Рішення

від 02.12.2024 по справі 450/4542/24

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/4542/24 Провадження № 2/450/2071/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 рокуПустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кукси Д.А.

секретаря судового засідання Качмар М.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності, -

суд постановив таке рішення:

підстава позову(позиціяпозивача): позивач звернулася до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовною заявою про визнання за ОСОБА_1 ,в порядкуспадкування післясмерті баби, ОСОБА_2 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,право наземельну частку(пай)у колективнійвласності АТП«Винниківське»,розміром 2,06в умовнихкадастрових гектарах,без контурноговизначення зовнішніхмеж намісцевості,що належало ОСОБА_2 на підставісертифікату наземельну частку(пай),серії РН№ 536031,який виданий18.03.2002на підставірішення ПустомитівськоїРДА від30.05.1997№279.В обгрунтуванняпозовних вимогпокликається нате,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їїбаба - ОСОБА_2 .Після смертібаби відкриласьспадщина,до складуякої увійшлоправо наземельну частку(пай)розміром 2,06в умовнихкадастрових гектарах,у колективнійвласності АТП«Винниківське»,що належалоїй напідставі сертифікатуна правона земельнучастку (пай),серії РН№ 536031,який виданий18.03.2002року напідставі рішенняПустомитівської РДАвід 30.05.1997року №279.Оскільки спадщинапісля смертібаби відкриласьв деньїї смерті,а саме,28.09.2000,тому даніправовідносини регулюютьсярозділом VII«Спадкове право»ЦК УРСР1963року.За життя ОСОБА_2 своїми майновими правами на випадок смерті розпорядилася, склавши 21.12.1992 заповіт, посвідчений секретарем Підберізцівської сільської ради народних депутатів Олексів Г.І., та зареєстрований в реєстрі за № 24, яким все своє майно, яке буде належати їй на день смерті, заповіла їй - своїй онуці ОСОБА_1 . Вона до дня смерті баби проживала та була зареєстрована разом з нею в АДРЕСА_1 , а тому вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, та протягом шести місяців після смерті баби не відмовилася від спадщини. Спадкоємці, які у відповідності до вимог ст. 535 ЦК УРСР 1963 року, мають право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту відсутні. Однак вона не має можливості здійснити своє право на спадкування в позасудовому порядку, оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай), серії РН № 536031 виданий 18.03.2002, тобто після смерті баби, а оригінал такого був втрачений.

В судове засідання позивач не прибула, подала заяву про розгляд цивільної справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує, просить такі задоволити.

Позиція відповідача:відповідач Підберізцівська сільська рада Львівського району Львівської області явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив., відзиву на позовну заяву не надав.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

30.09.2024 ухвала про відкриття провадження; 15.11.2024 заява позивача про розгляд справи у її відсутності; 18.11.2024 ухвала про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Відповідно дост. 55 Конституції Україникожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст.4,5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 02.10.2000 Підберізцівською с/радою Пустомитівського раойну Львіської області, актовий запис №10.

Судом встановлено, що в день смерті спадкодавця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та на час дії ЦК УРСР 1963 року відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) у колективній власності АТП «Винниківське», розміром 2,06 в умовних кадастрових гектарах, без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості на підставі сертифікату на земельну частку (пай), серії РН № 536031, який виданий 18.03.2002 на підставі рішення Пустомитівської РДА від 30.05.1997 №279.

На випадок своєї смерті ОСОБА_2 розпорядилася своїм майном, склавши 21.12.1992 заповіт, який посвідчений секретарем Підберізцівської сільської Ради народних депутатів Олексів Г.І., зареєстрований в реєстрі за № 24. Відповідно до вказаного заповіту ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке заповідальне розпорядження: усе своє майно, де б воно не знаходилось, з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповідає своїй онуці ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи батьками ОСОБА_1 , дошлюбне прізвище якої ОСОБА_3 , були ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 09.11.1983 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого Чижиківською сільською Радою Пустомитівського раойну Львівської області 19.12.1992, актовий запис №19.

Батько позивачки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Підберізцівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області 01.12.2015, актовий запис №12; мати позивачки ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим Виконавчим комітетом Підберізцівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області 24.04.2017, актовий запис №8.

Згідно з п. 1постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року N 7спадкові відносини регулюютьсяЦивільним кодексом України,законами України від 2 вересня 1993 року N 3425-XII «Про нотаріат», іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами. Відносини спадкування регулюються правиламиЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються ЦК УРСР.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих і Перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, який набрав чинності 01.01.2004року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Тому питання щодо прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_6 регулюються Цивільним кодексом Української РСР від 18.07.1963 року, який втратив чинність 01.01.2004 року.

Таким чином, дані правовідносини регулюються розділом VІІ «Спадкове право» ЦК Української РСР 1963 року, статтею 524 якого визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Статтею 534 ЦК УРСР визначено, що кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Згідно приписів статей 525, 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

За змістом розділу VІІ вказаного Кодексу, прийняття спадщини - це акт, який поширюється на всі об`єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину.

Статтею 553 ЦК Української РСР визначено, що спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Як вбачається з довідки, виданої виконкомом Підберізцівської сільської ради Львівського раойну Львівської області №279 від 06.10.2022, померла ОСОБА_2 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 . Разом з померлою на день смерті проживали та були зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до п.1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки проживала з нею до смерті, вели спільне господарство.

Відповідно до ч. 1ст. 321 ЦК Україниправо власника є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1ст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Дане також підтверджується п.3.1 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».

Приписамич.2 ст.328 ЦК Українивстановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За вказаних вище обставин, беручи до уваги те, що спадкодавець з підстав, що не заборонені законом, а отже, правомірно набув право власності на спадкове майно; позивач у встановленому порядку прийняла спадщину, претендує на спадкове майно, однак не може оформити право власності на нього; те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, а обставини склалися так, що в іншому, крім судового порядку, позивач не має можливості реалізувати своє право на спадщину, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Вирішуючи даний спір суд враховує свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та принцип пропорційності між застосованим заходом і переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспектістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки позивач не наполягає на стягненні з відповідача понесених нею судових витрат, судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст.12,13, 76-81,89, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст. ст.321,392 ЦК України, ст. ст.524, 525, 534, 548,549 ЦК УРСР від 18.07.1963, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) у колективній власності АТП «Винниківське», розміром 2,06 в умовних кадастрових гектарах, без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що належало, ОСОБА_2 , на підставі сертифікату на земельну частку (пай), серії РН № 536031, який виданий 18.03.2002 на підставі рішення Пустомитівської РДА від 30.05.1997 №279.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Підберізцівська сільська рада Львівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 22372802, місцезнаходження 81146, вул. Шевченка, 25, с. Підберізці, Львівського району Львівської області.

СуддяД. А. Кукса