Рішення

від 17.12.2024 по справі 478/1275/24

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/1275/24 Пров. №2/478/320/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 року смт.Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області,

в складі: головуючої судді Томашевський О.О.,

за участю:

секретаря Григоренко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду с-ща. Казанка цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Казанківської селищної ради, як органу опіки та піклування, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділення соціальної роботи Центру надання соціальних послуг Казанківської селищної ради про позбавлення батьківських прав,

В с т а н о в и в:

Виконавчий комітет Казанківської селищної ради, як орган опіки та піклування, звернувся до суду з позовною заявою в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділення соціальної роботи Центру надання соціальних послуг Казанківської селищної ради про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачка ОСОБА_2 , яка є матір`ю малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виконує передбачені законодавством обов`язки. Батько хлопчика помер у 2019 році.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 31.07.2023 року було відібрано у відповідачки малолітню дитину - ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав. З цього періоду дитина з матір`ю не проживає.

Рішенням Виконавчого комітету Казанківської селищної ради від 21.09.2023 року № 164 малолітній дитині - ОСОБА_1 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування та рішенням від 17.11.2023 року № 193 визначено опікуном дитини рідного дядька, в сім`ї якого проживає та виховується дитина. Сім`я опікуна дитини характеризується позитивно, проживає в житловому будинку з газовим опаленням, санітарний стан задовільний. Хлопчик має окрему кімнату, а також всі необхідні речі: ліжко, одяг, їжа. До дитини відносяться з любов`ю та турботою, в родині панує взаємоповага та любов до дітей та ОСОБА_1 звик до сімейного життя з родиною дядька. Хлопчик зарахований до першого класу Новоданилівської гімназії Казанківської селищної ради. Дитина здорова.

Натомість, відповідачка жодного разу не сплачувала аліментів на власну дитину, свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, зокрема: не забезпечує необхідного харчування; медичного огляду та лікування; не бере участі у вихованні дитини; протягом періоду окремого проживання не цікавилась дитиною взагалі. Проводить розгульний спосіб життя, зловживає алкоголем, стабільного джерела доходів не має. У відповідачки на достатньому рівні не розвинуті материнські почуття, вона не може здійснювати виховання та догляд дитини так як, сама потребує підготовки до самостійного життя та праці.

З огляду на наведене вище, позивач просить позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до своєї малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 14 жовтня 2024 року провадження у справі було відкрито, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 25 листопада 2024 року підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про можливість розгляду справи в її відсутність, заявлені вимоги підтримує, просить задовольнити позов, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, про що свідчить оголошення розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України та довідка про доставку СМС-повідомлення за номером телефону відповідачки, про причини неявки суду не повідомила, відзиву не подала. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Представник третьої особи, у судове засідання не з`явилася, але від неї надійшла письмова заява про можливість розгляду справи у її відсутності, проти задоволення позову не заперечувала.

Оскільки учасники процесу у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.

В силу ст. 9 Конституції України, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі прав людини, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобов`язань не може суперечити положенням Конвенції (ст.19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року №1906-ІV, ст.27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів).

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на повагу до свого сімейного життя.

Згідно із ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Як встановлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого Казанківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 13.06.2018 року (а.с. 11). Згідно з даними вказаного Свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_1 є громадянка ОСОБА_2 та громадянин ОСОБА_3 .

Як вбачається зі Свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 , виданого Казанківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 30.07.2019 року, батько ОСОБА_1 - громадянин ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 13).

Рішенням Виконавчого комітету Казанківської селищної ради від 21.09.2023 року № 164 малолітній дитині - ОСОБА_1 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с. 7). З вказаного рішення вбачається, що його ухвалено на підставі рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 31.07.2023 року у справі № 478/627/23, провадження № 2/478/139/2023, яким малолітню дитину ОСОБА_1 було відібрано у матері - відповідачки ОСОБА_2 .

Рішенням Казанківської селищної ради від 17.11.2023 року № 193 над малолітньою дитиною - ОСОБА_1 було встановлено опіку та призначено опікуном ОСОБА_4 (а.с. 8).

З дослідженої судом довідки - характеристики Виконавчого комітету Новоданилівського старостинського округу від 05.09.2024 року № 03-38/69, відповідачка характеризується негативно: не працевлаштована; зловживає спиртними напоями; сином не цікавиться; протягом року, жодного разу не звернулася з проханням про повернення дитини (а.с. 15).

Як вбачається з копії характеристики, складеної Сектором поліцейської діяльності № 1 Відділення поліції № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області від 18.09.2024 року № 4744/65/1-2024 відносно громадянки ОСОБА_2 , остання ніде не працює, зловживає спиртними напоями, має сина, який був відібраний та яким не цікавиться (а.с. 16).

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, станом на 01.09.2024 року, заборгованість відповідачки по аліментам на сина ОСОБА_1 складає 44210,59 грн (а.с.21).

З огляду на акт обстеження матеріально-побутових умов проживання від 05.09.2024 року № 18 відповідачка проживає в будинку обстеження якого відповідачка не дозволила (а.с. 19).

З висновку комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Казанківської селищної ради Миколаївської області «Про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з неналежним виконанням батьківських обов`язків» (а.с. 42), судом встановлено, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, по відношенню до своєї малолітньої дитини - ОСОБА_1 , що полягає в наступному: матір проживає окремо від дитини з моменту відібрання дитини на підставі рішення суду від 31.07.2023 року; аліменти не сплачує та має заборгованість зі сплати аліментів; дитиною не цікавиться, не забезпечує необхідного харчування та медичного огляду; участі у вихованні дитини не приймає; веде розгульний спосіб життя та зловживає алкогольними напоями; ніде не працює та не має стабільного джерела доходу; характеризується негативно.

З вказаного висновку убачається, що дитина проживає в сім`ї рідного дядька. Виховується в атмосфері турботи та любові. Проживає в житловому будинку, має окрему кімнату та забезпечений необхідною меблюю, одягом та харчуванням. Дитина здорова, навчається в першому класі гімназії. За такого, за даним висновком визнано доцільним позбавити відповідачку батьківських прав.

Судом також досліджено копію висновку про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини (а.с. 17) згідно якого дитина - ОСОБА_1 - здоровий; акт обстеження матеріально-побутових умов проживання від 06.09.2024 року № 12 (а.с. 18) згідно якого, дитина проживає в комфортних умовах, будинок забезпечений електроенергією та опаленням, проведено водопровід та газофікований. Всі зручності знаходяться в будинку, діти проживають в окремих кімнатах, створено умови для відпочинку та навчання. Дитина зростає в порядній та люблячій родині.

Встановивши наведені обставини, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Зі змісту пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 (зі змінами) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 203/3505/19 зроблено правовий висновок, що позбавлення батьківських прав є виключним заходом, який тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Натомість Верховний Суд зазначає, що відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання; недостатнє спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі є підставами для позбавлення батьків / одного з батьків батьківських прав.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мамчур проти України» від 16.07.2015 року, заява № 10383/09 зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У справі «Ілля Ляпін проти Росії» Європейський суд з прав людини не знайшов порушень у рішеннях національних судів про позбавлення батька батьківських прав відносно дитини, а лише підтвердив той факт, що застосування такої міри, як позбавлення батьківських прав можливе у випадку, якщо батько протягом тривалого часу не проявляє жодного інтересу до дитини. Крім того, Європейський суд з прав людини наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання, зазначивши при цьому, що наявність сімейних зв`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 30.06.2020 року, заява № 70879/11).

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для матері (батька), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Ухилення від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, за відсутності перешкод у спілкуванні з дитиною.

Суд вважає, що наявність вини матері належить до обов`язкових умов позбавлення батьківських прав.

Досліджені докази та з`ясовані обставини даної справи, свідчать, що відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до свого сина, зокрема: тривала відсутність спілкування з боку відповідачки із дитиною; відсутність участі у вихованні дитини, забезпечення необхідним харчуванням, медичним оглядом та лікуванням; відсутність даних про зміну способу життя з моменту відібрання дитини, що дає підстави для застосування до неї такої крайньої і суворої міри відповідальності, як позбавлення батьківських прав відносно її малолітньої дитини - сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 1211,20 грн.

Крім того, суд вважає необхідним роз`яснити відповідачу, що у відповідності до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України, вона має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268, 280-282, 284, 289 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позовні вимоги Виконавчого комітету Казанківської селищної ради, як органу опіки та піклування, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділення соціальної роботи Центру надання соціальних послуг Казанківської селищної ради про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до своєї малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити, що мати, позбавлена батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП не відомо), на користь держави судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1211 грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Копію судового рішення надіслати відповідачці протягом двох днів з дня його складення рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Повний текст заочного рішення складено 17.12.2024 року.

Суддя Томашевський О.О.