Рішення

від 06.12.2024 по справі 766/30/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/30/23

н/п 2-а/766/54/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2024

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Черниш О.Л.,

за участю секретаря судових засідань Дембіцької Е.О.,

представника позивача Руденка М.М., представника відповідача Табакара В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Херсонського міського суду Херсонської області адміністративний позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

встановив:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15.02.2023 адміністративною комісією при виконавчому комітеті Херсонської міської ради винесено постанову №0001/4 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 156 КУпАП, застосувавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн.

Як вбачається із тексту постанови, «10.02.2023 в м. Херсоні у кафе-барі «Я перезвоню» ОСОБА_1 здійснював торгівлю алкогольними напоями на розлив пивом. Факт правопорушення та вина особи підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами в їх сукупності».

Оскаржувану постанову позивач вважає незаконною з наступних підстав.

Всупереч вимогам ст. ст. 278, 279 КУпАП ОСОБА_1 не був повідомлений про час та місце розгляду справи, чим був позбавлений можливості захищати свої права. Це зокрема підтверджується і тим, що між днем складання протоколу та його розглядом пройшло всього 5 днів.

Хоча у постанові і міститься посилання на «інші матеріали в їх сукупності», насправді жодних доказів як факту вчинення правопорушення, так і вини саме ОСОБА_1 у правопорушенні в матеріалах справи немає.

Частина 2 ст. 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного). Однак, позивач вбачає щонайменше три невідповідності фактичних обставин справи чинному законодавству. По-перше, ніким і ніяким чином не підтверджено факту продажу будь-ким пива. Для встановлення та підтвердження такого факту окрім продавця потрібен хоча б один покупець. Його немає. По-друге, для підтвердження того, що предметом правопорушення є саме алкогольне пиво, його (пиво) або його зразки треба вилучити та дослідити. Цього зроблено не було. По-третє, суб`єктом інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення може бути лише працівник підприємства (організації) торгівлі чи громадського харчування. Це питання взагалі ніким не досліджувалось. Насправді ж, ОСОБА_1 не працює в підприємстві (організації) торгівлі. Це достовірно було відомо адмінкомісії виконкому, оскільки в оскаржуваній постанові у графі «місце роботи, посада» зазначено «не працює».

Навіть якщо б факт порушення правил продажу алкогольного пива саме ОСОБА_1 був підтверджений належними доказами, його дії мали б кваліфікуватися за іншою статтею КУпАП.

Крім того, позивач, посилаючись на норму ст. 289 КУпАП, просив поновити йому строк на оскарження постанови, посилаючись на те, що в порушення вимог ст. 285 КУпАП копія оскаржуваної постанови до теперішнього часу не була вручена чи надіслана ОСОБА_1 . Копія зазначеного документа була отримана ним 10 червня 2023 року з неофіційних джерел. Саме через відсутність у позивача інформації про цю постанову він не оскаржив її у встановлений законом строк.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить: 1) поновити йому строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради від 15.02.2023 №0001/4 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 156 КУпАП і закрити справу; 3) стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 536,80 грн. (судовий збір).

Ухвалою судді від 19.06.2023 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18.11.2024 за заявою представника позивача залучено співвідповідачем адміністративну комісію при виконавчому комітеті Херсонської міської ради.

05.12.2024 від виконавчого комітету Херсонської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнаються з тих підстав, що оскаржувана постанова адміністративної комісії в повній мірі відповідає вимогам статті 283 КУпАП, тобто відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наказом Херсонської міської військової адміністрації №28-н від 12.11.2022 заборонено виготовлення, перевезення та торгівлю алкогольними напоями на території населених пунктів Херсонської міської територіальної громади. Позивач 10.02.2023 близько 13:00 в м. Херсоні по вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії та проспект 200років Херсона у кафе барі «Я перезвоню» здійснював торгівлю алкогольними напоями на розлив пивом, чим порушив наказ № 28-н від 12.11.2022 Херсонської міської військової адміністрації та вчинив порушення, передбачене частиною другою статті 156 КУпАП. Факт продажу зафіксовано протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ 092591 від 10.02.2023. При цьому, протокол складений безпосередньо на місці вчинення правопорушення, виготовлений на спеціальному бланку та містить підписи посадової особи, що його складала, а також свідка ОСОБА_3 та підпис самого ОСОБА_1 . В адміністративній справі наявні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , який визнав факт продажу розливного пива. Стосовно належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення представник відповідача звертає увагу на те, що Позивач засвідчив своїм підписом у протоколі про адміністративне правопорушення свою поінформованість стосовно місця та часу розгляду адміністративної комісії. Позивач, знаючи про розгляд адміністративною комісією протоколу, не з`явився та не надав на розгляд комісії жодного пояснення, доказів невинуватості, свідчень свідків або клопотання про перенесення розгляду у зв`язку з поважними причинами. 15.02.2023 адміністративна комісія розглянула адміністративний протокол №092591 від 10.02.2023, дослідила наявні матеріали адміністративної справи та прийняла рішення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Постанова від 15.02.2023 №001/4 про притягнення до адміністративної відповідальності була направлена Позивачу листом № 7300340017470. Також відповідач, посилаючись на норму ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стверджує що позивач постанову отримав з неофіційних джерел, але до суду не надано жодного належного та допустимого доказу отримання постанови, а саме коли, де, при яких обставинах була отримана постанова, а головне чому позивач не звернувся до адміністративної комісії та не отримав офіційно постанову. Крім того, представник відповідача звернув увагу суду на те, що на Позивача за торгівлю алкогольними напоями в кафе-барі «Я перезвоню», а саме на розлив пива неодноразово працівниками поліції складалися протоколи про адміністративне правопорушення, а саме: 21.01.2023 протокол Серія ВАВ №535639, 10.02.2023 протокол Серія ВАВ №092591, 18.02.2023 протокол Серія ВАВ №092419. Зважаючи на вищевикладене, представник відповідача вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Крім того, представником відповідача було надано заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку позовної давності для звернення до суду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позові. Крім того, зазначив, що посилання представником відповідача на те, що ОСОБА_1 визнав обставини, вказані у протоколі, засвідчивши це своїм підписом, є введенням суд в оману, оскільки ОСОБА_1 лише підписався про те, що ознайомлений із змістом протоколу про адміністративне правопорушення, а не підтверджує її зміст.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, а також зазначив, що позивачем не доведено обставин, при яких він отримав постанову адмінкомісії, а отже, порушено строки для звернення до суду із адміністративним позовом, докази, на підставі яких адмінкомісією прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення, є в матеріалах справи.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст.246 КУпАП).

Згідно з ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що 10.02.2023 ст. інспектором СДОП Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області Санашвілі А.О. складено протокол про адміністративне правопорушення, серія ВАВ №092591 відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.156 КУпАП України. Відповідно до протоколу суть правопорушення порушення полягає в наступному: «10.02.2023 о 13-20 год. в м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії та пр-та 200 р. Херсона у кафе «Я перезвоню» гр. ОСОБА_1 здійснював торгівлю алкогольними напоями на розлив пивом, чим порушив Наказ Херсонської міської військової адміністрації № 28-н від 12.11.2022».

Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради №001/4 від 15.02.2023 за порушення п.2 ст.156 КУпАП накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн.

Частиною 2 ст.156 КУпАП передбачена відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби - тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, ч. 2 ст.156 КУпАП вбачається, що штраф за торгівлю алкогольним напоєм, у даному випадку пивом, у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби накладається на працівника підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування.

В протоколі від 10.02.2023 серії ВАВ № 092591 та оскаржуваній постанові №001/4 від 15.02.2023 зазначено, що позивач здійснив продаж пива на розлив в кафе «Я перезвоню», яке розташоване на розі АДРЕСА_1 дивізії та пр-та 200 р. Херсона.

Однак, в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані до суду будь-які докази того, що позивач є робітником кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в м. Херсоні на розі вул. 49 Гвардійської дивізії та пр-та 200 р. Херсона, а в протоколі про адміністративне правопорушення, на підставі якого виносилась постанова зазначено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , не працює.

Таким чином, суб`єктом інкримінованого позивачу правопорушення може бути лише працівник підприємства (організації) торгівлі чи громадського харчування, однак це питання під час складання протоколу та прийняття оскаржуваної постанови досліджено не було.

За таких обставин, всупереч вимогам ст.280 КУпАП, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, а також наявність складу такого правопорушення в його діях не підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами, а також не обґрунтовано відповідачем при ухваленні оскаржуваного рішення.

За положеннями ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно ст.76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

До матеріалів справи відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП.

Суд зазначає, що самі по собі протоколи про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійними беззаперечними доказами, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Рапорти працівників поліції теж не можуть слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки вони складаються зацікавленими особами, що ставить під сумнів дотримання вимог щодо об`єктивності з`ясування обставин.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.05.2020 року №524/4668/17.

До суду не надано інших будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач є суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, що є обов`язковою умовою для наявності складу правопорушення.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд вважає, що обвинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб`єктом владних повноважень в постанові, тобто в своєму рішенні про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Ст. 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На думку суду, відповідач повинен був надати суду докази, які б підтвердили в діях позивача наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що враховуючи відсутність доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв`язку з чим постанова №001/4 від 15.02.2023, винесена адміністративною комісією при виконавчому комітеті Херсонської міської ради підлягає скасуванню.

Разом з цим, позовна вимога про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не підлягає задоволенню, оскільки згідно приписів ч. 2 ст. 19 КАС України, адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Щодо заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду внаслідок пропуску позивачем строку звернення до суду, слід зазначити наступне.

У позовній заяві позивач просив поновити строк звернення до суду та повідомив, що при винесенні оскаржуваної постанови присутнім не був, що не заперечується сторонами в заявах по справі.

Разом з цим, частиною 1 ст. 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що вимога про розгляді справи у 15-ти денний термін не є імперативною, і справи має бути розглянути до закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до наданих суду документів, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено 10.02.2024, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесена адміністративною комісією 15.02.2024, тобто через 5 днів. Така поспішність у розгляді справи про адміністративне правопорушення у відсутності особи, відносно якої складено протокол, є незрозумілою та невиправданою, а особливо з урахуванням того, що відповідно до Наказу №197 від 11.07.2023 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій «Про затвердження змін до Переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією» Херсонська територіальна громада визначена територією, на яких ведуться активні бойові дії. Є загальновідомим факт, що місто Херсон перебуває під постійними обстрілами російських військ з лівобережжя Херсонської області.

З урахуванням строків, протягом якого було розглянуто справу, та обстановки, в якій перебуває місто Херсон, суд не вбачає умисного ухилення позивача від участі у розгляді справи.

Крім того, вищезазначена постанова від 15.02.2024 направлена ОСОБА_1 20.02.2024, про що свідчить квитанція про відправлення (трекінг 7300340017470). Згідно інформації, наявної на поштовому конверті, ОСОБА_1 відправлення не вручено у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Отже, відповідачем не надано доказів отримання позивачем надісланої ним постанови. Відповідно до відмітки на адміністративному позові, останній був зареєстрований судом 15.06.2023. Враховуючи факт направлення постанови поштою, відсутність доказів на підтвердження дати отримання постанови, дату звернення до суду, суд вважає, що наведене свідчить про поважність причин пропуску строку на оскарження постанови, у зв`язку з чим строк на її оскарження підлягає поновленню.

Відповідно до ст. 139 КАС України з відповідача виконавчого комітету Херсонської міської ради на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що складаються із розміру сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 9, 77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,-

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Херсонської міської ради, адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду із позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи.

Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради № 001/4 від 15.02.2023.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із виконавчого комітету Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

СуддяО. Л. Черниш