ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/11952/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в м. Полтаві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в м. Полтаві про визнання протиправними дій щодо відмови у підготовки документів стосовно призначення і виплати одноразової грошової допомоги; зобов`язання повторно розглянути питання про призначення і виплату одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю 2 групи у разі настання інвалідності після звільнення зі служби внаслідок захворювань, що мали місце в період проходження служби в підрозділі Фельдзв`язку України і пов`язані з виконанням службових обов`язків, з урахуванням раніше виплаченої суми - 1700 грн., яку отримав відповідно до довідки від 13.10.2004 року, визначеною медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати працездатності в розмірі 20 % без встановлення групи інвалідності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу встановлена друга група інвалідності, пов`язана з проходження служби на посадах начальницького складу Держфельдслужби України, у зв`язку з чим він звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги. Вважає протиправною відмову відповідача у підготовці документів на виплату одноразової грошової допомоги, оскільки останній є правонаступником відділу Головного Управління Державної фельд`єгерської служби м. Полтави.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/11952/24 за позовом ОСОБА_1 до Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в м. Полтаві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
30.10.2024 року до суду надійшов відзив представника відповідача, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначав, що ОСОБА_1 полковник внутрішньої служби у відставці, звільнений у вересні 2004 року, проходив службу в Державній фельд`єгерській службі України, перебуваючи в кадрах Міністерства внутрішніх справ України. Звертав увагу, що позивач до моменту звільнення проходив службу (невійськову) в органах внутрішніх справ та перебував у кадрах Міністерства внутрішніх справ України відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114. ОСОБА_1 не укладав жодних контрактів з Держспецзв`язком, не проходив ні військову службу, ні будь - яку іншу службу в Держспецзв`язку. Вважає, що соціальні гарантії військовослужбовців Держспецзв`язку не поширюються на позивача.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 проходив службу в Головному Управлінні Державної фельд`єгерської служби м. Полтави та наказом УМВС від 30.08.2004 року № 82 о/с з 01.09.2004 року звільнений за ст. 65 п. "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114, у відставку за віком, з правом носіння встановленого форменого одягу.
Згідно довідки до акта огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12ААГ №538457 ОСОБА_1 встановлено безстроково другу групу інвалідності з 16.04.2024 року, захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в ОВС.
ОСОБА_1 звернувся до Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в м. Полтаві із заявою від 15.08.2024 року про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності.
Листом від 09.09.2024 року Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в м. Полтаві повідомив ОСОБА_1 про те, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у відділі регламентовано Порядком
призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975. Враховуючи, що заявник звільнений з органів внутрішніх справ та ніколи не був військовослужбовцем Відділу УФЗ Держспецзв`язку в м. Полтаві, правові підстави для підготовки будь - яких документів стосовно призначення і вплати одноразової грошової допомоги відсутні.
ОСОБА_1 не погодився із відмовою Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в м. Полтаві та звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23 лютого 2006 року прийнятий Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України".
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України", в редакції Закону від 23 лютого 2006 року 3475-IV, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України є державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв`язку, Національної системи конфіденційного зв`язку, захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах, криптографічного та технічного захисту інформації.
Відповідно до пунктів 2, 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України", в редакції Закону від 23 лютого 2006 року 3475-IV, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України утворюється на базі та за рахунок чисельності Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації і відповідних підрозділів Служби безпеки України. Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України є правонаступником Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України. Заходи, пов`язані із створенням Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, здійснюються у 2006 році в межах бюджетних коштів, призначених на утримання Служби безпеки України Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".
Військовослужбовці, які на момент набрання чинності цим Законом проходять військову службу в Службі безпеки України, призначаються за їх згодою на відповідні посади осіб рядового чи начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в порядку переатестації або продовжують проходити військову службу на цих посадах відповідно до законодавства з питань проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, але не пізніш як до 31 грудня 2007 року. На зазначених військовослужбовців поширюється дія цього Закону.
До 17 травня 2014 року - набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" від 9 квітня 2014 року № 1194-VII, яким Закон № 3475-IV викладено в новій редакції, діяла редакція Закону № 3475-IV, відповідно до положень частини шістнадцятої статті 21 Закону № 3475-IV у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного особі рядового чи начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України під час виконання службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, пов`язаних з виконанням службових обов`язків, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у період проходження служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання вказаної норми Закону № 3475-IV Кабінет Міністрів України постановою від 04 червня 2008 року № 605 затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - Порядок № 605).
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 605 грошова допомога виплачується:1) особам рядового чи начальницького складу Держспецзв`язку у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без настання інвалідності, заподіяного їм під час виконання службових обов`язків, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках суми 36-місячного грошового забезпечення;
2) особам рядового чи начальницького складу та особам, звільненим із служби в Держспецзв`язку:
у разі настання інвалідності в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби - у розмірі: 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у разі настання інвалідності у зв`язку з виконанням службових обов`язків чи після звільнення із служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби і пов`язані з виконанням службових обов`язків, - у розмірі: 60-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи 54-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
особам рядового чи начальницького складу та особам, звільненим із служби в Держспецзв`язку: у разі настання інвалідності в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби - у розмірі 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у разі настання інвалідності у зв`язку з виконанням службових обов`язків чи після звільнення із служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби і пов`язані з виконанням службових обов`язків, - у розмірі 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
Пунктом 3 Порядку № 605 визначено, що час виконання службових обов`язків особами рядового і начальницького складу Держспецзв`язку визначається Положенням про проходження служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 1828 (далі - Положення № 1828).
Згідно пункту 8 Положення № 1828 особи, які проходять службу в Збройних Силах, інших військових формуваннях, правоохоронних та інших державних органах, приймаються на службу до Держспецзв`язку за їх згодою в порядку переатестації із звільненням з попередньої служби.
Порядок проведення переатестації визначається Адміністрацією Держспецзв`язку, яким, зокрема, передбачається: прийняття на службу за контрактом з призначенням на відповідні посади осіб рядового чи начальницького складу; присвоєння спеціального звання особам рядового чи начальницького складу, які мають військове або спеціальне звання (класний чин); зарахування вислуги років на військовій службі, службі на посадах осіб рядового чи начальницького складу в Збройних Силах, інших військових формуваннях, правоохоронних та інших державних органах до вислуги років у Держспецзв`язку.
У Держспецзв`язку встановлюються такі види служби: служба за контрактом осіб рядового і начальницького складу; навчання за контрактом курсантів (слухачів) спеціалізованих навчальних закладів (пункт 9 Положення № 1828).
Відповідно до пункту 11 Положення № 1828 особи рядового і начальницького складу вважаються такими, що виконують свої службові обов`язки під час: перебування їх на місцях служби або занять у будівлях і на прилеглих територіях Адміністрації Держспецзв`язку чи регіональних органів, територіальних підрозділів, закладів та установ (далі - підпорядковані органи) або на інших місцях служби або занять, визначених приписами чи розпорядженнями Голови Держспецзв`язку або начальників відповідних підпорядкованих органів, включаючи установлені розпорядком (розкладом занять) перерви; прямування до місця служби або із служби, перебування у службових поїздках, повернення до місця служби; виконання завдань за наказом прямого начальника; виконання громадського обов`язку, пов`язаного з врятуванням людського життя, охорони правопорядку, охорони державної власності, підтримання службової дисципліни.
Тобто, період проходження служби в Держспецзв`язку - це період часу з початку і до закінчення служби в Держспецзв`язку.
Зміст наведених норм права свідчить про те, що на час виникнення спірних відносин не діяла стаття 21 Закону № 3475-IV в редакції, яка діяла до 17 травня 2014 року, проте залишається чинним Порядок № 605, який пов`язує право на виплату одноразової грошової допомоги, у разі настання інвалідності, з виконанням службових обов`язків або з періодом проходження служби, якщо інвалідність настала після звільнення із служби, але в будь-якому разі, між захворюванням та інвалідністю повинен бути зв`язок з виконанням службових обов`язків.
Згідно з пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» причинами інвалідності є, зокрема, захворювання: - отримані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях; - пов`язані з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; - одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку.
Отже, законодавець окремо визначив захворювання отримані під час проходження військової служби та одержані в період проходження військової служби і служби, зокрема, в Держспецзв`язку.
Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 21 березня 2019 року по справі №545/1476/17 такий поділ здійснений з урахуванням того, що відповідно до частини першої статті 11 Закону № 3475-IV до особового складу Держспецзв`язку належать військовослужбовці, державні службовці та інші працівники, та в залежності від того, яку службу проходить чи проходила особа, зазначається причина інвалідності в наслідок захворювання.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 проходив службу в Головному Управлінні Державної фельд`єгерської служби м. Полтави та наказом УМВС від 30.08.2004 року № 82 о/с з 01.09.2004 року звільнений за ст. 65 п. "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114, у відставку за віком, з правом носіння встановленого форменого одягу.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 не проходив службу в Держспецзв`язку, відповідно, визначені Порядком № 605 соціальні гарантії на нього не розповсюджуються.
В свою, чергу 17.05.2014 року набрав чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" від 9 квітня 2014 року № 1194-VII, яким Закон № 3475-IV викладено в новій редакції.
Так, частиною 1 статті 2 Закон № 3475-IV, в редакції Закону №1194-VII від 09.04.2014, визначено статус Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.
Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України є державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв`язку, Національної системи конфіденційного зв`язку, формування та реалізації державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв`язку спеціального призначення, урядового фельд`єгерського зв`язку, а також інших завдань відповідно до закону.
Частиною 1 статті 1 Закон № 3475-IV, в редакції Закону №1194-VII від 09.04.2014, визначено, що урядовий фельд`єгерський зв`язок - це приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) кореспонденції, що містить відомості, які становлять державну таємницю, та/або службову інформацію (далі - кореспонденція), офіційної кореспонденції та дипломатичної пошти Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України, державних органів, органів місцевого самоврядування, органів військового управління, закордонних дипломатичних установ України.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону №3475-IV, в редакції Закону №1194-VII від 09.04.2014, соціальний та правовий захист військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та членів їхніх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та інших законів.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" від 9 квітня 2014 року № 1194-VII, підпункт 1 пункту 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" після слів "Державної спеціальної служби транспорту" доповнено словами "Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України".
Частиною 1 та пунктом 5 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, окрім іншого, в разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 затверджений Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та осіб, звільнених з військової служби (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).
Проте, згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закон № 3475-IV, в редакції Закону №1194-VII від 09.04.2014, встановлено, що особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, які на момент набрання чинності цим Законом проходять службу в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, у підрозділах Державної фельд`єгерської служби України, призначаються за їх згодою на відповідні посади військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в порядку переатестації протягом шести місяців з дня набрання чинності Положенням про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 10.05.1978 року по 01.09.2004 року; звільнений наказом УМВС від 30.08.2004 року № 82 о/с з 01.09.2004 року.
Умови проходження служби позивачем визначалися Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114.
Згідно довідки до акта огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12ААГ №538457 ОСОБА_1 встановлено безстроково другу групу інвалідності з 16.04.2024 року, захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в ОВС.
Суду не надано доказів того, що позивач був звільнений з органів внутрішніх справ та прийнятий до органів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації із присвоєнням спеціального звання.
Подальші зміни законодавства після звільнення позивача у відставку в частині визначення статусу посадових осіб Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України не можуть змінювати його статус працівника органів внутрішніх справ.
Враховуючи викладене, норми Закону №2011-XII та Порядку №975 застосуванню до спірних правовідносин не підлягають, оскільки позивач не набув статусу військовослужбовця, що є необхідною умовою для поширення на нього зазначених актів законодавства.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2019 року по справі № 857/7408/19.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в м. Полтаві (вул. В.Міщенка, 3, м. Полтава, 36011; код ЄДРПОУ 01187319) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.Б. Головко
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2024 |
Оприлюднено | 18.12.2024 |
Номер документу | 123788634 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них осіб, звільнених з публічної служби |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
А.Б. Головко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні