Рішення

від 13.12.2024 по справі 580/9625/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 року справа № 580/9625/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості до Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчини ти певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості (далі - позивач) до Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області щодо поверненню позивачу наказу Господарського суду Черкаської області від 05.04.2024 №925/1248/22;

- зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби у Черкаській області прийняти до виконання наказ Господарського суду Черкаської області від 05.04.2024 №925/1248/22.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач звертався до відповідача із заявою про виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 05.04.2024 №925/1248/22, проте, відповідачем було повернуто виконавчий документ позивачу без виконання, із посиланням на пп. 3 п. 9 Порядку № 845, зазначивши, що у боржника відсутні відкриті реєстраційні рахунки, рахунки цієї установи, з яких можливо було здійснити безспірне списання в управлінні Казначейства або будь-якому іншому територіальному органі Казначейства. Позивач вважає, що саме Головне управління Державної казначейської служби у Черкаській області є уповноваженим органом із здійснення безспірного списання коштів з боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, у якому зазначив, що керуючись п.п. 3 п. 9 Порядку №845 листом від 03.06.2024 №04-17-02-10/5504 оригінал наказу Господарського суду Черкаської області від 05.04.2024 №925/1248/22 повернуто позивачу без виконання у зв`язку з відсутністю відкритих рахунків боржника в органі Казначейства. Також відповідач вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду, як такий, що поданий та підписаний неуповноваженою на те особою, оскільки згідно наказу Господарського суду Черкаської області від 05.04.2024 у справі № 925/1248/22 стягувачем є Черкаський міський центр зайнятості (код ЄДРПОУ 21367756), однак адміністративний позов подано до суду Черкаським обласним центром зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.02.2023 у справі №925/1248/22 стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь Черкаського міського центру зайнятості 82397,43 грн шкоди та 2481 грн витрат зі сплати судового збору.

05.04.2024 на виконання вказаного рішення Господарським судом Черкаської області видано наказ №925/1248/22.

Стягувач, Черкаський обласний центр зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості, звернувся до Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області з заявою про виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 21.02.2023 у справі №925/1248/22, за яким видано наказ від 05.04.2024.

За результатами розгляду вищезазначеної заяви Головним управлінням Державної казначейської служби у Черкаській області листом від 03.06.2024 №04-17-02-10/5504 було повернуто виконавчий документ стягувачу без виконання відповідно до пп. 3 п. 9 Порядку №845. Повернення наказу Господарського суду Черкаської області від 05.04.2024 №925/1248/22 обґрунтовано тим, що боржник - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не включений до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та до мережі установ та організацій, які отримують кошти з Державного бюджету України, та що у боржника відсутні відкриті в Головному управлінні реєстраційні та особові рахунки по державному та місцевому бюджетах, а стягувачем за виконавчим документом є державний орган.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 2 та 4 статті 6 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 05 червня 2012 року №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон №4901-VI) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

За змістом частини першої статті 3 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З наведених норм слідує висновок, що Держказначейство не є ні органом примусового виконання судових рішень, ні учасником, зокрема, стороною виконавчого провадження, і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом № 4901-VI особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

Законом № 4901-VI встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України Про виконавче провадження, та особливості їх виконання.

Особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду визначаються статтею 2 Закону № 4901-VI відповідно до якої, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: 1) державний орган; 2) державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); 3) юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

У спірних правовідносинах, що склались між сторонами, відповідач, як територіальний орган ДКС України є встановленою Законом України Про виконавче провадження та Порядком виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845) особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначає Порядок № 845.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 845 боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання; виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України Про виконавче провадження; фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 4 Порядку № 845 визначено, що органи Казначейства:

1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання у повному обсязі виконавчого документа суду або іншого органу (посадової особи) такий документ повертається до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав з відміткою про його виконання;

2) вживають заходів до виконання виконавчих документів;

3) розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 845 під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право, зокрема, вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів; застосовувати заходи впливу до боржників відповідно до Бюджетного кодексу України та у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держаудитслужби; повідомляти органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ, про дії або бездіяльність боржника, що перешкоджає виконанню виконавчого документа; вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

Пунктом 26 Порядку № 845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.

У разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення. Боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов`язані протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання судового рішення у повному обсязі, - надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи (пункт 31 Порядку №845).

Отже, відповідач повинен вживати всіх заходів з виконання рішення суду, встановлених Порядком №845, в тому числі здійснювати безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.

Необхідно зауважити, що саме повернення виконавчого листа без виконання спонукало позивача на звернення до суду з цим позовом.

Так, підстави, за яких орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві, визначені, зокрема, підпунктом 1 пункту 9 Порядку № 845:

1) виконавчий документ: не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред`явлено до виконання з пропущенням установленого строку; не відповідає вимогам, передбаченим Законом України Про виконавче провадження;

2) судове рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

3) боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень;

4) суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов`язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

5) стягувач узгодив відсутність зазначеної у виконавчому документі суми залишку невідшкодованого податку на додану вартість;

6) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;

7) суми коштів, зазначені у виконавчому документі, перераховані боржником стягувачу;

8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася;

9) протягом місяця з дня звернення до стягувача для отримання додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів ним не надано таких відомостей органу Казначейства;

10) рішення про стягнення коштів з одержувача бюджетних коштів не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою;

11) наявні інші передбачені законом випадки.

Матеріалами справи підтверджено, що повертаючи без виконання наказ суду позивачу, Головне управління Державної казначейської служби у Черкаській області послалось на підпункт 3 пункту 9 Порядку № 845, а саме на те, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаської області відсутні відкриті рахунки, однак відповідач не вжив заходів, передбачених пунктом 31 Порядку №845, а саме орган Казначейства не надіслав боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 25.11.2019 у справі № 200/4120/19-а та від 16.04.2020 у справі № 804/5950/17.

Крім того, доводи про неможливість списання коштів з рахунків боржника за відсутності у вказаному органі державного казначейства рахунків, відкритих боржнику суд вважає помилковими.

Відповідно до правових висновків, викладених в раніше прийнятих постановах Верховного Суду (від 25.06.2018 у справі № 910/12226/16 та від 03.07.2018 у справі № 910/13057/16), виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду (частини перша і друга статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»). Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не передбачено такого винятку для поширення його дії на виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, боржником за яким є державний орган, як відсутність відкритих в органі казначейства відповідних рахунків боржника. Не передбачено такого винятку й іншим діючим законодавством України.

У постанові від 16.04.2020 у справі №804/5950/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що за відсутності в законодавстві України такої підстави (у даній справі - не знаходиться на обслуговуванні та не має відкритих рахунків) для повернення виконавчого документа, з якої накази суду були повернуті стягувачу без виконання, дії ГУДКС України щодо повернення без виконання наказів про примусове виконання рішень судів є протиправними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/6471/19.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не вжито встановлених законодавством заходів, які спрямовані на виконання судового рішення, зокрема, направлення на адресу боржника вимоги про необхідність вжиття останнім заходів для встановлення асигнувань або здійснення інших дій для виплати позивачу заборгованості чи вчинення інших дій, спрямованих на виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 05.04.2024 №925/1248/22, а тому доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.

Тому, доводи відповідача у відзиві про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, у зв`язку з чим такі доводи є безпідставними та критично оцінюються судом.

Із аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Стосовно клопотання відповідача про те, що позов підлягає залишенню без розгляду, як такий, що поданий та підписаний неуповноваженою на те особою, оскільки згідно наказу Господарського суду Черкаської області від 05.04.2024 у справі № 925/1248/22 стягувачем є Черкаський міський центр зайнятості (код ЄДРПОУ 21367756), однак адміністративний позов подано до суду Черкаським обласним центром зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства економіки України від 25.10.2022 № 4166 реорганізовано базові центи зайнятості, зокрема, Черкаський міський центр зайнятості (код ЄДРПОУ 21367756) реорганізовано шляхом приєднання до Черкаського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 02771598).

Пунктом 6 цього наказу установлено, що Черкаський обласний центр зайнятості є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків, зокрема, Черкаського міського центру зайнятості.

Отже з 25.10.2022 Черкаський обласний центр зайнятості є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Черкаського міського центру зайнятості, тому суд дійшов висновку, що цей позов правомірно поданий подано до Черкаського окружного адміністративного суду саме Черкаським обласним центром зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості та підписано його заступником директора Огіренко В.І. за довіреністю від 28.12.2023 №09-07/3298, як наслідок, відсутні правові підстави для залишення позову без розгляду.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стосовно розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки докази понесених судових витрат вказаного виду відсутні, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області щодо повернення Черкаському обласному центрі зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості наказу Господарського суду Черкаської області від 05.04.2024 №925/1248/22 без прийняття до виконання.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби у Черкаській області прийняти до виконання наказ Господарського суду Черкаської області від 05.04.2024 №925/1248/22.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ