Рішення

від 25.11.2024 по справі 489/1272/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

25.11.2024

Справа № 489/1272/24

Провадження №2/489/985/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судового засідання Ставратій Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту батьківства

встановив.

Позивачка звернулася до суду з позовом, яким просила: визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку народила ОСОБА_1 ; зобов`язати Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису про народження № 50 від 27 грудня 2017 складеного виконавчим комітетом Воскресенської селищної ради Вітовського району село Пересадівка, де у графі «батько» записати « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Мотивуючи свої вимоги тим, що з 2016 по 2018 роки вона перебувала з ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася спільна дитина ОСОБА_5 . Після народження доньки, ОСОБА_6 забрав їх з пологового будинку, привіз додому, в подальшому цікавився донькою, проявляв батьківську турботу. Згодом, після народження дитини, у неї з ОСОБА_6 погіршилися відносини, після чого вона з дитиною переїхала проживати до своїх батьків. При реєстрації народження доньки, запис про батька був зроблений працівниками РАЦСу з її слів, відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Після повномасштабного вторгнення, вона разом з донькою переїхала проживати за кордон. Їй від спільних знайомих стало відомо, що ОСОБА_7 загинув під час виконання бойових дій. В інтересах доньки, вона звернулася до Другої миколаївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Однак, у відповідь її повідомлено, що для включення ОСОБА_5 до кола спадкоємців необхідно встановити батьківство та рекомендовано звернутися до суду.

Ухвалою суду від 29.02.2024, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.04.2024, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від позивачки надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. На позовних вимогах наполягає.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила.

Від відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Згідно ч. 1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін,на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Позивачка зазначає, що вона з 2016 року по 2018 рік проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , від якого у них народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , вбачається, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_8 та ОСОБА_1 .

Норми права та мотиви їх застосування.

Згідно з положеннями ч. 1ст. 16 ЦК Українита ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 51 Конституції України, ч. ч. 2, 3ст. 5 СК Українивстановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.

Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно дост. 121 СК Україниправа та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями122та125цьогоКодексу.

Відповідно до ч. 2ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною 1ст. 126 СК Українивстановлено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.128 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Згідно з п.7постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3- у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю дитини, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Статтею 135 СК України передбачено, що якщо при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадку, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проводиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові дитини записується за її вказівкою.

Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зіст.135 СК України.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006 року, №3 роз`яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин. При цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта. В основу рішення суду не можуть бути покладені лише докази, отримані з порушенням закону, які не мають юридичної сили.

Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері особи, яку та вважає батьком дитини, веденням ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Батьківство може бути визнано особою як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

П.15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розкладає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати.

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч.2ст.55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Згідно норм вказаної статті, в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків, батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою як одного з батьків так і самої дитини після досягнення нею повноліття.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини та відповідачем до народження дитини або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства

В третьому абзаці п.13постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Як вбачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, сформованого 03.08.2018, відомості про батька дитини внесені на підставі ст. 135 Сімейного кодексу України. Заявником зазначено ОСОБА_1 .

Позивачка зазначає, що після народження доньки, у неї з ОСОБА_3 погіршилися відносини та через постійні сварки, вона з дитиною переїхала проживати до своїх батьків.

Після повномасштабного вторгнення, вона разом з донькою переїхала проживати за кордон.

На підтвердження зазначеного суду надано копії свідоцтва з Генерального консульства України в Неаполі (а.с. 11, 12).

Позивачка вказує, що перебуваючи за кордоном, від спільних знайомих їй стало відомо про те, що ОСОБА_3 загинув під час бойових дій.

Відповідно до листа відділення поліції № 2 Миколаївського районного управління поліції в Миколаївській області від 22.12.2023 за вих. № 18438/52-2023, для отримання витягу з ЄРДР за фактом загибелі ОСОБА_3 позивачці рекомендовано звернутися до Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Згідно листа Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області від 24.01.2024 за вих. № 43/Т-87, тіло ОСОБА_3 було доставлено із зони проведення бойових дій в Донецькій області до КЗ «ДОБ СМЕ ДОР», будь-які відповідні документи, що можуть підтвердити смерть ОСОБА_3 у ВКП ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області відсутні.

В інтересах доньки, ОСОБА_1 , звернулася до Другої миколаївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Як вбачається з повідомлення Другої миколаївської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції про надання роз`яснення від 24.01.2024 за вих. № 84/01-16, ОСОБА_1 повідомлено, що в свідоцтві про народження малолітньої ОСОБА_4 , серії НОМЕР_1 , яке було долучено до заяви про прийняття спадщини, в графі «батько» малолітньої ОСОБА_4 зазначений ОСОБА_8 . Для включення малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до кола спадкоємців ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідно звернутися до суду.

Відповідно до листа КНП ММР «Міська лікарня № 5№ від 29.12.2023 за вих. № 5281, посилаючись на історію вагітності та пологів № 798/554 в пункті контактна особа зазначено зі слів вагітної, чоловік ОСОБА_3 , в п. 15 «сімейний стан» - не одружена.

З виписки з медичної карти, в графі «дані про сім`ю» зазначено: мати ОСОБА_9 , батько ОСОБА_3 (а.с. 16).

З Актів, які долучені до матеріалів справи, підписані свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , вбачається, що вказані свідки підтверджують факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсно проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 в період з осені 2016 до весни 2018 року.

На підтвердження факту спільного проживання з ОСОБА_3 та піклування про дитину, позивачкою долучено до матеріалів позовної заяви фотознімки (а.с. 22-26).

Згідно листа Корабельного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.11.2023 за вих. № 11/23.25-75, реєстрація народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 була проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Питання визнання батьківства відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 необхідно звернутися до суду з відповідним позовом.

Позивачкою надано письмові пояснення свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які підтвердили факти викладені у позові.

Суд приймає показання надані свідками, оскільки вони узгоджуються з наявними в матеріалах справи доказами.

Факт того, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знайшов своє підтвердження під час розгляду справи судом та був доведений належними письмовими доказами та показаннями свідків.

Відповідачка доказів на спростування доводів позивачки не надала.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимога у частині встановлення факту батьківства є обґрунтованою, оскільки факт батьківства ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 знайшов своє підтвердження у судовому засіданні та був доведений належними доказами.

Що стосується вимог про внесення змін до актового запису, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 134 Сімейного кодексу України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 Сімейного кодексу України, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Враховуючи те, що судом задовольняються вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, суд вважає, що вимоги про внесення змін до актового запису про народження також підлягають задоволенню, як підставні та обґрунтовані.

Оскільки при поданні позовної заяви позивач вимоги про розподіл судового збору не заявляла та таких вимог не заявляла і в судовому засіданні, враховуючи межі судового розгляду і диспозитивність цивільного судочинства, розподіл судового збору суд не здійснює.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 141, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту батьківства задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внести до актового запису № 50, складеного 27 грудня 2017 виконавчим комітетом Воскресенської селищної ради Вітовського району село Пересадівка, про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 наступні зміни:

в графі «Відомості про батька» зазначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Інші відомості залишити без змін.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий.

Третя особа: Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), юридична адреса: м. Миколаїв, пр-т Богоявленський, 340/2, ЄДРПОУ 23038206.

Повний текст судового рішення складено «06» грудня 2024.

Суддя Н.О. Рум`янцева