Рішення

від 16.12.2024 по справі 460/8485/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2024 року м. Рівне№460/8485/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "ГАЛСПЕЦБУД"

доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "ГАЛСПЕЦБУД" (далі по тексту позивач, ПП "ГАЛСПЕЦБУД") до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.07.2024 №№106111700070120 та 1700070120.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки про порушення Товариством вимог податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам, є не обґрунтованими та базуються на підставі податкової інформації щодо його контрагента, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Ухвалою суду від 05.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено строк на подання відзиву на позов.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення зазначає, що в результаті проведеного аналізу поданої податкової звітності, відповідно до інформації комп`ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби (АС «Податковий блок»: АІС «Облік податків і платежів»; Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, встановлено, що ПП «ГАЛСПЕЦБУД» у жовтні 2022 року здійснювало утеплення та оздоблення стін фасаду, заміну вікон та дверних блоків, технічного переоснащення та термомодернізації теплопостачання на об`єкті Капітальний ремонт зовнішніх стін з їх утепленням, заміною віконних та дверних блоків, технічним переоснащенням з термомодернізацією системи теплопостачання житлового будинку №10 по вул. Макарова в м. Рівне із залученням до виконання робіт підрядчика ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД». В ході перевірки, направлено запити в інші ДПІ на проведення зустрічних звірок ГУ ДПС у Одеській області (Суворовська ДПІ) по взаємовідносинах ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» з ПП «ГАЛСПЕЦБУД» за період з 01.10.2022 по 31.10.2022. Згідно з отриманою відповіддю ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» або його законні (уповноважені) представники, відсутні за місцезнаходженням. Згідно поданих до ГУ ДПС у Одеській області (Суворовська ДПІ) податкових розрахунків сум доходу (1ДФ) відображена наступна інформація: - в ІV кв. 2022р. (жовтень 2022р.) у ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» працювала 1 особа. яка 31 день жовтня 2022р. находилась в тимчасовій непрацездатності. Інформація щодо залучення для здійснення діяльності ФОПів та виплата їм доходу за ознакою « 157» відсутня. Відповідно до поданого Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків за жовтень 2022 року, кількість працюючих становить 0 осіб (1 особа на тимчасовій непридатності). Перевіркою питань використання у діяльності праці найманих осіб встановлено, що ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» не використовувало працю найманих осіб. За жовтень 2022 року ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» в звітності щодо нарахованого та виплаченого доходу фізичним особам та працівникам сума нарахованої заробітної плати/ доходу, грошового забезпечення відсутня, що свідчить про відсутність персоналу на підприємстві, а відповідно неможливість здійснення господарської діяльності. Таким чином, перевіркою не встановлено виконання капітального ремонту зовнішніх стін з їх утепленням житлового будинку працівниками ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД». Отже, операції між ПП «ГАЛСПЕЦБУД» та ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» не підтверджуються стосовно врахування часу придбання, терміну (специфіка), які необхідні для виконання робіт. ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД», зареєстроване без мети здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідач зазначає, що наявність у покупця податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту по операціях, що фактично не здійснювалися у межах господарської діяльності підприємства. Оскільки ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» надання послуг по капітальному ремонту житлового будинку не є підставою для формування ПП «ГАЛСПЕЦБУД» податкового кредиту. Враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено нереальність господарських операцій з надання послуг по капітальному ремонту житлового будинку від ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» для ПП «ГАЛСПЕЦБУД» у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та відповідно встановлено нереальність їх одержання ПП «ГАЛСПЕЦБУД». Перевіркою встановлено лише документальне оформлення нереальних господарських операцій при складанні первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності. Таким чином, дії платника податків ПП «ГАЛСПЕЦБУД» є умисними, оскільки він удавано, цілеспрямовано не дотримався п.185.1. ст. 185, пп.«а» п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.7, п.201.10 ст.201 розділу ІІІ Податкового кодексу України, пп. п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044, чим створив умови, які не можуть мати іншої мети, як неналежного виконання вимог встановлених Податковим кодексом України, що призвело до порушення податкового обліку, зокрема, в частині визначення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість. На підставі викладеного, відповідач зазначає, що спірні рішення ним прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ПП "ГАЛСПЕЦБУД" зареєстроване як юридична особа 11.02.2013; взяте на облік як платник податків 12.02.2013; види діяльності за КВЕД: будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); будівництво інших споруд; надання в оренду будівельних машин і устатковання; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; неспеціалізована оптова торгівля; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 12.06.2024 №1512-п та направлень від 12.06.2024 №2681/17-00-07-01 та №2682/17-00-07-01 уповноваженими особами відповідача, на підставі пп.19.1.6 п.19.1 ст.19, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 , п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) у період з 17.06.2024 по 21.06.2024 проведена позапланова виїзна документальна перевірка Приватного підприємства «ГАЛСПЕЦБУД» (скорочена назва - ПП «ГАЛСПЕЦБУД» (код ЄДРПОУ 38552541), з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» (код ЄДРПОУ 36044105) за жовтень 2022 року.

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Рівненській області складено акт від 28.06.2024 №10013/17-00-07-01-10/38552541 (далі по тексту акт перевірки), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення: п. 185.1. ст. 185, пп.«а» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту за жовтень 2022 року в сумі 311750,00 грн., що призвело до заниження податкового кредиту з ПДВ у сумі 311750,00 грн. за жовтень 2022 року.

Позивачем подані до Головного управління ДПС у Рівненській області заперечення від 28.06.2024 до акту перевірки.

За результатами розгляду заперечень платника податку висновки акту перевірки залишені без змін, про що листом від 16.07.2024 №4891/ж12/17-00-07-01-22 повідомлено платника податків.

На підставі акту перевірки контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.07.2024:

№1700070120, яким зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за жовтень 2022 року на суму 10705 грн.;

№106111700070120, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 376306,00 грн., в тому числі 301045,00 грн. основного платежу, 75261,00 грн. штрафних санкцій.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про їх скасування.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За нормами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Статтею 78 ПК України врегульовано порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

За нормами пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті (пункту 42.1 статті 42 ПК України).

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Підпунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

На підставі пп.19.1.6 п.19.1 ст.19, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, у період з 17.06.2024 по 21.06.2024 уповноваженими особами Головного управління ДПС у Рівненській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП "ГАЛСПЕЦБУД", з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» (код ЄДРПОУ 36044105) за жовтень 2022 року, про що складено акт від 28.06.2024 №10013/17-00-07-01-10/38552541.

У вступній частині акта вказано про вручення копії наказу та направлень головному бухгалтеру ПП "ГАЛСПЕЦБУД".

Працівники відповідача до проведення перевірки були допущені.

Отже, позапланова виїзна документальна перевірка ПП "ГАЛСПЕЦБУД" проведена на підставах, визначених чинним законодавством.

Надаючи оцінку порушенням встановленим під час проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно із підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

При цьому, згідно з пунктом 22.1 статті 22 ПК України об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Об`єкти оподаткування податком на додану вартість визначено у статті 185 ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.156-1 ПК України, податкове зобов`язання (для цілей розділу V цього Кодексу) загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 ПК України.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

У відповідності до норм пункту 198.2 статті 198 ПК України визначено загальне правило віднесення сум податку до податкового кредиту, за яким датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Як визначено пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Як установлено пунктом 200.1 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до пункту 200.4 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV).

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі, зокрема, назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Зі змісту наведених норм слідує, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. За своєю правовою суттю господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Таким чином, оцінюючи обґрунтованість доводів податкового органу в даній справі адміністративний суд має оцінити обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

При цьому, відповідно до пункту 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

За змістом пунктів 2.1, 2.2, 2.4 цього Положення (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням наведених правових норм, для надання правильної оцінки спірним правовідносинам сторін, в даній адміністративній справі підлягають дослідженню обставини, зокрема, щодо фактичного вчинення спірної господарської операції ПП "ГАЛСПЕЦБУД" з контрагентом ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД», а також правомірність формування податкового кредиту з ПДВ за результатами відповідної господарської операції.

Щодо здійснення господарської операції позивача із даним контрагентом, судом встановлено та враховано таке.

06.09.2021 між ПП "ГАЛСПЕЦБУД" (Підрядник) та ОСББ «Макарова 10 Рівне» (Замовник) було укладено Договір підряду №0609-Р, відповідно до якого Замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов`язки постачання матеріалів і виконання власними або залученими силами: утеплення та оздоблення стін фасаду, заміну вікон та дверних блоків, технічного переоснащення та термомодернізації теплопостачання на об`єкті Капітальний ремонт зовнішніх стін з їх утепленням, заміною віконних та дверних блоків, технічним переоснащенням з термомодернізацією системи теплопостачання житлового будинку №10 по вул. Макарова в м.Рівне», згідно з проектом виконання даних робіт.

Замовник зобов`язується протягом 3-х днів передати підряднику проектну та дозвільну документацію, на підставі якої здійснюватиметься виконання робіт.

Роботи повинні бути виконані протягом 150 днів після оплати. Підрядник вправі виконати роботи достроково. Роботи виконуються інструментами і обладнанням підрядника.

Оплата за виконані роботи здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника. Вартість робіт, які належить виконати Підряднику за цим договором, визначається на підставі кошторису і становить 21373310,00 грн., в тому числі ПДВ 3562218,33 грн.

Зметою вчасного виконання договірних зобов`язань за вищевказаним договором, 29.06.2022 між ПП "ГАЛСПЕЦБУД" (Генпідрядник) та ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» (Підрядник) укладено договір підряду №29/09-3, відповідно до якого Генпідрядник доручає, а Підрядник приймає на себе обов`язки виконання робіт власними або залученими силами: утеплення та оздоблення стін фасаду на об`єкті Капітальний ремонт зовнішніх стін з їх утепленням, заміною віконних та дверних блоків, технічним переоснащенням з термомодернізацією системи теплопостачання житлового будинку №10 по вул. Макарова в м.Рівне» з використанням матеріалів Генпідрядника, згідно з проектом виконаних даних робіт.

Генпідрядник зобов`язується протягом 3-х днів передати підряднику проектну документацію, на підставі якої здійснюватиметься виконання робіт.

Роботи повинні бути виконані до 31.12.2022 після оплати при сприятливих погодних умовах для проведення робіт по утепленню, згідно ДСТУ Б В.2.6-36:2008 пункт 12.3.2. Підрядник вправі виконати роботи достроково.

Роботи виконуються інструментами і обладнанням підрядника.

Оплата за виконані роботи здійснюється Генпідрядником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника.

Орієнтовна вартість робіт, які належить виконати Підряднику за цим договором, визначається на підставі кошторису та домовленістю між сторонами і становить 5426380,44 грн., в тому числі ПДВ 904396,74 грн.

Виконання умов вказаного договору підтверджуються актами виконаних робіт ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2022 року за формою КБ-3:

акт №4 за жовтень 2022 року послуга - Утепленняфасаду будинку піно полістирольними та мінераловатними плитами всього на суму 410 098,39 грн, в тому числі ПДВ - 68349,73 грн, довідка КБ3 - 410098,39 грн;

акт №5 за жовтень 2022 року послуга - Утепленняфасаду будинку піно полістирольними та мінераловатними плитами всього на суму 480600,00 грн, в тому числі ПДВ - 80100,00 грн, довідка КБ3 - 480600,00 грн;

акт №6 за жовтень 2022 року послуга - Утепленняфасаду будинку піно полістирольними та мінераловатними плитами всього на суму 499800,60 грн, в тому числі ПДВ - 83300,10 грн, довідка КБ3 - 499800,60 грн;

акт №7 за жовтень 2022 року послуга - Утепленняфасаду будинку піно полістирольними та мінераловатними плитами всього на суму 480000,00 грн, в тому числі ПДВ - 80000,00 грн, довідка КБ3 - 480000,00 грн.

Всього згідно з актами виконаних робіт за жовтень 2022 року надано послуг на 1870498,39 грн, в тому числі ПДВ- 311749,73 грн, довідки КБ3 на загальну суму 1870498,39 грн.

Під час перевірки контролюючим органом встановлено, що згідно з проведеного аналізу даних ЄРПН встановлено, що у жовтні 2022 року ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» (код 36044105) зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в адресу ПП "ГАЛСПЕЦБУД" податкові накладні на суму ПДВ 311749,83 грн., а саме:

№7 від 03.10.2022 послуга - Капітальний ремонт зовнішніх стін з їх утепленням житлового будинку на суму 341748,66 грн, ПДВ 68349,73 грн;

№8 від 03.10.2022 послуга - Капітальний ремонт зовнішніх стін 3 їх утепленням житлового будинкуна суму 400500,00 грн, ПДВ 80100,00 грн;

№6 від 03.10.2022 послуга - Капітальний ремонт зовнішніх стін 3 їх утепленням житлового будинку на суму 416500,50 грн, ПДВ 83300,10 грн;

№9 від 03.10.2022 послуга - Капітальний ремонт зовнішніх стін 3 їх утепленням житлового будинкуна суму 400000,00 грн, ПДВ 80000,00 грн.

Позивачем віднесено до податкового кредиту в жовтні 2022 року ПДВ в сумі 311749,83 грн., згідно з податковими накладними виписаними підрядником ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» у жовтні 2022 року.

За даними акта перевірки операції ПП "ГАЛСПЕЦБУД" по взаємовідносинах із ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» відображено в рядку 10.1 Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою.

Оплата за виконані роботи ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» проводилися згідно з платіжними дорученнями: № 169 від 12.10.2022 на суму 343104,00 грн., в т.ч. за жовтень в сумі 104637,40 грн.; № 178 від 17.10.2022 на суму 215107,00 грн.; №229 від 10.11.2022 на суму 324861,60 грн.

Всього проведено оплати за 2022 рік на суму 1554505,60 грн. (з врахуванням оплати за вересень 2022 року), що відповідає даним по оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 за 2022 рік. Станом на 01.01.2023р. Кт сальдо по рах 631 складає 1225892,39 грн.

Оплату за виконані роботи ПП "ГАЛСПЕЦБУД" проводило в 2023 році відповідно до наступних платіжним доручень: № 60 від 17.05.2023 на суму 600000,00 грн.; № 69 від 19.10.2023 на суму 480000,00 грн.; № 70 від 20.10.2023 на суму 145892,39 грн.

Всього проведено оплати за 2023 рік на суму 1225892,39 грн, що відповідає даним по оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 за 2023 рік.

За даними акта перевірки згідно з карткою рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 31.12.2023 по контрагенту ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» кредиторська та дебіторська заборгованість відсутня.

Судом встановлено, що при проведенні позапланової виїзної перевірки контролюючим органом використано узагальнену податкову інформацію ГУ ДПС у Одеській області (Суворовська ДПІ) від 22.03.2023 № 230/15-32-04-06 ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» за звітний період декларування ПДВ з 01.10.2022 по 31.10.2022 з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-покупцями ТОВ «БГ ПРОЄКТ СТАТУС» (код ЄДРПОУ 43542289), ТОВ «ДСС-ГРУП» (код ЄДРПОУ 41473072), ПП «ГАЛСПЕЦБУД» (код ЄДРПОУ 38552541) за звітний (податковий) період з 01.10.2022 по 31.10.2022 з питань проведення фінансово-господарських операцій, а також при визначенні сум податкового кредиту та податкових зобов`язань за звітний (податковий) період жовтень 2022 року.

З наданої узагальненої податкової інформації ГУ ДПС у Одеській області встановлено, що згідно з наявною в базах даних ДПС інформацією в користуванні ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» (код ЄДРПОУ 36044105) відсутнє устаткування для проведення будівельних робіт. При цьому відсутня інформація щодо кількості штатних працівників. На підприємстві відсутні основні засоби та необхідні трудові ресурси. Отже, у зв`язку із малою кількістю штатних працівників підприємства при значних обсягах реалізації послуг, з урахуванням невідповідності придбаних та реалізованих послуг та з урахуванням того факту, що керівник підприємства щодо якого складено узагальнену податкову інформацію задіяний у фінансово - господарській діяльності інших суб`єктів господарювання у стані « 0» - платник податків за основним місцем обліку, не вбачається можливим підтвердити реальність виконання оформлених господарських операцій з реалізації ідентифікованих товарів.

Згідно з інформацією з Єдиного реєстру податкових накладних, відсутня інформація на адресу відсутності ТОВ«ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» (код ЄДРПОУ 36044105) податкових накладних з Номенклатурою послуг-щодо перевезення товарів та продукції для виконання будівельних Послуг.

Враховуючи вищезазначене не можливо підтвердити виконання оформлених господарських операцій.

Згідно з поданими до ГУ ДПС у Одеській області (Суворовська ДПІ) податкових розрахунків сум доходу (1ДФ) відображена наступна інформація: в ІV кв. 2022р. (жовтень 2022 року) у ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» працювала 1 особа, яка 31 день жовтня 2022 року находилась в тимчасовій непрацездатності (уточнюючий розрахунок сум доходу, нарахованого сплаченого на користь платника податків від 26.07.2023 за № 9312181040). Інформація щодо залучення для здійснення діяльності ФОПів та виплата їм доходу за ознакою « 157» відсутня.

Відповідно до поданого Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків за жовтень 2022 року кількість працюючих становить - 0 осіб (1 особа на тимчасовій непридатності). Заробітна плата та нарахування по листу непрацездатності ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» не нараховувались та не виплачувались. Перевіркою питань використання у діяльності праці найманих осіб встановлено, що ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» не використовувало працю найманих осіб.

В акті перевірки контролюючий орган зазначає, що ПП «ГАЛСПЕЦБУД» до перевірки не представлено наряди - допуски та цільові інструктажі членів бригади в разі первинного допуску, працівників ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД», які здійснювали утеплення та оздоблення стін фасаду відповідно до Договору підряду № 0609-Р від 06.09.2021. Таким чином, перевіркою не встановлено виконання капітального ремонту зовнішніх стін з їх утепленням житлового будинку працівниками ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» .

Отже, за результатами опрацювання наданої інформації податковий орган зазначає, що операції між ПП «ГАЛСПЕЦБУД» та ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» не підтверджуються стосовно врахування часу придбання, терміну (специфіка), які необхідні для виконання робіт. Про це, свідчить ознаки нереальності проведених господарських операцій постачальників ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» та неможливості ним виконувати будівельні роботи.

З урахуванням зазначеного, податковий орган вказує, що у разі відсутності документального підтвердження факту виконання будівельних робіт ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД», не мало підстав для формування податкового кредиту по операціям з ПП «ГАЛСПЕЦБУД».

Таким чином, відповідач в акті перевірки зазначає, що усі операції по капітальному ремонту зовнішніх стін з їх утепленням, заміною віконних та дверних блоків, технічним переоснащенням з термомодернізацією системи теплопостачання житлового будинку №10 по вул. Макарова в м.Рівне виконаних ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено нереальність господарських операцій з надання послуг по капітальному ремонту житлового будинку від ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» для ПП «ГАЛСПЕЦБУД» у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та відповідно встановлено нереальність їх одержання ПП «ГАЛСПЕЦБУД». Перевіркою встановлено лише документальне оформлення нереальних господарських операцій при складанні первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так само характеризує і податковий облік.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимогам статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України щодо достовірності доказів.

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є нереальними (фіктивними), сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов`язкових реквізитів).

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат, якщо ж господарська операція фактично не відбулася, то платник податків не має права на податкову вигоду у вигляді податкового кредиту.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема щодо наявності таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку, суттєві недоліки в заповненні таких документів, які не дають змоги ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, не дають можливості встановити дійсний зміст та обсяг господарської операції, тощо.

Слід зазначити, що кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

Також на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Отже, підсумовуючи наведене, суд констатує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування, зокрема, податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Верховний Суд неодноразово висловлював аналогічні правові висновки, зокрема у постановах від від 26 лютого 2020 року у справі №826/1308/18), від 28 квітня 2020 року (справа №826/15568/16), від 10 квітня 2020 року (справа №808/954/17), від 09 вересня 2021 року (справа №460/2315/19), від 26 вересня 2023 року (справа № 120/6732/22).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Самі по собі такі обставини, як-от: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів чи відсутність деяких із них - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Крім того, зробивши акцент на реальному здійсненні господарської операції як складової юридичного факту, що породжує у платника податків право на податковий кредит та на збільшення витрат, Велика Палата у вказаній постанові акцентувала увагу також на тому, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Таким чином, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду також зроблено висновки про те, що під час вирішення спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, наявність у платника податків первинних документів в підтвердження задекларованих сум податкового кредиту, є підставною для врахування таких при формуванні та одержанні податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував дані податкового обліку, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду та з огляду на положення статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України обставини підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, позивач повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Крім того, при вирішенні податкових спорів суд враховує презумпцію добросовісності платника податків за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Згідно з доктриною реальності господарської операції, яка застосовується у судовій практиці Верховного Суду, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Нормами ПК України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.

Як встановлено судом та вбачається з акту перевірки однією з підстав для невизнання контролюючим органом формування позивачем податкового кредиту за господарською операцією з контрагентом слугував висновок про відсутність реальності господарських операцій з огляду на не підтвердження таких відповідними документами, зокрема, не надано наряди-допуски та цільові інструктажі членів бригади в разі первинного допуску, працівників ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД», які здійснювали утеплення та оздоблення стін фасаду відповідно до Договору підряду № 0609-Р від 06.09.2021.

З акта перевірки встановлено, що позивачем на вимогу податкового органу до перевірки надано наступні документи: копію робочого проекту капітального ремонту зовнішніх стін з їх утепленням житлового будинку №10 по вул..Макарова в м.Рівне виконаний ТОВ «Проектно- виробничою фірмою «СКС»; копію договору підряда № 1609-Р від 06.09.2021 між ОСББ «Макарова 10 Рівне» (Замовник) та ПП «ГАЛСПЕЦБУД» (Підрядник); копію зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва житлового будинку №10 по вул.. Макарова, 10 в м.Рівне; копію зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва; копії локальних кошторисів на будівельні роботи на комплекс робіт із теплоізоляції та улаштування зовнішніх стін житлового будинку №10 по вул. Макарова; копії підсумкових відомостей ресурсів до локальних кошторисів по житловому будинку №10 по вул. Макарова; копію висновків ДП «Укрдержбудекспертизи» у Рівненській області щодо перевірки актів приймання виконаних будівельних робіт по об`єкту будівництва; копії повідомлень ДУ «Фонд Унергоефективність» про схвалення заявок в межах участі ОСББ «Макарова 10 Рівне» у програмі «ЕНЕРГОДІМ»; копію актів приймання-передачі матеріалів для ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» на виконання будівельних робіт за адресою м.Рівне, вул.Макарова буд.10; оборотно- альдові відомості по рахунку 631 за 2022-2023рр.; оборотно-сальдові відомості по рахунку 201 за 2022р., видаткові накладні на отримані матеріали; копію кошториса до договору № 29/09-3 від 29.09.2022р.; копію договору № 29/09-3 від 29.06.2022; копію акту-виконаних робіт № 4 ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» та довідки КБ-3 від 03.10.2022; копію акту виконаних робіт № 5 ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» та довідки КБ-3 від 03.10.2022; копії акту виконаних робіт № 6 ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» та довідки КБ-3 від 03.10.2022; копію акту виконаних робіт № 7 ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» та довідки КБ-3 від 03.10.2022; видаткові накладні на придбання матеріалів у 2022 році; копії актів звірки взаємних розрахунків між ПП «ГАЛСПЕЦБУД» та ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» за 2022-2023рр.; копію листа про загальні умови укладання та виконання договорів підряду у капітальному будівництві; копію платіжних доручень на оплату виконання робіт субпідрядником ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» за 2022-2023рр.; копію Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (дозвіл на верхолазні роботи для працівників ПП "ГАЛСПЕЦБУД"); ліцензію № 2013038463 від 23.06.2017 видана Державною архітектурно - будівельною інспекцією України; копії актів звірки взаєморозрахунків між ПП «ГАЛСПЕЦБУД» та ОСББ «Макарова 10 Рівне».

Копії вказаних документів долучені позивачем до позовної заяви.

Так, на підставі досліджених наявних в матеріалах справи документів, які, згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, є підставою для податкового обліку, встановлено, що надані позивачем до перевірки документи містять достатні дані про зміст та обсяг господарських операцій, їх учасників, дату і місце їх складання, а отже підтверджують фактичне здійснення спірної господарської операції по капітальному ремонту зовнішніх стін з їх утепленням, заміною віконних та дверних блоків, технічним переоснащенням з термомодернізацією системи теплопостачання житлового будинку №10 по вул. Макарова в м.Рівне.

Суд не бере до уваги покликання контролюючого органу на встановлені ним обставинами щодо відсутність у контрагента позивача ресурсів для здійснення господарської діяльності, оскільки такі обставини відповідачем встановлено на підставі аналізу зібраної та опрацьованої податкової інформації наявної в інформаційно аналітичних ресурсах ДПС, проте сама по собі зібрана податкова інформація не є достатньою підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій.

Вказана позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема в постановах від 03.10.2019 у справі № 811/3223/14, від 16.04.2020 у справі №810/3443/18, від 30.09.2021 у справі №400/1986/19 та фактично відповідає і позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 07.07.2022 (справа №160/3364/19), відповідно до якої податкова інформація, на підставі якої контролюючий орган робить висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів, носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону та сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень.

Суд зазначає, що відповідно до норм ПК України податкова інформація є одним із джерел інформації, яке податкові органи можуть використовувати для здійснення своїх повноважень та функцій. При цьому, така інформація має бути підтверджена належними і допустимими доказами, зокрема, документами бухгалтерського і податкового обліку платника податку, його контрагента. Такі документи мають відображати зміст (суть) відносин між учасниками господарських операцій. Тобто узагальнена податкова інформація не є першоджерелом, а тому лише її наявність в розпорядженні контролюючого органу не є доказом недотримання платником вимог податкового законодавства.

Отримана відповідачем податкова інформація повинна оцінюватися у співвідношенні з первинною документацією. Така інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

При цьому, як вже зазначалось вище, з огляду на приписи частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Тобто саме на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень.

Однак на підтвердження вказаної інформації відповідачем не надано будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів, як того вимагають приписи процесуального Закону.

Не провів контролюючий орган і зустрічних звірок з контрагентами, відсутні і покликання на будь-які запити і відповіді державних органів, які володіють відповідною інформацією, зокрема щодо прав власності на нерухоме та рухове майно, тощо.

Слід також зазначити, що контролюючим органом не надано допустимих та достовірних доказів, а судом під час розгляду справи також не було встановлено, що відомості, які містяться в первинних документах є неповними, недостовірними, суперечливими або такими ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Судом також не встановлено, а відповідач не надав жодних доказів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи фактів узгодженості його дій з недобросовісними господарюючими суб`єктами (контрагентами) з метою незаконного отримання податкових вигод або ж його обізнаності з такими діями контрагентів чи сприяння ухиленню ними від виконання податкових зобов`язань.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що належних, допустимих та достовірних доказів в підтвердження посилань щодо нереальності спірних господарських операцій контролюючим органом надано не було, матеріали справи таких не містять.

Контролюючим органом на виконання передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах є недостовірними.

Контролюючим органом зроблено відповідні висновки на підставі аналізу інформації, а не доказів, інформація (без документального підтвердження), на яку посилається відповідач, як на підставу нереальності господарських операцій, не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону.

Правова позиція врахована при прийнятті рішення в даній справі викладена в постанові Верховного Суду від 22.11.2024 у справі №300/5023/23.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який окреслив правило індивідуальної відповідальності платника податків, яке, зокрема, полягає у тому, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом. Зокрема, у пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Європейський суд з прав людини вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив і у рішенні по справі «Бізнес Саппорт Сентр» проти Болгарії», п. 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції.

А відтак, навіть за умови достовірного підтвердження обставин щодо порушення податкового законодавства контрагентами позивача чи іншими особами (подальшими фігурантами по ланцюгу постачання), це не може автоматично підтверджувати порушення податкового законодавства позивачем, що може мати місце тільки в разі обізнаності позивача з такими порушеннями, в їх сприянні тощо.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з вказаним контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами, складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суд визнає їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

В ході судового розгляду адміністративної справи висновки контролюючого органу щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій не знайшли свого підтвердження та спростовуються наданими позивачем доказами.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення від 22.01.2009 у справі № 3991/03 Булвес АД проти Болгарії Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Європейський суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України зазначив, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

При цьому слід наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.

Також у рішеннях у справах Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції, Європейський суд з прав людини звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

У даній справі відповідач не надав доказів, які б беззаперечно спростовували зафіксовані в первинних документах господарські операції; фактично його висновки ґрунтуються на припущеннях, а не на фактах, встановлених допустимими доказами.

Разом з тим, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, суд дійшов висновку, що первинні документи досліджені в ході судового розгляду та долучені до матеріалів справи складені за результатом фактично проведеної господарської операції між позивачем та його контрагентом, з дотриманням положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, містять достатні дані про зміст господарських операцій, їх учасників та підтверджують реальність здійснення таких операцій, а відтак позивачем правомірно сформовано дані податкового обліку за такими господарськими операціями.

Отже, висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог п. 185.1. ст. 185, пп.«а» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту за жовтень 2022 року в сумі 311750,00 грн., що призвело до заниження податкового кредиту з ПДВ у сумі 311750,00 грн. за жовтень 2022 року, сформованого внаслідок господарських операцій з контрагентом ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД», не знайшов свого документального підтвердження та повністю спростовано в ході судового розгляду.

За таких обставин, винесені податкові повідомлення-рішення від 19.07.2024 №№106111700070120 та 1700070120 є безпідставними та необґрунтованими, не відповідають критеріям правомірності, а тому підлягають скасуванню.

Враховуючи вищенаведе, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, встановлені у цій справі обставини спростовують висновки податкового органу, що висловлені у акті перевірки та слугували підставою для прийняття спірних рішень суб`єктом владних повноважень, з огляду на що податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного підприємства "ГАЛСПЕЦБУД" до Головного управління ДПС у Рівненській областізадовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 19.07.2024 №106111700070120 та від 19.07.2024 №1700070120.

Стягнути на користь Приватного підприємства "ГАЛСПЕЦБУД" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в розмірі 5805,16 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Приватне підприємство "ГАЛСПЕЦБУД" (вул. Григорія Сковороди, 23,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33013. ЄДРПОУ/РНОКПП 38552541)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023. ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 16.12.2024.

Суддя Олег ГРЕСЬКО