Рішення

від 16.12.2024 по справі 520/37335/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2024 р. № 520/37335/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2,м. Харків,61050, код ЄДРПОУ26281249), Голови Вовчанського районного суду Харківської області Уханьової Ірини Степанівни (вул. Торгова, буд. 2,м. Вовчанськ,Харківська обл., Чугуївський р-н,62504, код ЄДРПОУ02893829) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить суд:

1. визнати противною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області та голови Вовчанського районного суду Харківської області Уханьової Ірини Степанівни щодо ненарахування та невиплати заробітної плати секретарю судового засідання Вовчанського районного суду Харківської області ОСОБА_1 у період в період з 01 квітня 2022 року по 31 жовтня 2022 року.

2. зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області нарахувати та виплатити заробітну плату секретарю судового засідання Вовчанського районного суду Харківської області ОСОБА_1 у період в період з 01 квітня 2022 року по 31 жовтня 2022 року.

3. вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування позову зазначено, що бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області та голови Вовчанського районного суду Харківської області Уханьової Ірини Степанівни щодо ненарахування та невиплати заробітної плати секретарю судового засідання Вовчанського районного суду Харківської області ОСОБА_1 у період в період з 01 квітня 2022 року по 31 жовтня 2022 року є протиправною та такою, що порушує права позивача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду (с. ОСОБА_2 ) від 03.01.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.

Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Спірідонова М.О.

Ухвалою суду від 07.08.2024 року справу прийнято до провадження.

Представником відповідача Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області, надано відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та з посиланням на рекомендації Ради судів України 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану зазначав, що нарахування та виплата суддівської винагороди суддям та заробітної плати працівникам апарату суду здійснюється територіальними управляннями Державної судової адміністрації України на підставі поданих судом табелів обліку робочого часу суддів та працівників апарату відповідного суду у встановленому порядку. Однак, з 01.04.2022 по 31.10.2022 Вовчанським районним судом Харківської області табеля обліку робочого часу та накази на працівників апарату зазначеного суду на офіційну електронну адресу територіального управління не надходити, що на думку відповідача, виключає можливість для нарахування заробітної плати позивачці у вказаний період, а тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Від відповідача, Голови Вовчанського районного суду Харківської області Уханьової Ірини Степанівни, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , працювала з 09.01.2024 року по 02.02.2023 року в Вовчанському районному сіді Харківської області на посадах секретаря канцелярії та секретаря судового засідання.

Позивачем в позовній заяві вказано, що в період з 01 квітня 2022 року по 31 жовтня 2022 року не отримала заробітну плату. В той же час, з 24 лютого 2022 року по 11 вересня 2022 року вона перебувала на тимчасово окупованій території України за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Також після деокупації, брала участь у формуванні та підготовці судових справ, які перебували в провадженні Вовчанського районного суду Харківської області для передачі їх до Машівського районного суду Полтавської області.

21.09.2023р. ОСОБА_1 звернулася до ТУ ДСА в Харківській області із заявою про проведення нарахування та виплати заробітної плати з 01 квітня 2022 року по 31 жовтня 2022 року.

У відповідь на вказану заяву ТУ ДСА в Харківській області листом №04- 47/2267/23-вих від 22.09.2023р., повідомило, що через неподання керівником апарату Вовчанського районного суду Харківської області табелю обліку робочого часу заробітна плата ОСОБА_1 за період 01 квітня 2022 року по 31 жовтня 2022 року не нарахована, а тому не може бути виплачена. Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.Згідно з ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Нормою ч. 5 т. 97 КЗпП України визначено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються роботодавцем після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до ст. 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Згідно з ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.Відповідно до абз. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Приписом ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону про оплату праці роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Згідно ч. 1, 2 ст. 148 Закону «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 1402-VIII) фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України (п. 2 ч. 3 ст. 148 Закону № 1402-VIII).

Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України (ч. 4 ст. 148 Закону № 1402-VIII).Статтею 151 Закону № 1402-VIII передбачено, що Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.Відповідно до ст. 149 Закону № 1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Територіальне управління у своїй діяльності керується нормами чинного законодавства та Положенням про Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, затвердженого наказом Голови Державної судової адміністрації України № 229 від 10.05.2023 (далі Положення).

Відповідно до пункту 3 Положення основним завданням територіального управління є організаційне та фінансове забезпечення діяльності місцевих судів, крім господарських та адміністративних (далі суди), з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів і забезпечення роботи органів суддівського самоврядування.

Пунктом третім пункту 4 Положення визначено, що територіальне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює функції розпорядника коштів Державного бюджету України нижчого рівня щодо забезпечення діяльності територіального управління та судів у відповідному регіоні.

Отже, у межах спірних правовідносин функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює Державна судова адміністрація України, а територіальне управління ДСА є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, а відтак їх діяльність у сфері бюджетних відносин регулюється, зокрема, Бюджетним кодексом України.

Разом із тим, суд зазначає, що Порядком організації обліку оплати праці працівників місцевих судів визначено Типовим положенням про організацію бухгалтерського обліку в місцевих та апеляційних загальних і спеціалізованих судах, Державній судовій адміністрації України, її територіальних управліннях, Вищій кваліфікаційній комісії судців України, Національній школі суддів України, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 08.11.2017 № 1025, зі змінами та доповненнями (далі - "Типове положення").Згідно з пунктом 3 розділу VII Типового положення для обліку робочого часу використовується Табель обліку використання робочого часу (Додаток № 7 до Положення) та/або типова форма № П-5, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці".

Відповідно до підпункту 1.3 пункту 1 наказу Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 (зі змінами та доповненнями від 25.12.2009 № 496) «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» однією із типових форм первинної облікової документації підприємств, установ, організацій є табель обліку використання робочого часу.

Згідно наказу Державної судової адміністрації України № 270 від 08.08.2022 керівники установ, що є розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, несуть персональну відповідальність за доцільність, ефективність, результативність і цільове використання бюджетних коштів, за наявність належним чином оформлених первинних документів обліку використання робочого часу та відповідних розпорядчих документів (наказ та/або розпорядження), достовірність відомостей щодо обліку використання робочого часу та їх відображення у табелі обліку використання робочого часу.

Отже, нарахування заробітної плати працівникам апарату суду, здійснюється, у тому числі, на підставі табелів обліку робочого часу, копії яких передаються місцевими загальними судами територіальному управлінню державної судової адміністрації.

Судом встановлено, що підставою для не нарахування та не виплати ОСОБА_3 заробітної плати за період 01 квітня 2022 року по 31 жовтня 2022 року слугувало те, що Вовчанським районним судом Харківської області табеля обліку робочого часу та накази на працівників апарату зазначеного суду до територіального управління за період з квітня по жовтень 2022 року не надходити.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 14.03.2022 № 7168, продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 13 Закону України «Про державну службу» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби видає у випадках, встановлених законом, нормативно-правові акти з питань державної служби, надає роз`яснення з питань застосування цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби;Згідно пункту 1 Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №500 (далі-Положення), Національне агентство України з питань державної служби (НАДС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується i координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, здійснює функціональне управління державною службою в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті).

Відповідно до підпункту 8 пункту 4 Положення, оприлюднює на офіційному веб-сайті НАДС узагальнені роз`яснення з питань застосування Законів України Про державну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та служби в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до роз`яснення НАДС стосовно оплати праці під час збройної агресії проти України, або в межах районів воєнних (бойових) дій або блокованих районів, за можливості, можуть продовжувати працювати у штатному режимі або виконувати посадові обов`язки за межами робочого приміщення, адміністративної будівлі (дистанційно).Оплата праці здійснюється в повному обсязі відповідно до Закону України «Про державну службу», постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів», інших актів законодавства.

У разі неможливості державним службовцем продовжувати виконувати посадові обов`язки щодо нього оголошується простій, який оплачується з урахуванням статті 113 КЗпП України та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану». Тобто, керівник самостійно визначає розмір оплати часу простою, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).

Визначена вище позиція узгоджується із роз`ясненнями Національного агентства України з питань державної служби та спільному роз`ясненні Мінекономіки та НАДС від 10 березня 2022 року № 4706-06/9551-03 «Щодо оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану».

Крім того, Положеннями ч.1 та ч.2 ст.10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що державний службовець, який продовжував працювати у штатному режимі або виконувати посадові обов`язки за межами робочого приміщення, адміністративної будівлі (дистанційно) має право на отримання заробітної плати в повному обсязі. При цьому, забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати лежить на роботодавці.Суд зазначає, що в рамках даної справи відповідачами не заперечується факт виконання позивачем своїх посадових обов`язків в період з 01.04.2022 року по 31.10.2022 року в м. Вовчанськ, яке в вказаний період перебувало в окупації, проте нарахування та виплати заробітної плати здійснено не було.

В той же час ч.4 ст.155 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що керівника апарату місцевого суду, його заступника призначає за погодженням голови відповідного суду на посаду та звільняє з посади начальник відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України.

У відповідності до п.18 та 19 Типового положення про апарат суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України №131 від 08.02.2019р., передбачено послідовність дій у разі відсутності керівника апарату, а саме: «п. 18. На час відсутності керівника апарату суду чи неможливості здійснювати ним свої повноваження з інших причин його обов`язки виконує заступник керівника апарату суду, визначений відповідним наказом керівника апарату суду про розподіл обов`язків, а за відсутності такого наказу один із заступників керівника апарату суду, який має більший стаж роботи в апараті суду. п.19. У разі тимчасової відсутності заступника (заступників) керівника апарату місцевого суду виконання обов`язків за посадою відсутнього керівника апарату місцевого суду покладається на одного з керівників структурних підрозділів апарату суду, крім керівників бухгалтерської служби суду (головного бухгалтера) і режимносекретного підрозділу (за наявності), наказом начальника територіального управління Державної судової адміністрації України за поданням голови суду. У випадку, коли в місцевому суді відсутні структурні підрозділи, тимчасове виконання обов`язків відсутнього керівника апарату суду покладається на одного з працівників апарату суду наказом начальника територіального управління Державної судової адміністрації України за поданням голови суду.»

Також слід наголосити, що саме Державна судова адміністрація України та її територіальні управління організовує роботу з ведення судової статистики, діловодства та архіву; контролює стан діловодства в судах (п.6 ч.1 ст.152 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» та п.п. 8 п.6 Положення про Державну судову адміністрацію України, затверджену рішенням Вищої ради правосуддя №141/0/15-19 від 17.01.2019р.).

Також Положенням про територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області передбачено, що начальник ТУ ДСА України у Харківській області несе персональну відповідальність за виконання покладених на ТУ ДСА України у Харківській області завдань.

З аналізу вказаних вище норм вбачається, що саме ТУ ДСА України у Харківській області здійснює контроль за організацією роботи і діловодства у Вовчанському районному суді Харківської області, у тому числі організації та передання табелів обліку робочого часу керівником апарату чи іншою уповноваженою особою, і саме ТУ ДСА України у Харківській області має усі засоби та інструменти вимагати належного виконання обов`язків щодо обліку робочого часу працівників і у разі неналежного виконання таких обов`язків звільнити керівника апарату суду або у разі відсутності керівника та його заступника призначити відповідальну особу.

Крім того, зі згаданого судом вище роз`яснення Національного агентства України з питань державної служби та спільному роз`ясненні Мінекономіки та НАДС від 10 березня 2022 року № 4706-06/9551-03 «Щодо оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» вбачається, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу» дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Так відповідно до статті 34 КЗпП України у разі відсутності організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, оголошується простій щодо окремих працівників або структурних підрозділів. В такому випадку відповідно до статті 113 КЗпП України, з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» керівник державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, що фінансується або дотується з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, може самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).

Відповідно до абзацу першого статті 34 Кодексу законів про працю України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.Отже, у разі відсутності організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, що викликане, зокрема, військовим станом, доцільно оформити простій для конкретних державних службовців або структурних підрозділів відповідно до законодавства про працю.Проте як встановлено судом, відповідно до наказу Територіального управління Державної судової адміністрації № 01-08/22 від 28 жовтня 2022 року на старшого секретаря Вовчанського районного суду Харківської області ОСОБА_4 з 28 жовтня 2022 року покладено тимчасове виконання обов`язків керівника апарату до вирішення питання щодо перебування на посаді керівника апарату Вовчанського районного суду Харківської області ОСОБА_5 . При цьому, наказом «Про встановлення простою у зв`язку з введенням воєнного стану працівникам апарату суду» від 31.10.2022 № 02-02/05 простій у зв`язку з введенням воєнного стану працівникам апарату суду Вовчанського районного суду Харківської області прийнято лише з 31.10.2022 року, що на думку суду свідчить про протиправність дій щодо ненарахування заробітної плати позивачу в повному обсязі 01 квітня 2022 року по 31 жовтня 2022 року.Суд зазначає, що не виконання або неналежне виконання відповідачами своїх обов`язків не може бути підставою для порушення конституційного права позивача на своєчасне одержання винагороди за працю.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації й правовідносини залишалися передбачуваними. Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010 від 22.12.2010, №23-рн/2010 від 11.10.2011, 10-рп/2011). У п.4 рішення від 11.10.2005 у справі №1-21/2005 Конституційний Суд України вказав наступну правову позицію: в Україні як соціальній, правовій державі політика спрямовується на створення умов, які забезпечують достатній життєвий рівень, вільний і всебічний розвиток людини як найвищої соціальної цінності, її життя і здоров`я, честь і гідність. Утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов`язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовних органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів. Зазначені конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачають за змістом статей 1, 3, 6 (частина друга), 8, 19 (частина друга), 22, 23, 24 (частина перша) Основного Закону України правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері пенсійного забезпечення, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене.Згідно висновків Європейського суду з прав людини перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів» (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції проти Греції» та «Малама проти Греції». «Майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12 липня 2001 року у справі «Ганс-Адам 11 проти Німеччини»). «Легітимні сподівання» за характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі «Копецький проти Словачини»).

Крім того, практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у Рішенні ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі «Брумареску проти Румунії» зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (пункт 61). У пунктах 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006 Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або" "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S.A. v. Belgium, рішення від 20.11.1995, серія А, №332, c.21, n.31).

Таким чином, враховуючи діюче законодавство щодо оплати праці в період дії воєнного стану, суд приходить до висновку, що право позивача на отримання заробітної плати з 01.04.2022 року по 31.10.2022 року на території України, яка в вказаний період перебувала в окупації не може пов`язуватися з такими чинниками, як не направлення табелів обліку робочого часу до територіального управління, оскільки таке право на оплату праці передбачено ст.43 Конституції України та іншим актам законодавства, які наведені вище.З огляду на наведені вище висновки та враховуючи обставини роботи позивача на території України, яка перебувала під окупацією в вказаний період, суд приходить до висновку, що бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області та голови Вовчанського районного суду Харківської області Уханьової Ірини Степанівни щодо ненарахування та невиплати заробітної плати секретарю судового засідання Вовчанського районного суду Харківської області ОСОБА_1 у період в період з 01 квітня 2022 року по 31 жовтня 2022 року є протиправною.

Таким чином, враховуючи заявлені позовні вимоги, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області нарахувати та виплатити заробітну плату секретарю судового засідання Вовчанського районного суду Харківської області ОСОБА_1 в період з 01 квітня 2022 року по 31 жовтня 2022 року.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2,м. Харків,61050, код ЄДРПОУ26281249), Голови Вовчанського районного суду Харківської області Уханьової Ірини Степанівни (вул. Торгова, буд. 2,м. Вовчанськ,Харківська обл., Чугуївський р-н,62504, код ЄДРПОУ02893829) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати противною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (адреса: 61050, м.Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, буд.36, корпус 2, код ЄДРПОУ 26281249) та голови Вовчанського районного суду Харківської області Уханьової Ірини Степанівни (адреса: Україна, 62504, Харківська область, Вовчанський район, місто Вовчанськ, вулиця Торгова, будинок 2, код ЄДРПОУ 02893829) щодо ненарахування та невиплати заробітної плати секретарю судового засідання Вовчанського районного суду Харківської області ОСОБА_1 у період в період з 01 квітня 2022 року по 31 жовтня 2022 року.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (адреса: 61050, м.Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, буд.36, корпус 2, код ЄДРПОУ 26281249) нарахувати та виплатити заробітну плату секретарю судового засідання Вовчанського районного суду Харківської області ОСОБА_1 в період з 01 квітня 2022 року по 31 жовтня 2022 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.