Рішення

від 13.12.2024 по справі 440/12103/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/12103/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/12103/24 за позовом ОСОБА_1 до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

10.10.2024 адвокат Назаренко Олег Йосипович, здійснюючи представництво інтересів ОСОБА_1 , засобами системи "Електронний суд" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (надалі - ДПРЗ), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ДПРЗ щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.12.2015 по 03.05.2021 у належному розмірі;

- зобов`язати ДПРЗ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року.

- зобов`язати ДПРЗ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію у розмірі 3930,74 грн) за період з 01.03.2018 по 03.05.2021 включно в розмірі 143633,10 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "орядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

- визнати протиправними дії ДПРЗ щодо обчислення та виплати грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії) ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 03.05.2021, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021.

- зобов`язати ДПРЗ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, щомісячної та разової премії), одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної індексації-різниці в сумі 3930,74 грн, компенсації за невикористані дні відпусток з урахуванням щомісячної індексації-різниці в сумі 3930,74 грн, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням щомісячної індексації-різниці в сумі 3930,74 грн відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) шляхом множення відповідного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; за період з 01.01.2021 по 03.05.2021 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, за вирахуванням фактично виплачених сум грошового забезпечення та податків, зборів і обов`язкових платежів.

В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на обставини порушення прав позивача внаслідок невірного обрахунку складових його грошового забезпечення у період з 29.01.2020 по 03.05.2021 виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, оскільки із вказаної дати розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року. Так само під час нарахування допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні відпусток відповідач протиправно не врахував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року. Представник також вважає, що відповідач при виплаті грошового забезпечення мав врахувати щомісячну індексацію-різницю в сумі 3930,74 грн. Наполягає на протиправності виплати не в повному обсязі відповідачем індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, право на яку гарантовано статтею 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Вважає, що базовим місяцем для нарахування індексації за вказаний період є січень 2008 року. Крім того зазначає, що відповідач у неповному розмірі виплачував індексацію грошового забезпечення, зокрема без урахування абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

30.10.2024 до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позову. Додав, що позивач пропустив строк звернення до суду.

Правом на подачу відповіді на відзив позивач не скористався.

Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Пізники Чорнухинського району Полтавської області, згідно з послужним списком у період з 14.04.1997 по 03.05.2021 проходив службу на різних посадах в органах ДСНС.

Як видно з витягу з наказу начальника ГУДСНС у Полтавській області від 30.04.2021 №73, старшого прапорщика цивільного захисту ОСОБА_1 , командира відділення 12 державної пожежно-рятувальної частини (м. Зіньків) І державного пожежно-рятувального загону (м. Полтава) ГУДСНС України у Полтавській області звільнено зі служби у запас (з постановкою на військовий облік (з виключенням з кадрів ДСНС) за пунктом 176 підпунктом 1 (у зв`язку із закінченням строку контракту) Положення, 03.05.2021.

Вказаним наказом зафіксовано, що вислуга років на службі станом на 03.05.2021 календарна - 25 років 06 місяців 28 днів; строк календарної служби для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні складає - 25 років 06 місяців 28 днів. Щорічна основна відпустка за 2021 рік не використана в кількості 15 календарних днів.

Представник позивача звернувся до ДПРЗ з адвокатським запитом від 03.10.2024, в якому просив надати інформацію про грошове забезпечення за період проходження служби.

Листом №61-25-01.22-1854/61-25.01 від 09.10.2024 начальник ДПРЗ ОСОБА_2 повідомив заявника про те, що фінансування ДПРЗ на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивача за період з грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року не здійснювалося, проте у вказаний період здійснювалося підвищення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , що само по собі включало індексацію доходу. Щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення зазначено, що чергова зміна грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу відбулася з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постанови КМ від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", що стало підставою для визначення базовим місяцем для проведення індексації грошових доходів березень 2018 року. Згідно з офіційними даними, що містяться на сайті Державної служби статистики України індекс споживчих цін (індекс інфляції) в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 2018 100,0%, в липні 2018 року 99,3%, в серпні 2018 року 100,0%, в вересні 2018 року 101,9%, в жовтні 2018 року 101,7%. Таким чином, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100) перевищено. При цьому оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію ОСОБА_1 проведено з грудня 2018 року та виплачено в грудні 2019 року. Отже, грошове забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року не підлягало індексації. За період 01.01.2019 по 03.05.2021 позивачу нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення. Згідно з п. 4 постанови КМ від 30.08.2017 №704, розміри посадових окладів осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт. Законом України "Про Державний бюджет на 2018 рік" визначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762,00 грн. У 2020, 2021 роках прожитковий мінімум, який є розрахунковою величиною в пункті 4 постанови №704 для обчислення посадових окладів не змінювався і становить 1762,00 грн.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення та грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, надбавки за кваліфікацію, надбавки за службу в умовах режимних обмежень), допомоги на оздоровлення, матеріально допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні відпусток, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з такого.

Вирішуючи позов у частині вимог щодо визнання протиправними дій відповідача з приводу нарахування та виплати позивачу з 29.01.2020 по 03.05.2021 грошового забезпечення виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, суд враховує наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 40 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Частиною четвертою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

У свою чергу порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу визначається Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 20.07.2018 №623, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.08.2018 за №936/32388 (надалі - Інструкція).

Пунктом 3 розділу ІІ цієї Інструкції передбачено, що особам рядового і начальницького складу, прийнятим на службу цивільного захисту до дня вступу до виконання обов`язків за посадою, виплачуються:

- посадовий оклад за 1 тарифним розрядом, визначений у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", - особам рядового і молодшого начальницького складу;

- посадовий оклад за 13 тарифним розрядом, визначений у додатку 1 до постанови № 704, - особам середнього, старшого та вищого начальницького складу.

Відповідно пункту 1 розділу ІІІ Інструкції, особам рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) виплачуються оклади за присвоєними їм спеціальними званнями рядового і начальницького складу в розмірі, визначеному у додатку 14 до постанови № 704.

Відтак, розмір грошового забезпечення військовослужбовців визначається, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова №704), яка набрала чинності з 01.03.2018.

Пунктом 4 Постанови №704 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

При цьому, пунктом 4 Постанови №704 у редакції постанови КМ від 21.02.2018 №103 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 01.03.2018 Урядом запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

Пункт 4 Постанови №704 у редакції постанови КМ від 21.02.2018 №103 діяв до моменту скасування пункту 6 Постанови №103 у межах справи №826/6453/18 (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020), тобто до 29.01.2020.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин діє пункт 4 Постанови №704 у первісній редакції, який визначає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до п. 4 Постанови №704 також містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

З огляду на факт відновлення дії положень Постанови №704, які діяли до внесення змін Постановою №103 суд доходить висновку про наявність правових підстав для перерахунку позивачу складових грошового забезпечення шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2020.

Водночас, згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №200/3775/20-а, постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №200/3757/20-а.

Тож при розв`язанні колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін Постановою №103 перевагу слід надати положенням закону, як акту права вищої юридичної сили.

Суд також враховує положення Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 20 липня 2018 року № 623, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 р. за №936/32388 (надалі - Інструкція).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Інструкції особам рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) виплачуються оклади за присвоєними їм спеціальними званнями рядового і начальницького складу в розмірі, визначеному у додатку 14 до постанови № 704.

Відповідач не заперечує того, що після 29.01.2020 продовжував нараховувати позивачу грошове забезпечення виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

Суд зазначає, що посадовий оклад позивача та його оклад за військовим званням з 29.01.2020 до 03.05.2021 мав би визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а не на 1 січня 2018 року, що своєю чергою призвело до неправильного обчислення усіх складових грошового забезпечення , в тому числі допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, розмір яких залежав від розміру посадового окладу.

Також допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, виплачені позивачу у 2020 році мали обраховуватися з грошового забезпечення, обрахованого з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, тобто на 01.01.2020.

Так само одноразова грошова допомога при звільненні, компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, які були виплачені позивачу при звільненні мали виплачуватися виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого законом на день звільнення зі служби, тобто станом на 03.05.2021.

Тож за період з 29.01.2020 і до дня звільнення позивача - 03.05.2021 відповідач здійснював нарахування і виплату грошового забезпечення та позивачу із застосуванням неправильної розрахункової величини.

Відтак грошове забезпечення позивача (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, премія), допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні та компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки також має бути перерахована у сторону збільшення шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, у зв`язку з чим позов у відповідній частині вимог слід задовольнити.

Вирішуючи позов у частині вимог щодо нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) січень 2008 року, суд виходить з такого.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі - Закон №1282-ХІІ).

Статтею 1 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ врегульовано, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок №1078).

Згідно пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п. 11 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1078, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відтак, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Верховний Суд у постановах від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19 зазначив, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Повноваження ж державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Згідно з пунктами 2, 5 Порядку №1078, для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Пунктом 102 Порядку №1078 передбачено, що для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Відтак, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Згідно з п. 13 указаної Постанови (набрала чинності з 01.01.2008) з січня 2008 року по 28.02.2018 посадовий оклад позивача не змінювався. Зазначена постанова діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01.03.2018.

Відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №400/1118/21.

Тож нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 має здійснюватися із застосуванням базового місяця січень 2008 року.

У відповіді ДПРЗ від 09.10.2024 на звернення адвоката повідомлено, що з грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року нарахування та виплата індексації грошових доходів населення не здійснювалася.

Згідно з доводами відповідача, зазначеними як у відповіді на звернення, так і у відзиві, кошторисом витрат ДПРЗ видатки за вказаний період на виплату індексації грошових доходів населення не передбачені.

Однак суд звертає увагу на те, що відсутність на рахунках відповідача коштів для виплати індексації грошового забезпечення не є належним доказом неможливості здійснення вказаних виплат (доказом наявності поважних причин непроведення розрахунку). Відсутність бюджетного фінансування не позбавляє позивача права на отримання та не звільняє відповідача від обов`язку нарахування та виплати.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17.

З огляду на вищезазначене суд задовольняє позов у цій частині вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із встановленням базового місяця - січень 2008 року та зобов`язує у зв`язку з цим ДПРЗ нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

З приводу позовних вимог про нарахування та виплату індексації - різниці (щомісячну фіксовану індексацію в розмірі 3930,74 грн) за період з 01.03.2018 по 03.05.2021 включно у розмірі 143633,10 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, суд зазначає наступне.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, сформульованих у постанові від 19.05.2022 у справі №380/11404/21, у постанові від 28.09.2022 у справі №560/3965/21, для правовідносин, пов`язаних з нарахуванням індексації, визначальним є факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів). Аналіз положень п. 5 Порядку №1078 дає підстави для висновку про те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації доходів громадян проводиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 числа наступного місяця за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, визначений Порядком №1078. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених в абз. 1 п. 5 Порядку №1078, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. У разі якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, під підвищення доходу для цілей індексації заробітної плати (грошового забезпечення) слід розуміти підвищення їхніх постійних складових (тарифних ставок, окладів). У разі зростання заробітної плати (грошового забезпечення) за рахунок інших складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати (грошового забезпечення), які не мають разового характеру.

Тож для з`ясування питання чи має позивач право на застосування приписів абз. 4, 6 п. 5 Порядку №1078 при нарахуванні починаючи з березня 2018 року індексації грошового забезпечення необхідно з`ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований у цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).

За змістом довідки про розмір грошового забезпечення від 08.10.2024 №18-281/25-02, у лютому 2018 року розмір грошового забезпечення позивача складав 8127,06 грн, а у березні 2018 року - 8659,47 грн.

Тобто грошовий дохід позивача збільшився на 532,41 грн (8659,47 грн - 8127,06 грн).

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1 762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.

Відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку №1078, сума індексації за березень 2018 року розраховується як прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме: 1 762,00 грн х 253,30% / 100 = 4 463,15 грн.

Відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку №1078, сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4 463,15 грн 532,41 грн = 3930,74 грн.

Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абз. 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачу у розмірі 3930,74 грн до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позов у цій частині вимог підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 03.05.2021 в повному розмірі відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з огляду на що відповідача слід зобов`язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 03.05.2021 відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 за вирахуванням фактично виплачених сум такого роду.

Стосовно вимоги позивача виплатити індексацію за період з 01.03.2018 по 03.05.2021 у розмірі 143633,10 грн, то така не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Тобто, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Таким чином правову оцінку виплати конкретного розміру індексації можливо буде надати після її нарахування відповідачем.

Вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні відпусток ще й з урахуванням щомісячної індексації-різниці, суд визнає передчасними, оскільки перерахунок грошового забезпечення відповідачем буде здійснено на виконання саме цього рішення, а тому спір з приводу вищеперелічених виплат наразі відсутній, тоді як судовому захисту в адміністративному суді за правилом ч. 1 ст. 5 КАС України підлягають лише порушені права, свободи або законні інтереси особи.

Тому у цій частині вимог позов задоволенню також не підлягає.

Таким чином позов у цілому слід задовольнити частково.

Позивач звільнений від сплати судового збору у спорі про стягнення заробітної плати, інших судових витрат він не поніс, тому підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 у справі №440/12103/24 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 03.05.2021 з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, для визначення розмірів складових грошового забезпечення.

Зобов`язати 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з урахуванням висновків, сформульованих Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 29.01.2020 у справі №826/6453/18) грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та грошового забезпечення, компенсації за невикористані дні відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні за період з 01.01.2021 по 03.05.2021 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, з відрахуванням податків, зборів і обов`язкових платежів.

Визнати протиправною бездіяльність 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця січень 2008 року.

Зобов`язати 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно з установленням базового місяця січень 2008 року та виплатити індексацію грошового забезпечення, за вирахуванням фактично виплачених сум індексації.

Визнати протиправною бездіяльність 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 03.05.2021 у повному розмірі відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язати 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 03.05.2021 у повному розмірі відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за вирахуванням фактично виплачених сум індексації.

В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; с. Удовиченки, Полтавський район, Полтавська область, 38110);

Відповідач: 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38276829; вул. Чумацький Шлях, 103, м. Полтава, 36034).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун