Постанова
від 04.12.2024 по справі 380/2031/23
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/2031/23 пров. № А/857/26029/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участю секретаря судового засідання: Юник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року, ухвалене суддею Брильовським Р.М. у Львові о 09:16, повний текст якого складений 03 січня 2024 року, у справі №380/2031/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Ресурс» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2023 року позивач - Державне підприємство інженерний центр «Техно-Ресурс» звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача - Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.01.2023: № 299/13-01-07-05, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 885 297,82 грн (за основним зобов`язанням - 853 203,42 грн, штрафні санкції - 32 094,40 грн); № 296/13-01-07-05, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 658 076,10 грн (598 251,00 грн - за основним платежем, 59 825,10 грн - штрафні санкції), в частині на загальну суму 570 304,9 грн (518 459,00 грн - за основним платежем, 51 845,9 грн - штрафні санкції); № 298/13-01-07-05, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету на загальну суму 90 610,35 грн (82 348,50 грн - за основним платежем, 8 261,85 грн - штрафні санкції); № 293/13-01-07-05, яким застосовано штраф в розмірі 5% у сумі 6 800,00 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), в частині 3 400,00 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); №297/13-01-07-05, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 67 206,75 грн (66 676,00 грн - за основним платежем, 530,75 грн - штрафні санкції); № 294/13-01-07-05, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції штрафи) у сумі 340,00 грн за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства Інженерний Центр «Техно-Ресурс» ЄДРПОУ 13803953 з питань Дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 17.08.2022, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 17.08.2022.

З результатами перевірки ГУ ДПС у Львівській області було складено Акт від 02.09.2022 №6587/13-01-07-05/13803953 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державне підприємство Інженерний Центр «Техно-Ресурс» ЄДРПОУ 13803953 з питань Дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 17.08.2022, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 17.08.2022».

На підставі вказаного Акту прийняті податкові повідомлення - рішення від 11.10.2022: №8553/13-01-07-05, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 1066504,28 грн (за основним зобов`язанням - 853203,42 грн, штрафні санкції - 213300,86 грн); №8556/13-01-07-05, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 747813,75 грн (598251,00 грн - за основним платежем, 149562,75 грн - штрафні санкції); №8555/13-01-07-05, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету на загальну суму 102935,63 грн (82348,50 грн - за основним платежем, 20587,13 грн - штрафні санкції); №8557/13-01-07-05, яким застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 120634,50 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); №8558/13-01-07-05 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 83345,00 грн (66676,00 грн - за основним платежем, 16669,00 грн - штрафні санкції); №8562/13-01-07-05, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

22.09.2022 Підприємство подало до контролюючого органу заперечення до Акту перевірки за результатом розгляду яких, заперечення позивача не були взяті до уваги та 11.10.2022 відповідачем було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

В подальшому позивач звернувся з скаргою до Державної податкової служби України (вх. № 18316/6 від 03.11.2022) про скасування ППР від 11.10.2022.

Рішенням про результати розгляд скарги від 29.12.2022 № 17894/6/99-00-06-01-01-06 скаргу позивача задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 11.10.2022 та прийняті нові податкові повідомлення-рішення, які є предметом оскарження у даній судовій справі.

Позивач не погоджується з висновками викладеними у акті перевірки від 02.09.2022 №6587/13-01-07-05/13803953 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державне підприємство Інженерний Центр «Техно-Ресурс», ЄДРПОУ 13803953, з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 17.08.2022, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 17.08.2022», встановленими перевіркою порушеннями та, як наслідок, прийнятими податковими повідомленнями - рішення, а саме щодо:

- порушення пп. «з» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п.4 Національних Положень (Стандартів) БО 10 « Дебіторська заборгованість», п.6, п.17, п.18 Наказу МФУ від 31.12.1999 № 318 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 853 203, 42 грн, в т.ч. за 2017 на суму 24102 грн, за 2018 на суму 31451 грн, за 2019 на суму 265 391 грн та за 2020 рік на суму 532 259, 42 грн - податкове повідомлення рішення № 299/13-01-07-05, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 885 297,82 (за основним зобов`язанням - 853203,42 грн, штрафні санкції - 32094,40 грн).

- порушення п. 187.1 ст. 187, п. 189.1, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України ДПІЦ «Техно-Ресурс», в результаті чого занижено Податок на додану вартість на загальну суму 598 251 грн, втому числі за вересень 2017 в сумі 26 780 грн, за березень 2018 року в сумі 79792,40 грн, за травень 2018 року в сумі 28125 грн, за червень 2018 року в сумі 7200 грн, за лютий 2019 року в сумі 15160 грн, за березень 2019 року в сумі 32838 грн, за квітень 2019 року в сумі 53142 грн, за травень 2019 року в сумі 16433 грн, за березень 2019 року в сумі 42 708 грн, за квітень 2019 року в сумі 54 117 грн, за травень 2019 року в сумі 145 846 грн, за червень 2019 року в сумі 4067 грн, за серпень 2019 року в сумі 25575 грн, за вересень 2019 року в сумі 6 131 грн та за грудень 2020 року в сумі 161 477 грн - податкове повідомлення-рішення від 05.01.2022 року № 296/13-01-07-05, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 658076,10 грн (598251,00 грн - за основним платежем, 59825,10 грн - штрафні санкції), в частині на загальну суму 570304,9 грн (518459,00 грн - за основним платежем, 51845,9 грн - штрафні санкції);

- порушення п.1, п. 2, п. 3 Порядку № 138, в результаті чого занижено до сплати частину чистого прибутку, що відраховується до державного бюджету за 2017 рік на суму 82 348, 50 грн - податкове повідомлення-рішення від 05.01.2023 № 298/13-01-07-05, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету на загальну суму 90610,35 грн (82348,50 грн - за основним платежем, 8261,85 грн- штрафні санкції)

- порушення п. 201. 10 ст. 201 ПК України ДПІЦ «Техно-Ресурс», в результаті чого не зареєстровано Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 241 269 грн, у тому числі за березень 2018 року в сумі 79 792, 40 грн та за грудень 2020 року в сумі 161 476, 60 грн - податкове повідомлення-рішення від 05.01.2023 № 293/13-01-07-05, яким застосовано штраф в розмірі 5% у сумі 6800,00 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів(робіт, послуг), в частині 3400,00 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)

- порушення пп. 266.2.1 п. 266.2, п. 266.2.2, пп. 266.3.1, пп. 266.3.3. п. 266, п.46.1 ст. 46, пп. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПК України, в результаті чого ДПІЦ «Техно-Ресурс» занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього у сумі 66676 грн в т.ч. за 2020 рік у сумі 12272,12 грн (за ІІІ кВ. 2020 року у сумі 6136,06 грн, за IV кв. 2020 року у сумі 6136,06 грн), за 2021 рік у сумі 26982,00 грн (за І кв. 2021 року у сумі 6745,50 грн, за IІ кв. 2021 року у сумі 6745,50 грн, за IІІ кв. 2021 року у сумі 6745,50 грн, за IV кв. у сумі 6745,50 грн), за 2022 рік у сумі 27421,88 грн (за І кв. 2021 року у сумі 13710,94 грн, за IІ кв. 2021 року у сумі 13710,94 грн) - податкове повідомлення-рішення від 05.01.2022 №297/13-01-07-055, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 67206,75 грн (66676,00 грн - за основним платежем, 530,75 грн - штрафні санкції;

- порушення п. 46.1 ст. 46, пп. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПК України , в результаті чого не подано декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2-4 кв. 2020 року, 2021 рік, 1-2 кв. 2022 року - податкове повідомлення-рішення від 05.01.2023 №294/13-01-07-05, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції штрафи) у сумі 340,00 грн за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно доводів відповідача, проведеною позаплановою виїзною перевіркою з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2017 по 17.08.2022, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 17.08.2022встановлено: порушення позивачем п. «з» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 4 Національних Положень (Стандартів) БО 10 « Дебіторська заборгованість», п.6, п.17, п.18 Наказу МФУ від 31.12.1999 № 318 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» у результаті віднесення до складу витрат дебіторської заборгованості, яка не є безнадійною, ДПІЦ «Техно-Ресурс» завищено інші операційні витрати за 2020 рік в сумі 2957002,22 грн, за рахунок чого занижено фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в сумі 2957002,22 грн. Відповідач обґрунтовує це тим, що підприємством не надано оригіналів та копій документів що підтверджують взаємовідносини з контрагентом ПрАТ «Юженергобуд», зокрема документів, що свідчать про виникнення заборгованості (договір, видаткові накладні, акт звірки, тощо), причини її виникнення та іншу інформацію яка б підтвердила її безнадійність.Водночас зауважує, що відповідно до п. «а» пп. 14.1.11 п.14.1 ст. 14 ПК України, безнадійною заборгованістю є заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Так, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу (ст. 134 в розділі ІІІ ПК).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із п. 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду (п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20).

Відтак, якщо сума заборгованості платника податку залишилася не сплаченою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, платник податку повинен включити суму такої кредиторської заборгованості до складу доходів, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2023 у справі № 520/723/20.

В розумінні підпункту «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак зокрема - заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до узагальнюючої податкової консультації щодо необхідності звернення до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до підпункту "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 03.04.2018 № 400, підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу не встановлюється будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною. Ця норма Кодексу не передбачає необхідності здійснення платником податку - кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо. Тож, виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійної згідно з підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є сплив строку позовної давності зобов`язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.

Таким чином, у разі якщо заборгованість відповідає ознаці, визначеній підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, платники податку не повинні здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим ознакам, передбаченим підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Крім того, Наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237 затверджено Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість відповідно до п. 4 Положення визначено, що безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

За визначенням, наведеним у ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Законом встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки (ч. 1 ст.257 ЦК України), яку обчислюють за правилами визначення строків згідно зі ст. ст. 253 - 255 ЦК України. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст.261 ЦК України). Частиною 1 ст. 854 ЦК України визначено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Тобто, якщо в договорі зазначено конкретну дату або строк, протягом якого контрагент зобов`язаний виконати свої зобов`язання, або ж подію, після якої він зобов`язаний це зробити, позовну давність починають відлічувати з наступного дня після такої дати (строку, події). Для встановлення початку відліку позовної давності слід проаналізувати договори, що укладені між ПрАТ «Юженергобуд» та ДПІЦ «Техно-Ресурс».

Так, п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

На всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 Постановою КМУ від 27.06.2023 № 651.

Окрім того, п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан у зв`язку із військовою агресією російської федерації. У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався, у тому числі й як на час проведення документальної перевірки податковим органом, так на час розгляду даної справи.

Відповідачем під час проведення перевірки встановлено заниження податку на прибуток на суму 532259,42 грн. На обґрунтування таких доводів зазначає, що позивачем не надано підтвердження щодо виникнення дебіторської заборгованості по контрагенту ПрАТ «Юженергобуд» та акт звірки, документи про проведену претензійну роботу щодо стягнення заборгованості в сумі 2957002,22 грн, оскільки така, на думку відповідача, підпадає під визначення пп. «з» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, відповідно до якого безнадійна заборгованість - заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією. Одночасно вказуючи на те, що списання заборгованості на підставі пп. «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України повинно здійснюватись з урахуванням строків дії картину.

Суд не погодився із такими доводами відповідача з вказівкою на те, що такі суперечать наведеним вище вимогам законодавства та спростовуються доказами наявними матеріалах справи.

В матеріалах справи наявні підписані між ПрАТ «Юженергобуд» та ДПІЦ «Техно-Ресурс» ряд документів: Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат форми КБ-3 за липень 2007 рік (всього з початку року на суму 3268305,60 грн, а за поточний місяць на суму 1595593,20 грн) та Акти приймання виконаних робіт типової форми КБ-2в за липень 2007 р. (№ 51218 на суму 243991 грн, № 51234 на суму 856766 грн, № 51217 на суму 38814 грн, № 51211 на суму 318378 грн); Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат форми КБ-3 за серпень 2007 рік (всього з початку року на суму 5289049,20 грн та за поточний місяць на суму 841623,60 грн) та Акти приймання виконаних робіт типової форми КБ-2в за серпень 2007 р. (№ 52456 на суму 12881 грн № 52453 на суму 522846 грн, № 52454 на суму 52954 грн, № 52459 на суму 104738 грн); Акт приймання виконаних робіт типової форми КБ-2в № 56374 за листопад 2007 на суму 471186 та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат форми КБ-3 за грудень 2007 рік (всього з початку року на суму 8022757,20 грн а за поточний місяць на суму 1016458,80 грн) та Акти приймання виконаних робіт типової форми КБ-2в за грудень 2007 р. (№ 56690 на суму 213860 № 56691 на суму 18294 грн, № 56692 на суму 157737 грн № 56695 на суму 35524 грн), які підтверджують той фак, що строк позовної давності за відповідним зобов`язанням сплив ще у 2010 році оскільки, останній акт приймання виконаних робіт між Позивачем та ПрАТ «Юженергобуд» було підписано в грудні 2007 року, а відтак така заборгованість згідно з підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є безнадійною.

Підприємством також надано перевіряючим документи, які підтверджують факт створення резерву сумнівних боргів, а саме: довідку про створення резерву сумнівних боргів, аналіз рахунку 381 за 2020 рік, картка рахунку 38 за 01.01.17-17.08.22 та накази про створення резерву сумнівних боргів № АГ-15 від 30.12.2011 року, № АГ-19 від 31.12.2019, № АГ-15 від 30.06.2020, № АГ-39 від 30.12.2021, що підтверджується запереченнями до акту перевірки від 22.09.2022 № 29/09-22.

Ключовим при вирішення спірних правовідносин в цій частині є те, що строк позовної давності за даним зобов`язання минув ще задовго до введення в дію відповідного Закону відтак, такий не може бути застосовано до даних правовідносин.

Судом першої інстанції також слушно вказано на те, що при вирішенні даного питання слід враховувати те, що Акт перевірки не містить зауважень щодо дотримання позивачем процедури списання дебіторської заборгованості.

Таким чином дебіторська заборгованість ПрАТ «Юженергобуд» відповідає ознакам, визначеним підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України.

Тобто, як правильно резюмував суд першої інстанції, у разі якщо заборгованість відповідає ознаці, визначеній підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, платники податку не повинні здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим ознакам.

Відповідно до 139.2.1, 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 ПК України (в редакції чинній на час списання заборгованості) фінансовий результат до оподаткування зменшується:

-на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

-на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Пунктом 11 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" (далі - П(С)БО 10), затвердженого Наказом МФ України 08.10.1999 № 237 визначено, що виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Оскільки позивачем правомірно відображено у бухгалтерському та в податковому обліку списання безнадійної заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності в сумі 2957002,22 грн, суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 05.01.2023 №299/13-01-07-05, що має наслідком його скасування.

Підставою для збільшення контролюючим органом позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 885 297,82 (за основним зобов`язанням - 853 203,42 грн, штрафні санкції - 32 094,40 грн) слугували висновки контролюючого органу про завищення собівартості реалізованих товарів, робіт та послуг на загальну суму 1784917 грн, в тому числі за 2017 рік на 133900 грн, за 2018 рік на 174725 грн та за 2019 на 1474392 грн, в результаті віднесення до її складу витрат на підставі оформлених документів із контрагентами ТОВ «Планета-Сервіс», ТОВ «Максел» та ТОВ «Лофт Систем», у зв`язку з чим занижено податок на прибуток на суму 320944 грн.

Відповідно до пунктів 6, 7, 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - П(С)БО 16 «Витрати»), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Згідно з пунктом 11 П(С)БО 16 «Витрати» собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Зі змісту акту перевірки слідує, що згідно з даними ЄРПН ДПІЦ «Техно-Ресурс» придбано у ТзОВ «Планета-Сервіс» відповідні ТМЦ на суму 383916,15 грн крім цього ПДВ 76783,23 грн, а саме:

- 15.09.2017 Диметилпіперазін (15750,00 грн крім цього ПДВ 3150,00 грн) Діазобіцикло 1,8 (97750,00 грн крім цього ПДВ 19550,00 грн), УФ-адсорбент термостабілізатор (20400,00 грн крім цього ПДВ 4080,00 грн) всього на суму 133900,00 грн крім цього ПДВ 26780,00 грн (Податкова накладна № 1 від 15.09.2017).

- 27.05.2019 Поліетилен гранульований на суму 250016,15 грн крім цього ПДВ 50003,23 грн (Податкова накладна № 6 від 27.05.2019).

Провівши аналіз джерела походження придбаних товарів у вказаного контрагента, перевіряючими не встановлено їх походження та придбання у зазначеному періоді. Також в ІС «Податковий блок» наявна інформація щодо прийнятого рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника від 04.02.2020 № 16673 по ТзОВ «Планета-сервіс» на предмет реалізації даним контрагентом аналогічних товарів диметилпіперазін, діазобіцикло 1,8, УФ-адсорбент термостабілізатор, поліетилен. В перевіреному періоді ТОВ «Планета-сервіс» не була імпортером. У зв`язку з цим перевіряючі виснували про відсутність підтвердження фактичного придбання ТМЦ у ТОВ «Планета-Сервіс» у сумі 383916,15 грн, крім цього ПДВ 76783,23 грн, та їх зв`язок з провадженням господарської діяльності платника податку та відсутність підстав для включення вартості ТМЦ без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами до складу витрат, а сум ПДВ - до складу податкового кредиту (ст. 12-13 Акта перевірки).

Однак позивачем, наполягаючи на неправомірності встановлених в акті перевірки порушень, на розгляд суду надано первинні документи, які розкривають зміст спірних господарських операцій та разом з цим відображають прямий зв`язок між понесеними документально підтвердженими витратами та отриманим загальним оподатковуваним доходом, а також підтверджують включення до податкових зобов`язань по ПДВ вартості ТМЦ, а саме:

На підтвердження понесених позивачем витрат на придбання Диметилпіперазін (15750,00 грн крім цього ПДВ 3150,00 грн) Діазобіцикло 1,8 (97750,00 грн крім цього ПДВ 19550,00 грн), УФ-адсорбент термостабілізатор (20400,00 грн крім цього ПДВ 4080,00 грн) всього на суму 133900,00 грн крім цього ПДВ 26780,00 грн та поліетилен гранульований на суму 250016,15 грн крім цього ПДВ 50003,23 грн надано: видаткові накладні: № УП-0000001 від 15.09.2017 на суму 133900,00 грн крім цього ПДВ 26780,00 грн, № ПС-0000002 від 27.05.2019 на суму 250016,15 грн крім цього ПДВ 50003,23 грн; податкові накладні: №1 від 15.09.2017, № 6 від 27.05.2019; банківські виписки за період: з 01.09.2017р. по 30.09.2017, з 01.11.2017 по 30.11.2017, з 10.09.2019 по 10.09.2019, з 11.07.2019 по 11.07.2019, з 06.09.2019 по 06.09.2019 звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку ДПІЦ «Техно-Ресурс» з 01.11.2017 по 30.11.2017. Також в матеріалах справи наявні Картка субконто по контрагенту ТОВ «Планета-Сервіс» за 01.01.17-31.12.21 з аналітикою надходження відповідних ТМЦ на склад та оплату за них по вибраному контрагенту.

На підтвердження використання придбаних ТМЦ в межах господарської діяльності позивач пояснив, що придбані позивачем ТМЦ за видатковими накладними № УП-0000001 від 15.09.2017, № ПС -0000002 від 27.05.2019 були використані позивачем: при виробництві продукції техно-ПУР 1 (НФ), техно-ПУР 2 (НФ), яка надалі була використана при виконанні Позивачем будівельних робіт ПрАТ «Компанія Ензим», а також реалізована НВП «Техноцентр» ФРАІ м. Львова; безпосередньо під час виконання будівельних робіт ПрАТ «Компанія Ензим» та при виробництві продукції: Коліно попередньо ізольоване Д426/560, опора нерухома 426/560 з внутрішнім покриттям Фенг, труба попередньо ізольована 48/110 в оц. об., Коліно попередньоіз 57/125 в оц.об., стик 57/125, труба попередньо ізольована 89/160, муфта терморезисторна Д 160 (НФ), опора ковзна 219/315, муфта термоусадкова Д 110 (НФ), стик 76/140, Коліно попередньоіз. 42/110, трійник попередньо із. 76/140*42/110, труба попередньо ізольована 108/200, опора ковзна 219/315, центратор 89/160 (НФ), Коліно попередньо із 89/160, центратор 57/125 (НФ), труба попередньо ізольована 57/125, труба попередньо ізольована 42/100, стик 42/110, опора ковзна 219/315,труба ПЕ 125 (НФ), Рукав кінцевий 57/125, кільце ущільнююче 57/125 п/ф, компенсаційна подушка, муфта термоусадкова Д 200 п/ф, стик 108/200, перехід попередньо ізольований 108/200*89/160, клапан запірний 108/200, відгалуження сідлове 315/63 п/ф, муфта термоусадкова Д 140 (НФ), втулка бортова Д160 (НФ), труба попередньо ізольована 108/200, Коліно попередньоіз 76/140, стик 133/125, Коліно попередньоіз 89/160 L 1.2 *1.2, Коліно попередньоіз 76/140, Коліно попередньоіз. 57/125, Коліно попередньоіз. 89/160 135 гр., Коліно попередньоіз. 76/140 L 1.2 *1.2, Кільце ущільнююче 89/160, Кільце ущільнююче 76/140, Кільце ущільнююче 57/125, Рукав кінцевий 89/160, Компенсаційна подушка, опора н.попере 426/560, з сист. дист. з вн.покр, стик 426/560 ЕР-3, розп 426/560-45/110 з вантикозійним покриттям, Дренаж. попер 426/560*108/200 з сист. дист. з вн.покр., центратор 273/400 (НФ), труба попередньо ізольована 273/400, Коліно попередньоіз Д 273/400 (НФ), труба попередньо ізольована 325/450, Коліно попередньоіз. Д 325/450 (НФ), Коліно попередньоіз. 108/200, перехід 108/200*89/160, перехід попередньо ізольований 133/225*108/200, опора нерухома 133/225, перелічена продукція в подальшому була реалізована ТОВ «Асоціація інженерних підприємств» Житомиртеплокомуненерго, ПП «Рембудстрой». ТОВ «Інженерно-виробничий центр», ТОВ «Галіо», ТОВ Істалпласт», ПАТ «Компанія Ензим», ТОВ «Фабрика перших фантазій», НВП «Техноцентр» ФРАІ м. Львова, Державний Університет «Житомирська Політехніка», Свято-Миколаївський ЖМ РЄ УПЦ, ТОВ «Західінтерм».

На підтвердження використання/реалізації у господарській діяльності підприємства ТМЦ придбаних у ТОВ «Планета-Сервіс» позивач надав: акти приймання виконання будівельних робіт за жовтень 2017 р. на суму 96538,64 грн, на суму 25407,54 грн, за жовтень 2019 р. на суму 19910,40 грн, на суму 36789,60 грн видатковими накладними № РН-0000034 від 28.09.2017, № РН-0000010 від 12.06.2020, № РН-0000011 від 11.06.2020, № РН-0000008 від 13.05.2020, № РН-0000003 від 21.04.2020, № РН-0000001 від 05.03.2020, № РН-0000002 від 28.02.2020, № РН-0000036 від 26.12.2019, № РН-0000038 від 27.12.2019, № РН-0000029 від 27.12.2019, № РН-0000037 від 27.12.2019, № РН-0000028 від 27.12.2019, № РН-0000036 від 26.12.2019, № РН-0000034 від 13.12.2019, № РН-0000035 від 02.12.2019, № РН-0000032 від 26.11.2019, № РН-0000030 від 22.11.2019, № РН-0000026 від 01.10.2019, № РН-0000022 від 17.09.2019, № РН-0000023 від 12.09.2019, № РН-0000019 від 22.10.2019, № РН-0000015 від 25.06.2019, № РН-0000014 від 11.06.2019, № РН-0000021 від 30.08.2019 № РН-0000009 від 31.03.2019, № РН-00000008 від 15.04.2019, а також зареєстровані за цими господарськими операціями податкові накладні, що долучені до додатків вказаної позовної заяви.

Додатково позивачем відображено подальше використання/реалізацію ТМЦ придбаних в попередніх калькуляціях вартості виробництва продукції № КА-0000051 від 27.09.2017, №КА-0000052 від 27.09.2017, № КА-0000109 від 30.10.2017, № КА-0000028 від 10.06.2019, №КА-0000029 від 10.06.2019 р. № КА-0000033 від 24.06.2019, № КА-0000035 від 10.06.2019, № КА-0000036 від 24.06.2019, № КА-0000038 від 30.07.2019, № КА-0000041 від 26.08.2019, №КА-0000042 від 30.08.2019, № КА-000047 від 10.09.2019, № КА-000046 від 11.09.2019, №КА-0000044 від 11.09.2019, № КА-0000048 від 11.09.2019, № КА-0000050 від 16.09.2019, №КА-0000053 від 01.10.2019, № КА-0000062 від 20.01.2019, № КА-0000061 від 25.11.2019, №КА-0000063 від 25.11.2019, № КА-0000066 від 21.09.2019, № КА-0000069 від 21.11.2019, №КА-0000065 від 22.11.2019, № КА-0000068 від 21.11.2019, № КА-0000071 від 21.11.2019, №КА-0000072 від 21.11.2019, № КА-0000073 від 01.12.2019, № КА-0000081 від 11.12.2019, №КА-0000074 від 12.12.2019, № КА-0000075 від 12.12.2019, № КА-0000076 від 13.12.2019, №КА-0000077 від 12.12.2019, № КА-0000078 від 12.12.2019, № КА-0000082 від 12.12.2019, №КА-0000087 від 24.12.2019, № КА-0000086 від 25.12.2019, № КА-0000088 від 25.12.2019, № КА-0000089 від 25.12.2019, № КА-0000092 від 25.12.2019, № КА-0000097 від 25.12.2019, №КА-0000096 від 26.12.2019, № КА-0000090 від 26.12.2019, № КА-0000091 від 26.12.2019, №КА-0000095 від 26.12.2019, № КА-0000001 від 27.02.2020, № КА-0000005 від 04.03.2020, № КА-0000008 від 04.03.2020, № КА-0000009 від 04.03.2020, № КА-0000010 від 04.03.2020, №КА-0000011 від 04.03.2020, № КА-0000012 від 04.03.2020, № КА-0000013 від 04.03.2020, №КА-0000014 від 04.03.2020, № КА-0000018 від 04.03.2020, № КА-0000019 від 04.03.2020, №КА-0000020 від 04.03.2020, № КА-0000021 від 04.03.2020, № КА-0000022 від 04.03.2020, №КА-0000023 від 04.03.2020, № КА-0000024 від 04.03.2020, № КА-0000026 від 04.03.2020, №КА-0000032 від 20.04.2020, № КА-0000033 від 20.04.2020, № КА-0000034 від 20.04.2020, №КА-0000035 від 20.04.2020, № КА-0000039 від 11.05.2020, № КА-0000040 від 12.05.2020, №КА-0000041 від 12.05.2020, № КА-0000048 від 10.06.2020, № КА-0000049 від 10.06.2020, №КА-0000050 від 10.06.2020, № КА-0000052 від 11.06.2020, № КА-0000054 від 11.06.2020 , № КА-0000055 від 11.06.2020, № КА-0000056 від 11.06.2020 та актами списання № СпТ -000011 від 31.10.2017, СпТ-000010, від 30.09.2019 на виконані роботи ПрАТ «Компанія Ензим» та актом списання № СпТ-000019 від 31.12.2019.

Позивачем також надано контролюючому органу Картки по рахунку 201 ТМЦ Диметилпіперазін, поліетилен гранульований за 01.01.17-31.12.21 та Картки по рахунку 25 ТМЦ Діазобіцикло 1,8, УФ-адсорбент термостабілізатор за 01.01.17-31.12.21, які відображають наявність та рух відповідних ТМЦ, в даному випадку їх списання в цілому Підприємством у виробництво/реалізацію.

За приписами статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Аналіз вказаних норм свідчить, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування сум витрат та податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2022 року (справа №160/3364/19) сформувала загальні підходи, які повинні застосовуватися судами при вирішенні питання щодо наявності/відсутності підстав у платника податку для отримання певної податкової вигоди (формування витрат, що визначаються при визначенні об`єкта оподаткування, податкового кредиту тощо) за результатами здійснення певних господарських операцій.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами (пункт 63 Постанови).

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції (пункт 64 Постанови).

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (пункт 65 Постанови).

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (пункт 66 Постанови).

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (пункт 67 Постанови).

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду та з огляду на положення статті 90 КАС України обставини підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

Так, наведені вище первинні документи позивача підтверджують фактичне придбання позивачем у ТОВ «Планета-Сервіс» Диметилпіперазін, Діазобіцикло 1,8, УФ-адсорбент термостабілізатор, поліетилен гранульований, відображають рух ТМЦ на Підприємстві та їх подальше використання під час реалізації/виконання робіт ТзОВ «Асоціація інженерних підприємств» Житомиртеплокомуненерго, ПП «Рембудстрой». ТзОВ «Інженерно-виробничий центр», ТОВ «Галіо», ТОВ Істалпласт», ПАТ «Компанія Ензим», ТзОВ «Фабрика перших фантазій», НВП «Техноцентр» ФРАІ м. Львова, Державний Університет «Житомирська Політехніка», Свято-Миколаївський ЖМ РЄ УПЦ, ТОВ «Західінтерм» в господарській діяльності позивача та спростовують доводи відповідача про те, що сума задекларованих витрат на придбання ТМЦ визначена позивачем з порушенням вимог податкового законодавства та є завищеною.

Крім того, контролюючим органом вказано на те, що згідно з даними ЄРПН ДПІЦ «Техно-Ресурс» придбано у ТОВ «Максел» відповідні ТМЦ на суму 176625,00 грн крім цього ПДВ 35325,00 грн, а саме:

- 03.06.2018 мастика бітумна на суму 6000 грн крім цього ПДВ 1200 грн (Податкова накладна № 2 від 03.06.2018)

- 12.06.2018 мастика бітумна на суму 30000 грн крім цього ПДВ 6000 грн, (Податкова накладна № 6 від 12.06.2018).

- 25.05.2018 Далтофоам 44204 28125 грн крім цього ПДВ 5625 грн, Супрасек 5005 на суму 112500 грн крім цього ПДВ 22500 грн (Податкова накладна № 4 від 25.05.2018)

При цьому контролюючий орган зазначає, що ним не встановлено джерела походження та придбання ТОВ «Максел» Далтофоама 44204 та Супрасек 5005 у цьому періоді. А також встановлено, що ТОВ «Максел» придбало мастику бітумну у ТОВ «Гаян», а у ТОВ «Гаян» відсутнє придбання мастики бітумної. У зв`язку з відсутністю підтвердження фактичного придбання ТМЦ у ТОВ «Максел» у сумі 176625,00 грн крім цього ПДВ 35325,00 грн та їх зв`язок з провадженням господарської діяльності платника податку, контролюючий орган прийшов до висновку про безпідставність включення до складу витрат вартість ТМЦ згідно накладних складених ТОВ «Максел» за 2018 рік в сумі 176625,00 грн (ст.13-14 Акта перевірки).

Судом встановлено, що позивачем долучено до матеріалів справи первинні документи, які розкривають зміст спірних господарських операцій та разом з цим відображають прямий зв`язок між понесеними документально підтвердженими витратами та отриманим загальним оподатковуваним доходом, а також підтверджують включення до податкових зобов`язань по ПДВ вартості ТМЦ, а саме:

Позивачем на підтвердження витрат на придбання 03.06.2018 мастика бітумна на суму 6000 грн крім цього ПДВ 1200 грн, 12.06.2018 р. мастика бітумна на суму 30000 грн крім цього ПДВ 6000 грн, 25.05.2018 Далтофоам 44204 28125 грн крім цього ПДВ 5625 грн, Супрасек 5005 на суму 112500 грн крім цього ПДВ 22500 грн на дано видаткові накладні: №ММ-0000004 від 03.06.2018 р. 6000 грн крім цього ПДВ 1200 грн, № ММ-0000005 від 12.06.2018 30000 грн крім цього ПДВ 6000 грн, № ММ-0000003 від 25.05.2018 - 140625 грн крім цього ПДВ 28125 грн; податкові накладні: №2 від 03.06.2018, № 6 від 12.06.2018, № 4 від 25.05.2018; платіжні доручення : № 270 від 31.05.2018, № 273 від 01.06.2018, № 298 від 20.06.2018 р. та банківські виписки за період з 31.05.2018 по 01.06.2018, з 20.06.2018 по 20.06.2018. Також надано контролюючому органу Картку субконто по контрагенту ТОВ «Максел» за 01.01.17-31.12.21 з відображенням аналітики надходження та залишків відповідних ТМЦ на склад та оплату за них по вибраному контрагенту.

На підтвердження використання придбаних ТМЦ в межах власної господарської діяльності позивач пояснив, що придбані ТМЦ за видатковими накладними № ММ-0000004 від 03.06.2018 - 6000 грн, в т.ч. ПДВ 1200 грн, № ММ-0000005 від 12.06.2018 - 30000 грн в т.ч. ПДВ 6000 грн, № ММ-0000003 від 25.05.2018 - 140625 грн, в т. ч. ПДВ 28125 грн були ним використані: при виготовленні продукції (теплоізоляційна конструкція для труби 426/560, теплоізоляційна конструкція для труби 273/400, теплоізоляційна конструкція для коліна 89/160, стик 89/160 з термоусадковою муфтою, стик 108/200 з термоусадковою муфтою, труба попередньо ізольована 57/125, пінополіуретанова композиція (прод), стик 325/450, стик 426/560, труба попередньо ізольована 76/140), яка в подальшому була реалізована Корпорація «Енергоресурс-Інвест», ТОВ «Ксенокс», НВП «Техноцентр» ФРАІ м. Львова, ТОВ «Тепломонтаж»; безпосередньо при реалізації НВП «Техноцентр» ФРАІ м.Львова. Використання/реалізація у господарській діяльності підприємства ТМЦ придбаних у ТОВ «Максел» підтверджуються наступними документами: видатковими накладними №РН-000024 від 09.07.2018, № РН-000021 від 25.06.2018, № РН-000023 від 26.06.2018, №РН-000022 від 02.07.2018, № РН-000020 від 25.06.2018, № РН-0000018 від 13.06.201, №РН-0000017 від 13.06.2018, № РН-000019 від 18.06.2018, № РН-000015т від 04.06.2018 та зареєстрованими за цими господарськими операціями податковими накладними.

Також позивачем відображено подальше використання/реалізацію ТМЦ придбаних в попередніх калькуляціях вартості виробництва продукції № КА-0000033 від 13.06.2018, №КА-0000035 від 13.06.2018, № КА-0000038 від 13.06.2018 № КА-0000040 від 13.06.2018, №КА-0000041 від 13.06.2018, № КА-0000045 від 25.06.2018, № КА-0000049 від 25.06.2018, № КА-0000044 від 26.06.2018, № КА-0000037 від 13.06.2018, № КА-0000034 від 21.06.2018, № КА-0000043 від 21.06.2018, № КА-0000050 від 06.07.2018.

Крім того позивачем додатково було надано контролюючому органу Картки по рахунку 201 ТМЦ мастика бітумна за 03.06.18-01.10.18, Далтофоам 44204 за 25.05.18 - 14.11.18, Супрасек 5005 25.05.18 - 14.11.18, які відображають наявність та рух відповідних ТМЦ, в даному випадку їх списання вцілому Підприємством у виробництво/реалізацію.

Наведені вище первинні документи позивача підтверджують фактичне придбання Позивачем у ТОВ «Максел» мастика бітумна, Далтофоам 44204, Супрасек 5005, відображають рух ТМЦ на підприємстві їх використання/реалізацію Корпорації «Енергоресурс-Інвест», ТОВ «Ксенокс», НВП «Техноцентр» ФРАІ м. Львова, ТОВ «Тепломонтаж», в господарській діяльності позивача та спростовують доводи відповідача про те, що сума задекларованих витрат на придбання ТМЦ визначена позивачем з порушенням вимог податкового законодавства та є завищеною.

Також в Акті перевірки вказано що згідно з даними ЄРПН ДПІЦ «Техно-Ресурс» придбано у ТОВ «Лофт Систем» в період з січня по липень 2019 р. ТМЦ (полістирол для спінювання KING PEARL марки F-SB, KING PEARL марки F-SА, полістирол для спінення F-303, полістирол для спінення Альфапор SE-301, полістирол для спізнення VSTEPS марки F-302, Розчинник універсальний органічний «Сольвентол» прокат плоск. з вугіл. сталі рулон POLYSTER RAL 8017 S220GD Z-225 0,50Х1250, прокат плоский з вул. сталі в рулонах, RAL8017 0,40Х1250, Марка сталі DХ51D+Z60) на загальну суму 1224377,34 грн, крім цього ПДВ 244875,468 грн, щодо яких під час проведення аналізу ланцюга постачання, згідно з даними ЄРПН не встановлено походження відповідних ТМЦ у ТОВ «Лофт Систем». У зв`язку з цим контролюючий орган прийшов до висновку про відсутність підтвердження фактичного придбання ТМЦ у ТОВ «Лофт Систем» у сумі 1224377,34 грн крім цього ПДВ 244875,468 грн та їх зв`язок з провадженням господарської діяльності підприємством та відсутність підстав для включення вартості ТМЦ, без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинним документами до складу витрат, а сум ПДВ до складу податкового кредиту за 2019 рік. (ст. 14-15 Акта перевірки).

Позивачем на підтвердження витрат на придбання полістирол для спінювання KING PEARL марки F-SB, KING PEARL марки F-SА, полістирол для спінення F-303, полістирол для спінення Альфапор SE-301, полістирол для спінення VSTEPS марки F-302, Розчинник універсальний органічний «Сольвентол», прокат плоск. з вугіл. сталі рулон POLYSTER RAL 8017 S220GD Z-225 0,50Х1250, прокат плоский з вул. сталі в рулонах, RAL8017 0,40Х1250, Марка сталі DХ51D+Z60 надано:

-видаткові накладні: № РН-0000002 від 16.01.2019, № РН-0000004 від 25.02.2019, РН-0000008 від 28.03.2019, № РН-0000009 від 29.04.2019, № РН-0000012 від 28.05.2019, № РН-0000013 від 30.05.2019, № РН-0000019 від 31.07.2019; договір № 1601/19-1 від 16.01.2019, укладений із ТзОВ «Лофт Систем», Договір про відступлення права вимоги № 11/12/19п від 11.12.2019, укладений між Позивачем (Боржник), ТзОВ «Лофт Систем» (Первісний кредитор), ТОВ «Інтелплекс» (Новий кредитор);

-податкові накладні: №2 від 16.01.2019, № 1 від 25.02.2019, № 5 від 28.03.2019, № 1 від 29.04.2019, № 4 від 28.05.2019, № 6 від 30.05.2019, № 12 від 31.07.2019; платіжні доручення: № 525 від 31.01.2019, № 546 від 05.03.2019, № 550 від 13.03.2019, № 568 від 04.2019, № 578 від 11.04.2019, № 595 від 08.05.2019, № 594 від 08.05.2019, № 607 від 30.05.2019, № 643 від 20.06.2019, № 648 від 05.07.2019, № 650 від 11.07.2019 , № 658 від 15.07.2019, № 667 від 25.07.2019 № 679 від 06.08.2019, № 752 від 10.10.2019, № 764 від 24.10.2019 та банківська виписка за 11.07.2019, 09.04.2019, 28.02.2019, 20.06.2019 року. Також Позивачем надано контролюючому органу Картку субконто по контрагенту ТзОВ «Лофт Систем» за 01.01.17-31.12.21 яка відображає аналітику надходження ТМЦ на склад та оплату за них по вибраному контрагенту.

Окремо на підтвердження використання придбаних ТМЦ в межах господарської діяльності позивач пояснив, що придбані ТМЦ за видатковими накладними № РН-0000002 від 16.01.2019, № РН-0000004 від 25.02.2019, РН-0000008 від 28.03.2019, № РН-0000009 від 29.04.2019, № РН-0000012 від 28.05.2019, № РН-0000013 від 30.05.2019, № РН-0000019 від 31.07.2019 ним були використані: при виготовленні продукції: труба попередньо ізольована 108/200, коліно попередньо ізольована 108/200, перехід 108/200*159/250, стик 108/200, стик 159/250, труба ПЕ (НФ), коліно терморезисторне Д25 (НФ), муфта терморезисторна Д 25 полуф, коліно 90 прод., труба попередньо ізольована 48/110 в оц. об., стик 48/110, пінополіуретанова система «Технопур» (НФ), композиція поліуретанова ТЕХНО-ПУР, трійник попередньо ізольована 76/140*42/110, пінополіуретанова система (ПУ-1),центратор 108/200 (НФ), труба попередньо ізольована 108/200, пакер ін`єкційний (НФ), опора ковзна 219/315, коліно терморезисторне Д160, лист кауч 19мм п/ф, центратор 89/160 (НФ), труба попередньо ізольована 89/160, коліно попередньо ізольована 89/160, центратор 57/125 (НФ), коліно попередньоіз. 57/125, труба попередньо ізольована 57/125, центратор 42/110 (НФ), труба попередньо ізольована 42/110, коліно попередньо ізольована 42/110, стик 89/160, мастика бітумна, центратор 426/560, коліно попередньо ізольоване Д426/560, опора нерухома 426/560з внутрішнім покриттям Фенг, труба попередньо ізольована 89/160, стик 426/560 ЕР-3, муфта терморезисторна Д 160 (Нф), центратор 110 (НФ), стик 57/125, міткаль, рубероїд, муфта термоусадкова Д125 (НФ), стик 108/200, труба попередньо ізольована 76/140, труба попередньо ізольована 57/125, клей п/ф, стик 42/110, опора ковзна 219/315, Техно-ПУР 1 (НФ),перехід попередньо ізольований 108/200*89/160, клапан запірний 108/200, технопур 2 ОНУР, коліно попередньо ізольована 76/140, стик 76/140, коліно попер 426/560, кут30з, коліно попер 426/560, кут45з, трійник попередньо ізольований 426/560*462/56, центратор 273/400 (НФ), труба попередньо ізольована 273/400, коліно попередньо ізольоване Д273/400 (НФ), стик 273/400, муфта термоусадкова Д 110 (НФ), коліно попередньоіз. 76/140, рукав кінцевий з геометричними виводами 450 мм, опора н.попер 426/560, розп. 426/560-45/110 з внатикозійним покриттям, дренаж попер 426/560*108/200, коліно попередньо ізолольоване Д273/400 (НФ), кутник п/ф, сталь швелерна п/ф, - яка в подальшому була реалізована ПрАТ «Компанія Ензим», ТОВ «В.Ф.Ф.», КП «Бродитеплоенерго», НВП «Техноцентр» ФРАІ м.Львова, ТОВ «Західінтерм», ТОВ «Поліуретанові технології», ПП «Рембудстрой», ТОВ «Інженерно-виробничий центр», Свято-Миколаївський ЖМ РЄ УПЦ Державний Університет «Житомирська Політехніка», ТОВ «Асоціація інженерних підприємств», ТОВ «Галіо» Житомиртеплокомуненерго, а також використана під час виконання робіт з реконструкції тепломереж та ремонту та гідроізоляції бетонних колекторів ТзОВ «Форум Парк-Захід»; при реалізації НВП «Техноцентр» ФРАІ м. Львова; під час виконання будівельних робіт ПрАТ «Компанія Ензим», ТзОВ «Форум Парк-Захід», що підтверджується наступними документами документами: видатковими накладними № РН-0000001 від 01.02.2019, № РН-0000002 від 14.02.2019, № РН-0000003 від 14.02.2019, № РН-0000004 від 22.02.2019, № РН-0000006 від 15.04.2019, № РН-0000011 від 13.05.2019, № РН-0000012 від 30.04.2019, № РН-0000014 від 11.06.2019 № РН-0000015 від 25.06.2019 № РН-0000023 від 12.09.2019, № РН-0000022 від 17.09.2019, № РН-0000024 від 22.10.2019, № РН-0000025 від 22.10.2019, № РН-0000030 від 22.11.2019, № РН-0000032 від 26.11.2019, № РН-0000035 від 02.12.2019, № РН-0000034 від 13.12.2019, № РН-0000003 від 21.04.2020, № РН-0000036 від 26.12.2019, № РН-0000008 від 13.05.2020, № РН-0000001 від 05.03.2020, № РН-0000012 від 01.06.2020, акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 р. на суму 34596,00 грн, на суму 65182,80 грн, за грудень 2019 р. на суму 515301,62 грн, на суму 128900,99 грн та зареєстрованими за цими господарськими операціями податковими накладними. Також позивачем додатково відображено подальше використання/реалізацію ТМЦ придбаних в попередніх калькуляціях вартості виробництва продукції № КА-0000001 від 31.01.2019, №КА-0000003 від 31.01.2019, № КА-0000004 від 31.01.2019, № КА-0000005 від 31.01.2019, №КА-0000006 від 31.01.2019, № КА-0000007 від 31.01.2019, № КА-0000008 від 13.02.2019, № КА-0000010 від 13.02.2019, № КА-0000011 від 13.02.2019, № КА-0000013 від 13.02.2019, № КА-0000014 від 21.02.2019, № КА-0000020 від 14.04.2019, № КА-0000025 від 14.04.2019, № КА-0000026 від 12.05.2019, № КА-0000027 від 04.06.2019, № КА-0000048 від 11.09.2019, №КА-0000049 від 11.09.2019, № КА-0000051 від 15.09.2019, № КА-0000050 від 16.09.2019, № КА-0000052 від 25.09.2019, № КА-0000053 від 01.10.2019, № КА-0000054 від 01.10.2019, № КА-0000055 від 01.10.2019, № КА-0000062 від 20.11.2019, № КА-0000061 від 25.11.2019, № КА-0000063 від 25.11.2019, № КА-0000066 від 21.11.2019, № КА-00000669 від 21.11.2019, № КА-0000065 від 22.11.2019, № КА-0000067 від 21.11.2019, № КА-0000068 від 21.11.2019, № КА-0000070 від 21.11.2019, № КА-0000068 від 21.11.2019, № КА-0000064 від 25.11.2019, № КА-0000057 від 30.11.2019, № КА-0000030 від 09.06.2019, № КА-0000028 від 10.06.2019, № КА-0000039 від 22.07.2019, № КА-0000038 від 30.07.2019, № КА-0000040 від 13.08.2019, № КА-0000031 від 24.06.2019, № КА-0000034 від 24.06.2019, № КА-0000032 від 24.06.2019, № КА-0000033 від 24.06.2019, № КА-0000035 від 24.06.2019, № КА-0000036 від 24.06.2019, № КА-0000058 від 30.11.2019, №КА-0000059 від 30.11.2019, № КА-0000080 від 11.12.2019, № КА-0000079 від 12.12.2019, №КА-0000085 від 25.12.2019, № КА-0000086 від 25.12.2019, № КА-0000006 від 04.03.2020, №КА-0000007 від 04.03.2020, № КА-0000045 від 11.09.2019, № КА-0000044 від 11.09.2019, №КА-0000045 від 11.09.2019, № КА-0000056 від 21.10.2019, № КА-0000071 від 21.11.2019, №КА-0000072 від 21.11.2019, № КА-0000073 від 01.12.2019, № КА-0000074 від 12.12.2019, №КА-0000075 від 12.12.2019, № КА-0000076 від 13.12.2019, № КА-0000194 від 20.12.2019, №КА-0000083 від 25.12.2019, № КА-0000084 від 24.12.2019, № КА-0000088 від 25.0122019, №КА-0000089 від 25.12.2019, № КА-0000195 від 25.12.2019, № КА-0000093 від 26.12.2019, №КА-0000095 від 26.12.2019, № КА-0000096 від 26.12.2019, № КА-0000028 від 20.04.2020, №КА-0000029 від 20.04.2020, № КА-0000030 від 20.04.2020, № КА-0000039 від 11.05.2020, №КА-0000040 від 12.05.2020, № КА-0000041 від 12.05.2020, № КА-0000042 від 12.05.2020, №КА-0000046 від 11.09.2019, № КА-0000047 від 10.09.2019, № КА-0000008 від 04.03.2020, №КА-0000009 від 04.03.2020, № КА-0000010 від 04.03.2020, № КА-0000012 від 04.03.2020, №КА-0000013 від 04.03.2020, № КА-0000014 від 04.03.2020, № КА-0000026 від 04.03.2020, №КА-0000029 від 20.04.2020, № КА-000031 від 20.04.2020, №КА-0000032 від 20.04.2020, №КА-0000034 від 20.04.2020, № КА-0000041 від 12.05.2020, №КА-0000045 від 25.05.2020, №КА-0000037 від 01.06.2020, № КА-0000038 від 01.06.2020, №КА-0000029 від 10.06.2019, №КА-0000041 від 26.08.2019, №КА-0000044 від 11.09.2019, №КА-0000011 від 04.03.2020, №КА-0000035 від 20.04.2020, акти списання №СпТ-000018 від 31.12.2019, № СпТ-000010 від 30.09.2019, №СпТ-000019 від 31.12.2019, №СпТ-000009 від 16.09.2019, №СпТ-000017 від 31.12.2019, №СпТ-000013 від 31.12.2019, №СпТ-000014 від 31.12.2019, СпТ-000003 від 30.04.2019, СпТ-000013 від 31.12.2019, СпТ-000008 від 30.09.2019.

Позивачем додатково надано контролюючому органу Картки по рахунку 205 ТМЦ полістирол для спінювання KING PEARL марки F-SB за 25.02.19-31.12.2021, полістирол для спінення F-303 за 29.04.19 - 31.12.21, полістирол для спінення Альфапор SE-301 за 29.04.19 - 31.12.21, полістирол для спінення VSTEPS марки F-302 за 29.04.19 - 31.12.21, розчинник універсальний органічний «Сольвентол» за 28.05.19 - 31.12.21, прокат плоский за 31.07.19-10.06.20, прокат плоский 1 за 31.07.19-10.06.20, що відображають наявність ТМЦ, в даному випадку їх списання в цілому Підприємством у виробництво/реалізацію.

Отже перелічені вище документи підтверджують фактичне придбання Позивачем у ТзОВ «Лофт Систем» полістирол для спінювання KING PEARL марки F-SB, KING PEARL марки F-SА, полістирол для спінення F-303, полістирол для спінення Альфапор SE-301, полістирол для спінення VSTEPS марки F-302, Розчинник універсальний органічний «Сольвентол», прокат плоск. з вугіл. сталі рулон POLYSTER RAL 8017 S220GD Z-225 0,50Х1250, прокат плоский з вул. сталі в рулонах, RAL8017 0,40Х1250, Марка сталі DХ51D+Z60, відображають рух ТМЦ на Підприємстві та їх подальше використання/реалізацію ПрАТ «Компанія Ензим»,ТОВ «В.Ф.Ф.», КП «Бродитеплоенерго», НВП «Техноцентр» ФРАІ м.Львова, ТОВ «Західінтерм», ТОВ «Поліуретанові технології», ПП «Рембудстрой», ТОВ «Інженерно-виробничий центр», Свято-Миколаївський ЖМ РЄ УПЦ Державний Університет «Житомирська Політехніка», ТОВ «Асоціація інженерних підприємств», ТОВ «Галіо» Житомиртеплокомуненерго ТзОВ «Форум Парк-Захід», в господарській діяльності позивача та спростовують доводи відповідача про те, що сума задекларованих витрат на придбання ТМЦ визначена позивачем з порушенням вимог податкового законодавства та є завищеною.

На підставі досліджених документів, які, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку, судом апеляційної інстанції встановлено, що надані позивачем документи містять достатні дані про зміст та обсяг господарських операцій, їх учасників, дату і місце їх складання, а отже підтверджують фактичне здійснення спірних господарських операцій з придбання позивачем товару.

При оцінці вказаних документів, судом апеляційної інстанції враховано, що контролюючий орган в акті перевірки не вказував на наявність дефектів в оформлені чи складені відповідних документів, також не зазначав про встановлені розбіжності між наданими позивачем документами.

Зробивши акцент на реальному здійсненні господарської операції як складової юридичного факту, що породжує у платника податків право на податковий кредит та на збільшення витрат, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 акцентувала увагу також на тому, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Первинні документи, надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами в сукупності з встановленими обставинами господарських операцій, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства.

Всупереч визначеного частиною другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України процесуального обов`язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, належних, допустимих та достовірних доказів в підтвердження посилань щодо нереальності спірних господарських операцій контролюючим органом надано не було, матеріали справи таких не містять.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

Відтак оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку, то у разі підтвердження факту отримання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року по справі №813/4931/13-а та від 06.02.2018 по справі №802/4940/14.

При цьому судом не встановлено, а відповідачем не надано жодних доказів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи фактів узгодженості його дій з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або ж його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Крім того, при вирішенні податкових спорів Суд враховує презумпцію добросовісності платника податків за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Згідно доктрини реальності господарської операції, яка застосовується у судовій практиці Верховного Суду, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Нормами Податкового кодексу України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.

Також судом першої інстанції обґрунтовано не враховано покликань контролюючого органу на встановлені ним обставинами щодо відсутності у контрагентів позивача трудових ресурсів, рухомого та нерухомого майна для здійснення господарської діяльності, оскільки такі обставини відповідачем встановлено на підставі аналізу зібраної та опрацьованої податкової інформації наявної в інформаційно - аналітичних ресурсах ДПС, проте сама по собі зібрана податкова інформація не є достатньою підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій.

Вказана позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема в постановах від 03.10.2019 у справі № 811/3223/14, від 16.04.2020 у справі №810/3443/18, від 30.09.2021 у справі №400/1986/19 та фактично відповідає і позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 07.07.2022 (справа №160/3364/19), відповідно до якої податкова інформація, на підставі якої контролюючий орган робить висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів, носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону та сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень.

Отримана відповідачем податкова інформація повинна оцінюватися у співвідношенні з первинною документацією. Така інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Надаючи оцінку доводам сторін, колегія суддів зазначає, що статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників його податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідне лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Тобто, нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише інформаційними базами даних, що можливо ймовірно вказують на допущені контрагентом порушення вимог законодавства, або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив певні порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.

Судова практика однозначно вказує на той важливий аспект, що при дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів, підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця із зазначеними продавцем недостовірними відомостями.

В акті перевірки не зазначені належні й допустимі докази щодо неможливості здійснення господарської діяльності постачальниками чи докази, які вказували б на обізнаність позивача щодо неможливості здійснення діяльності такими постачальниками. Вся доказова база, щодо неможливості провадження господарської діяльності постачальниками ґрунтується виключно на неперевіреній інформації отриманій з відповідних реєстрів.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер, потребує ретельної перевірки чи отримання підтвердження з альтернативних джерел та не являється належним доказом.

В акті не зазначено про отримання жодних пояснень від таких постачальників чи іншої альтернативної інформації, що хоча б частково могла підтвердити припущення контролюючого органу про неможливість здійснення господарської діяльності такими постачальниками.

Посилання податкового органу на відсутність (дефектність) доказів транспортування товарно-матеріальних цінностей за спірними господарськими операціями обґрунтовано були відхилені судом попередньої інстанції, з огляду на те, що отримання та оформлення такого роду документів є обов`язком перевізника, який здійснює такі перевезення, яким позивач у спірних правовідносинах не є.

До того ж транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, тому за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій та бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Щодо покликань відповідача на відсутність договорів укладених контрагентами з ТОВ «Планета-Сервіс», ТОВ «Максел» судом першої інстанції слушно враховано правову позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 27 липня 2023 року № 808/3833/15 згідно якої: « 106. Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 15.12.2015 № 21-4266а15, договір - не є первинним обліковим документом для цілей бухобліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.

107. Більше того, відносно первинних бухгалтерських документів висловився Верховний суд України і в рішенні від 19 квітня 2016 року у справі №21-4985а15, вказавши, що господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, а сам договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.»

Оцінюючи підставність та обґрунтованість доводів податкового органу щодо відсутності у позивача низки запитуваних документів первинного бухгалтерського обліку, які б мали супроводжувати рух спірних господарських операцій, з огляду на ненадання їх на запит контролюючого органу та/або під час проведення податкової перевірки, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу із поданням учасником процесу нових доказів, що у протилежному випадку є обмеженням судом предмету дослідження та призведе до неповноти дослідження й порушення справедливого судового розгляду (постанови Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №806/434/16, від 24.01.2019 у справі №820/12113/15 та від 12.02.2019 у справі №820/6512/16).

Таким чином, вважає, що інтерпретація висновків про відсутність чи нереальність господарських операцій з придбання ТМЦ від постачальників, що здійснена в акті перевірки на підставі баз даних без їх належної перевірки, являється не підтвердженою належними доказами, однобокою, необ`єктивною та спрямованою виключно на упереджене визначення додаткових податкових зобов`язань з податку на прибуток ТОВ «ДПІЦ «Техно-Ресурс» і такою, що ігнорує принцип презумпції рішень платника.

Щодо виявленого порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України ДПІЦ «Техно-Ресурс» - занижено податкове зобов`язання з ПДВ на загальну суму 241269 грн у тому числі за березень 2018 р. в сумі 79792,40 грн та за грудень 2020 р. в сумі 161 476,60 грн (ст.25-26 Акта перевірки), на підставі якого було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 05.01.2022 року № 296/13-01-07-05 суд зазначає таке.

Позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 658076,10 грн (598251,00 грн - за основним платежем, 59825,10 грн - штрафні санкції), в частині на загальну суму 570304,9 грн (518459,00 грн - за основним платежем, 51845,9 грн - штрафні санкції).

Перевіряючими відповідача встановлено, що згідно з даним бухгалтерського обліку списано на собівартість виробництва Дт 23 Кт 205 ТМЦ на загальну суму 807383 грн згідно з актом списання СпТ-000021 від 14.12.2020, які не підтверджені у використанні в господарській діяльності підприємства. Матеріали списані на об`єкт «Капітальний ремонт вул.Пекарської у м. Львові», замовником яких був ТОВ «Вельт Капітал» (ст. 23 Акта перевірки).

Однак, наведене вище не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується доказами, наявними в матеріалах справи. Так, а матеріалах даної справи наявний Акт виконаних робіт форми КБ-2в та довідка КБ - 3 від 14.12.2020 про виконані роботи по об`єкту «Капітальний ремонт вул. Пекарської у м. Львові», замовником яких був ТОВ «Вельт Капітал» на суму 12111364,78 грн, який підтверджує використання відповідних ТМЦ під час виконання будівельних робіт на об`єкт «Капітальний ремонт вул. Пекарської у м. Львові». Також в матеріалах справи наявні зареєстровані податкові накладні (зареєстровані за фактом попередньої оплати) № 5 від 12.10.2020, № 12 від 11.11.2020, № 14 від 18.11.2020, № 2 від 14.12.2020, які підтверджують, що ДПІЦ «Техно-Ресурс» нарахувало податкові зобов`язання з ПДВ за господарськими операціями з використання відповідних ТМЦ та банківські виписки за період з 14.12.2020 по 24.12.2020, з 10.11.2020 по 19.11.2020, з 12.10.2020 по 12.10.2020, що підтверджують оплату за виконані роботи.

Покликання відповідача на те, що ДПІЦ «Техно-Ресурс» не представлено до перевірки актів виконаних робіт та інших первинних документів, які підтверджують факт (реальність) використання списаних на собівартість ТМЦ на загальну суму 807383 грн в господарській діяльності підприємства є безпідставним оскільки, такі подавались позивачем, як під час проведення перевірки так і долучались Підприємством до Заперечень до акту перевірки від 22.09.2022 № 29/09-22 та скарги на податкові повідомлення-рішення.

За приписами пункту187.1 статті 187 ПК Українидатою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Проаналізувавши фактичні обставини даної справи, а також дослідивши первинні документи, податкові накладні, банківські виписки, надані Позивачем, які складені в результаті здійснення господарської операції з виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт вул. Пекарської у м. Львові» суд прийшов до висновку, що у ДПІЦ «Техно-Ресурс» відсутнє порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України щодо заниження податкового зобов`язання з ПДВ за грудень 2020 р. в сумі 161 476,60 грн, а відтак податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 05.01.2023 року № 296/13-01-07-05 в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо описаного на ст. 39 Акта перевірки порушення п.198.1, п.198.2, 198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок проведення операцій, які фактично не відбувалися - без реального настання правових наслідків, проведення лише операцій з оформлення документів без реального руху матеріалів від ТзОВ «Планета-Сервіс», ТзОВ « Максел» та ТзОВ «Лофт Систем», ДПІЦ «Техно-Ресурс» завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 356982 грн, в тому числі за вересень 2017 в сумі 26780 грн, за травень 2018 р. в сумі 28125 грн, за червень 2018 в сумі 7200 грн, за січень 2019 в сумі 28512 грн, за лютий 2019 в сумі 15160 грн, за березень 2019 в сумі 32838 грн, за квітень 2019 в сумі53142 грн, за травень 2019 в сумі133519 грн, за липень 2019 в сумі 31706 грн суд зазначає наступне.

Позивачем під час здійснення перевірки були надані відповідні первинні документи складені між позивачем та його контрагентами на підтвердження факту виконання господарських операцій, які за своїм змістом засвідчують факти придбання та реалізації/використання ТМЦ у господарській діяльності платника, а також свідчать про реальність здійснення таких операцій. Відповідні первинні документи досліджувались судом та детально описані вище. Наявність в ДПІЦ «Техно-Ресурс» відповідних первинних документів щодо спірних операцій не заперечується контролюючим органом (останній абзац ст. 37 Акта перевірки).

Крім того, на сторінці 27 Акту перевірки перевіряючі вказують як на недолік первинних документів на те, що зі сторони продавця ТОВ «Планета-сервіс» в графі: «Відвантажив» зазначено ПІП відправника - Белінський В.В., аналогічно як і в накладних ТзОВ «Максел». Одночасно на сторінках 28 та 31 Акта перевірки зазначено, що Белінський В.В. є керівником та головним бухгалтером ТОВ «Планета сервіс» та ТОВ «Максел». Вказані обставини не можуть вважатись недоліком первинного документу, оскільки з наведеного слідує, первинні документи підписані уповноваженою особою якій надано законодавством право діяти від імені товариств. Відтак, підписання видаткових накладних керівником підприємства є правомірним та не свідчить про нереальність господарської операції.

Також судом встановлено те, що Акт перевірки не містить обґрунтувань що надані підприємством документи є неналежними чи недостатніми для підтвердження господарських операцій. Посилання в Акті перевірки на аналіз даних з ЄРПН та ІАС Податковий блок без здійснення оцінки первинних документів контрагентів не дає можливості суду однозначно встановити, які саме обставини зумовили висновок про те, що задокументовані ДПІЦ «Техно-Ресурс» господарські операції не обумовлені реальними змінами майнового стану платника, що мало наслідком притягнення підприємства до відповідальності. Сама по собі податкова інформація щодо контрагентів підприємства не підтверджує факту проведення операцій, які фактично не відбулись, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) платника податку-покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.14.1.60 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно із п.п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Досліджені судом вище первинні документи ДПІЦ «Техно-Ресурс» підтверджують здійснення господарських операцій позивачем щодо придбання та подальшої реалізації ТМЦ, оформлені з дотриманням вимог законодавства та відображають суть господарських операцій позивача з відповідними контрагентами, податкові накладні зареєстровані контрагентами у встановленому податковим законодавством порядку, а відтак підприємство правомірно віднесено до податкового кредиту суму 356982 грн, в тому числі за вересень 2017 в сумі 26780 грн, за травень 2018 р. в сумі 28125 грн, за червень 2018 в сумі 7200 грн, за січень 2019 в сумі 28512 грн, за лютий 2019 в сумі 15160 грн, за березень 2019 в сумі 32838 грн, за квітень 2019 в сумі53142 грн, за травень 2019 в сумі133519 грн, за липень 2019 в сумі 31706 гривень.

Проаналізувавши фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази суд приходить до висновку, що підприємством за даними господарськими операціями у відповідності до вимог податкового законодавства вірно сформовано податковий кредит, а відтак податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 05.01.2023 року № 296/13-01-07-05 в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.01.2023 № 298/13-01-07-05, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету на загальну суму 90610,35 грн (82348,50 грн - за основним платежем, 8261,85 грн - штрафні санкції) судом встановлено наступне.

Актом перевірки встановлено, що ДПІЦ «Техно-Ресурс» на порушення п.1, п.2, п.3 Порядку № 138 знижено до сплати частину чистого прибутку, що відраховується до державного бюджету, за 2017 рік на суму 82348,50 грн.

З пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого Постановою КМУ від 23 лютого 2011 року № 138 вбачається, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями (крім державних некомерційних підприємств, державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" належать до наукових установ, науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності, а також державних підприємств "Міжнародний державний центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 1 січня 2019 р. у розмірі 90 відсотків, з 1 січня 2020 р. - у розмірі 80 відсотків.

З наведеного вище вбачається, що від правильності визначення обсягу чистого прибутку (доходу) підприємства, залежить правильність визначення розміру частини чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами до державного бюджету.

Висновки акту перевірки в цій частині також ґрунтуються та є похідними від встановлених податковим органом порушень при визначення обсягу чистого прибутку (доходу) підприємства. Тобто за відсутності порушення формування податку на прибуток, що встановлено судом вище, у відповідача відсутні підстави для збільшення суми податкового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету, відтак податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 05.01.2023 №298/13-01-07-05 за цих обставин є протиправним та підлягає скасуванню.

Податкове повідомлення-рішення від 05.01.2023 № 293/13-01-07-05, яким застосовано штраф в розмірі 5% у сумі 6800,00 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в частині 3400,00 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), також є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на таке.

Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір також щодо правомірності накладення контролюючим органом на позивача штрафних санкцій за невиконання позивачем вимог щодо реєстрації податкової накладної, яка виникла на підставі п.198.5 ст.198 ПК України.

Висновки акту перевірки в цій частині також ґрунтуються та є похідними від встановлених податковим органом порушень порядку формування позивачем грошових зобов`язань за платежем податок на додану вартість. А відтак за відсутності в даному випадку порушення формування податкового зобов`язання з податку на додану вартість у відповідача відсутні підстави для застосування до нього штрафних санкцій через відсутність підстав для складення та реєстрації податкових накладних на відповідну суму податку на додану вартість.

Отже вказане податкове повідомлення-рішення також підлягає скасуванню.

Наведені обставини в своїй сукупності були враховані при ухваленні рішення судом першої інстанції.

Підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 05.01.2022 №297/13-01-07-055 про збільшення грошового зобов`язання за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 67206,75 грн (66676,00 грн - за основним платежем, 530,75 грн- штрафні санкції стали висновки акту перевірки про те, що позивачем в порушення пп. 266.2.1 п. 266.2, п. 266.2.2, пп. 266.3.1, пп.266.3.3. п. 266, п.46.1. ст. 46, пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України ДПІЦ «Техно-Ресурс» занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього у сумі 66676 грн в т.ч. за 2020 рік у сумі 12272,12 грн(за ІІІ кВ. 2020 року у сумі 6136,06 грн, за IV кв. 2020 року у сумі 6136,06 грн), зо 2021 рік у сумі 26982,00 грн .(за І кв. 2021 року у сумі 6745,50 грн, за IІ кв. 2021 року у сумі 6745,50 грн, за IІІ кв. 2021 року у сумі 6745,50 грн, за IV кв. у сумі 6745,50 грн), за 2022 рік у сумі 27421,88 грн (за І кв. 2021 року у сумі 13710,94 грн, за IІ кв. 2021 року у сумі 13710,94 грн (п.3.1.7 Акта перевірки).

Податок на нерухоме майно донараховано за об`єктами, що знаходяться за адресою Львів вул. Наукова, 5, а саме: складська будівля літ. «Б» (колишня каналізаційна насосна), науково-виробнича будівля літ. «А-2» (павільйон протикорозійних технологій), адміністративно-господарська будівля літ. «А-3» (лабораторія корозії та механіки), одночасно контролюючий орган в Акті перевірки вказав Свідоцтва про право власності на перелічені вище будівлі відповідно до яких будівлі під літерами «Б», «А-2», «А-3» перебувають у державній власності з правом господарського відання ДПІЦ «Техно-Ресурс».

Також на сторінці 3 Акта перевірки зазначено, що Державне підприємства Інженерний Центр «Техно-Ресурс» належить до сфери управління: Національна академія наук України.

В матеріалах справи наявні свідоцтва про право власності на будівлю серії САС №159415 від 12.12.2008, САС №159413 від 12.12.2008, САС № 159461 від 12.12.2008 вбачається, що складська будівля літ. «Б» (колишня каналізаційна насосна), науково-виробнича будівля літ. «А-2» (павільйон протикорозійних технологій), адміністративно-господарська будівля літ. «А-3» (лабораторія корозії та механіки) розташовані за адресою м.Львів, вул. Наукова, 5 з яких вбачається, що вказані об`єкти нерухомості перебувають у державній власності з правом господарського відання ДПІЦ «Техно-Ресурс».

Одночасно акт перевірки містить твердження про те, що підприємством не надано до перевірки дозволів-погоджень НАНУ на передачу нерухомого майна в оренду.

Слід зазначити, що вказані обставини спростовуються долученою до перевірки та до заперечень до акту перевірки Постановою № 320 Бюро Президії НАН України від 11.12.2019 про надання дозволу на передачу майна НАН України в оренду. Крім того, позивач в своїй позовній заяві зазначає, що така постанова була продемонстрована на сайті НАН України у особистому електронному кабінеті підприємства: https://newin.nas.gov.ua/legaltexts/corporate/ Pages/regulation.aspx?ffn1=ActIDfft1=Eqffv1=P-191211-320.

Суд першої інстанції, посилаючись на норми підпунктів 266.2.1, 266.3.3, 266.5.1 статті 266 статті 266 ПК України, дійшов правильного висновку про те, що у ДПІЦ «Техно-Ресурс» не виникають податкові зобов`язання з цього податку, оскільки об`єкти нерухомого майна знаходяться у державній власності та закріплені за підприємством на праві господарського відання, а платниками цього податку визначені саме власники майна, а відтак податкове повідомлення-рішення від 05.01.2023 №297/13-01-07-055 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Як наслідок, оскільки ДПІЦ «Техно-Ресурс» в розумінні ст.266 Податкового кодексу України не є платником податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, оскільки не є власником нерухомого майна, що є об`єктом оподаткування, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що у підприємства відсутній обов`язок щодо подання декларації з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, а відтак податкове повідомлення-рішення від 05.01.2023 №294/13-01-07-05 також не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного судового рішення, яке скасуванню не підлягає.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 242, 308, 309, 310, 315, 316, 321, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі №380/2031/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 16.12.24

СудВосьмий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення04.12.2024
Оприлюднено18.12.2024
Номер документу123793807
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на прибуток підприємств

Судовий реєстр по справі —380/2031/23

Постанова від 04.12.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Глушко Ігор Володимирович

Ухвала від 29.10.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Глушко Ігор Володимирович

Ухвала від 29.10.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Глушко Ігор Володимирович

Ухвала від 18.10.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Глушко Ігор Володимирович

Ухвала від 21.05.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Нос Степан Петрович

Ухвала від 30.04.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Нос Степан Петрович

Ухвала від 09.04.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Нос Степан Петрович

Ухвала від 18.03.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Нос Степан Петрович

Ухвала від 07.02.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Нос Степан Петрович

Рішення від 28.12.2023

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Брильовський Роман Михайлович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні