Постанова

від 13.12.2024 по справі 320/29848/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/29848/23 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Штульман І.В.

суддів: Заїки М.М.,

Черпака Ю.К.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ :

31 вересня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Віта-Текс" (далі - позивач) звернулося в Київський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Київської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2023/000127/2 від 11 квітня 2023 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2023/000127/2 від 11 квітня 2023 року. Стягнуто на користь ТОВ "Віта-Текс" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір у розмірі 7549,01 гривень. Стягнуто на користь ТОВ "Віта-Текс" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7500,00 гривень.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем, всупереч вимогам Митного кодексу (далі - МК) України, не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Київська митниця подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що під час здійснення митного контролю встановлено, що подані ТОВ "Віта-Текс" для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за спірні товари позивача, оскільки в базі Митного органу наявна інформація по аналогічному товару і ціна якого відрізняється від тієї, яку заявлено Товариством під час митного оформлення.

Позивач заперечує проти апеляційної скарги у повному обсязі та зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк - до 13 грудня 2024 року.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін, мотивуючи це слідуючим.

З матеріалів справи вбачається, і це правильно встановлено судом першої інстанції, що 17 вересня 2019 року між Kausar Processing Industries (Pvt) Ltd., компанією, зареєстрованою в Ісламській Республіці Пакистані (далі - продавець) та ТОВ "Віта-Текс" був укладений договір купівлі-продажу №KPI/786/1112/19 (далі - договір), відповідно до якого продавець продає позивачу тканини й текстильні вироби виробництва Ісламської Республіки Пакистану, а також інших країн.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 3.1 та 4.1 договору продавець і позивач погодили, що найменування, вартість і кількість товару може змінюватися згідно з додатками до договору, які є невід`ємною частиною договору, якщо інше не передбачено договором.

Товар відвантажується морським транспортом на умовах CFR місто Одеса, Україна (відповідно до Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору.

Сторони домовилися, що в ціну товару включаються також його вартість, упаковка, маркування й доставка, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору.

Оплата за товар здійснюється позивачем шляхом внесення передоплати в розмірі 100% (сто відсотків) вартості товару, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору.

29 грудня 2022 року продавець та позивач уклали додаткову угоду №5 до договору, якою, зокрема продовжили строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

10 лютого 2023 року продавець та позивач уклали додаток №KPI/786/1112/19/141 до договору (далі - додаток), відповідно до пункту 1 якого продавець зобов`язався поставити позивачу, а позивач прийняти наступну тканину виробництва Ісламської Республіки Пакистану (далі - товар): тканина вибивна полікотон (52% поліестер та 48% бавовна), сток, 30х30/76х68, завширшки 220 см, у кількості 23194,5 кг, 87222 погонні метри, за ціною 3,05 долари США за 1 (один) кг; тканина пофарбована полікотон (52% поліестер та 48% бавовна), сток, 30х30/76х68, завширшки 220 см, у кількості 1288,5 кг, 4920 погонних метрів, за ціною 3,05 долари США за 1 (один) кг.

Загальна вартість товару, згідно з пунктами 1, 2.1, 2.2 та 3.1 додатку та інвойсом №KPI/786/10604/2023 від 13 лютого 2023 року, склала 74673,16 долари США, а його поставка відбувалася на умовах CPT місто Київ, Україна (Incoterms 2010). Вантажовідправником товару є продавець.

Відповідно до пункту 4 додатку оплата за товар здійснюється позивачем шляхом сплати 100% вартості товару до 31 травня 2023 року включно.

11 квітня 2023 року позивачем до Київської митниці, як територіального органу Державної митної служби України, було подано митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA100380604976U6, у графах 31 якої позивачем був зазначений товар, митна вартість якого склала 74673,16 долари США. Поставка товару відбувалася на умовах CPT міста Київ, Україна, а його митна вартість була визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема: пакувальний лист продавця на товар б/н від 13 лютого 2023 року; рахунок-фактура (інвойс) №KPI/786/10604/2023 від 13 лютого 2023 року; коносамент №AFI0178271 від 20 лютого 2023 року; автотранспортна накладна №А0965933 від 07 квітня 2023 року; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №142000-3103-0097 від 12 жовтня 2022 року; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №142000-3103-0117 від 21 жовтня 2022 року; прайс-лист продавця б/н від 13 лютого 2023 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №113/31 від 18 січня 2023 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №113/24 від 11 січня 2022 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №KPI/786/1112/19/141 від 10 лютого 2023 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 29 січня 2020 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) №KPI/786/1112/19 від 17 вересня 2019 року; технічні умови продавця б/н від 13 лютого 2023 року.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ №23UA100380604976U6 від 11 квітня 2023 року митної вартості товару, митний орган направив позивачу електронне повідомлення, у якому зазначив, що за результатами опрацювання документів, поданих разом із митною декларацією, встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості.

Посилаючись на положення частин другої та третьої статті 53, статей 54 та 57 МК України, митний орган витребував від позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованого товару: за наявності - платiжнi та/або бухгалтерськi документи, що підтверджують вартiсть товару та мiстять реквiзити, необхiднi для iдентифiкацiї ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації (видаткові накладні, калькуляцію тощо); копію митної декларації країни відправлення з урахуванням статті 254 МК України; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; інші наявні в підприємства документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів.

11 квітня 2023 року позивач ТОВ "Віта-Текс" у відповідь на вказаний запит надав відповідачу лист №1104/23-01 (далі - лист), у якому повідомив відповідачу наступне: 1) щодо платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, та виписки з бухгалтерської документації (видаткових накладних, калькуляції тощо) позивач звернув увагу відповідача на те, що відповідно до пункту 4 додатку передбачено наступні умови оплати за товар, а саме, що оплата здійснюється позивачем шляхом сплати 100% (сто відсотків) вартості товару до 31 травня 2023 року включно. Валютою платежу є долар США. Усі витрати, пов`язані з банківським переказом за поставку товару, несе позивач.

ТОВ "Віта-Текс" повідомив відповідачу, що інвойс №KPI/786/10604/2023 від 13 лютого 2023 року станом на день підписання листа був неоплаченим, а відтак позивач не міг надати витребовувані банківські платіжні документи щодо товару в силу відсутності останніх.

Позивач також звернув увагу відповідача, що в нього були відсутні станом на день підписання листа будь-які інші платіжні та/або бухгалтерські документи, пов`язані з поставкою спірного товару, адже сам товар не брався на бухгалтерській облік ТОВ "Віта-Текс", так як він знаходився в зоні митного контролю відповідача та був невипущений у вільний обіг.

За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б за ціною договору щодо ідентичних та аналогічних товарів відповідно до статей 59 та 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2в та 2г на основі віднімання та додавання вартостей не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю в митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. За умовами статей 62, 63 МК України така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей у даному випадку не можуть бути застосовані. Відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України №476 від 01 липня 2021 року, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів із рівнями митної вартості схожих за описом та країною походження товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості: товари №№1-2 - митна декларація №23UA500080001844U0 від 31 березня 2023 року (вартість згідно з джерелом інформації 5,86 доларів США за 1 кг). Ураховуючи неможливість застосування попередніх методів, керуючись положеннями частини восьмої статті 57 та частини першої статті 55 МК України, митним органом зазначено, що можливо застосувати резервний метод відповідно до статті 64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями ГАТТ, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами рівнях митної вартості. Таким чином, між митними органами та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Рішення винесено з урахуванням термінів, передбачених статтею 53 МК України, на лист позивача №1104/23-01 від 11 квітня 2023 року.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Київська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2023/000325 від 11 квітня 2023 року.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA100380605021U6 від 11 квітня 2023 року та митний орган прийняв рішення про випуск товару під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 503267,30 грн.

Не погоджуючись рішенням відповідача про коригування митної вартості, ТОВ "Віта-Текс" звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першої статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною четвертою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами першою - третьою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 вказаної статті МК України).

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Згідно частини першої статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина сьома статті 55 МК України).

Положенням статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів було винесене відповідачем з посиланням на те, що позивач не підтвердив включення вартості митного очищенню товару для експорту, витрат на навантаження, вивантаження та обробки товару, його транспортування, а також витрат на його страхування до митної вартості товару.

Відповідно до пункту 2.1 додатку продавець зобов`язався відвантажити товар позивачу змішаним транспортом на умовах поставки CPT м. Київ, Україна (Incoterms 2010).

У відповідності до пункту 3.2 додатку ціна товару з урахуванням умов його поставки (CPT місто Київ, Україна) включає в себе вартість товару, його пакування, маркування та доставку.

Умови поставки CPT згідно з Incoterms 2010 передбачають те, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям.

Продавець зобов`язаний здійснити поставку шляхом надання товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення, а за наявності декількох перевізників першому з них, для транспортування товару до узгодженого пункту в межах названого місця у встановлену дату чи в межах узгодженого періоду.

Продавець також зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки, а також сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, включаючи витрати щодо завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця відповідно до договору перевезення.

В обов`язки продавця також включена сплата витрат щодо експортних митних процедур, а також усіх мит, податків та інших зборів, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

При цьому, умови поставки CPT м. Київ, Україна (Incoterms 2010) не передбачають зобов`язань продавця та покупця щодо страхування товару, який постачається.

Отже, за умовами поставки CPT м. Київ, Україна (Incoterms 2010) саме на продавця, а не на позивача покладались обов`язки щодо сплати й забезпечення транспортування товару до м. Києва, Україна, митного очищення товару позивача та витрат, пов`язаних із навантаженням, вивантаженням та обробкою товару при його транспортуванні до м. Києва, Україна.

За приписами пунктів 5-7 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, та витрати на страхування цих товарів.

Законодавець у частині десятій статті 58 МК України чітко визначає умову, за якої до митної вартості товарів необхідно додавати витрати, понесені на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, та витрати на страхування цих товарів. Такою умовою є невключення таких витрат до ціни товарів.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції, що страхування спірного товару не здійснювалося, що підтверджується графою 22 декларації митної вартості до митної декларації IM40ДЕ №23UA100380604976U6 від 11 квітня 2023 року, а відповідачем не надано до суду апеляційної інстанції зворотнього.

Що стосується посилання відповідача на те, що в інвойсі №KPI/786/10604/2023 від 13 лютого 2023 року зазначено коносамент, який був виданий 20 лютого 2023 року, тобто пізніше дати інвойса, суд апеляційної інстанції зазначає, що продавець резервує у відповідній спеціалізованій системі номер коносамента для перевезення товарів у контейнері, а відтак наперед знає який номер буде присвоєний системою коносаменту в день його видачі (формування). При цьому, в інвойсі не вказана дата коносамента, а лише зазначений його номер, що вказує на необ`єктивність висновків митного органу.

Разом із тим, вищевказана обставина не впливає на числові значення складових митної вартості товарів та не свідчить про її необґрунтованість.

При цьому, в спірному випадку транспортні (перевізні) документи не є документами, що підтверджують митну вартість товару позивача, беручи до уваги те, що поставка спірного товару відбувалася на умовах CPT м. Київ, Україна (Incoterms 2010), тобто обов`язок щодо транспортування такого товару був покладений сторонами угоди на продавця, а до вартості спірного товару вже були включені витрати на його транспортування до м. Києва, Україна за рахунок продавця, включаючи його транзитне перевезення та пов`язані з цим витрати.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідач безпідставно скоригував заявлену ТОВ "Віта-Текс" митну вартість товару, так як позивач не підтвердив включення вартості митного очищенню товару для експорту, витрат на навантаження, вивантаження та обробку товару, транзитного транспортування товару автомобілем, а також витрат на його страхування до митної вартості товару, адже такі витрати (крім страхування) вже були включені до ціни товару та були понесені продавцем, а не позивачем, а страхування товару не здійснювалося ні продавцем, ні позивачем.

Щодо твердження відповідача про неможливість визначення ним умов оплати інвойса №KPI/786/10604/2023 від 13 лютого 2023 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає помилковими дані висновки, адже інвойс продавця містить посилання на додаток, у пункті 4 якого зазначено, що інвойс підлягає оплаті до 31 травня 2023 року.

Щодо твердження відповідача про ненадання позивачем ТОВ "Віта-Текс" банківських (платіжних) документів щодо оплати ним вартості товару продавцю, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає слідуюче, в спірному випадку не може бути підставою для коригування митної вартості товару, так як відповідно до пункту 4 додатку спірний товар підлягав сплаті до 31 травня 2023 року, а на момент його митного оформлення (11 квітня 2023 року) товар ще не був оплачений, про що позивач повідомив відповідачу в своєму листі №1104/23-01 від 11 квітня 2023 року.

Щодо твердження відповідача про те, що позивачем не доведено приналежності товару до стокового, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що сторони в додатку чітко визначилися, що товар є стоковим. Аналогічні дані містять інвойс №KPI/786/10604/2023 від 13 лютого 2023 року, виставлений продавцем, пакувальний лист продавця б/н від 13 лютого 2023 року та технічні умови продавця б/н від 13 лютого 2023 року, в яких вказано про стоковість спірного товару, що неправильно було встановлено митним органом.

Так, в компетенцію митного органу не входить перевірка правильності визначення постачальником/продавцем по зовнішньоекономічному договору ціни товару чи віднесення постачальником такого товару до певних категорій, зокрема до "стокового" товару.

Митний орган здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості й має право вимагати додаткові документи на підтвердження митної вартості лише у випадку, якщо подані декларантом документи, що підтверджують заявлену митну вартість, перелік яких визначений частиною другою статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У даному випадку митний орган повинен здійснювати контроль за правильністю віднесення декларантом товару до певних товарних позицій на підставі Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" №428 від 21 травня 2012 року.

При цьому, в розділі XI (групи 50-63) "Текстильні матеріали та текстильні вироби" УКТЗЕД відсутня така кваліфікуюча ознака товару як "сток", "стоковий товар", що могло б вплинути на ставки мита на такий товар у залежності від правильності його класифікації. Не містять також жодних роз`яснень щодо понять "сток", "стоковий товар" і Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджені наказом Державної митної служби України №256 від 14 липня 2020 року, а також МК України.

Разом із тим, приналежність товару до стокового підтверджується додатком, інвойсом №KPI/786/10604/2023 від 13 лютого 2023 року, пакувальним листом продавця б/н від 13 лютого 2023 року до нього, технічним умовами продавця б/н від 13 лютого 2023 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідачем також не надано доказів та не зазначено правові підстави для обов`язкового узгодження продавцем та позивачем сортності товару, що постачався, як і впливу останньої на митну вартість такого товару.

Щодо твердження відповідача про те, що підставою для проведеного коригування стало не надання позивачем ТОВ "Віта-Текс" витребуваних відповідачем виписки з бухгалтерської документації, копії митної декларації країни відправлення й висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, суд апеляційної інстанції зазначає, що дані документи носять виключно інформаційний характер, а обов`язок щодо їх надання в декларанта на обґрунтований запит митниці в силу частини третьої статті 53 МК України виникає лише за умови наявності таких документів у декларанта.

В листі позивача №1104/23-01 від 11 квітня 2023 року позивач повідомив відповідачу про відсутність у нього платіжних та/або бухгалтерських документів, адже товар знаходився в зоні митного контролю відповідача, був невипущеним у вільний обіг та був неоплаченим.

У цьому ж листі позивач повідомив відповідачу про відсутність у нього калькуляції виробника спірного товару, копії митної декларації країни відправлення й висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відтак, ненадання документів, які відсутні у декларанта, не свідчить про неналежне виконання вимог митниці надати додаткові документи та в цілому не може свідчити про наявність розбіжностей у наданих документах.

За таких підстав та враховуючи, що вказані вище твердження відповідача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оспорюване рішення не містить, суд дійшов правильного висновку, що подані декларантом документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження і визначення митної вартості товару за ціною договору.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Колегією суддів Шостого апеляційного адміністративного суду встановлено, що Київська митниця в графі 33 оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2023/000127/2 від 11 квітня 2023 року лише зазначила номер та дату митної декларації, використаної нею як джерело інформації при здійсненні коригування митної вартості товару, при цьому відповідач усупереч вищезазначеним вимогам Правил не навів жодних пояснень щодо зроблених ним коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, що свідчить про протиправний характер оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року по справі №1.380.2019.001625, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що надані ТОВ "Віта-Текс" разом з митною декларацією документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, отже рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2023/000127/2 від 11 квітня 2023 року не відповідає вимогам чинного законодавства і підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Доводи апеляційної скарги Київської митниці не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та не можуть бути підставою для його скасування.

Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Штульман

Судді: М.М. Заїка

Ю.К. Черпак