Рішення

від 16.12.2024 по справі 520/28844/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 р. Справа № 520/28844/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 25.10.2024, просить суд:

- визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень Головне управління Держпраці у Харківській області в особі голови комісії з ліквідації ГУ Держпраці Голуба Євгена Валентиновича в частині ухилення від укладання трудового договору протиправною;

- зобов`язати суб`єкта владних повноважень Головне управління Держпраці у Харківській області укласти трудовий договір з фізичною особою ОСОБА_1 , головним державним інспектором відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці ГУ Держпраці.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про порушення суб`єктом владних повноважень законодавства про працю в частині відмови в оформленні трудових відносин шляхом укладення трудового договору, передбаченого Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 за № 2136-IX. Вказує, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору. Вважає, що у зв`язку із тим, що місто Харків віднесене до територій активних бойових дій, з умовами підвищеного ризику для здоров`я в умовах воєнного стану, особливості трудових відносин сформульовані так, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оскільки відсутність його оформлення є порушенням законодавства про працю, водночас, обмеження трудових прав при його укладенні не допускається, а отже ГУ Держпраці має укласти з ним трудовий договір у письмовій формі відповідно п. 4 ч. 1 ст. 24 КЗпП України. Просить урахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.10.2024 у справі № 120/12494/23.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі, запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження надіслано відповідачу до його Електронного кабінету в системі "Електронний суд" та ним отримано, що підтверджено довідкою про доставку електронних листів (а.с. 36).

Представником відповідача через систему "Електронний суд" надіслано відзив на позов разом з доданими до нього документами, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що на виконання рішення суду у справі № 520/11344/23 від 20.05.2024 ОСОБА_1 поновлено з 01.12.2022 на посаді головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці ГУ Держпраці у Харківській області, станом на дату падання позову ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах ГУ Держпраці у Харківській області. З огляду на зазначене вважає, що підстави для укладення трудового договору, як на підставі Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 за № 2136-IX, так і на підставі ч. 4 ст. 24 Кодексу законів про працю України, - відсутні. У зв`язку із зазначеним просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач просить урахувати, що на виконання рішення суду у справі № 520/11344/23 від 20.05.2024 дотепер його на посаді не поновлено, робоче місце не визначено, дату фактичного виходу на роботу не повідомлено, трудовий договір у період дії воєнного стану між сторонами відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2136-ІХ не укладений, трудові відносини фактично не оформлені, що вважається умисним не допуском ОСОБА_1 до продовження виконання ним посадових обов`язків головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці ГУ Держпраці, є ухиленням від виконання боржником законодавства про працю. Вважає, що фактичний допуск ОСОБА_1 до виконання попередніх обов`язків з наданням відповідного робочого місця, збереженням заробітної плати, створенням належних умов праці, які були до його незаконного звільнення, відсутній, а відтак не існує достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 поновлено на посаді головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці ГУ Держпраці. Також просить урахувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02.10.2024 у справі № 560/11269/23.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, Наказом ГУ Держпраці у Харківській області від 29.11.2022 за № 08-03/322 "Про звільнення з посади ОСОБА_2 " позивача звільнено з посади у зв`язку із ліквідацією державного органу відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі № 520/11344/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області, Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, зокрема, скасовано Наказ Головного управління Держпраці у Харківській області № 08-03/332 від 29.11.2022 «Про звільнення з посади ОСОБА_1 » та поновлено ОСОБА_1 з 01.12.2022 на посаді головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці Головного управління Держпраці у Харківській області.

За результатами розгляду заяви № 10 від 13.09.2024 та звернення про складання трудового договору, що надійшли від позивача через Державну установу «Урядовий контактний центр» 13.09.2024, 16.09.2024 Головним управлінням Держпраці у Харківській області направлено ОСОБА_1 лист від 19.09.2024 за № ХК/1/1371-22 (а.с. 6-8), за змістом якого підстави для укладення трудового договору відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 за № 2136-IX відсутні, оскільки позивача поновлено на посаді за рішенням суду та позивач не є таким, що припинив виконання функцій держави.

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо укладення трудового договору протиправною, звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби визначає Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII) .

Згідно з вимогами частини першої статті 3 Закону № 889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Частинами першою, другою та третьою статті 5 Закону № 889-VIII передбачено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

За частиною другою статті 1 Закону України № 889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

За змістом частини першої статті 4 Закону України № 889-VIIIвідносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Питання укладення трудового договору не врегульовані спеціальним законодавством, зокрема, Законом № 889-VIII, а відповідно, за загальним правилом, до вказаних правовідносин підлягають застосуванню норми Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Відповідно до частин першої, другої статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу;

6-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що з огляду на приписи ч. 4 статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця (у випадку якщо трудовий договір укладено в письмовій формі, то саме він є підставою для видання наказу, якщо трудовий договір укладено в усній формі, то підставою для видання наказу буде заява працівника про прийняття на роботу).

Закон України від 15 березня 2022 року №2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі також - Закон № 2136) визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Закон № 2136, який є частиною законодавства про працю, поширюється на вступ, проходження та припинення державної служби в частині, не врегульованій Законом України «Про державну службу» (частина третя статті 5Закону № 2136).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2136 у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Судовим розглядом встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі № 520/11344/23 Наказом Головного управління Держпраці у Харківській області від 27.05.2024 за №08-03/1, наявним в матеріалах справи, поновлено ОСОБА_1 з 01.12.2022 на посаді головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці ГУ Держпраці, Наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 29.11.2022за № 08-03/322 «Про звільнення з посади ОСОБА_2 » - скасовано. Позивача з наказом про поновлення на роботі ознайомлено під особистий підпис 03.07.2024.

Наказом Головного управління Держпраці у Харківській області від 08.07.2024 за № 344 позивачу визначено робоче місце за адресою: м. Харків, проспект Науки, 9, корпус А5, поверх 4, кабінет 8. Позивача зі вказаним наказом ознайомлено під особистий підпис 29.09.2024.

Виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі № 520/11344/23 підтверджується матеріалами виконавчого провадження, яке згідно з постановою у ВП № 75137680 закінчено на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

За інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень за змістом рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі № 520/11344/23 на виконання постанови Верховного Суду України від 26.09.2019 у справі № 820/10744/15 Наказом ГУ Держпраці у Харківській області від 17.01.2022 за № 08-03/17 "Про поновлення на посаді ОСОБА_2 " скасовано Наказ Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області від 26.10.2015 за № 42-к та поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці Головного управління Держпраці у Харківській області з 26.10.2015.

За обставинами, встановленими рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року у справі № 820/10744/15, Наказом № 40-К від 30.09.2015 ОСОБА_1 призначено з 30.09.2015 на посаду головного державного інспектора праці відділу контролю за додержанням трудового законодавства у м. Харкові та центральних районах області на підставі його особистої заяви.

Отже, укладення трудового договору між ОСОБА_1 та територіальним органом Державної служби з питань праці здійснювалося в усній формі, на підставі заяви працівника про прийняття на роботу.

У подальшому ОСОБА_1 неодноразово поновлено на посаді, востаннє з 01.12.2022 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі № 520/11344/23.

Тобто на час подання заяви № 10 від 13.09.2024 та звернення про складання трудового договору (13.09.2024 та 16.09.2024 відповідно) позивач перебував у трудових відносинах з ГУ Держпраці у Харківській області, підстави для укладення трудового договору, у тому числі у письмовій формі, були відсутні.

Суд зазначає про помилковість доводів позивача про те, що оскільки місто Харків віднесене до територій активних бойових дій, з умовами підвищеного ризику для здоров`я в умовах воєнного стану, у роботодавця виникає обов`язок укласти письмовий трудовий договір з працівником, трудові відносини з яким оформлені наказом роботодавця на підставі заяви працівника про прийняття на роботу (тобто на підставі усного трудового договору), так як чинне законодавство, що регулює спірні правовідносини, зокрема Кодекс законів про працю України та Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відповідних положень не містить.

Щодо посилання позивача на те, що на виконання рішення суду у справі № 520/11344/23 від 20.05.2024 дотепер його на посаді не поновлено, робоче місце не визначено, дату фактичного виходу на роботу не повідомлено, що є ухиленням від виконання боржником законодавства про працю, то суд уважає за необхідне звернути увагу позивача на положення ч. 1 ст. 383 КАС України, якою передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, в цьому випадку в межах адміністративної справи № 520/11344/23.

Суд відхиляє доводи позивача на необхідність урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.10.2024 у справі № 120/12494/23та від 02.10.2024 у справі № 560/11269/23, оскільки предметом спору у вказаних справах, які розглядались Верховним Судом, було питання правомірності винесення рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в частині наявності повноважень у територіального органу Державної служби з питань праці притягувати роботодавця до відповідальності за порушення законодавства про працю та зайнятість населення на підставі акта перевірки територіального органу ДПС, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, тому відповідні судові рішення Верховного Суду не є релевантними до спірних правовідносин.

Підсумовуючи наведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (просп. Науки, буд. 9, корп.5 А, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61165, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.