракту від 19.05.2022 №13 передбачена можлива наявність попередньої оплати. Відомостей щодо обраного способу оплати та здійснення/нездійснення оплати не надано;

- відповідно до п.п. 4.3 контракту від 19.05.2022 №13 зазначено «В ціну товару включена вартість тари, упаковки і маркування. Згідно з гр. 20 «Умови поставки» митної декларації поставка здійснюється на умовах CPT UA Velyka Dymerka, які передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. У зв`язку з чим необхідно підтвердити складові митної вартості (ціну товару, вартість транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, оформлення документів тощо);

- в інвойсі від 25.04.2023 № Y012023040000299 заявлена вартість фрахту 3750,00 дол. США. Документів, які підтверджували б числове значення фрахту не надано.

5. Згідно рішення про коригування митної вартості №UA408000/2023/000158/2 від 5.05.2023року щодо митної декларації №23UA408020029404U0 від 04.05.2023року визначено такі розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах:

- згідно з положеннями ч.18 ст.58 МКУ «При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.63 цього Кодексу.

В гр.9а декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов`язані між собою. Дана інформація дає підстави вважати, що існуючий зв`язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Разом з тим, в гр.9б декларації митної вартості зазначено, що взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула. Документальне підтвердження щодо впливу взаємозв`язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє. Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі №820/4849/16 наголошено, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить саме на платнику податків. Роз`яснень та документів з приводу порушеного питання митному органу не надано;

- відповідно до п. 3.2 контракту від 19.05.2022 №13 строки поставки кожної партії товару узгоджуються сторонами в інвойсах. Зазначені відомості у поданому до митного оформлення інвойсі відсутні;

- відповідно до п.5 контракту від 19.05.2022 №13 передбачена можлива наявність попередньої оплати. Відомостей щодо обраного способу оплати та здійснення/нездійснення оплати не надано;

- відповідно до п.п. 4.3 контракту від 19.05.2022 №13 зазначено «В ціну товару включена вартість тари, упаковки і маркування. Згідно з гр. 20 «Умови поставки» митної декларації поставка здійснюється на умовах CPT UA Velyka Dymerka, які передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. У зв`язку з чим необхідно підтвердити складові митної вартості (ціну товару, вартість транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, формлення документів тощо);

- в інвойсі та е-фатурі від 26.04.2023 № Y012023040000303 заявлена вартість фрахту 3750,00 дол. США. Документів, які підтверджували б числове значення фрахту не надано.

Згідно рішення про коригування митної вартості №UA408000/2023/000159/2 від 5.05.2023року щодо митної декларації №23UA408020029471U4 від 05.05.2023року визначено такі розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах:

- згідно з положеннями ч.18 ст.58 МКУ «При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.63 цього Кодексу.

В гр.9а декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов`язані між собою. Дана інформація дає підстави вважати, що існуючий зв`язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Разом з тим, в гр.9б декларації митної вартості зазначено, що взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула. Документальне підтвердження щодо впливу взаємозв`язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє. Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі №820/4849/16 наголошено, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить саме на платнику податків. Роз`яснень та документів з приводу порушеного питання митному органу не надано;

- відповідно до п. 3.2 контракту від 19.05.2022 №13 строки поставки кожної партії товару узгоджуються сторонами в інвойсах. Зазначені відомості у поданому до митного оформлення інвойсі відсутні;

- відповідно до п.5 контракту від 19.05.2022 №13 передбачена можлива наявність попередньої оплати. Відомостей щодо обраного способу оплати та здійснення/нездійснення оплати не надано;

- відповідно до п.п. 4.3 контракту від 19.05.2022 №13 зазначено «В ціну товару включена вартість тари, упаковки і маркування. Згідно з гр. 20 «Умови поставки» митної декларації поставка здійснюється на умовах CPT UA Velyka Dymerka, які передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. У зв`язку з чим необхідно підтвердити складові митної вартості (ціну товару, вартість транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, формлення документів тощо);

- в інвойсі від 27.04.2023 № Y012023040000304 заявлена вартість фрахту 3750,00 дол. США. Документів, які підтверджували б числове значення фрахту не надано.

Згідно рішення про коригування митної вартості №UA408000/2023/000168/2 від 9.05.2023року щодо митної декларації №23UA408020030129U1 від 08.05.2023року визначено такі розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах:

- згідно з положеннями ч.18 ст.58 МКУ «При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.63 цього Кодексу.

В гр.9а декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов`язані між собою. Дана інформація дає підстави вважати, що існуючий зв`язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Разом з тим, в гр.9б декларації митної вартості зазначено, що взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула. Документальне підтвердження щодо впливу взаємозв`язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє. Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі №820/4849/16 наголошено, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить саме на платнику податків. Роз`яснень та документів з приводу порушеного питання митному органу не надано;

- відповідно до п. 3.2 контракту від 19.05.2022 №13 строки поставки кожної партії товару узгоджуються сторонами в інвойсах. Зазначені відомості у поданому до митного оформлення інвойсі відсутні;

- відповідно до п.5 контракту від 19.05.2022 №13 передбачена можлива наявність попередньої оплати. Відомостей щодо обраного способу оплати та здійснення/нездійснення оплати не надано;

- відповідно до п.п. 4.3 контракту від 19.05.2022 №13 зазначено «В ціну товару включена вартість тари, упаковки і маркування. Згідно з гр. 20 «Умови поставки» митної декларації поставка здійснюється на умовах CPT UA Velyka Dymerka, які передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. У зв`язку з чим необхідно підтвердити складові митної вартості (ціну товару, вартість транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, оформлення документів тощо);

- в інвойсі від 01.05.2023 № Y012023040000307 заявлена вартість фрахту 3750,00 дол. США. Документів, які підтверджували б числове значення фрахту не надано.

На підставі наведеного, митний орган у рішеннях про коригування митної вартості зазначив, що згідно ч. 2, 3, 4 ст. 53 МКУ та враховуючи положення п. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження вартості перевезення, яка є складовою митної вартості товару);

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар);

- виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товару);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни);

- копію митної декларації країни відправлення (для підтвердження умов поставки, ціни, ваги, тощо);

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Також, відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Декларантом додатково подано листи ТОВ "Маядо" від 01.05.2023року №375, 02.05.2023 №380, від 02.05.2023 №378, від 01.05.2023 №379, від 05.05.2023 №385, від 05.05.2023 №386, від 09.05.2023 №402 з додатками, однак відповідач вказав, що перелічені документи не стосуються даних поставок. Додатково подані документи не спростовують вищезазначені розбіжності та невідповідності.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом.

Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів. Згідно з положеннями п. 1 ст. 55 МКУ митним органом буде здійснено коригування митної вартості товару.

Відповідно до ч.18 ст.58 МКУ При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62,63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний.

У вказаних рішеннях про коригування митної вартості товарів, окрім наведених вище обставин, також зазначено про те, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару за МД №UA500500/2023/13852 від 24.04.2023 «Профіль фасонний рама біла без ущільнювача без ламінації, виготовлений із полівінілхлориду (ПВХ), оброблений, довжина 6,50 м, профіль упакований у поліетиленову плівку та призначений для виробництва вікон 2730 м. Профіль фасонний рама біла з сірим ущільнювачем без ламінації, виготовлений із полівінілхлориду (ПВХ), оброблений, довжина 6,50 м, профіль упакований у поліетиленову плівку та призначений для виробництва вікон 2496 м. Профіль фасонний рама біла з чорним ущільнювачем без ламінації, виготовлений із полівінілхлориду (ПВХ), оброблений, довжина 6,50 м, профіль упакований у поліетиленову плівку та призначений для виробництва вікон - 2548 м. Профіль фасонний стулка біла з сірим ущільнювачем без ламінації, виготовлений із полівінілхлориду (ПВХ), оброблений, довжина 6,50 м, профіль упакований у поліетиленову плівку та призначений для виробництва вікон 2275 м. Торговельна марка: YASEMENA. Виробник: YASEMENA TARIM IC VE DIS TIC. LTD.STI Країна виробництва Туреччина,TR» рівень митної вартості 2,04 $/кг.

Висновок: подання нової митної декларації за ціною товару, зазначеному в Рішеннях про коригування митної вартості.

Не погоджуючись з даними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною першою та другою статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом статті 55 МК України Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: ) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 02.06.2015 року по справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року у справі №809/1884/16, від 14.08.2018 року у справі №826/5868/16.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що при перевірці заявленої позивачем митної вартості товару відповідач дійшов висновку про те, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

1) згідно з положеннями ч. 18 ст. 58 МКУ "При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: (1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; (2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; (3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу. В гр. 9а декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов`язані між собою. Дана інформація дає підстави вважати, що існуючий зв`язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Разом з тим, в гр. 9б декларації митної вартості зазначено, що взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула. Документальне підтвердження щодо впливу взаємозв`язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє. Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі №820/4849/16 наголошено, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить саме на платнику податків. Роз`яснень та документів з приводу порушеного питання митному органу не надано;

2) відповідно до п. 3.2 контракту від 19.05.2022 №13 строки поставки кожної партії товару узгоджуються сторонами в інвойсах. Зазначені відомості у поданому до митного оформлення інвойсі відсутні

3) відповідно до п.п. 4.3 контракту від 19.05.2022 №13 зазначено «В ціну товару включена вартість тари, упаковки і маркування. Згідно з гр. 20 «Умови поставки» митної декларації поставка здійснюється на умовах CPT (місце призначення), які передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. У зв`язку з чим необхідно підтвердити складові митної вартості (ціну товару, вартість транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, оформлення документів тощо).

4) в інвойсах заявлена вартість фрахту 3550,00 дол. США та 3750,00 дол. США. Документів, які підтверджували б числове значення фрахту не надано.

Варто відзначити, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень (частина четверта статі 9, частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Однак у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості (приписи частини третьої статті 53 МК України).

Поряд з цим, згідно обставин справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)

Так, з матеріалів справи вбачається, що 19 травня 2022 року між Пластиковою і будівельною промисловою анонімною компанією "Адопен" (Турція), як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маядо" (Україна), як покупцем товару, укладено контракт міжнародної поставки №13 (далі - Контракт, Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Контракту продавець продає, а покупець купує профіль ПВХ в асортименті: захисну плівку і плівку для ламінування для ПВХ профілів, фурнітуру віконну і дверну в асортименті; двері ПВХ, а також аксесуари для них; покриття для підлоги, а також покриття для даху з ПВХ ; сировину для виготовлення ПВХ профілів (суміші ПВХ (біла, коричнева, чорна, сіра, Soft чорна, Soft сіра)), а також компоненти для виготовлення даних сумішей (імпакт, титан, діоксин, стабілізатор, крейда, ПВХ) технічну оснастку і обладнання для виготовлення ПВХ продукції, а також її частини; різноманітну рекламну продукцію (на платній або безоплатній основі); на безоплатній основі техоснастку і фурнітуру, призначену для виробництва і продажу вікон, дверей і конструкцій з ПВХ та метало пластикового профілю; інші зразки продукції (надалі пойменовані Товар), згідно інвойсів.

Згідно пунктів 3.1. та 3.2. Контракту кількість, асортимент, вартість товару та базові умови поставки обумовлюються для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсах. Поставка товару здійснюється частинами (партіями) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010.

Строки поставки кожної партії Товару узгоджуються сторонами в інвойсах, але не може становити більше 60 робочих днів з дати інвойсу.

У пунктах 4.1.-4.3. Контракту визначено, що ціна за товар, що постачається визначається сторонами в Доларах США. Ціна за одиницю Товару, що постачається вказана в інвойсах до даного Контракту і являється незмінною. Загальна вартість Контракту становить 50000000,00 (п`ятдесят мільйонів) доларів США. В ціну товару включена вартість тари, упаковки і маркування.

Пунктами 5.1-5.2. Контракту встановлено, що оплата виставленого рахунку здійснюється протягом дії Контракту. Виплата має бути проведена банківським переказом у вигляді попередньої оплати або після отримання товару. Оплата банківських послуг включається у витрати Покупця.

Згідно інвойсів продавцем виставлено рахунки на оплату за товар, в яких зазначено умови поставки даної партії товару. Також зазначено дані водіїв та державні номерні знаки транспортних засобів, що здійснюють перевезення товару.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначення позивачем в митних деклараціях вартості товару саме за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні про те, що зв`язок між продавцем та покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості, а документальне підтвердження щодо впливу такого взаємозв`язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє, то такі суд оцінює критично, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 12-15 ст. 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

У статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року вказано, що для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

Особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під зазначені критерії.

Згідно з пунктом 2а статті 1 вказаної Угоди під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною для цілей пункту 1, те, що покупець і продавець пов`язані між собою в рамках змісту статті 15, саме по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому разі повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно бути прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо з урахуванням інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона повинна повідомити свої аргументи імпортеру, а імпортеру повинно бути надано обґрунтована можливість для відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення аргументів повинно бути надано в письмовому вигляді.

Відповідно до ч. 18 ст. 58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Зміст наведених правових норм в сукупності з положеннями статті 53 МК України свідчать про наявність у митного органу обов`язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв`язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов`язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв`язку.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, митний орган обґрунтовував наявність впливу взаємопов`язаності покупця та продавця на заявлену митну вартість товару виключно тим, що за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості.

Однак виявлення в ході проведення митного контролю з будь-якого ресурсу продажу товару, тотожного заявленому до митного оформлення, за ціною вищою, ніж заявлена митна вартість, не є безумовною підставою для визнання недостовірними та неправдивими відомостей щодо митної вартості товару та відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Крім того, відповідачем в оскаржуваних рішеннях не зазначено, з яких конкретно джерел митний орган отримав цінову інформацію щодо подібних товарів, не ідентифіковано імпортерів та відповідно товар, який досліджувався митним органом при аналізі цінової інформації.

Навіть за умови обґрунтованого встановлення митним органом різниці в ціні, вказане свідчить лише про наявність підстав для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред`явлено товари.

Водночас суд зауважує та погоджується з доводами позивача відносно того, що в силу приписів ч. 13 ст. 58 МК України митний орган не надав письмових обґрунтувань про наявність впливу пов`язаності продавця та покупця на визначення митної вартості товару, що і не спростовується відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Недотримання вказаної норми, в свою чергу, призводить до відсутності у декларанта можливості подати відповідь та докази відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну.

Тобто, відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів в обхід встановленого законом порядку одразу ж констатував про наявність впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну оцінюваних товарів.

В той час як за змістом ч. 14 ст. 58 МК України у разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у ч. 12 цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Відтак, суд вважає обґрунтованою позицію позивача, що оскільки відповідачем в ході проведення митного контролю не було наведених жодних обґрунтувань щодо впливу взаємозв`язку між продавцем та покупцем на заявлену митну вартість товару то, відповідно, взаємозв`язок між продавцем та покупцем повинен вважатися таким, що не вплинув на митну вартість товару.

Окрім цього виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних товарів згідно з аналізу цінової інформації митного органу не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач на виконання вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин митного законодавства не надав обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, а з урахуванням вимог ст. 58 МК України вважається, що взаємовідносини, зазначені у ч. 12 цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.07.2021 р. у справі №200/6521/20-а, від 25.05.2021 р. у справі №200/7957/20-а, від 11.11.2021 р. у справі №200/6403/20-а, від 27.01.2022 р. у справі №200/6413/20-а, від 28.04.2023 р. у справі №200/9362/20-а.

Окрім цього виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних товарів згідно з аналізу цінової інформації митного органу не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач на виконання вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин митного законодавства не надав обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, а з урахуванням вимог статті 58 МК України вважається, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі №200/6521/20-а, від 25 травня 2021 року у справі №200/7957/20-а, від 11 листопада 2021 року у справі №200/6403/20-а, від 27 січня 2022 року у справі №200/6413/20-а, від 28 квітня 2023 року у справі №200/9362/20-а.

Щодо посилань митного органу на те, що згідно умов контракту №13 від 19.05.2022року передбачена можлива наявність попередньої оплати. Відомостей щодо здійснення оплати не надано, суд звертає увагу, що умовами контракту передбачено також можливість оплати після отримання товару. Отже, ненадання позивачем документів про оплату імпортованого товару не може бути підставою для коригування митної вартості.

Щодо посилання Відповідача на те, що згідно п. 3.2 контракту від 19.05.2022 №13 строки поставки кожної партії товару узгоджуються сторонами в інвойсах. Зазначені відомості у наданому інвойсі відсутні, суд зазначає у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України. В даному випадку відсутність відомостей про строки поставки Товару ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Крім того, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Таким чином, відсутність відомостей щодо строку поставки жодним чином не впливає на вартість Товару, тим більше не може слугувати підставою для коригування митної вартості.

Стосовно тверджень відповідача, що відповідно до п.п. 4.3 контракту від 19.05.2022 №13 зазначено «В ціну товару включена вартість тари, упаковки і маркування. Згідно з гр. 20 «Умови поставки» митної декларації поставка здійснюється на умовах CPT UA Velyka Dymerka, які передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. У зв`язку з чим необхідно підтвердити складові митної вартості (ціну товару, вартість транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, оформлення документів тощо).

З даного приводу суд зауважує, що відповідно до ч.10 ст. 58 МК України визначений перелік витрат (складові митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До вказаного переліку входять, зокрема, такі складові митної вартості, як витрати на транспортування оцінюваних товарів (п. 5 вказаної норми) та витрати на страхування цих товарів (п. 7).

Відповідно до Вступу офіційних правил тлумачення Міжнародної торгової палати з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі Інкотермс 2010 Правила Інкотермс здебільшого описують завдання, витрати та ризики, пов`язані з поставкою товару від продавців до покупців. Обране правило Інкотермс має відповідати товару, виду транспорту та насамперед наміру сторін покласти на продавця чи покупця додаткові обов`язки, наприклад обов`язок з організації перевезення чи страхування товару. Правила Інкотермс дійсно зазначають, яка сторона контракту (договору) купівлі-продажу зобов`язана забезпечити перевезення чи страхування при поставці товару продавцем покупцеві, і які витрати покладаються на кожну із сторін. Згідно з правилами Інкотермс Перевезення оплачено до (CPT), Перевезення та страхування оплачено до (CIP), Вартість і фрахт (CFR) та Вартість, страхування та фрахт (CIF), назване місце відрізняється від місця поставки. Відповідно до цих чотирьох правил Інкотермс, назване місце це місце призначення, до якого оплачується перевезення Продавцем.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CPT («Фрахт/перевезення сплачені до…») покладає на продавця обов`язок укласти договір перевезення та оплатити перевезення, необхідне для доставки товару в зазначене місце призначення, тоді як у покупця відсутній обов`язок на укладення договору перевезення (пункти А.3, Б.3 умов поставки CPT за Інкотермс 2010).

Таким чином, витрати на транспортування вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару.

Продавець зобов`язаний оплатити фрахт і всі витрати, включаючи витрати на завантаження товару та вивантаження його в місці призначення (п. А.6 умов поставки CPT за Інкотермс 2010). Понесені продавцем витрати у зв`язку з виконанням договорів транспортування у випадку поставки товару на умовах CPT сплачуються покупцем (п. Б.6 умов поставки CPT за Інкотермс 2010) та включаються до вартості товару, у зв`язку з чим повторно до митної вартості не додаються За таких обставин, вимоги Відповідача про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості, заявленої Відповідачем, на цій підставі необґрунтованим.

При цьому, не зазначення в умовах зовнішньоекономічного контракту про зарахування даних витрат до загальної суми контракту (ціни товару) протилежного не доводить, оскільки сторони контракту, узгодивши умови поставки товару згідно з офіційними правилами Інкотермс 2010, тим самим встановили, що витрати на транспортування входять до ціни товару.

Таким чином, Відповідач дійшов до хибного висновку, що у випадку поставки на умовах CPT UA та не передбачення у Контракті №13 про зарахування витрат на транспортування до ціни товару, зазначеної у інвойсі, вказані витрати не повинні бути включені додатково до митної вартості товару. Вказані витрати у випадку поставки на умовах CРТ в будь-якому випадку включені у фактурну вартість товарів, не зважаючи на умови Контракту №13 щодо цього, та додаткового до митної вартості товарів не включаються.

З наведеного слідує, що згідно з умовами поставки товару СРТ (Україна) всі витрати, зокрема, доставка, навантаження, транспортування, розвантаження тощо товару та ціна пакувальних матеріалів, включені у вартість таких товарів, а отже митна вартість імпортованих Товарів відповідає заявленій декларантом вартості.

Тож, декларантом вірно додатково не додано витрати по транспортуванню до митної вартості товарів згідно МД№23UA408020028376U9 від 29.04.2023року, МД№23UA408020028740U0 від 01.05.2023року, МД№23UA408020028728U3 від 01.05.2023року, МД№23UA408020028726U5 від 01.05.2023року, МД№23UA408020029404U0 від 05.05.202304.05.2023року, МД№23UA408020029471U4 від 05.05.2023року, МД№23UA408020030129U1 від 08.05.2023року, оскільки Позивач їх додатково не поніс. І у митного органу не може виникати питання щодо включення таких витрат до митної вартості товарів, оскільки це є прямим порушенням закону.

Відтак, твердження відповідача з даного приводу суд вважає безпідставними, оскільки такі фактично не мали впливу на правильність визначення позивачем митної вартості товару за першим методом за ціною договору.

Крім того, суд зазначає, що до митного оформлення на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано достатню кількість документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України, а тому неподання відомостей щодо оплати ніяким чином не впливає на визначення митної вартості товарів.

Згідно приписів частини 2 статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Суд критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами.

Суд зауважує, що виходячи із згаданої правової позиції Верховного Суду України, викладеної ним у постанові від 30.06.2015 (справа 21-591а15), неподання декларантом документів, зазначених у частині другій статті 53 МК, у тому числі тих, про які стверджує відповідач, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у органу доходів і зборів будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі №810/1823/16, митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2019 року у справі №810/1479/16 наголосив, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд констатує, що митним органом не доведено, що ТОВ «Маядо» було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митними деклараціями до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару за ціною договору, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

Зазначене свідчить про безпідставність та незаконність оскаржуваних у цій справі рішень.

Вирішуючи спір, суд звертає увагу на те, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару зазначено про проведення з декларантом консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів, вказано причини неможливості застосування другого п`ятого методів визначення вартості товару.

Натомість зміст позовної заяви свідчить про не проведення з позивачем указаної консультації. Тобто, відповідач фактично поставив перед фактом декларанта про неможливість обрання 2-5 методів та обрання ним резервного методу визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що в силу положень МК України указана консультація має надаватись з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів та дотримання обов`язку послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

В ході судового розгляду справи відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого приписами КАС України покладеного обов`язок доводити правомірність своїх дій та рішень, на підставі належних та достовірних доказів не довів проведення з позивачем вказаної консультації та, відповідно, не спростовував доводів позивача про не проведення такої.

Отже, відповідачем не доведено дотримання встановленої законом процедури прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, що також свідчить про наявність правових підстав для визнання їх протиправними та скасування.

Крім цього, з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що в результаті проведеної оцінки митної декларації обрано резервний метод визначення митної вартості. В оскаржуваних рішеннях зазначено, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість у МД №UA500500/2023/13852 від 24.04.2023.

Наведене дає суду додаткові підстави для висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийняття оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товару.

Суд враховує, що будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Отже, митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин і фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за основним методом визначення митної вартості.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Крім того, суд звертає увагу, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 року в справі № 826/6346/13 (№К/9901/36092/18).

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, а отже позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000150/2 від 1.05.2023року, рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000151/2 від 2.05.2023року, рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000152/2 від 2.05.2023року, рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів UA408000/2023/000153/2 від 2.05.2023року, рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000158/2 від 5.05.2023року, рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000159/2 від 5.05.2023року, рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000168/2 від 9.05.2023року є обґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальній сумі 5 993,27 грн. згідно з платіжним дорученням №20200 від 08.02.2024, а тому позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці підлягають понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 5 993,27 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000150/2 від 1.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000151/2 від 2.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000152/2 від 2.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000153/2 від 2.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000158/2 від 5.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000159/2 від 5.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000168/2 від 9.05.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» (ідентифікаційний код 35843786, місцезнаходження: 07442, Київська обл., Броварський р-н., смт. Велика Димерка, вул. Промислова, буд.38) судовий збір у сумі 5 993,27 грн. (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн. 27 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Чернівецької митниці (ідентифікаційний код 43971359, місцезнаходження: 58000, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Руська, 248 М).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.