Ухвала

від 16.12.2024 по справі 466/9405/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/9405/24 Головуючий у1інстанції: Едер П. Т.

Провадження № 22-ц/811/3392/24 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

У Х В А Л А

16 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Мікуш Ю.Р.

суддів : Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

розглянувши впорядку письмовогопровадження,без повідомленняучасників справиза наявнимиу справіматеріалами,в приміщенніЛьвівського апеляційногосуду вм.Львові заяву ОСОБА_1 провідвід суддів Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. від розгляду апеляційної скарги ТзОВ «ЄвроЛьвів» на ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 18 жовтня 2024 року у справі № 466/9405/24 запозовом ОСОБА_1 доТовариствазобмеженою відповідальністю«ЄвроЛьвів» про визнання майнових прав на об`єкт, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Львівського апеляційного суду знаходиться цивільна справа за апеляційною скаргою ТзОВ «ЄвроЛьвів» на ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 18 жовтня 2024 року у справі № 466/9405/24 запозовом ОСОБА_1 доТовариствазобмеженою відповідальністю«ЄвроЛьвів» про визнання майнових прав на об`єкт.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження .

16 грудня 2024 року ОСОБА_1 подала заяву про відвід суддям Мікуш Ю.Р., Приколоті Т.І., Савуляку Р.В.

Заяву обґрунтовує тим, що судді Мікуш Ю.Р., Приколота Т.І., Савуляк Р.В. в інших судових справах № 466/8139/24, 466/7004/24 з аналогічними позовними вимогами задовольнили апеляційні скарги ТзОВ «ЄвроЛьвів»,скасували ухвали про забезпечення позову і відмовили у задоволенні заяв про забезпечення позову. Вважає, що при прийнятті цих постанов, суд вийшов за межі свої повноважень, фактично розглянувши спір по суті, тобто грубо порушивши вимоги процесуального закону. Вважає, що ця колегія суддів не може брати участь у розгляді справи за її позовом та підлягає відводу, оскільки її дії викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості до інвесторів будівництва .

Відповідно до ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленомучастиною першоюстатті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що заявлений відвід є необґрунтованим.

Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З огляду на це, зазначені Данилюк О.І. обставини про ухвалення суддями Мікуш Ю.Р., Приколотою Т.І., Савуляком Р.В. рішень у інших справах з аналогічним предметом спору, стороною яких заявник не була, не є підставою для відводу та не свідчать про необ`єктивність чи неупередженість суддів. Крім цього, суд звертає увагу, що лише суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги, наділений повноваженнями перевірки дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 3,5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; єінші обставини,що викликаютьсумнів внеупередженості абооб`єктивності судді.

Згідно з положеннями ч.4 ст.39 ЦПК України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Отже, виходячи зі змісту ч.4 ст.39 ЦПК України, розглядаючи відвід на підставі п.3 ч.1 ст.36 ЦПК України необхідно встановити обставини прямої чи побічної заінтересованості суддів у розгляді даної справи.

Таких обставин, судом не встановлено.

Відповідно до ст.6 Кодексу суддівської етики, суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

У справі «Rustavi 2 Broadcasting Company Ltd та інші проти Грузії» (заява № 16812/17) ЄСПЛ висловився про те, що безпідставні звинувачення суддів в упередженості та скарги на них до дисциплінарних органів можуть бути оцінені як спроби паралізувати здійснення правосуддя, та зрештою зіграти проти самих скаржників.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що«у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) «особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного».

Жодних доказів ,які бсвідчили про упередженістьабо необ`єктивність суддіву розгляді цієї справи заявником не надано, а тому суд дійшов висновку, що відвід є необґрунтованим.

Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

У п.1.1,1.2,2.1Бангалорських принципівповедінки суддів зазначено,що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання,

тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.

Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення.

При виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів.

Зазначене свідчить, що при розгляді кожної конкретної справи, суд ухвалює рішення на підставі наданих сторонами доказів і встановлених фактичних обставин справи та не бере до уваги позицію, яку сформував у іншій справі.

Надавши оцінку доводам заяви про відвід, суд дійшов висновку, що така зводиться до незгоди з рішеннями ухваленими суддями в інших справах, атому відвід є необґрунтованим.

Керуючись ст. ст.36, 40 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

у х в а л и в:

Заявлений ОСОБА_1 відвід суддям Мікуш Ю.Р., Приколоті Т.І., Савуляку Р.В. визнати необгрунтованим.

Питання вирішення відводу передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному в порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк