Ухвала

від 13.12.2024 по справі 462/8670/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

462/8670/24

2-а/465/330/24

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

"13" грудня 2024 р. м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області (як це зазначено в позові) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3392448 від 02.11.2024р., -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в Залізничний районний суд м. Львова з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області (як це зазначено в позові) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3392448 від 02.11.2024р.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 14.11.2024р. матеріали адміністративної справи передано за підсудністю до Франківського районного суду м. Львова.

Підстави такого рішення викладені в ухвалі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2024р., справу передано судді Кузю В.Я.

Відповідно до п.2 ч.1ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Ч.2ст.9 КАС Українивизначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог.

У ході вивчення питань щодо відповідності змісту адміністративного позову вимогам процесуального закону та інших питань, встановлено, що позов не відповідає вимогам закону, у зв`язку з чим, приходжу до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху за наступних підстав.

Згідно ч.2ст. 159 КАС України, заявою по суті справи є, зокрема, позовна заява.

Стаття 160 КАС Українимістить ряд вимог до позовної заяви.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, в порушення вимог п.2 ч.5ст.160 КАС Українипозивачем не зазначено повне найменування відповідачаУправління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача.

В порушення вимог п.8 ч.5ст.160 КАС України, в позовній заяві не зазначено відомості щодо наявності у позивача оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч.1ст.94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Ч.2 цієї статті визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Разом з тим, ч.6 визначено, що суд з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Відтак, суд зобов`язує позивача долучити до матеріалів адміністративної справи оригінал оскаржуваної постанови серії ЕНА № 3392448 від 02 листопада 2024 року.

В порушення п.11 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві відсутнє власне письмове підтвердження позивачки про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 3ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

18 березня 2020 року Великою Палатою Верховного Суду за наслідком розгляду касаційних скарг по адміністративній справі № 543/775/17 ухвалено постанову, в якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України викладеного в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), та вказала, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Також Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 5ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, суд, враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду викладений в постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, зазначає, що за подання фізичною особою адміністративного позову про оскарження постанови про адміністративне правопорушення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1статті 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно дост. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2024 року з 01 січня встановлений у розмірі 3028 гривень.

Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 605,60 гривень.

Сплата судового збору за подання адміністративного позову є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду.

Відповідно доЗакону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Практика, у тому числі у справах проти інших держав, має застосовуватись органами державної влади, зокрема судами. Згідно з рекомендацією Комітету міністрів Ради Європи від 14.05.81 № R (81)7 щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, та сталої практики ЄСПЛ вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя, а попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.

Також ЄСПЛ виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що може бути сплачений заявником. Адже невиправдано великий розмір, який не враховує фінансового становища заявників, а обчислюється на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Така позиція була викладена у справі «Георгел та Георгета Стоїческу проти Румунії».

При розгляді справ ЄСПЛ установлює, чи був дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи та правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді. Для того щоб гарантувати такий справедливий баланс та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від сплати судового збору тих заявників, які можуть довести своє погане фінансове становище.

Отже, на переконання ЄСПЛ, при визначенні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансових можливостей заявника, а також обставини конкретної справи та стадію провадження.

Відтак, до позовної заяви слід долучити оригінал квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 605 (шістсот п"ять) гривень 50 коп.

При цьому, суд зобов"язує позивача виправлений адміністративний позов з відповідними додатками подати в двох екземплярах як для суду, так і для відповідача.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ч.2ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

П.2 ч.5ст.44 КАС Українивизначено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а п.5 - подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ч.1ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачці строк для усунення недоліків вказаних в мотивувальній частині ухвали, а також зобов`язати позивачку, надати суду документи про усунення недоліків відповідно до кількості учасників справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями160,161,169 КАС України, -

постановив:

Матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області (як це зазначено в позові) про визнання протиправою та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3392448 від 02.11.2024р. - залишити без руху.

Надати позивачці строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, усунути вказані недоліки позовної заяви.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачці.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачці зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. Кузь