Рішення

від 17.12.2024 по справі 766/9318/21

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/9318/21

н/п 2/766/190/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2024 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.

за участі секретаря Божко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК Меркурій» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільнені, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «НВК Меркурій», в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 52617,81 грн, середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

В обґрунтування позову зазначив, що він з 08.06.2018 року по 30.04.2021 року працював у ТОВ «НВК Меркурій», 30.04.2021 року звільнений за власним бажанням. Наказом від 30.04.2021 року №7-к передбачено здійснення остаточного розрахунку та виплати компенсації за невикористану щорічну відпустку. Під час перебування у трудових відносинах з відповідачем, позивачу була нарахована але не виплачена заробітна плата у розмірі 44000 грн та 8617,81 грн відпускних. За повідомленням відповідача позивачу, у період карантину зарплата не нараховувалась, проте кошти виплачувала держава, оскільки із зазначеним позивач не згоден, вважає, що його права були порушені, він звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.06.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.07.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 09.04.2024 року витребувано докази по справі.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності за наявними в справі доказами.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності за наявними в справі доказами.

Відповідно до ч.2статті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

ОСОБА_1 був працевлаштований з 08.06.2018 року по 30.04.202 1року у ТОВ «НВК МЕРКУРІЙ» на посаді робітник з благоустрою, що підтверджується наказом про прийняття та записом в трудовій книжці, а також посадовою інструкцією, підписаною позивачем та не заперечується ним.

У день звільнення 30.04.202 1року з позивачем було проведено остаточний розрахунок, що підтверджується платіжним дорученням від 30.04.2021 року №2822, розрахунком копію якого додано позивачем до позовної заяви та в якому у графі «3 розрахунком ознайомлений. Претензій до розрахунку не маю» стоїть особистий підпис позивача без будь-яких зауважень чи заперечень, що підтверджує отримання розрахунку працівником при звільненні та його обізнаність щодо суми виплат та згоду щодо розміру вказаних виплат.

Враховуючи Постанову Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» зі змінами, Постанову Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року №760, ТОВ «НВК Меркурій» Наказом по підприємству від 28 серпня 2020 року №9А з 01 вересня 2020 року на період дії карантину повністю скоротило тривалість робочого часу працівникам підприємства (у тому числі позивачу).

Відомості про оскарження вказаного наказу у суду відсутні.

З метою матеріальної підтримки працівників під час вимушених карантинних обмежень, ТОВ «НВК Меркурій» уклало Договір з Херсонським міським центром зайнятості від 04 серпня 2020 року №04-40/231 «Про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

ОСОБА_1 , перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ «НВК Меркурій», згідно вищеназваного Наказу знаходився на вимушеному повному скороченні робочого часу у період з 01 вересня 2020 року по дату звільнення 30 квітня 2021 року включно.

На підставі відомостей наданих ТОВ «НВК Меркурій», Херсонським міським центром зайнятості було профінансовано та перераховано на поточний рахунок підприємства Відомості за вересень 2020 року, жовтень 2020 року та листопад 2020 року. Кошти на карткові рахунки працівників були перераховані, про що свідчать відомості виплати коштів №5 допомоги по частковому безробіттю за вересень 2020 року та платіжному дорученню №2418 від 13.10.2020 року на картковий рахунок позивача було перераховано 3333.33 грн., згідно відомості виплати коштів №6 за жовтень 2020 року та платіжному дорученню №2504 від 23.11.2020 року ОСОБА_1 ТОВ «НВК Меркурій» перерахував 3333.33 грн. виплат допомоги по частковому безробіттю за жовтень 2020 року; згідно до відомості виплати коштів №7 за листопад 2020 року та платіжному дорученню №2561 від 22.12.2020 року позивачу було перераховано 3333.33 грн. виплат допомоги по частковому безробіттю за грудень 2020 року.

Згідно до умов Договору від 04 серпня 2020 року №04-40/231 підприємство письмово повідомило Херсонський міський центр зайнятості про звільнення працівника.

Відповідно до абз.1 п.6 Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період дії карантину та або надзвичайній ситуації, затвердженого Постановою КМУ від 22.04.2020року №306 виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюються роботодавцем з яким оформлено трудові відносини (крім осіб, які працюють у роботодавця за сумісництвом).

При звільненні працівника виплата допомоги по частковому безробіттю на період карантину не здійснюється, що підтверджується листом №2120/06/2529/21 від 26.07.21 року.

Враховуючи вищенаведене та те, що у вказаний період з 01 вересня 2020 року по день звільнення 30 квітня 2021 року ОСОБА_1 знаходився на вимушеному повному скороченні робочого часу та фактично не працював, про що також свідчить його заява Директору ТОВ «НВК Меркурій» у якій позивачем було вказано, що він не працював.

Відповідно до вимог ст.116,117 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені вище строки при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно дост. 117 КЗпП Україниу разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За приписами ч.1ст. 80 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов?язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Згідно до Наказу №9-А від 28 серпня 2020 року ТОВ «НВК МЕРКУРІЙ» з 01.09.2020 року повністю скоротило визначеним у наказі працівникам тривалість робочого часу, в тому числі ОСОБА_1 , про що свідчить його особистий підпис у Наказі. Крім того, будь-яких доказів щодо наявності трудових відносин та\або виконаної іншої роботи за період скорочення тривалості робочого часу позивач не надав, що спростовує факт виконання роботи у період з 01.09.2020 року по день звільнення, що в свою чергу спростовує твердження позивача щодо виплати заробітної плати за цей період.

Щодо виплати відпускних за період з 08.06.2019 року по 30.04.2021 року, то з розрахунку, який долучено позивачем до позовної заяви вбачається, що повний розрахунок з податками та іншим утриманнями та до виплати становить 8617.81 грн., з яким позивач повністю погодився, про що свідчить його особистий підпис у розрахунку та отримав вказані виплати на розрахункову картку у повному обсязі згідно до платіжного доручення №2822 від 30.04.2021 року, в день звільнення.

Таким чином, відповідач при звільненні позивача свій обов?язок із проведення з працівником розрахунку здійснив.

У постанові від 06 лютого 2019 року у справі №408/3267/17 (провадження №61-37184св18) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що сам по собі факт звільнення позивача з роботи не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до частини першої статі 94 К3пП України заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.

У постанові Верховного Суду у складі Об?єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі №243/2071/18 (провадження №61-48088сво 18) зазначено, що колегія суддів Об?єднаної палати Касаційного цивільного суду не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2019 року у справі №243/9532/17 (провадження №61-46339св18) зазначено, що «за змістом положень КЗпП України, Закону України «Про оплату праці» заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов?язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених обставин, суд дійшов висновку, що у період встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 позивач не виконував роботу, йому не обліковувався робочий час, що підтверджується матеріалами справи, при цьому належні позивачу виплати при звільнені було вчасно виплачено відповідачем - ТОВ «НВК Меркурій», твердження позивача про наявність у підприємства перед ним заборгованості по заробітній платі, а також те, що відповідачем не проведено повний розрахунок при звільнені позивача також спростовано матеріалами справи.

Таким чином, з огляду на зазначене суд не вбачає порушень прав позивача з боку відповідача, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

На підставі викладено, керуючись ст.ст.115-117 КЗпП України, ст.ст.13,81,141,247,258,265,268,430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК Меркурій» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільнені відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.12.2024 року.

Суддя Я.В. Шестакова