Ухвала

від 16.12.2024 по справі 280/2944/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 280/2944/23

адміністративне провадження № К/990/45411/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі №280/2944/23 за позовом Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №10» Запорізької міської ради до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня №10» Запорізької міської ради звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.04.2023 №3532408, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 10 694,75 гривень;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.04.2023 №0003500703, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2 190 166,25 гривень;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.04.2023 №0003510703, яким застосовано штраф у розмірі 368 771,53 гривень за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.04.2023 №3542408, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020 гривень;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.04.2023 №0003520708, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 7 201,11 гривень.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року в задоволенні позовних вимог Комунального некомерційного підприємства «Міська Лікарня №10» Запорізької міської ради до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року, скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2023 в адміністративній справі №280/2944/23 в частині відмови у визнанні протиправним та скасуванні податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 21.04.2023 № 000352070, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 7 201,11 гривень та в цій частині ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 21.04.2023 № 0003520708, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 7 201,11 гривень.

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2023 в адміністративній справі №280/2944/23 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями суддів апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог, від скаржника надійшла касаційна скарга.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог ст. 330 КАС України судом встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У тексті поданої касаційної скарги скаржник зазначає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України).

Суд звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України є зазначення:

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу (для п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України).

Так, скаржником зазначено постанови Верховного Суду від яких на думку скаржника належить відступити, норми права, які неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок Верховного Суду, який заявник вважає правильним, проте скаржник не обґрунтовує постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити, обґрунтування необхідності такого відступу не зазначено.

Доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.

З огляду на викладене, Суд уважає такі обґрунтування недостатніми для відкриття касаційного провадження у даній справі.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені ч. 4 ст. 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційну скаргу слід повернути скаржнику, що не перешкоджає йому реалізувати своє право звернутися із касаційною скаргою повторно.

Відповідно до ч. 7 ст. 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись статтями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі №280/2944/23 - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Яковенко