Ухвала

від 13.12.2024 по справі 367/4178/22

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4178/22

Провадження №1-в/367/299/2024

УХВАЛА

Іменем України

13 грудня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

лікаря-психіатра ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

законного представника ОСОБА_6 ,

особи, щодо якої надійшло клопотання, ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області подання лікаря-психіатра КНП «Ірпінська центральна міська лікарня» Ірпінської міської ради Київської області ОСОБА_3 про припинення амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшло подання лікаря-психіатра КНП «Ірпінська центральна міська лікарня» Ірпінської міської ради Київської області ОСОБА_3 про припинення амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначено, що за період отримання амбулаторного примусового лікування стан здоров`я ОСОБА_7 своєчасно відвідував лікаря-психіатра, приймав підтримуюче лікування, поведінка була впорядкована без асоціальних і агресивних тенденцій, настрій був рівний, у той час залишається пасивним, безініціативним, критика до свого психічного стану та скоєного формальна, емоційно невиразний, виражає бажання займатися домашньою роботою, допомогою рідним, з якими проживає, гострої продуктивної симптоматики не виявляє. Зазначено, що ОСОБА_7 не потребує подальшої амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, не виявляє ознак тяжкого психічного розладу і соціальної небезпеки не представляє.

У зв`язку з викладеним просить прийняти рішення про припинення надання ОСОБА_7 амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

В судовому засіданні лікар-психіатр КНП «Ірпінської центральної міської лікарні» ОСОБА_3 заяву підтримав та просив її задовольнити.

Прокурор проти задоволення заяви лікаря-психіатра не заперечувала.

ОСОБА_7 , його законний представник ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання підтримали та просили задовольнити.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши заяву лікаря-психіатра та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви лікаря-психіатра, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 514 КПК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.

Відповідно до ч. 2 ст. 514 КПК України зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги, який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

За правилами ч. 3 ст. 95 КК України, у разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через змінення психічного стану особи на краще, суд може передати її на піклування родичам або опікунам з обов`язковим лікарським наглядом.

Пленум Верховного Суду України у п. 3 своєї постанови «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» № 7 від 03.06.2005 зауважив, що суди повинні критично оцінювати обґрунтовані висновки експертів-психіатрів з точки зору їх наукової обґрунтованості, переконливості й мотивованості, оскільки останні є доказами у справі, які не мають наперед установленої сили, не є обов`язковими для суду, але незгода з ними має бути вмотивована у відповідній ухвалі, вироку.

Скасування або зміна примусових заходів медичного характеру може мати місце, коли особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або обмеженої осудності, видужала або коли в результаті змін в стані її здоров`я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.

Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, якій надається амбулаторна психіатрична допомога в примусовому порядку, повинна оглядатися лікарем-психіатром не рідше одного разу на місяць, а комісією лікарів-психіатрів - не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про продовження чи припинення надання їй такої допомоги.

Виходячи зі змісту статті 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» питання про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров`я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу та виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру чи якщо особа видужала. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Таким чином, законом визначено обов`язковий обсяг документальних доказів, які необхідні для вирішення питання про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру.

Відповідно до приписів ст. 514 КПК України, ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» та ст. 95 КК України такими доказами є заява представника закладу з надання психіатричної допомоги, який надає особі психіатричну допомогу та висновок лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Судом встановлено, що до ОСОБА_7 ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 02.03.2023 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022111040000720 від 13.08.2022, за ознаками суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09.05.2024 змінено застосовані ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 02.03.2023 до ОСОБА_7 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Лікарською комісією встановлено, що перебіг захворювання ОСОБА_7 має прогредієнтний характер з формуванням апато-абулічного типу дефекту особистості, що позбавляє його здатності самостійно задовольняти свої основні життєві потреби і встановлення над ним постійного стороннього догляду. На даний момент за своїм психічним станом небезпеки для себе і оточуючих не представляє.

Згідно з висновком консультативної комісії про психічний стан здоров`я щодо особи, до якої застосовуються заходи медичного характеру, ОСОБА_7 установлено діагноз: параноїдна шизофренія, безперервний перебіг, апато-абулічний тип дефекту.

У свою чергу, доданий лікарем-психіатром висновок комісії лікарів-психіатрів не містить безпосередньо самого висновку комісії лікарів-психіатрів, обґрунтування необхідності припинення застосування примусових заходів медичного характеру, а лише фіксує анамнез ОСОБА_7 , перебіг його захворювання, який згідно з висновком є прогредієнтним (прогресуючим) з формуванням апато-абулічного типу дефекту особистості.

У висновку комісії лікарів-психіатрів взагалі не зазначено, що ОСОБА_7 за своїм психічним станом потребує припинення примусових заходів медичного характеру і не вказано, чи внаслідок такого припинення буде досягнуто мети примусових заходів медичного характеру - обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню суспільно небезпечних діянь.

З огляду на вищезазначене суд визнає висновок комісії лікарів-психіатрів необґрунтованим та відмовляє в задоволенні заяви.

Оскільки суд не встановив підстав для зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру, вони підлягають продовженню на строк шість місяців.

Керуючись статтею 514 КПК України, статтею 95 КК України, статтею 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», суд

п о с т а н о в и в :

Заяву лікаря-психіатра КНП «Ірпінська центральна міська лікарня» Ірпінської міської ради Київської області ОСОБА_3 про припинення амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку залишити без задовольнити.

Продовжити застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді примусового заходу медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги на строк шість місяців.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію ухвали негайно після його проголошення вручити учасникам провадження.

Суддя: ОСОБА_1