Рішення

від 16.12.2024 по справі 420/29660/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/29660/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙР ТРЕВЕЛ до Одеської митниці про скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000693 та рішення про визначення митної вартості товарів № UA500500/2024/000452/3 від 29.08.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що зауваження відповідача, викладені в оскаржуваному рішенні є надуманими та свідчать про його упередженість по відношенню до позивача. Митний орган має право вимагати тільки документи, передбачені нормами МКУ, однак митним органом не наведено жодних обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у нього законодавчо визначених підстав для витребування додаткових документів. При цьому, ТОВ ЕЙР ТРЕВЕЛ надано повний пакет документів, визначений ч. 2 ст. 53 МКУ, які підтверджують митну вартість товару.

Представником Одеської митниці до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500021341U1 від 17.06.2024 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000452/3 від 29.08.2024. Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500021341U1 від 17.06.2024 містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. У рішенні про коригування митної вартості № UA500500/2024/000452/3 від 29.08.2024 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2024/000452/3 від 29.08.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000693 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ЕЙР ТРЕВЕЛ».

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, а представником відповідача заперечення, доводи, викладені в яких відповідають змісту позовної заяви та відзиву.

Ухвалою суду від 30 вересня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 16 грудня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

17 березня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю ЕЙР ТРЕВЕЛ (покупець) та «P.T. Cisadane Raya Chemicals» (продавець) укладено контракт № ATPTCRC17032023, згідно якого продавець зобов`язується продати і поставити покупцю товар, назва, кількість, марка та ціни на які наведено у інвойсах продавця. Покупець зобов`язується оплатити та прийняти товар на умовах, викладених в контракті (а.с. 29-32).

17 червня 2024 року декларантом ТОВ ЕЙР ТРЕВЕЛ подано до митного оформлення митну декларацію № 24UA500500021341U1 щодо товару: 1) Промислові монокарбонові жирні кислоти. Олеїнова кислота (Oleic Acid 7519) - 15200 кг. У рідкому стані. CAS №112-80-1. Вміст основної речовини - 75% min. Дата виробництва: 28.02.2024р. Кінцевий термін придатності: 28.02.2025р. Використовується у виробництві лако-фарбових матеріалів, а також у виробництві побутових миючих засобів. Виробник: "PT. Cisadane Raya Chemicals". Торгівельна марка: "CRC". Країна виробництва ID Вивантажено 80 місць (Бочка з пластику 190 кг на піддонах) з конт MSKU4241070 (ТЗ BH2371OX/BH3832XH) (а.с. 105 з.б. - 106).

30 червня 2024 року за результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000358/1, у зв`язку з тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що підтверджують митну вартість товарів (а.с. 52).

30 червня 2024 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000693, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів (а.с. 51, 105).

ТОВ ЕЙР ТРЕВЕЛ подано скаргу на рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000358/1 від 30.06.2024 року та картку відмови № UA500500/2024/000693, за результатом розгляду якої Державною митною службою України прийнято рішення від 27.08.2024 року, яким скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000358/1 від 30.06.2024 року та зобов`язано Одеську митницю прийняти нове рішення відповідно до законодавства та відмолено у задоволенні решти вимог (а.с. 53-67).

29 серпня 2024 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000452/3, у зв`язку з тим, що подані до митного оформлення документах містяться розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, та не підтверджували всі складові митної вартості: 1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) У поданому інвойсі № 029/CD-E66/III/2024 від 11.03.2024 відсутнє посилання на контракт №ATPTCRC17032023 від 17.03.2024 що не дає можливість ідентифікувати на яких умовах здійснюється поставка. 3) У наданому прайс листі міститься посилання на конкретного отримувача товару що не дає змогу визначити чи актуальна дана цінова пропозиція для інших учасників ринку. 4) 4) в СМR від 30.05.2024 № 013997 наявна печатка перевізника LLC ForceTrance Ukraine, а в рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг № TG310524003 від 31.05.2024 видано ТОВ «Таніт Груп». 5) в рахунку на оплату транспортно експедиційних послуг № TG310524003 від 31.05.2024 зазначено вартість транспортно-експедиційного обслуговування від м. Констанца до м. Чорноморськ але у коносаменті № MEDUEQ561577 від 22.04.2024 зазначено що вартість перевезення сплачується у порту призначення «Freight Collect»(оплата після доставки), тобто декларантом не було надано інформацію щодо данної складової митної вартості. 6) У експортній декларації країни відправлення зазначені умови поставки CFR але не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця. З урахуванням додатково наданих документів Митницею відмовлено у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю та прийнято Рішення UA500500/2024/000358/1 відповідно до положень статті 55 Кодексу. Причини та підстави коригування митної вартості товарів зазначено Митницею у графі 33 Рішення. Держмитслужбою за результатами опрацювання документів, поданих як до митного оформлення, так і до скарги, також встановлено, що поставка товарів здійснювалась на підставі контракту від 17.03.2024 № ATPTCRC17032023 (далі - Контракт), укладеному між PT. Cisadane Raya Chemicals (продавець) та ТОВ «ЕЙР ТРЕВЕЛ» (покупець), згідно з якими, зокрема: товар поставляється на умовах згідно з Інкотермс-2020, які обумовлені в інвойсах на окрему партію товару (пункт 3.1); умови оплати: відстрочка 120 днів після поставки товару. Можлива 100 відс. передоплата або часткова передоплата, про що має бути вказано в інвойсі (пункт 4.1). Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункти 4, 6 частини другої статті 53 Кодексу). Згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216. Надані копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 01.02.2024 № 33 не може бути взята до уваги у якості банківського платіжного документа, що стосується оцінюваного товару, оскільки: не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою № 216, зокрема підписів (власноручних)/ електронних) відповідальних осіб платника, які відповідно до законодавства України мають право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації; не містять належних відомостей про виконавця надавача платіжних послуг чи його ID ключа, які б підтверджували виконання операцій за такою платіжною інструкцією. Отже, за ЕМД не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар. Відповідно до наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Поставка товарів здійснювалась на підставі договору транспортного експедирування від 20.11.2023/1255ОД (далі - Договір), укладеного між ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (експедитор) та ТОВ «ЕЙР ТРЕВЕЛ» (клієнт), згідно з якими, зокрема: умови надання послуг за Договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу погоджується сторонами у відповідній заявці на надання транспортно-експедиторських послуг (далі - заявка). Заявка є невід`ємною частиною Договору (пункт 1.3); експедитор зобов`язаний: організувати послуги, пов`язані з прийманням. накопиченням, сортуванням, складуванням, навантаженням, розвантаженням, зберіганням, перевезенням вантажів (пункт 2.2.3); надавати інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги (пункт 2.2.9); клієнт зобов`язаний: протягом 2 (двох) календарних днів здійснити митне оформлення/ очищення і навантаження/вивантаження вантажу в/з контейнера/транспортного засобу, що обчислюються з дати доставки порожнього/навантаженого контейнера/ транспортного засобу до місця завантаження/митного оформлення вантажу, що вказане клієнтом в заявці (пункт 2.4.5); оплатити експедитору вартість зберігання вантажу в портах відвантаження, перевалки, прибуття, а також демередж/детеншн (штраф за наднормативне використання контейнерного обладнання) відповідно до рахунків портів, морських перевізників/їхніх агентів (пункт 2.4.6); оплатити послуги експедитора, а також відшкодувати додаткові витрати, в тому числі. але не виключно витрати з демереджу, детеншену. понаднормового простою, зберігання, зважування, навантаження, розвантаження, які виникли у експедитора при виконанні Договору, якщо такі витрати не виникли з вини експедитора (пункт 2.4.13); клієнт оплачує рахунки експедитора протягом 3 (трьох) календарних днів з дати отримання вантажу клієнтом шляхом переказу зазначених у відповідному рахунку сум на розрахунковий рахунок експедитора, якщо інший порядок розрахунків не погоджений сторонами у заявках (пункт 3.1). Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів декларантом надано рахунок від 31.05.2024 № TG310524003, довідку про транспортні витрати від 31.05.2024 № TG013997, коносамент від 11.03.2024 № JGLBJKCND2403066. Слід відмітити, що у коносаменті від 11.03.2024 № JGLBJKCND2403066 наявні відомості про порт завантаження (TG. PRIOK, JAKARTA) та порт призначення (CONSTANTA, ROMANIA). При цьому, транспортного документа (коносамента), згідно з яким товар переміщувався за маршрутом порт Констанца (Румунія) - порт Чорноморськ (Україна) до митного оформлення не надано. Також слід відмітити, що з огляду на маршрут транспортування товару (TG. PRIOK, JAKARTA - CONSTANTA, ROMANIA - Україна) при умовах поставки CFR CONSTANTA, експедитор повинен надавати в порту CONSTANTA послуги з розвантаження, перевантаження та обробки товару, пов`язану з його транспортуванням. Разом з тим, розмір витрат (числове значення) на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України не включено декларантом до графи 21 декларації митної вартості, поданої до ЕМД від 17.06.2024 № UA500500/2024/021341. Також слід відмітити, що з огляду на маршрут транспортування товару (TG. PRIOK, JAKARTA - CONSTANTA, ROMANIA - Україна) при умовах поставки CFR CONSTANTA, експедитор повинен надавати в порту CONSTANTA послуги з розвантаження, перевантаження та обробки товару, пов`язану з його транспортуванням. Разом з тим, розмір витрат (числове значення) на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України не включено декларантом до графи 21 декларації митної вартості, поданої до ЕМД від 17.06.2024 № UA500500/2024/021341. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що наявні митні оформлення подібних товарів із рівнем митної вартості вище ніж заявлений 2,32 дол.США/кг за МД від 28.09.2023 № UA100100/2023/446502 митне оформлення митне оформлення, якої здійснено за резервним методом, а також враховуючи заявлений код товару згідно УКТЗЕД 3823120000, опис товару та його призначення, фізичні характеристики «Промислові жирні спирти: Олеїнова кислота, у вигляді прозорої рідини, що являє собою суміш жирних кислот з вмістом олеїнової кислоти 79,10% в перерахунку на масу сухого продукту, призначена для використання в якості сировини в промисловості», вагою 5490 кг, умови поставки FCA (а.с. 68-69, 102-103).

Відповідно до ст. 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи, відповідно до ст. 7 МК України, відносяться, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7 ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, а саме з контракту № ATPTCRC17032023 від 17.03.2023 року, п. 6 визанчено, що товар поставляється в упаковці, яка повинна забезпечувати збереження товару протягом його трнапсортування т азберігання. Марквання повинно містити найменування товару та його вагу.

Таким чином, за умовами контракту № ATPTCRC17032023 від 17.03.2023 року ціна товару включає вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, а тому відповідно до приписів підпункту «в» пункту 1 ч. 10 статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості, та, відповідно вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

При цьому, копія контракту на поставку № ATPTCRC17032023 від 17.03.2023 року надавалась декларантом ТОВ «ЕЙР ТРЕВЕЛ» до митного органу.

В той же час, контрактом № ATPTCRC17032023 від 17.03.2023 року не визначено того, що вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням підлягає окремій сплаті постачальнику.

Також. з митної декларацій від 17 червня 2024 року № 24UA500500021341U1 вбачається, що в ній в графі 37 вказано процедуру постачання «ZZ00».

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митних декларацій поданої Декларантом зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Суд вважає неспроможним посилання відповідача, як на підставу для коригування митної вартості, на те, що у поданому інвойсі № 029/CD-E66/III/2024 від 11.03.2024 відсутнє посилання на контракт №ATPTCRC17032023 від 17.03.2024 що не дає можливість ідентифікувати на яких умовах здійснюється поставка, оскільки п. 3 контракту від 17.03.2023 року визачнено, що товар поставляється на умовах згідно з Інктермс-2020, які обумовлено в інвойсах на окрему партію товару. При цьому, інвойс № 029/CD-E66/III/2024 від 11.03.2024, відповідно до умов контракту, містить умови поставки (CFR Констанца). Крім того, інвойс містить посилання на коносамент JGLBJKCND2403066, копія якого також надавалась до митного оформлення, та який містить посилання на сторін договору, кінцевий пункт призначення та порт розвантаження, що дозволяє додатковго ідентифікувати умови поставки товару.

Крім того, прайс-лист не є обов`язковим документомм, що передбачений частиною 2 статті 53 МК України, які має надати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідними контрактами та/або інвойсами.

Схожа правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.03.2020 року по справі № 825/15796/16.

Також, з матеріалів справи вбачається, що на підтвердження транспортних витрат до митного оформлення надавались довідки про транспорті витрати від 31.05.2024 року та рахунок від 31.05.2024 року.

В довідці про транспортні витрати вказано: транспортно-експедиотрське обслуговування за межами України у м. Констанца (Румунія) -м. Чорноморськ (Україна): 32500,00 грн., з них 8000 грн. вартість розвантажувально-навантажувальних робіт в порту прибуття; автоперевезення м. Чорноморськ (Україна) м. Одеса (Україна) 5000 грн.

При цьому, рахунок від 31.05.2024 року виставлений на роботи: транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, РНР в порту прибуття (Констанца), транспортно-експедиторське обслуговування, документальне оформлення на території України, транспортні послуги на митній території України ЧРП Одеса, експедиторська винагорода на території України.

Верховний Суд в постанові від 31 травня 2019 року по справі № 804/16553/14 (№К/9901/5149/18) зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, посилання відповідача на те, що розмір витрат (числове значення) на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України не включено декларантом до графи 21 декларації митної вартості, та те, що декларантом не надано інформації щодо вартості транспортно-експедиційного обслуговування від м. Констанца до м. Чорноморськ є неспроможними.

Також, вказуючи в оскаржуваному рішенні про те, що до митного оформлення не надано транспортного документа, згідно з яким товар переміщувався за маршрутом порт Констанца (Румунія) - порт Чорноморськ (Україна), митним органом не враховано, що до митного оформлення надавалась СМR від 30.05.2024 № 013997.

При цьому, до митного оформлення надавалася копія договору транспортного експедирування № 20.11.2023/1255 ОД від 20.11.2023 року, укладеного між ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (експедитор) та ТОВ «ЕЙР ТРЕВЕЛ» (клієнт), п. 2 якого передбачено право експедитора, зокрема, укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторами та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за договором; залучати до виконання своїх обов`язків за договором інші організації та особи.

Таким чином, ТОВ «ТАНІТ ГРУП» згідно умов договору транспортного експедирування № 20.11.2023/1255 ОД від 20.11.2023 року, не є безпосереднім перевізником, а тому посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що в СМR від 30.05.2024 № 013997 наявна печатка перевізника LLC ForceTrance Ukraine, а в рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг № TG310524003 від 31.05.2024 видано ТОВ «Таніт Груп», як на підставу для коригування митної вартості, є неспроможними.

Також, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони погодили умови поставки товару на CFR RO CONSTANTA.

Відповідно до правил «Інкотермс» CFR (Cost and Freight (... named port of destination)) (... назва порту призначення) термін «вартість і фрахт» означає, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь які додаткові витрати, які виникають після відвантаження товару, переходять з продавця на покупця.

Також, в експортній декларації країн відправлення вказано: порт завантаження: IDTPP Порт ТАНДЖУНГ-ПРІОК, порт/ місце завантаження - IDTPP Порт ТАНДЖУНГ-ПРІОК, порт розвантаження: ROCND, Констанца, порт призначення: ROCND, Констанца, країна призначення експорту RO, Румунія, що свідчить про те, що в наданих до митного оформлення містилась інформація про умови переходу права власності на товар, та, як наслідок, відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів.

Крім того, за умовами контракту № ATPTCRC17032023 від 17.03.2023 року ціна за одиницю товару фіксується в доларах США та наводиться у інвойсах продавця. Умови оплати: відстрочка 120 днів після дати поставки товару. Можлива 100 % передплата або часткова предоплата, що про має бути вкзазано в інвойсі.

При цьому, в наданому до митного оформлення інвойсі вкзазано: 100 % предоплата.

На підтвердження сплати до митного оформлення надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 01.02.2024 № 33.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про платіжні послуги" платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 № 216, зокрема п. 14 розділу 2 визначено, що платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер документа для ініціювання платіжної операції (може містити цифри та літери); 2) дату складання документа для ініціювання платіжної операції (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами); 3) унікальний ідентифікатор платника або найменування (повне або скорочене) платника/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), номер рахунку платника в іноземній валюті або банківських металах, адресу платника; 4) найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг платника (назви країни і міста); 5) цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами) (далі - Класифікатор); 6) суму платіжної операції або масу банківських металів у тройських унціях цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою) та словами; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування отримувача/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), номер рахунку отримувача в іноземній валюті або банківських металах, на який перераховуються кошти або банківські метали (для отримувача - фізичної особи, який не має рахунку, реквізит номера рахунку не заповнюється); 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача [для банку - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача; для небанківського надавача платіжних послуг отримувача - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача, у якого небанківський надавач платіжних послуг має відкритий розрахунковий рахунок та номер розрахункового рахунку небанківського надавача платіжних послуг]; 9) комісійні - зазначається порядок сплати комісійних винагород (витрат) надавачу платіжних послуг платника й іншим надавачам платіжних послуг за перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металів за рахунок платника (OUR) або отримувача (BEN) або платника та отримувача (SHA), надається право надавачу платіжних послуг платника утримувати комісійну винагороду без платіжної інструкції платника; 10) призначення платежу; 11) код країни отримувача (три символи) відповідно до його місцезнаходження або проживання (за наявності такої інформації) або країни реєстрації (заповнюється платником або надавачем платіжних послуг платника); 12) ідентифікаційний код платника - для юридичних осіб зазначається код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) або обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами, для фізичних осіб зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті/запис в електронному безконтактному носії або в паспорті проставлено слово відмова); 13) підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації; 14) резидентність - зазначає платник - фізична особа свою та отримувача резидентність словами резидент чи нерезидент під час перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металів на користь іншої фізичної особи в межах України. Надавач платіжних послуг має право передбачати в платіжній інструкції в іноземній валюті або банківських металах додаткові реквізити.

При цьому, в платіжна інструкція в іноземній валюті від 01.02.2024 № 33 містить посилання на посилання на контракт, зазначено дату операції, суму операції у валюті - долар США, та найменування банку відправника і банку отримувача, є код відправлення. Також зазначено SWIFT CODE, що відповідає даним, зазначеним в контракті № ATPTCRC17032023 від 17.03.2023 року та інвойсі.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не вбачається, яким саме чином, обставини не зазначення в платіжній інструкції підписів (власноручних)/ електронних) відповідальних осіб платника та відомостей про виконавця надавача платіжних послуг чи його ID ключа, які б підтверджували виконання операцій за такою платіжною інструкцією, вплинули на достовірність визначення ТОВ «ЕЙР ТРЕВЕЛ» задекларованої митної вартості.

В постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17, Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

В постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару. Відповідачем не надано до суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Тобто, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

В той же час, Верховний Суд в постанові від 17 липня 2019 року по справі № 809/872/17 зазначив, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Відповідно до ст. 189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Згідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом, шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів як: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В рішенні від 29 серпня 2024 року № UA500500/2024/000452/3 вказано, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що наявні митні оформлення подібних товарів із рівнем митної вартості вище ніж заявлений 2,32 дол.США/кг за МД від 28.09.2023 № UA100100/2023/446502 митне оформлення митне оформлення, якої здійснено за резервним методом, а також враховуючи заявлений код товару згідно УКТЗЕД 3823120000, опис товару та його призначення, фізичні характеристики «Промислові жирні спирти: Олеїнова кислота, у вигляді прозорої рідини, що являє собою суміш жирних кислот з вмістом олеїнової кислоти 79,10% в перерахунку на масу сухого продукту, призначена для використання в якості сировини в промисловості», вагою 5490 кг, умови поставки FCA (а.с. 68-69, 102-103).

В той же час, різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вказана позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а, від 25 листопада 2020 року по справі № 1.380.2019.001657, від 15 червня 2021 року по справі № 804/2584/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не підтверджено належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та, як наслідок, не доведено правомірності коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості від 29 серпня 2024 року № UA500500/2024/000452/3 підлягає скасуванню.

При цьому, оскільки саме прийняття рішення № UA500500/2024/000358/1 від 30.06.2024 року слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500500/2024/000693 від 30.06.2024 року, яке в подальшому скасоване рішенням Державної митної служби України від 27.08.2024 року, суд вважає, що вказана картка відмови № UA500500/2024/000693 від 30.06.2024 року також підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙР ТРЕВЕЛ слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6056,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8, 9, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙР ТРЕВЕЛ (код ЄДРПОУ 34804484, адреса місцезнаходження: 03039, м. Київ, пр.-т. Лобановського, 119а, оф. 24-25) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А) про скасування рішення та картки відмови, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товару № UA500500/2024/000452/3 від 29.08.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500500/2024/000693 від 30.06.2024 року.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙР ТРЕВЕЛ (код ЄДРПОУ 34804484, адреса місцезнаходження: 03039, м. Київ, пр.-т. Лобановського, 119а, оф. 24-25) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6056,00 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук