Справа № 472/740/24
Провадження №2/472/269/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2024 року с-ще Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Тустановського А.О.,
за участю секретаря Щербини О.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича, Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
17.07.2024року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича, Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В позовній заяві представник позивача Вендель О.М. зазначив, що в липні 2024 року ОСОБА_1 було виявлено блокування її платіжної картки АТ «РайффайзенБанк» та виявлено інформацію про перебування її в Єдиному реєстрі боржника та наявністю виконавчого провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження, де стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет».
Звернувшись до Першого відділу ДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було з`ясовано, що постановою Веселинівського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.05.2021 року на підставі виконавчого напису № 5833 від 04.02.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, було відкрито виконавче провадження № 65450532 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості в сумі 6222,50 грн. та постановою від 18.05.2021 року накладено арешт на кошти боржника, також отримано копії вказаних постанов та Виконавчого напису.
У даному випадку ніяких правовідносин з ТОВ «Фінпром Маркет» у позивача не було, ніяких договорів з відповідачем вона не укладала, а тому ніякої заборгованості у неї перед відповідачем немає.
Отже, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги про безспірність заборгованості.
Таким чином позивач, вважає, що стягнута за виконавчим написом заборгованість є спірною, а нотаріус при вчиненні такого виконавчого напису не мав повного обсягу документів, зокрема, не перевірив відсутність спору між кредитором та позичальником. Просить суд визнати виконавчий напис № 5833 від 04 лютого 2021 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості в сумі 6222,50 гривні - таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 07 серпня 2024 року провадження у справі відкрито, справу призначено до підготовчого судового засідання. За клопотанням представника позивача витребувано: від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича копії документів та матеріалів, на підставі яких вчинявся Виконавчий напис № 5833 від 04.02.2021 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" заборгованості в розмірі 6222,50 грн.; від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" копії документів та матеріалів, які було спрямовано до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича для вчинення виконавчого напису № 5833 від 04.02.2021 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 6222,50 грн., та від Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) копії документів та матеріалів, які було спрямовано Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" для відкриття виконавчого провадження № 65450532 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 6222,50 грн.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, але до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують повністю.
Представник відповідача ТОВ «Фінпром Маркет» в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, шляхом направлення йому рекомендованих листів за адресою місцезнаходження.
15 листопада 2024 року від відповідача ТОВ «Фінпром маркет» надійшла заява про визнання позовних вимог в частині визнання виконавчого напису нотаріусу, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., зареєстрованого за № 5833 від 04 лютого 2021 року таким, що не підлягає виконанню та стягненню з ТОВ «Фінпром маркет» судового збору за подання позовної заяви в розмірі 606 грн. (інші 50 відсотків судового збору повертаються позивачу з державного бюджету в порядку ч. 1 ст. 142 ЦПК України) та у разі подання заяви про забезпечення позову в розмірі 302,80 грн. (інші 50 відсотків судового збору повертаються позивачу з державного бюджету в порядку ч.1 ст. 142 ЦПК України) інші вимоги позивача, такі як стягнення орієнтовних судових витрат на правову допомогу не визнаються.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судові засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак конверти з повістками повернулись до суду з відмітками "адресат відсутній".
Представник третьої особи Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність представника відповідача, оскільки він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання та подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Розглянувши матеріали справи, заяви сторін, суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, та такі, що підлягають задоволенню за наступних підстав.
За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як зазверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявленихнею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено,що 4 лютого 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 5833, яким з ОСОБА_1 стягнуто невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 250121ФК від 25 січня 2021 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів», відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 25/01/21 від 25 січня 2021 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс», на підставі Договору факторингу № 30112018 від 30 листопада 2018 року, відступлено право вимоги за Кредитним договором № 0984174018 від 11 березня 2018 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та ОСОБА_1 . А саме, стягнено з ОСОБА_1 заборгованість за період з 29.11.2018 року по 04.02.2021 року включно, в сумі 6222 (шість тисяч двісті двадцять дві) гривні 50 (п`ятдесят ) копійок.
Постановою головного державного виконавця Веселинівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Легкою О.В. від 18.05.2021 року ВП № 65450532 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого документа, а саме, виконавчого напису № 5833, виданого 04.02.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача ТОВ «Фінпром маркет» заборгованість за період 29.11.2018 року по 04.02.2021 року включно, у розмірі 6222 (шість тисяч двісті двадцять дві) гривні 50 (п`ятдесят ) копійок. (а.с. 10).
Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» (далі Закону), перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо: подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з днявиникненняправа вимоги минулонебільше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - небільше одного року (п. 3.1 Глави 16 Порядкувчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягненнязаборгованостіпровадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановоюКабінетуМіністрів України від 29.06.99 № 1172 (п. 3.2 Глави 16 Порядкувчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).
Відповідно до пункту 1 постановиКабінетуМіністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Прозатвердження переліку документів, за якимистягненнязаборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчихнаписів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи,щопідтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Як передбачено п. 2.11 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, заява може містити також іншу інформацію,необхіднудлявчинення виконавчого напису.
Судом встановлено,щопідставою для вчинення виконавчого написує Кредитний договір № 0984174018 від 11 березня 2018 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та ОСОБА_1 .
На підставувчинення виконавчого напису, нотаріус посилається на Перелік документів, за якими стягнення заборгованостіпровадиться у безспірному порядку на підставінаписів, затвердженого постановоюКабінетуМіністрів України № 1172 від 29 червня 1999 р. (далі - Постанова).
Постановою Кабінету Міністрів від 26.11.2014 року №622 Перелік документів доповнено розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" та до нього включений п. 2 в редакції: "Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".
В той же час, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14), залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема в частині доповнення Переліку новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Також вказаним судовим рішенням зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення. Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21.03.2017 року № 23. В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін. Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.
З огляду на викладене, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постановаКабінетуМіністрів України «Прозатвердження переліку документів, за якими стягненнязаборгованостіпроводитьсяу безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моментудоповнення Переліку п. 2 Розділу «Стягненнязаборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй Постанові по справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.
Відповідно до пункту 1 постанови КабінетуМіністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Прозатвердження переліку документів, за якими стягненнязаборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчихнаписів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягненнязаборгованості за нотаріально посвідченими договорами подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Також у разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (пункт 2.2. глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5).
При цьому нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року (ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.3 глави 16 розділу ІІ вищевказаного Порядку).
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та положень ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованості взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Вказана правовапозиція узгоджуєтьсяз позицієюВеликої ПалатиВерховного Суду,викладеною впостанові від27березня 2019року (справа№ 137/1666/16-ц,провадження №14-84цс19),в постановівід 15січня 2020року (справа№ 305/2082/14-ц,провадження №14-557цс19),в постановівід 02липня 2019року (справі№ 916/3006/17,провадження №12-278гс18).
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі України «Про нотаріат»та Порядку.
У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172».
У постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 204/4071/14 (провадження № 61-360св18) зазначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
У частині третій статті 12 та частині першійстатті 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що стягувач ТОВ «Фінпром Маркет» надав нотаріусу всі документи, які необхідні для вчинення виконавчого напису.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. не надав матеріали, на підставі яких був вчинений виконавчий напис нотаріуса.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Матеріали справи свідчать про те, що при зверненні до нотаріуса про вчинення виконавчого напису ТОВ «Фінпром Маркет» до заяви були долучені не всі необхідні документи на підтвердження безспірної заборгованості боржника, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 була належним чином обізнана про порушення нею грошового зобов`язання, та можливі наслідки неусунення вказаних порушень. При цьому, право боржника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення, що повинно підтверджуватися документами про вручення, або про неможливість вручення такого повідомлення у зв`язку з відмовою отримувача, або самовільною зміною його місця проживання.
Отже, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості у розмірі 6222,50 гривень на підставі Кредитного договору № 0984174018від 11березня 2018року провадилось у безспірному порядку.
Суду відповідачем та приватним нотаріусом не надано належних доказів на підтвердження того, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник ОСОБА_1 мала безспірну заборгованість перед стягувачем ТОВ «Фінпром Маркет», тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Отже, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус, по-перше: не перевірив наявність права вимоги у стягувача до боржника; по-друге: не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги про безспірність заборгованості; втретє: вчинив виконавчий напис на підставі кредитного договору, який не був нотаріально посвідченим.
Враховуючивикладене,даючи юридичну оцінкупоясненнямта наданим по справі сторонами доказам, враховуючи те, що заборгованість боржникає спірною із часу звернення відповідача ТОВ «ФінпромМаркет»із заявою до нотаріуса про вчинення виконавчого напису, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі із зазначених вище підстав, а саме - з підстав порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису та вчинення виконавчого напису без належної перевірки безспірності заборгованості.
Відповідно до ч.1 ст. 133, ст.141 ЦПК Українипідлягають стягненню з відповідача на користь держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 22 ЗУ "Про захист прав споживачів".
Згідно ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Також, ухвалою суду від 07.08.2024 року було застосовано заходи забезпечення позову, а саме: зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 5833 від 04 лютого 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості в сумі 6222,50 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Зважаючи на те, що суд повністю задовольнив позовні вимоги та визнав виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, то за таких обставин потреба в застосуванні заходів забезпечення позову відпала, а тому їх слід скасувати після набрання рішенням суду законної сили.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 13, 81, 89, 141, 142, 223, 258-259, 268, 272-273, 352, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича, Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
Визнати виконавчий напис № 5833 від 04 лютого 2021 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості в сумі 6222,50 гривень, - таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, поштовий індекс: 08200, місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9-А, офіс 204 Київська область ) на користь держави судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, кодкласифікації доходів бюджету: 22030106).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, поштовий індекс: 08200, місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9-А, офіс 204 Київська область ) на користь держави судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 302 ( триста дві) гривні 80 (вісімдесят) копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, кодкласифікації доходів бюджету: 22030106).
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані згідно з ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 07 серпня 2024 року, після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повне судове рішення складено 12 грудня 2024 року.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області А.О. Тустановський
Суд | Веселинівський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2024 |
Оприлюднено | 18.12.2024 |
Номер документу | 123797865 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Веселинівський районний суд Миколаївської області
Тустановський А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні