КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 09 грудня 2024 року апеляційну скаргупредставника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2024 року,
за участі:
представника
власника майна адвоката ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, вилучене 10.09.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНКОПП НОМЕР_1 , а саме : АДРЕСА_1 (з/д 3223155400:05:087:0034), та яке належить ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22024101110000151 від 21.02.2024, а саме на:
- мобільний телефон «IPhone 13 Pro Max» серійний номер НОМЕР_2 без сім карти;
- мобільний телефон «IPhone Xs» серійний номер НОМЕР_4…без сім карти;
- ноутбук марки MacbookPro, модель А1707, серійний номер C02TQ310HTD6.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просив, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання.
Апелянт зазначає про те, що матеріали клопотання не містять протоколів огляду речових доказів, з яких вбачається, що на вказаних носіях міститься інформація щодо вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, під час розгляду клопотання, прокурором підтверджено, що огляд речей не проводився, експертизу у кримінальному провадженні не призначено.
В судове засідання прокурор не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча його повідомлено у встановленому законом порядку про час та дату розгляду апеляційної скарги.При цьому, після судового засідання, судді доповідачу передано клопотання прокурора ОСОБА_7 про відкладення апеляційного розгляду, у зв`язку із зайнятістю у інших провадженнях. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, зважаючи на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України).
Заслухавши доповідь судді, доводипредставника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СУ ГУ СЮ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 21 лютого 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22024101110000151, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України, а також за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 113 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , будучи керівником та засновником підприємств з 2012 року, таких як ООО «ИБТ» (ИНН 7704818388), ООО «Строительная ассоциация «Интерстроймонтаж» (ИНН 5047080956) та 000 «Кастройинвест» (ИНН 7722465826), що здійснюють господарську діяльність на території російської федерації, які безпосередньо є дзеркальними аналогами українських компаній, пов?язаних з останнім, серед яких: ПрАТ «Інтербудтонель» (код ЄДРПОУ 31903558) та ПрАТ «Будівельна асоціація «Інтербудмонтаж», будучи обізнаним про факт збройної агресії російської федерації проти України, умисно вирішив продовжити свою діяльність, залучивши до неї інших осіб.
У клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є офіційним представником та особою, яка має право підпису первинних банківських та бухгалтерських документів ПрАТ «Інтербудмонтаж» (код ЄДРПОУ 30963768), яке на 100% підконтрольне ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКП НОМЕР_3 .
10 вересня 2024 року проведено обшук за адресою місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: АДРЕСА_1 (з/д 3223155400:05:087:0034), в ході якого, окрім документів, що виявлено та вилучено Мобільний телефон «Iphone 13 Pro Max» серійний номер НОМЕР_2 без сімкарти; - Мобільний телефон «Iphone Xs» серійний номер 0NXJ1MFK... без сімкарти; - Ноутбук марки Macbook Pro, модель А1707, серійний номер CO2TQ310HTD6.
10 вересня 2024 року постановою старшого слідчого СУ ГУ СБ України в м. Києві та Київській області ОСОБА_11 зазначені речі та документи визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки містять інформацію, що має значення для досудового розслідування
11 вересня 2024 року прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_7 направив поштовим зв`язком до Солом`янського районного суду м. Києва клопотання про накладення арешту на майно, яке вилучено під час проведення обшуку за адресою місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: АДРЕСА_1 (з/д 3223155400:05:087:0034), з метою збереження речових доказів.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2024 року клопотання прокурора задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З огляду на положення п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 22024101110000151, про накладення арешту на зазначене майно, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів, необхідно накласти арешт.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права ОСОБА_5 з потребами кримінального провадження та його зв`язок із кримінальним правопорушенням.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна, слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172КПК України, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням, а відтак доводи апелянта про відсутність правових підстав для арешту майна, є не переконливими.
Доводи апелянта у сукупності не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховано ним при прийнятті рішення.
При цьому колегія суддів також звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14
Єдиний унікальний № 760/22146/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15
Справа № 11сс/82/7098/2024 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2024 |
Оприлюднено | 18.12.2024 |
Номер документу | 123791143 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти основ національної безпеки України |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Юрдига Ольга Степанівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні