Постанова

від 16.12.2024 по справі 240/14646/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/14646/24

Головуючий у 1-й інстанції: Єфіменко О.В.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

16 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростень-МБО" на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростень-МБО" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростень-МБО" звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове новідомлсння-рішеиня від 30.04.2024 р. № 000105760408 в частині нарахування штрафу у розмірі 5 590,00 грн.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростень-МБО" повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позовна заява підписана керівником позивача директором ТОВ "Коростень-МБО", що підтверджується інформацією, наявною в ЄДРПОУ. Зазначає, що керівник юридичної особи має право реалізувати процесуальні права сторони без подання документів, що засвідчують його повноваження.

З урахуванням вимог ст. 312 КАС України справу належить розглядати у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, дійшов висновку, що позовна заява від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростень-МБО" підписана директором Віктором Моц, при цьому, матеріали долучені до позовної заяви не містять підтвердження його повноважень на підписання позовної заяви та доказів того, що саме Віктор Моц є директором такого товариства, а також повноважень, визначених законодавством (належним чином засвідчених копій таких документів як: наказ про призначення, наказ про покладення обов`язків, витяг з ЄДРПОУ тощо).

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.

В силу п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

При цьому, за змістом ч.1, 3 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Тобто, процесуальний закон встановлює можливість участі у справі суб`єктів владних повноважень та юридичних осіб як у порядку самопредставництва, так і через представника.

Згідно з п.7 ч.1 ст.4 КАС України до суб`єктів владних повноважень процесуальний закон відносить, зокрема, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростень-МБО" підписана директором Віктором Моц.

Вирішуючи спірні питання, які виникли у правозастосовній практиці, що стосуються представництва/самопредставництва учасників справи, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

У разі сумнівів щодо наявності у особи, яка підписала заяву (скаргу), повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва суб`єкта владних повноважень, суд може скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а у разі неусунення таких сумнівів - запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.

Отже, за наявності сумніву щодо повноважень підписанта позовної заяви (у порядку самопредставництва) суд не позбавлений процесуальної можливості пересвідчитись у наявності такого права, зокрема, скориставшись безкоштовним онлайн доступом до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Трактування положень статті 59 КАС України у протилежному аспекті є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя, що полягає у надмірному формалізмі.

Наведений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №160/15934/21, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ТОВ "Коростень-МБО", як юридичної особи з кодом 03583924 є Моц В.І., який уповноважений діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва без додаткового уповноваження.

Отже, Моц В.І. є особою, уповноваженою на підписання позовної заяви від імені ТОВ "Коростень-МБО" в порядку самопредставництва.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо відсутності у Моц В.І. повноважень діяти від імені ТОВ "Коростень-МБО" в порядку самопредставництва є таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на судовий захист є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком розгляду апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку щодо відсутності підстав для повернення позовної заяви відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України, отже, оскаржувану ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 не можна визнати законною і обґрунтованою.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що ухвала про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростень-МБО" задовольнити.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростень-МБО" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення - рішення скасувати.

Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.