Ухвала

від 16.12.2024 по справі 420/17026/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 грудня 2024 року

м. Київ

справа №420/17026/23

адміністративне провадження № К/990/46130/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Субботіна Людмила Валентинівна,на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі №420/17026/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень від 28 серпня 2023 року вхід. № ЕП/33828/23, просив суд:

- визнати неправомірними дії (діяльність) Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо прийняття Постанови від 20 червня 2023 про поновлення виконавчих дій у АСВП НОМЕР_1;

- визнати неправомірними дії (діяльність) Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відкриття 21 червня 2023 року виконавчих проваджень НОМЕР_2 та НОМЕР_3 та прийняття Постанов про відкриття виконавчого провадження від 21 червня 2023 року в рамках АСВП НОМЕР_2 та НОМЕР_3, предметом яких є стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження та виконавчого збору за раніш прийнятими Постановами від 23 серпня 2022 року в виконавчому проваджені АСВП НОМЕР_1, яке відкрито Постановою від 22 серпня 2022 року, де боржником зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНІ-ЛАЙН";

- визнати нечинною та скасувати Постанову від 20 червня 2023 року Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства 1. юстиції (м. Одеса) про поновлення виконавчих дій у АСВП НОМЕР_1;

- визнати не чинними та скасувати Постанови від 21 червня 2023 року Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчих проваджень НОМЕР_2 та НОМЕР_3, предметами яких є стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження та виконавчого збору за раніш прийнятими Постановами від 23 серпня 2022 року в виконавчому проваджені АСВП НОМЕР_1, яке відкрито Постановою від 22 серпня 2022 року, де боржником зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНІ-ЛАЙН";

- визнати нечинними та скасувати Постанови Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про арешт рухомого та нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , а також арешти грошових коштів, які розміщено на поточних рахунках, відкритих в банківських установах на ім`я ОСОБА_1, які прийнято у АСВП НОМЕР_2 та у АСВП НОМЕР_3;

- зобов`язати Другий Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) закрити виконавчі провадження АСВП НОМЕР_1; НОМЕР_2 та НОМЕР_3.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі №420/17026/23 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо прийняття Постанови від 20 червня 2023 року про поновлення виконавчих дій у АСВП НОМЕР_1.

Визнано протиправними дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відкриття 21 червня 23 року виконавчих проваджень НОМЕР_2 та НОМЕР_3 та прийняття Постанов про відкриття виконавчого провадження від 21 червня 2023 року в рамках ВП НОМЕР_2 та НОМЕР_3, предметом яких є стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження та виконавчого збору за раніш прийнятими Постановами від 23 серпня 2022 року в виконавчому проваджені АСВП НОМЕР_1, яке відкрито Постановою від 22 серпня 2022 року.

Визнано протиправною та скасувати Постанову від 20 червня 23 року Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про поновлення виконавчих дій у АСВП НОМЕР_1.

Визнано протиправними та скасувати Постанови від 21 червня 2023 року Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчих проваджень НОМЕР_2 та НОМЕР_3, предметами яких є стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження та виконавчого збору за раніш прийнятими Постановами від 23 серпня 2022 року в виконавчому проваджені АСВП НОМЕР_1, яке відкрито Постановою від 22 серпня 2022 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) задовольнити частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року скасувати в частині визнання протиправними дій Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо відкриття 21 червня 2023 року виконавчих проваджень НОМЕР_2 та НОМЕР_3 та прийняття постанов від 21 червня 2023 року про відкриття виконавчих проваджень НОМЕР_2 та НОМЕР_3; визнання протиправними та скасування постанов Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 21 червня 2023 року про відкриття виконавчих проваджень НОМЕР_2 та НОМЕР_3.

Ухвалено у цій частині постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відкриття 21 червня 2023 року виконавчих проваджень НОМЕР_2 та НОМЕР_3 та прийняття постанов від 21 червня 2023 року про відкриття виконавчих проваджень НОМЕР_2 та НОМЕР_3; визнання протиправними та скасування постанов Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21 червня 2023 року про відкриття виконавчих проваджень НОМЕР_2 та НОМЕР_3, предметами яких є стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження та виконавчого збору за раніше прийнятими постановами від 23 серпня 2022 року у виконавчому провадженні АСВП НОМЕР_1, яке відкрито постановою від 22 серпня 2022 року.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року залишено без змін.

Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, представниця позивача звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 30 листопада 2024 року через підсистему "Електронний суд".

Скаржник просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року та залишити без змін рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд дійшов наступного висновку.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Так, обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: норми матеріального права, яка неправильно застосована судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається: норма матеріального права, яка неправильно застосована судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України у ній вказуються: норма матеріального права, яка неправильно застосована судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Подаючи ж касаційну скаргу на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник повинен вказати норми права, які, на його думку, неправильно застосовані судами, й врегульовують саме спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування стояло перед судами попередніх інстанцій.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України є відсильною нормою, обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку та відсутнє посилання на відповідний пункт вказаної статті.

Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

У свою чергу, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Предметом розгляду цієї справи є правомірність винесення постанов Другим Київським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Однак, оскаржуючи судове рішення суду апеляційної інстанції, прийняте за правилами статті 287 КАС України, скаржником не обґрунтовано, яке значення матиме рішення касаційного суду, ухвалене за наслідками розгляду цієї касаційної скарги, для формування єдиної правозастосовної практики.

Водночас, аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 248, 287, 329, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Субботіна Людмила Валентинівна, на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі №420/17026/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

……………………………

……………………………

……………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду