Постанова

від 16.12.2024 по справі 480/705/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 480/705/23

адміністративне провадження № К/990/1317/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Жука А.В., Соколова В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №480/705/23

за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пулинець Богдан Анатолійович,

на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року, ухвалене у складі головуючого судді Гелети С.М.,

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Калиновського В.А., суддів: Мінаєвої О.М., Кононенко З.О.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У січні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діяв адвокат Пулинець Богдан Анатолійович, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - НОМЕР_1 прикордонний загін, в/ч НОМЕР_2 ), в якому просив:

1.1. визнати протиправним ненарахування та невиплату ОСОБА_1 НОМЕР_1 прикордонним загоном, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), додаткову винагороду у розмірі 70 000 грн пропорційно у розрахунку на місяць у період з 01.09.2022 по 31.12.2022;

1.2. зобов?язати НОМЕР_1 прикордонний загін нарахувати та виплатити ОСОБА_1 передбачену Постановою № 168, додаткову винагороду у розмірі 70 000 грн пропорційно розрахунку на місяць за період з 01.09.2022 по 31.12.2022.

2. Позов мотивовано тим, що позивач перебуває на військовій службі по мобілізації у Держприкордонслужбі на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - водій інженерно-позиційного відділення відділу інженерного забезпечення прикордонної комендатури швидкого реагування у АДРЕСА_1 , яке входить до складу Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області, а Миколаївська територіальна громада Сумської області наказом Мінреінтеграції від 25.04.2022 № 75 належить до району ведення воєнних (бойових) дій. Відповідно до наказів Адміністрації Держприкордонслужби «Про склад органів та підрозділів, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій», НОМЕР_1 прикордонний підрозділ (в/ч НОМЕР_2 ) у періоді з 01.09.2022 по 31.12.2022 визнаний таким, що брав участь у бойових діях в районі ведення бойових дій.

2.1. Позивач наголошує, що, перебуваючи на службі у вказаному прикордонному загоні, у період з 01.09.2022 по 31.12.2022 безпосередньо брав участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, про що начальнику НОМЕР_1 прикордонного загону подані відповідні рапорти про встановлення додаткової винагороди. Однак, за вказаний період виплата позивачу означеної додаткової винагороди проводилася не в повному обсязі, а саме не у розмірі до 100000 грн з розрахунку на місяць. Позивач уважає таку бездіяльність протиправною, оскільки порушуються його права та соціальні гарантії.

Установлені судами фактичні обставини справи

3. Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Держприкордонслужби від 29.03.2022 № 123-ОС старший солдат ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період на посаді водія інженерно-позиційного відділення відділу інженерного забезпечення прикордонної комендатури швидкого реагування.

4. У спірному періоді [з 01.09.2022 по 31.12.2022] додаткова винагорода у розмірі до 30000 грн виплачена позивачу відповідно до наявних в матеріалах справи рапортів та наказів «Про виплату додаткової винагороди», що підтверджується наявними розрахунковими листами.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

5. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2023, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.

5.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право військовослужбовців на отримання збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, не є безумовним, а виникає виключно у разі, коли вони беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у розумінні наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-АГ та від 09.12.2022 №628-АГ, якими визначено порядок та умови такої виплати. Однак, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах у розумінні зазначених наказів.

5.2. Вирішуючи питання застосування норм матеріального права при вирішенні спору, суди обох інстанцій дійшли висновку про застосовність до спірних правовідносин наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-АГ та від 09.12.2022 № 628-АГ, як таких, що прийняті на виконання пункту 2-1 Постанови № 168 та спрямовані на реалізацію її положень, не були оскаржені та скасовані в установленому порядку.

5.3. Оцінюючи наявні в матеріалах докази, суди обох інстанцій констатували, що у спірному періоді [з 01.09.2022 по 31.12.2022] додаткова винагорода у розмірі до 30000 грн виплачена позивачу відповідно до наявних в матеріалах справи наказів «Про виплату додаткової винагороди», що підтверджується наявними розрахунковими листами. Будь-яких інших доказів участі у бойових (спеціальних) завданнях із переліку, встановленого пунктами 2 наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022 та № 628-АГ від 09.12.2022, які б надавали право позивачу на підвищений розмір вказаної винагороди у зазначеному періоді матеріали справи не містять.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній нстанції

6. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пулинець Б.А., звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023, прийняти нову постанову про задоволення позову.

6.1. Ця касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 1 Постанови № 168.

6.2. На обґрунтування підстави касаційного оскарження за цим пунктом касатор зауважує, що на виконання пункту 2-1 Постанови № 168 саме Міністр внутрішніх справ, який є керівником відповідного міністерства відносно Держприкордонслужби у розумінні цього пункту, міг затверджувати порядок і умови реалізації положень Постанови № 168.

6.3. Однак Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, розроблений на виконання пункту 2-1 Постанови № 168 та затверджений наказом Міністра внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36 , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 196/39252, діє лише з 01.02.2023, а отже не застосовується до спірних правовідносин за період з 01.09.2022 по 31.12.2022.

6.4. На переконання касатора, Адміністрація Держприкордонслужби не має компетенції самостійно визначати порядок і умови додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, а прийняті нею накази від 30.07.2022 № 392-АГ та від 09.12.2022 № 628-АГ не є регуляторними актами в розумінні Закону № 1160-ІV, а також не проходили в Міністерстві юстиції України установлену процедуру реєстрації як нормативно-правові акти, а тому не можуть вважатися такими, що набрали чинності та прийматися судом до уваги.

6.5. Таким чином, за висновком касатора, у зв`язку з відсутністю протягом спірного періоду [з 01.09.2022 по 31.12.2022] порядку та умов виплати додаткової винагороди, установленої пунктом 1 Постанови № 168, єдиним чинним нормативно-правовим актом, яким визначалися підстави, порядок та умови виплати відповідачем означеної додаткової винагороди була сама Постанова № 168.

6.6. Виходячи з аналізу норм пункту 1 Постанови № 168, касатор уважає, що він набув право на виплату додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн, що підтверджується тим, що:

1) касатор безпосередньо несе службу в прикордонній комендатурі швидкого реагування, яка розташована в селі Гриценкове, яке згідно довідки від 31.10.2022 № 235/1 входить до складу Миколаївської сільської ради Сумського району, яка своєю чергою відповідно до наказу Мінреінтеграції від 25.04.2022 № 75 відноситься до району ведення воєнних (бойових) дій;

2) у період з 01.09.2022 по 31.12.2022 НОМЕР_1 прикордонний загін Держприкордонслужби визнаний таким, що брав участь у бойових діях в районі ведення бойових дій;

3) подані рапорти про встановлення додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стриманні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів щодо солдата ОСОБА_1 із зазначенням періодів участі в бойових діях.

6.7. Щодо висновку суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що будь-яких доказів участі у бойових (спеціальних) завданнях із переліку, встановленого пунктами 2 наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-АГ та від 09.12.2022 № 628-АГ у спірному періоді позивач суду не надав та про виконання таких завдань не повідомляв, касатор зауважує, що у нього відсутні відомості про конкретні дати участі у бойових діях, у зв`язку з цим підкреслює, що відповідач ні на адвокатський запит, ні на ухвалу суду про витребування доказів не надав суду жодних доказів, якими є, зокрема копії бойових розпоряджень командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за період з 01.09.2022 по 31.12.2022, копії бойових розпоряджень начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС, витяги з журналу бойових дій стосовно участі позивача в бойових діях та копій наказів про призначення додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 в розмірі 70 000 грн пропорційно із розрахунку на місяць за вказаний період.

7. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.03.2024 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою № К/990/1317/24.

8. За інформацією з системи «Діловодство спеціалізованого суду», в/ч НОМЕР_2 отримала касаційну скаргу в електронному кабінеті 10.01.2024 о 14:24, а ухвалу про відкриття касаційного провадження - 07.03.2024 о 14:44. Правом подати відзив на касаційну скаргу позивач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.

9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 20.09.2024 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статей 340 та 345 КАС України.

Висновки Верховного Суду, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

10. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Водночас згідно із частиною другою статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

11. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

12. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

13. Спір у цій справі виник у зв`язку з невиплатою військовослужбовцю, який проходить службу в Держприкордонслужбі, збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168.

14. Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у ЗСУ та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

15. Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

16. Частиною другою статті 2 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 №1777-XII передбачено, що захист державного кордону України є невід`ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

17. Прикордонний загін є органом охорони державного кордону, призначений для охорони визначеної ділянки державного кордону, а також здійснення інших повноважень, передбачених законодавством України.

18. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 № 661-IV (у редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби.

19. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Держприкордонслужби визначаються законодавством.

20. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

21. У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

24. Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

22. Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

26. Держприкордонслужба входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.

27. Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах Держприкордонслужби, визначаються Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306.

28. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.

29. Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

30. Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України [зобов`язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

31. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

32. На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.

33. Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній з моменту прийняття цієї постанови до змін, внесених постановою від 09.08.2023 № 836) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць (з 19.07.2022 з набранням чинності постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 01.06.2022) (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

34. У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, та розмір вищевказаної додаткової винагороди.

35. Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання «а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах» є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов`язано із застосуванням сполучника «або», який має розділовий характер.

36. Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови №168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим подальшими змінами, внесеними постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів".

37. З 01.02.2023 ці питання врегульовані Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 196/39252 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ від 01.09.2023 № 726, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за № 1543/40599, яким замість нього затверджені Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, що із змінами та доповненнями діють і дотепер).

38. А до того означені порядок та умови визначалися, зокрема, наказами Адміністрації Держприкордонслужби «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, прийняті на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» на виконання пункту 2-1 Постанови № 168.

39. Протягом періоду, за який позивач просить стягнути підвищену додаткову винагороду діяв наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі - Наказ № 392-АГ), уведений в дію з 01.08.2022.

40. У пункті 2 цього Наказу конкретизовано за здійснення яких заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, військовослужбовцям, які проходять службу в органах Держприкордонслужби, додаткова винагорода збільшується до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі:

(1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

(2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

(3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

(4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

(5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

(6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

(7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;

(8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

41. Пунктом 4 Наказу № 392-АГ визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

(1) бойового наказу (бойового розпорядження);

(2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

(3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

42. Згідно з пунктом 5 Наказу № 392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).

У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).

43. Відповідно до пункту 10 Наказу № 392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.

Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

44. Відповідно до пункту 11 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (абзац перший пункту 11 Наказу).

Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу (абзац другий пункту 11 Наказу).

45. Згідно з пунктом 12 Наказу № 392-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.

46. З 01.12.2022 був уведений в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ [«Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168»], яким був дещо змінений перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, але залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.

47. Так, пунктом 2 цього Наказу до безпосередньої участі у бойових діях або заходах віднесено виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій:

(1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

(2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з проивником;

(3) бойових завдань з відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);

(4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умвовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

(5) бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

(6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовим розпорядженням;

(7) бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів.

48. Після відкриття касаційного провадження у цій справі Верховний Суд сформував висновки щодо застосування положень пункту 1 Постанови № 168, наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, які мають бути враховані і в цій справі в силу частини третьої статті 341 КАС України, за змістом якої суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

49. Так, питання застосовності у подібних правовідносинах наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ вирішувалися, зокрема, у постановах від 21.12.2023 у справі №200/193/23, від 26.06.2024 у справі № 200/216/23, від 30.09.2024 у справах №200/232/23 та № 200/440/23 та багатьох інших.

50. Висновки судів попередніх інстанцій в частині застосування до спірних правовідносин наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у цих постановах.

51. У постанові від 05.08.2024 у справі № 200/4100/23 Верховний Суд констатував, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само собою не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 з урахуванням наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ та від 01.12.2022 № 628/0/81-22-АГ означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та документального підтвердження цих обставин (пункти 4 та 5 наказу від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ, пункти 3 та 7 наказу від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ).

52. Як слідує із змісту оскаржуваних рішень, відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій за результатом розгляду справи констатували, що участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, відповідно і кількість днів участі у таких діях та заходах - не підтверджена належними доказами, установивши лише те, що старший солдат ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період на посаді водія інженерно-позиційного відділення відділу інженерного забезпечення прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону, а також те, що йому за спірний період виплачено додаткову винагороду на підставі пункту 1 Постанови № 168 у розмірі до 30000 грн.

53. При цьому суди обох інстанцій не надали значення доводам позивача про те, що він виконував бойові завдання протягом спірного періоду у складі оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». На цю обставину вказує і відповідач у письмовому відзиві, де в частині щодо витребування судом у НОМЕР_1 прикордонного загону додаткових доказів останній зазначив, що починаючи з квітня 2022 року і по теперешній час особовий склад управління та підрозділів НОМЕР_1 прикордонний загін Держприкордонслужби включений до складу оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (далі - ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») та виконує бойові (спеціальні) завдання командира ОТУ у стабілоізаційних заходах, а наказами Адміністрації Держприкордонслужби "Про склад органів та підрозділів, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій" НОМЕР_1 прикордонний загін визнано таким, який відповідно до розпоряджень (наказів, директив) Адміністрації Держприкордонслужби включений до складу угриуповань військ (сил) Збройних Сил України з відсічі збройної агресії рф проти України, брав участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій в період вересень-грудень 2022 року відповідно (а.с. 28).

54. У зв`язку з цим відповідачем повідомлено суд про неможливість надання витребуваної судом інформації саме НОМЕР_1 прикордонним загоном, позаяк володільцем та розпорядником інформації, яка міститься в зазначених наказах та бойових розпорядженнях є виключно Адміністрація Держприкордонслужби та ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

55. При цьому поза увагою судів залишилися головні питання, відповіді на які лежать в основі правильного вирішення спору у цій справі, а саме:

чи віднесена територія, де знаходився підрозділ, у складі якого позивач виконував бойові розпорядження, до переліку територій, на яких у вказаному періоді ведуться (велися) бойові (активні чи можливі) дії або тимчасово окупованих;

чи включений підрозділ, до якого у спірному періоді був відряджений позивач, до складу органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, що визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (пункт 11 Наказу № 392-АГ, пункт 8 Наказу № 628-АГ);

чи залучався позивач, у числі інших військовослужбовців до виконання бойових завдань у складі органів військового управління (штабів угруповань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави,

які саме завдання, на підставі яких бойових наказів (розпоряджень) та за якою посадою виконував позивач у цьому періоді;

чи свідчать виконувані позивачем завдання про «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії» у розумінні пунктів 2 Наказу № 392-АГ та Наказу № 628-АГ;

чи складалися підрозділом, до якого був відряджений позивач у вказаному періоді, документи, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах військовослужбовця, відповідно до пунктів 4, 5 Наказу № 392-АГ ;

якими документами підтверджуються викладені обставини.

56. Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам, для проведення таких виплат.

57. Не відповівши на означені вище питання (пункт 55 цієї постанови) суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про невідповідність позивача умовам виплати додаткової винагороди за пунктом 1 Постанови № 168 протягом усього спірного періоду. Тож, з`ясувавши, що позивач виконував бойові завдання у складі ОТУ «Суми» на підставі наказів (директив) Адміністрації Держприкордонслужби суди повинні б були з`ясувати саме у них питання участі позивача у бойових діях та наявності документального підтвердження, оскільки тільки ці органи (підрозділи) можуть надати достовірну відповідь на питання чи створювали такі документи стосовно позивача, якщо так, то кому (до якого органу (підрозділу) направлялися відповідні відомості, а якщо не направлялися то яка була тому причина.

58. У цьому ж зв`язку необхідно врахувати, що пунктом 9 Наказу № 628-АГ визначено, що до наказів про виплату додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн також включаються, з-поміж інших, військовослужбовці, які безпосередньо виконують бойові (спеціальні) завдання у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування на українсько-російській ділянці державного кордону (у тому числі військовослужбовці зведених загонів інших органів Держприкордонслужби, які виконують такі завдання на ділянці цих підрозділів.

59. У постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а Верховний Суд наголошував, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

60. Недотримання судом принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час збирання та дослідження зібраних у справі доказів унеможливлює встановлення фактичних обставин для правильного її вирішення, оскільки очевидно, що у цій справі сторона позивача зіштовхнулася з труднощами в отриманні та наданні доказів суду, позаяк у відповідь на адвокатські запити військові частини посилаються на неможливість надання окремих наказів (розпоряджень) через наявність на них грифу обмеження доступу, а із наданих відповідачем наказів взагалі незрозуміло куди саме направлявся у відрядження позивач у спірному періоді.

61. Своєю чергою, в силу приписів частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

62. Отже наведені вище допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення унеможливлюють розгляд та оцінку Верховним Судом наведених в касаційній скарзі доводів по суті спору.

63. Згідно із частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

64. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

65. Ураховуючи приписи статті 353 КАС України, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

66. Суду першої інстанції під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене в мотивувальній частині цієї постанови, установити наведені в ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

67. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пулинець Богдан Анатолійович, задовольнити частково.

2. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року скасувати, а справу № 480/705/23 направити на новий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько А.В. Жук В.М. Соколов