Рішення

від 04.12.2024 по справі 148/1652/24

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/1652/24

Провадження №2/148/638/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,

за участю секретаря Семенової М.О.,

Григоренко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тульчинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька, за участі: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_3 , відповідача - ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тульчинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька, мотивуючи свої вимоги тим, що 06.07.2013 між позивачкою та ОСОБА_2 укладено шлюб, про що у низі реєстрації актів про одруження Тульчинського районного управління юстиції у Вінницькій області, за актовим записом № 77.

Спільне життя не склалося та фактично позивач та відповідач перестали спільно проживати з вересня 2020 року.

З січня 2021 позивач знаходилася у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_5 , батьком якого в свідоцтві про народження було записано ОСОБА_2 , з врахуванням норм сімейного законодавства.

Рішенням Тульчинського районного суду від 28.01.2021 шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження Тульчинського районного відділу ДРАЦС інформацію в графі про батька записано відповідно до вимог ст. 133 Сімейного кодексу України та п. 20 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5, якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після державної реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, батьком дитини в актовому записі про народження зазначається чоловік матері в повторному шлюбі.

На момент народження сина ОСОБА_6 , відповідача було записано батьком в свідоцтві про народження дитини, хоча батьком дитини є ОСОБА_4 , з яким позивач на час народження дитини та по теперішній час перебуває в шлюбних відносинах.

З цих підстав позивач звернулася до суду та просить виключити відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як про батька дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису про народження №258 від 07.10.2021, зареєстрованого Тульчинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Зубар В.В. у судовому засіданні підтримали позовну заяву, просили її задовольнити, судові витрати позивач просила залишити за нею.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав, просив судові витрати покласти на позивачку.

Представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тульчинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся про дату час та місце проведення судового засідання належним чином, відомостей про причини неявки суду не надав.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 07.10.2021 Тульчинським відділом ДРАЦС у Тульчинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а.с. 6).

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00045612861 від 20.06.2024, у актовому записі № 258 від 07.10.2021 внесеного Тульчинським відділом ДРАЦС у Тульчинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказано: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 7, 8).

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 28.01.2021, шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 11, 12).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого 16.10.2023 Дружківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 16.10.2023 за актовим записом № 300. Після укладення шлюбу ОСОБА_7 змінила прізвище на « ОСОБА_8 » (а.с. 10).

Згідно заяви ОСОБА_4 від 15.07.2024, яка нотаріально засвідчена приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Мовчан В.І., зареєстровано в реєстрі № 997, відповідно до якої ОСОБА_4 зазначає, що є біологічним батьком малолітнього ОСОБА_5 , чим визнає своє батьківство та підтверджує позовні вимоги його дружини ОСОБА_1 та просить задовольнити їх (а.с. 13).

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Стаття 15 ЦК України об`єктом захисту називає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив у справі "Йевремович проти Сербії", що у відповідності до статті 8 Конвенції під час розгляду скарги про встановлення батьківства, суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини ("Jevremovic v. Serbia", заява № 3150/05, пункт 109 рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2007).

Законодавством передбачено певні обов`язки батьків щодо їх дитини, а також вимогу ухвалювати судові рішення з урахуванням найкращих інтересів дитини, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, інших осіб.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (частини перша та друга статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII).

Отже, при вирішенні справ про оспорювання батьківства суди повинні керуватися найкращими інтересами дитини, забезпечуючи баланс між інтересами дитини та сторін по справі.

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 Сімейного кодексу України (далі - СК України) (частина перша статті 121 СК України).

Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини (частина перша статті 122 СК України).

Згідно зі статтею 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Таким чином, законодавством встановлена презумпція батьківства щодо дитини, яка народжена у шлюбі. Проте, батько дитини має право оспорити батьківство.

Відповідно до статті 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Статтею 136 СК України встановлено, що підставою для оспорювання презумпції батьківства є невідповідність встановленого батьківства факту біологічного походження. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей з актового запису про народження дитини. Доводити відсутність кровного споріднення з дитиною можливо будь-якими допустимими доказами, у тому числі висновками судово-медичної, біологічної чи генетичної експертиз.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 76, 77 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування

Згідно ст. 78 ЦПК України. суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

При вирішенні спору про оспорювання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 15.05.2006 №3, «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», особа, яка записана батьком дитини, має право оспорювати батьківство, пред`являти позов про виключення запису про нього, як батька з актового запису про народження дитини. Відповідно до цієї ж Постанови при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів предметом доказування в справах про спорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Пункт 9 вищевказаної постанови роз`яснює, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу 111 «Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Пунктами 2.13, 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства Юстиції України, від 12.01.2011 року №96/5, встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Згідно пункту 2.16.2. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, за наявності рішення суду щодо оспорювання батьківства або материнства в актовому записі про народження дитини виправляються відомості, про які зазначено в рішенні суду.

Судом встановлено, що відповідач визнає позовні вимоги про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не є його дитиною, відомості про якого в свідоцтві про народження зазначено відповідно до ст. 122 СК України, тобто стверджує про відсутність кровного споріднення між ним та дитиною, тому аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач у позовних вимогах просить понесені судові витрати залишити за нею.

На підставі викладеного, керуючись ст. 122, 124, 126, 127, 136 СК України, ст. 5, 10, 19, 133, 137, 139, 141-142, 206, 235, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити.

Виключити відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як про батька дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису про народження № 258 від 07.10.2021, зареєстрованого Тульчинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 13.12.2024.

Суддя: