Ухвала

від 16.12.2024 по справі 520/32344/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

16 грудня 2024 року Справа № 520/32344/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С., розглянувши клопотання представника відповідача про розгляд справи у загальному позовному провадженні за позовом Харківського машинобудівного фахового коледжу (вул. Георгія Тарасенка, буд.79,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61068, код ЄДРПОУ24281593) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов.,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61022, код ЄДРПОУ40478572) про визнання протиправним та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Харківський машинобудівний фаховий коледж звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Північно-східного офісу Держаудитслужби від 15.11.2024 № 3 про повернення до відповідного бюджету використаної не за цільовим призначенням суми субвенції у розмірі 3 806 550,00 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Від представника відповідача 13.12.2024 надійшло клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, оскільки предметом розгляду даної справи є вимога до розпорядника бюджетних коштів про повернення до відповідного бюджету використаної ним не за цільовим призначенням суми субвенції в загальній сумі 3 806 550,00 гривень, а тому Офіс вважає, що дана справа не відноситься до категорії справ незначної складності та має велике значення для Офісу, як сторони по справі. Враховуючи вищевикладене, з урахуванням предмета спору, характеру спірних правовідносин та розміру субвенції, використаної за нецільовим призначенням в загальній сумі 3 806 550,00 гривень, враховуючи той факт, що вказана справа, на думку Офісу, не належить відповідно до ст. 257 КАС України до категорії малозначних справ, керуючись статтями 44, 257, 260 КАС України, Офіс заперечує проти розгляду справи № 520/32334/24 за правилами спрощеного позовного провадження та просить здійснювати розгляд справи № 520/32334/24 за позовом Харківського машинобудівного фахового коледжу до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги, в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача надав до суду заперечення на клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, як таке, що подано безпідставно та необґрунтовано та судом уже вирішено питання про розгляд даної справи в порядку спрощеного провадження.

Суд вирішує питання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та розглянувши клопотання представника відповідача, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до ч. 4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 1 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною 1 статті 260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що всі обставини, які можуть перешкоджати розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін були з`ясовані судом саме під час розгляду питання про відкриття провадження.

Суд наголошує, що для повного та всебічного встановлення обставин справи характер спірних правовідносин та предмет доказування в даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, зворотного відповідачем не наведено, клопотання останнього про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін або у порядку загального позовного провадження є необґрунтованим.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача, що виходячи із змісту статті 159 КАС України, учасники справи викладають письмово свої пояснення у заявах по суті справи, якими для відповідача є відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03 жовтня 2017 року у справі "Віктор Назаренко проти України").

Аналогічна правова позиція викладене в ухвалі Верховного Суду від 03.12.2019 року у справі №820/5121/18.

Відповідач не обґрунтував, які є перешкоди для об`єктивного встановлення усіх обставин у даній справі та яким чином розгляд справи з викликом сторін у судове засідання цьому сприятиме.

Посилання відповідача на те, що дана справа має для нього велике значення не є підставою для розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Відтак, клопотання представника відповідача про розгляд даної справи в порядку загального провадження, задоволенню не підлягає.

Керуючись положеннями ст. ст. 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи № 520/32344/24 у порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяА.С.Мороко