Рішення

від 17.12.2024 по справі 954/1243/24

НОВОВОРОНЦОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 954/1243/24

Номер провадження 2/954/1196/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 рокусмт Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Гром О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Херсонського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої суми допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача Херсонського обласного центру зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої суми допомоги по безробіттю. Свої вимоги мотивував тим, що 12.09.2023року відповідачу було надано статус безробітного та розпочато виплату допомоги по безробіттю. Однак, відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільнимнаказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 №60/62було встановлено, що з 31.08.2006 року відповідач отримує державнусоціальну допомогуособам зінвалідністю здитинства тадітям зінвалідністю надитину танадбавку задогляд на ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вході перевірки,для уточненняперіоду виплатПозивачем булонаправлено запитдо Управліннясоціального захистунаселення Каховськоїрайонної державноїадміністрації Херсонськоїобласті.Згідно наданоївідповіді №21/06/159/24від 23.02.2024року встановлено,що ОСОБА_1 перебуває наобліку вуправлінні якодержувач державноїсоціальної допомогиособам зінвалідністю здитинства тадітям зінвалідністю танадбавки надогляд,відповідно доЗакону Українивід 16.11.2000року №2109-111«Про державнусоціальну допомогуособам зінвалідністю здитинства тадітям зінвалідністю»,порядку «Деякіпитання призначенняі виплатидержавної соціальноїдопомоги особамз інвалідністюз дитинствата дітямз інвалідністю»затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від03.02.2021року №79на дитину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 31.08.2006року потеперішній час. За результатами перевірки складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 2120/1/24 від 29.02.2024р. Наказом Центру зайнятості від 01.03.2024 р. № НТ240301 відповідно до Закону №1533 прийнято рішення про повернення Відповідачем виплати за період з 13.09.2023 р. по 11.12.2023 р. у розмірі 19797,42 грн.

Посилаючись на вище викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Херсонського обласного центру зайнятості 19797,42 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

У судове засідання представник позивача, не з`явився, з поданого до суду клопотання вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу без участі його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, відзив не подавала.

Відповідно дост. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і представник позивача не заперечує проти порядку заочного розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням нормКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно дост.17Закону України«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23лютого 2006рокуза№3477-IVзастосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція), ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно дост. 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цьогоЗакону,Закону України «Про зайнятість населення»та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зіст. 2 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»страхування на випадок безробіття здійснюється за принципом, зокрема, обов`язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, за цивільно-правовим договором, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців, а також добровільності такого страхування громадянами України, які працюють за межами України, членами особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками.

За приписами статей5,6 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи - підприємці. Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до цьогоЗаконумає також молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про зайнятість населення»безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

12.09.2023року відповідачу було надано статус безробітного та розпочато виплату допомоги по безробіттю згідно наказу центру зайнятості № НТ 230912.

Відповідно до розрахунку допомоги по безробіттю від 29.02.2024 року, відповідачу у період з 13.09.2023 р. по 20.12.2023 р. сплачена допомога по безробіттю в загальному розмірі 19797,42 грн.

В ході перевірки (акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 2120/1/24 від 29.02.2024) для уточнення періоду виплат Позивачем було направлено запит до Управління соціального захисту населення Каховської районної державної адміністрації Херсонської області. Згідно наданої відповіді № 21/06/159/24 від 23.02.2024 року встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні як одержувач державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю та надбавки на догляд, відповідно до Закону України від 16.11.2000 року №2109-111 «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», порядку «Деякі питання призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року №79 на дитину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 31.08.2006 року по теперішній час.

Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч. 2ст. 43 Закону України Про зайнятість населення).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначені у Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Абзацом 3 ч.1 ст.4 Закону №5067 передбачено, що до зайнятого населення також належать непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю І групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства.

Згідно п.1 ч.1 ст.45 Закону №5067, реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі: зайнятості особи.

Абзацом 8 пп.1 п. 32 Порядку №446 передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня призначення грошової допомоги, компенсації та/або надбавки непрацюючій працездатній особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю (крім одинокої матері (батька), яка (який) здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, та одного з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителя, опікуна, піклувальника дитини з інвалідністю підгрупи А, які відповідно до Закону України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною), особою з інвалідністю І групи або особою похилого віку, яка за висновком закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку.

Пунктом 2 ст. 36 Закону № 1533 встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Зі змісту заяви про надання (поновлення) статусу безробітного слідує, що така при заповненні відповідної форми потребує підтвердження особою інформації, про те, що вона не відноситься до зайнятого населення відповідно до ст.4 Закону №5067, а факт отримання компенсації/надбавки непрацюючій працездатній особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, відповідно, відносить особу до категорії «зайнятого населення» та є обставиною, що виключає надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю.

Відповідач при зверненні до центру зайнятості не повідомила, що отримує допомогу, компенсацію та/або надбавку по догляду за дитиною з інвалідністю, хоча отримувала таку допомогу із 31.08.2006 року, тобто свідомо приховала інформацію, незважаючи на те, що була ознайомлена з правами та обов`язками безробітного.

На підставі викладеного, оскільки відповідач не повідомила позивача про те, що отримує допомогу, компенсацію та/або надбавку по догляду за дитиною з інвалідністю, то нею було незаконно отримано допомогу по безробіттю на загальну суму у розмірі 19797,42грн., що підтверджується наданим позивачем розрахуноком.

Згідно з ч. 3 ст. 36 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Тобто, зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Однак, як встановлено під час розгляду справи, відповідач незаконно отриману допомогу по безробіттю не повернула.

Під час розгляду справи позивачем доведено недобросовісність відповідача в отриманні допомоги по безробіттю, оскільки в порушення вимог ч. 2 ст. 36 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідач не повідомила центр зайнятості про факт того, що отримує допомогу, компенсацію та/або надбавку по догляду за дитиною з інвалідністю.

Таким чином судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню незаконно отримана допомога по безробіттю.

Згідност. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Керуючись ст.526,530,536,543,611 ЦК України, ст. ст.10-12,76-81,263-265,354-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Херсонського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої суми допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Херсонського обласного центру зайнятості (місцезнаходження: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Стрітенська 7-а, 73027 ЄДРПОУ 03491300) незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 19797,42 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяО.В. Гончаренко