Постанова

від 16.12.2024 по справі 120/153/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/153/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

16 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа - військова частина НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказав на протиправну бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 у розмірі 100 000 грн, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходів за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, у розмірі 100 000,00 грн за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 з розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

10 вересня 2024 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв`язку із чим просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

05 листопада 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення від третьої особи, до яких долучено Витяг з рапорту першого заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури НОМЕР_3 прикордонного загону полковника ОСОБА_2 (за квітень 2022 року - від 15.06.2022 Вих. №469 ((№2150-22-Вх від 20.06.2022) та Витяг з рапорту першого заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури НОМЕР_3 прикордонного загону полковника ОСОБА_2 (за травень 2022 року - від 11.06.2022 Вих. №455 (№2151-22-Вх від 20.06.2022).

03 грудня 2024 року відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 04.11.2024 додано копії рапортів про виплату додаткової винагороди за квітень, травень та червень 2022 року.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та зарахований до особового складу в/ч НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, що не заперечується останнім.

Наказами начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 07.04.2022 року №5-вв та від 28.06.2022 №38-вв позивача направлено у службові відрядження на підставі бойового розпорядження.

Таким чином, позивач перебував у службовому відрядженні у НОМЕР_4 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_2 ), в період з 07.04.2022 року по 27.06.2022 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 19, 56).

Під час проходження військової служби у відряджені, Позивачу військовою частиною НОМЕР_2 видана довідка №1265 від 05.08.2022 у якій вказано, що старший сержант ОСОБА_1 , який проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей з 07.04.2022 по 30.04.2022; з 01.05.2022 по 31.05.2022; з 01.06.2022 по 25.06.2022 (підстава: бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф) (а.с. 20).

Позивач вважає, що у вказаний вище період він має право на виплату додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 у розмірі до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, тому звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 3 квітня 2003 року № 661-IV Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

У частині другій статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

У пункті 1 цієї постанови Уряд установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Із системного аналізу наведених вище норм слідує, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 168 додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Водночас реалізація зазначених приписів постанови Кабінету Міністрів України № 168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, не врегульовувала цих питань.

31 березня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби видала наказ № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168".

У пункті 3 наказу № 164-АГ встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підставі одного з таких документів:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).

Пункт 4 наказу №164-АГ передбачав, що начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).

Відповідно до пункту 5 наказу №164-АГ виплату військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання.

Згідно з обставинами цієї справи позивач є військовослужбовцем Держприкордонслужби, проходить службу у НОМЕР_3 прикордонному загоні та перебував у відрядженні у НОМЕР_4 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_2 ).

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року № 1265 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року до 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року до 25 червня 2022 року.

Підставою для видачі цієї довідки слугувало бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф.

Відтак вказана вище довідка видана на підставі одного із підтверджуючих документів, передбачених пунктом 3 наказу № 164-АГ від 31 березня 2022 року (на підставі бойового розпорядження), а тому, на переконання суду, така довідка підтверджує право позивача на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23 та від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23.

Окрім того, в матеріалах справи наявні копії рапортів про участь військовослужбовців у бойових діях із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах. У таких рапортах міститься згадка і про участь ОСОБА_1 у відповідних заходах протягом періоду з 09 квітня 2022 року по 26 червня 2022 року включно.

Таким чином, оскільки безпосередня участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року є встановленою та підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року вих. № 1452 (а за квітень та травень 2022 року ще й копіями рапортів про участь військовослужбовців у бойових діях), а в межах визначеного в цій довідці періоду відповідач не здійснив нарахування та виплату позивачеві збільшеного розміру додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168, тому, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 такої винагороди за вказані у довідці періоди участі у бойових діях, що не спростовано доводами апеляційної скарги.

Таким чином, порушене право позивача належним чином відновлено судом першої інстанції у спосіб зобов`язання військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачеві додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року та з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року в розрахунку до 100000 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.