Рішення

від 16.12.2024 по справі 380/5869/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2024 рокусправа № 380/5869/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО-ТРЕЙД ГРУП" до Львівської митниці про скасування рішення,

у с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕО-ТРЕЙД ГРУП" звернулося в суд з позовом до Львівська митниця , в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці № UA209000/2024/900181/2 від 11.03.2024 р., винесене підрозділом митного органу - Управлінням АМПМВ та МТР ЗЕД Львівської митниці.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, за результатами перевірки поданої позивачем митної декларації, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. Вважає таке рішення необґрунтованими та таким, що суперечить нормам чинного законодавства. Зазначає, що надані позивачем до митного органу документи на підтвердження вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору, шляхом застосування основного методу, що свідчить про порушення відповідачем передбаченого ст.57 Митного кодексу України порядку визначення митної вартості товару. У зв`язку з наведеним просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 25.03.2024 позовну заяву залишено без руху. 28.03.2024 до суду надійшло клопотання на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 01.04.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. №29125 від 16.04.2024), у якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. Відзив обґрунтований тим, що спірні рішення є обґрунтованими та правомірними. Вказує, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. Відповідач вважає, що виявлені розбіжності цілком підставні. З урахуванням наведеного, у зв`язку з наявними розбіжностями та відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, відмовою декларанта надати додаткові документи, митним органом цілком обґрунтовано прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару. З позиції відповідача, посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

29.04.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позовні вимоги.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Згідно Контракту №001/2604/2021 від 26.04.2021, що укладено між компанією Dingzhou Zhongtengsubo Sporting Goods Co Ltd (Китай), далі - Продавець та ТОВ «НЕО-ТРЕЙД ГРУП», далі - Покупець, згідно з яким останній придбав у Продавця товар, а саме: гриф BARBELLS BAR180 cm/28mm -1800штук за ціною 8,53 доларів США/штуку та гриф BARBELLS BAR (w-curved) 120 cm/22mm-1200 штук за ціною 6,27 доларів США/ штуку. Таким чином, Покупцем придбано товар вартістю на загальну суму 22878,00 долари США, що підтверджується Контрактом та рахунком-фактурою(комерційним інвойсом), №ZT-NEO 23-4 від 17.12.2023, що є відповідно до п.1.1 Контракту його невід`ємною частиною, а також платіжним дорученням №105 від 18.12.2023.

11.03.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕО-ТРЕЙД ГРУП» подано до митного оформлення на ВМО «Городок» МП «Західний» Львівської митниці митну декларацію №24UA209170019396U0 на товари «Тренажери для занять спортом», а саме: гриф BARBELLS BAR180 cm/28mm -1800штук та гриф BARBELLS BAR (w-curved) 120 cm/22mm-1200 штук.

За результатами розгляду митної декларації та поданих до неї документів, державним інспектором ВМО «Городок» м\п «Західний» ЛМ ДФС прийнято рішення про відмову у митному оформленні товарів з підстави прийняття 11.03.2024 року Львівською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900181/2.

Згідно з вказаним рішенням, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI за результатами опрацювання документів ,наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митним органом зазначено, що неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а ( ст.59 МКУ) та метод 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні)товари, метод 2в (ст62 МКУ) та метод 2г (ст.63МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МКУ). Джерело інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA 500500/2024/5431 від 16.02.2024 року. Крім цього під час розгляду документів було виявлено наступне:

- відповідно до поданої митної декларації поставка товару здійснюється на умовах поставки FOB Tianjin. При цьому в митній декларації країни відправлення No021720230000324503 у графах «торговельна країна « та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору;

- у графі 3 наданої декларації до митного оформлення CMR No01032024-А від 01.03.2024 місцем розвантаженням товару зазначено м. Львів, Україна, однак у рахунку на оплату транспортних послуг No 6134 від 08.03.2024 кінцевим пунктом маршруту є м. Жовква, Україна;

- відповідно до п.4.1.3 Договору на транспортно- експедиторське обслуговування No 03-04/1 від 03.04.2020 клієнт оплачує транспортно-експедиційні послуги не пізніше ніж через 3 банківських дні з моменту виставлення експедитором рахунку. Будь-які документи, що підтверджують факт оплати клієнтом вартості вищевказаних послуг, декларантом до митного оформлення не надано.

На підтвердження митної вартості товарів декларантом надано весь передбачений ч.2 ст.53 МКУ пакет документів, а саме:

1) митна декларація 24UA209170019396U0;

2) рахунок-фактура (інвойс) №ZT-NEO23-4 від 17.12.2023 р.;

3) пакувальний лист до інвойсу №б/н від 17.12.2023 р.;

4) зовнішньоекономічний контракт від 26.04.2021 р. № 001/2604/2021;

5) сертифікат походження на товар №23C4401A1243/07913 від 29.12.2023 р.;

6) платіжне доручення № 105 від 18.12.2023 р.;

7) рахунки за надання транспортних послуг № 6134 від 08.03.2024 р.;

8) договір надання транспортних послуг №03-04/1 від 03.04.2020 р.;

9) довідка по перевезенню № OW009493 від 27.92.2024 р.;

10) коносамент №ZM23120917 від 27.12.2023 р.;

11) автотранспортна накладна №01032024-А від 01.03.2024 р.;

12) заявка на перевезення до договору №03-04/1 від 03.04.2020 р. від 15.12.2023; додатково було надано також :

13) прайс-лист від 01.12.2023 р.;

14) експортна декларація № 021720230000324503;

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу декларантом надіслано: зовнішньоекономічний контракт, прйс-лист, копію декларації країни відправлення. Інших документів згідно вимоги не надано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA 500500/2024/5431 від 16.02.2024. Рівень митної вартості становить 3,77 доларів США. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводились.

Не погодившись із рішеннями про коригування митної вартості товарів ТОВ «НЕО-ТРЕЙД ГРУП» звернулося з позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд керувався таким.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України) від 13.03.2012 року № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012 року та Генеральною угодою про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з статтею 374 МК України товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України.

Відповідно до частин 1, 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини 7 статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2, 4статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу .

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 МК України встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (стаття 53) заборонено.

Викладені положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з матеріалами справи ТОВ "НЕО-ТРЕЙД ГРУП" на підтвердження митної вартості товару надало:

1) митна декларація 24UA209170019396U0;

2) рахунок-фактура (інвойс) №ZT-NEO23-4 від 17.12.2023 р.;

3) пакувальний лист до інвойсу №б/н від 17.12.2023 р.;

4) зовнішньоекономічний контракт від 26.04.2021 р. № 001/2604/2021;

5) сертифікат походження на товар №23C4401A1243/07913 від 29.12.2023 р.;

6) платіжне доручення № 105 від 18.12.2023 р.;

7) рахунки за надання транспортних послуг № 6134 від 08.03.2024 р.;

8) договір надання транспортних послуг №03-04/1 від 03.04.2020 р.;

9) довідка по перевезенню № OW009493 від 27.92.2024 р.;

10) коносамент №ZM23120917 від 27.12.2023 р.;

11) автотранспортна накладна №01032024-А від 01.03.2024 р.;

12) заявка на перевезення до договору №03-04/1 від 03.04.2020 р. від 15.12.2023;

У подальшому, з метою митного оформлення пропуску товарів позивачем митному органу додатково було надано також :

1) прайс-лист від 01.12.2023року;

2)експортна декларація №021720230000324503;

Відтак, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Щодо зазначення у відповідних графах декларації країною призначення (кінцева країна призначення, куди прямує товар) - Польщу то така зазначена у зв`язку із введенням воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (надалі - «Закон»). Відповідно до статті 8 Закону в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) може здійснювати такі заходи правового режиму воєнного стану-встановлювати особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також обмежувати рух транспортних засобів (в тому числі транспортних суден). В зв`язку з воєнним станом, агресією рф, зруйновані чисельні логістичні сполучення, заблоковані морські шляхи до наших портів, це все перешкоджає доставці товарів безпосередньо на територію України.

Позивач вказує, що в експортній декларації вказана країна прибуття Польща, оскільки саме там знаходиться територіально наближений та повноцінно функціонуючий порт, черес збройну агресію рф усі вантажі перенаправлені в ЄС, саме тому відправник вказав країну призначення Польщу, звідти транзитом автомобільним транспортом товар доставляється в Україну. Усі інші дані вантажу та поставки, а саме вартість, вага, умови поставки - збігаються з даними в усіх інших документах. Таким чином, твердження Львівської митниці, що зазначення країною поставки товари - Польщу, може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору є нічим іншим як припущенням митного органу, яке не підтверджене жодними належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 11 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні. Таким чином, пункт розвантаження товару на території України жодним чином не впливає на формування митної вартості товару.

Відповідно до п.4.1.3 Договору на транспортно-експидиторське обслуговування умови оплати описані в варіанті прибуття в українські порти, а також передбачено те, що сторони можуть погодити інші терміни та умови оплати як додатковою угодою так і усно. Відповідно до пп. Б п. 4.1.3 Договору, сторони можуть передбачити інший порядок розрахунків в додаткових угодах до Договору, заявках та ін.

Таким чином, сторони договору можуть самостійно врегульовувати момент оплати наданих послуг. Будь яке порушення сторонами умов договору впливає лише на господарські відносини сторін договору та відповідно можуть слугувати підставою для господарського спору, а дослідження таких порушень не входить в обов`язки Відповідача та відповідно не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Суд встановив, що відповідно до п.2.2.1 Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №03-04/1 від 03 квітня 2020, що укладений між ТОВ «ВАНВЕЙЛ» та ТОВ «НЕО-ТРЕЙД ГРУП» та був наданий Відповідачу, експедитор має право укладати від свого імені договори та інші угоди з транспортними, експедиторськими та іншими організаціями для виконання своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року) вантажна накладна містить такі дані: а) дата і місце складання вантажної накладної; Ь) ім`я та адреса відправника; с) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; е) ім`я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; д) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; і) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: а) заява про те, що перевантаження забороняється; Ь) платежі, які відправник зобов`язується сплатити; с) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; е) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; д) перелік документів, переданих перевізнику.

Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року) вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Отже, відповідно до наведених вище положень Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, ані відправник, ані перевізник не мають обов`язку проставляти на вантажній накладній (CMR) свої підписи або штампи.

Таким чином, відправником та перевізником товару не було порушено правил заповнення вантажної накладної (CMR).

При цьому, факт проставлення або не проставлення підпису та/або штампу відправника та перевізника товару жодним чином не впливає на визначення митної вартості такого товару

Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Проте в оскарженому рішенні відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру та дати взятої за основу митної декларації.

Митним органом не було надано жодних даних щодо МД №UA500500/2024/5431 від 16.02.2024, яка слугувала джерелом інформації для коригування митної вартості. Позивачу не відомо ні умови поставки товару, ні його якісні та кількісні показники.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що існують обґрунтовані сумніви, що згадана митним органом декларація не відноситься до тотожних товарів, які є об`єктом поставки по митній декларації №23UA209170041650U4, а отже не може братись до уваги з метою коригування митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодекс якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Суд дійшов висновку, що оскаржене рішення є необґрунтованими, при цьому сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені, на противагу чому позивачем доведено подання ним всіх необхідних достовірних документів згідно з вимогами МК України для підтвердження митної вартості товарів, містять об`єктивні дані про нього, що піддаються обчисленню, підтверджують усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару.

Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскарженого рішення.

А тому, як наслідок, є протиправними дії відповідача щодо винесення рішення про коригування митної вартості товарів, а рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900181/2 від 11.03.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У розумінні частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З урахуванням досліджених судом фактичних обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає критеріям, визначеним у частині 2 статті 2 КАС України, адже прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтоване, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, порушують права та законні інтереси позивача.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає до задоволення.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір в сумі 7381,59 грн., такий належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд

у х в а л и в:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО-ТРЕЙД-ГРУП» (адреса: 79021,м.Львів, вул. Кульпарківська,93а, код ЄДРПОУ 40367600) до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1 код ЄДРПОУ: 43971343) про визнання протиправним та скасувати рішення про визначення(коригування) митної вартості товару - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці № UA209000/2024/900181/2 від 11.03.2024 р., винесене підрозділом митного органу - Управлінням АМПМВ та МТР ЗЕД Львівської митниці.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО-ТРЕЙД-ГРУП» (адреса: 79021,м.Львів, вул. Кульпарківська,93а, код ЄДРПОУ 40367600) з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) судовий збір на суму 7381 (сім тисяч триста вісімдесят одна) грн.59 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна