Ухвала

від 11.12.2024 по справі 9901/322/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 грудня 2024 року

м. Київ

справа №9901/322/21

адміністративне провадження № П/9901/322/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Білак М.В., Радишевської О.Р., Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лабунської П.О.,

представника Президента України - Мовіле О.С.

представника третьої особи Служби безпеки України - Зарєчного Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська Фармацевтична Фабрика» до Президента України за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, про визнання протиправним та скасування Указу Президента України в частині,

УСТАНОВИВ:

10 серпня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська Фармацевтична Фабрика» (далі - позивач, ТОВ «Львівська Фармацевтична Фабрика») звернулося до Верховного Суду як до суду першої інстанції із позовною заявою до Президента України (далі - відповідач), де просить визнати протиправними та скасувати Указ Президента України від 21 квітня 2021 року № 169/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», у частині введення в дію рішення Ради національної безпеки і оброни України від 15 квітня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», а саме пункту 51 додатку № 2, відповідно до якого застосовано обмежувальні заходи до позивача - ТОВ «Львівська Фармацевтична Фабрика» (ідентифікаційний код юридичної особи - 20765265).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, оскаржуваний Указ Президента про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування обмежувальних заходів до позивача є протиправним, адже не ґрунтується на положеннях національного законодавства України, оскільки у законний спосіб не доведено порушення позивачем національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, здійснення терористично діяльності, порушення прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.

Зазначають, що оскаржуваний акт не містить належного обґрунтування, з покликанням на відповідні норми закону щодо обмеження права на користування та розпорядження майном, що вказує на те, що не було дотримано справедливого балансу між вимогами інтересів суспільства і вимогам захисту основних прав людини.

Верховний Суд ухвалою від 16 серпня 2021 року відкрив провадження в цій справі та призначив її до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 29 вересня 2021 року.

В подальшому розгляд справи призначався на 17 листопада 2021 року, 14 грудня 2021 року, 01 лютого 2022 року, 06 квітня 2022 року, 03 серпня 2022 року, 21 вересня 2022 року, 12 жовтня 2022 року, 23 листопада 2022 року, 18 січня 2023 року, 08 лютого 2023 року, 05 квітня 2023 року, 24 травня 2023 року, 26 липня 2023 року, 20 вересня 2023 року,18 жовтня 2023 року, 06 грудня 2023 року.

За вказаний період від представника позивача до Верховного Суду надійшло кілька клопотань про розгляд справи без участі представника ТОВ «Львівська Фармацевтична Фабрика».

23 червня 2022 року начальником відділу режимно-секретної роботи Верховного Суду повідомлено, що 26 січня 2022 року відділом режимно-секретної роботи отримано від Управління правового забезпечення Служби безпеки України (далі - СБУ) на виконання ухвали Верховного Суду матеріальні носії секретної інформації (далі - МНСІ) у справі № 9901/322/21, а саме: лист (вих. СБУ № 16/30/т від 24 січня 2022 року, вх. ВС № 55/АС-146т від 26 січня 2022 року), додатком до якого була довідка щодо підстав застосування санкцій, якій було надано гриф секретності "таємно".

До 25 лютого 2022 року МНСІ по справі № 9901/322/21 були на зберіганні у відділі режимно-секретної роботи Верховного Суду.

У зв`язку із виникненням реальної загрози захоплення МНСІ та відсутності можливості їх вивезення у безпечне місце МНСІ, які були на зберіганні у відділі режимно-секретної роботи Верховного Суду (у тому числі матеріали судових справ та додаткові матеріали до них), відповідно до вимог Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939, 25 лютого 2022 року знищено, про що у відділі режимно-секретної роботи Верховного Суду є відповідні підтверджуючі документи (Акт про знищення секретних документів від 14 квітня 2022 року №57/ВС-35ДСК).

Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2022 року повторно витребувано від СБУ належним чином засвідчені копії документів, що стали фактичною підставою для застосування обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до оскаржуваного Указу Президента України.

05 вересня 2022 року від СБУ надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, які на виконання вимог ухвали суду від 03 серпня 2022 року надіслані на адресу режимно-секретного відділу Верховного Суду (лист СБУ від 31 серпня 2022 року № 16/2624/т-в).

Цього ж дня від СБУ надійшло клопотання про подальший розгляд справи в закритому судовому засіданні на підставі статей 10, 44, 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з повним фіксуванням його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу із додержанням вимог законодавства України у сфері охорони державної таємниці, оскільки надані СБУ окремі документи місять інформацію, що становить державну таємницю (гриф обмеження доступу «таємно»).

08 лютого 2023 року Верховний Суд ухвалив проводити розгляд справи у закритому судовому засіданні в частині дослідження доказів, які становлять державну таємницю.

Проте, на той час, у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду не були створені умови для фіксування судового процесу під час закритого судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, та не було відповідних технічних засобів для фіксування такого процесу.

Поряд із цим представник позивача - адвокат Гелемей Ю.М. повідомив, що з метою реалізації ТОВ «Львівська Фармацевтична Фабрика» права на ознайомлення із матеріалами справи, які мають гриф обмеження доступу «таємно» та участі в судовому засіданні, має намір оформити допуск та доступ до державної таємниці. Однак, у подальшому адвокат не повідомив про наявність у нього такого допуску.

За інформацією, наданою відділому режимно-секретної роботи Верховного Суду адвокат Гелемей Ю.М. допуску до державної таємниці не отримав, відповідно доступу до секретної інформації у справі № 9901/322/21 не оформив та із матеріалами справи, що містять гриф секретності "таємно" не ознайомився.

Як зазначено у телефонограмі, складеній секретарем судового засідання Орел П.Ю. (т. 3 а/с 184), 30 січня 2024 року представник ТОВ «Львівська Фармацевтична Фабрика» Гелемей Ю.М. у телефонній розмові (т. 067 679 12 06) повідомив, що більше не представлятиме інтереси позивача.

19 березня 2024 року представник ТОВ «Львівська Фармацевтична Фабрика» - адвокат Савчук О.І. подала заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та просила внести її дані до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи № 9901/322/21 для можливості реалізації її прав та обов`язків як представника позивача. До заяви додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 26 квітня 2022 року серія ЛВ № 002377 та ордер на надання правничої (правової) допомоги від 19 березня 2024 року.

В судовому засіданні 20 березня 2024 року адвокат Савчук О.І. просила оголосити перерву у засідання та надати їй час для отримання допуску та доступу до державної таємниці для ознайомлення із матеріалами справи, що мають гриф обмеження доступу «таємно».

У наступному судовому засідання (26 червня 2024 року) представник позивача повідомила, що допуску до державної таємниці ще не отримала.

Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року поновлено СБУ процесуальний строк на подання доказів у справі та приєднано до матеріалів адміністративної справи № 9901/322/21 надані СБУ докази.

За повідомленням відділу режимно-секретної роботи Верховного Суду адвокат Савчук О.І. отримала допуск та доступ до державної таємниці, однак із матеріалами справи, що містять гриф секретності "таємно" не ознайомилась.

У судове засідання, призначене на 04 грудня 2024 року, представник позивача не з?явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (повістка про виклик до Верховного Суду в адміністративній справі № 9901/322/21 доставлена в електронному вигляді в електронний кабінет представника позивача - адвоката Савчук О.І. 18 жовтня 2024 року о 18 год. 06 хв.).

У протоколі судового засідання від 04 грудня 2024 року (т. 4 а.с. 38) зафіксовано неявку представника позивача у судове засідання. Про причини неявки представник ТОВ «Львівська Фармацевтична Фабрика» не повідомив.

Повістку про виклик у наступне судове засідання, призначене на 11 грудня 2024 року представник позивача отримав через підсистему «Електронний суд» 04 грудня 2024 року о 20год. 35 хв., про що свідчить довідка про доставку електронного листа (т. 4 а.с. 43).

У судове засідання 11 грудня 2024 року представник ТОВ «Львівська Фармацевтична Фабрика» - адвокат Савчук О.І. не з`явилася, про причини неявки не повідомила.

Під час судового засідання, представники відповідача та третьої особи (СБУ) наполягали на залишенні адміністративного позову без розгляду через повторне неприбуття позивача у судове засідання на неповідомлення про причини неявки.

Суд, заслухавши думку представників відповідача та третьої особи (СБУ), дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до частин першої, шостої та восьмої статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані згідно із законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані згідно із законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом, у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

На виконання зазначених норм КАС України адвокату Савчук О.І., на підставі резолюції судді Верховного Суду, 20 березня 2024 року о 10 год. 35 хв. надано доступ до справи № 9901/322/21 у підсистемі «Електронний суд» .

За таких обставин адвокат Савчук О.І. мала можливість подати будь-які процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» або в паперовому вигляді, зокрема, повідомити про причини неявки, подати клопотання про оголошення перерви у справі № 9901/322/21, чи про участь у засіданні в режимі відеоконференції. Проте таким правом представник позивача не скористалась.

Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В тлумаченні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Будучи ініціатором судового розгляду справи позивач, в першу чергу, має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки, здійснюючи їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів під час розгляду адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

Відповідно до частини третьої статті 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету;

2) за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

За змістом частини десятої статті 126 КАС України вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.

Приписи частини першої статті 131 КАС України встановлюють обов`язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду.

Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд (частина друга статті 131 КАС України).

Нормами частини п`ятої статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Аналогічні наслідки неявки позивача в судове засідання передбачені пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 60 КАС України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (частина друга статті 60 КАС України). Згідно з частиною третьою статті 60 КАС України про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суду шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до частини другої статті 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

З матеріалів справи вбачається, та зазначено раніше, що про дату час та місце судового засідання, призначеного на 11 грудня 2024 року представник позивача Савчук О.І. була повідомлена шляхом направлення повістки про виклик до Верховного Суду в електронному вигляді в її електронний кабінет через підсистему «Електронний суд» 04 грудня 2024 року о 20 год. 35 хв. (т. 4 а.с. 43).

Суд звертає увагу на те, що підставами для представництва ТОВ «Львівська Фармацевтична Фабрика» у Верховному Суді є ордер, виданий адвокату Савчук О.І., у якому вказано, що цей ордер видано на підставі договору про надання правової допомоги від 17 червня 2024 року без номера та що таким договором повноваження адвоката не обмежуються.

Від представника не надходило заяв про поважність причин, з яких представник не міг з`явитися в судові засідання, призначені на 04 та 11 грудня 2024 року. Не надходило й заяв про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Львівська Фармацевтична Фабрика».

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні не наполягали на продовженні розгляду справи по суті, вважаючи неможливим розгляд справи за відсутності представника позивача.

Суд зауважує, що вирішуючи розглядати справу у відкритому судовому засіданні з викликом сторін, Суд керувався, насамперед, необхідністю встановлення належного складу учасників справи, підсудності справи, змісту заявлених позовних вимог та порушеного права позивача з метою повного з`ясування всіх обставин у справі та правильного її вирішення. Позивач без повідомлення причин в судові засідання не з`явився. Суд вважає, що неявка позивача (представника позивача) перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє суд можливості встановити наведені обставини справи, необхідні для вирішення цього спору.

З урахуванням наведеного, оскільки мало місце повторне неприбуття позивача (представника позивача), належним чином повідомленого про дату, час та місце судових засідань, без повідомлення ним причин такого неприбуття, а також враховуючи, що до Суду не надходило заяв про розгляд справи за відсутності сторони позивача, та неможливість розгляду справи у зв`язку з неявкою позивача (його представника), Верховний Суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «Львівська Фармацевтична Фабрика» підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 22, 126, 194, 205, 240, 248, 255, 262, 266, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська Фармацевтична Фабрика» до Президента України за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, про визнання протиправним та скасування Указу Президента України в частині.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали виготовлено 16.12.2024.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

М.В. Білак

О.Р. Радишевська

Ж.М. Мельник-Томенко

Н.М. Мартинюк

Судді Верховного Суду