Рішення

від 17.12.2024 по справі 175/4823/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/4823/24

Провадження № 2/175/833/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"17" грудня 2024 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районнийсуд Дніпропетровськоїобласті ускладі:головуючого суддіЖуравель Т.С.,за участюсекретаря судовогозасідання ВербицькоїК.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Краматорської міської військової адміністрації про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Краматорської міської військової адміністрації про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 02.09.2020 року матір позивача ОСОБА_2 склала заповіт,яким заповідалаусе своємайно позивачу. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, після смерті якої залишилося спадкове майно, яке складається з земельної ділянки та будинку, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . З метою прийняття спадщини, позивач звернулася до державного нотаріуса Другої Краматорської Державної нотаріальної контори Краматорського районного нотаріального округа Донецької області, проте останній було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з пропущенням строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини. В обґрунтування поважності причини пропуску позивач посилається на те, що внаслідок бойових дій у Донецькій області вимушена була евакуюватися разом з родиною до родичів у с. Тужилів Івано-Франківської області. З огляду на те, що позивач постійно доглядає свого чоловіка, який має другу групу інвалідності, при цьому с. Тужилів, в якому останні проживали, є віддаленим до районного центру, позивач була позбавлена можливості звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у строк, встановлений законодавством. На підставі вищенаведеного, просить суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10.04.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07.11.2024 року закрито підготовче засідання у справі та призначено до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.12.2024 року постановлено провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 19.01.1961 року, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено актовий запис №6, матір`ю якої записана ОСОБА_2 .

02.09.2020 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Другої Краматорської Державної нотаріальної контори Костюковою Н.С., зареєстрований в реєстрі за №1-1256, яким заповідала усе своє майно доньці ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 15.02.2022 року Краматорським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено актовий запис №478.

Постановою державного нотаріуса Другої Краматорської Державної нотаріальної контори Костюкової Н.С. від 05.02.2024 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з пропущенням строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини.

Згідно трудової книжки НОМЕР_3 , ОСОБА_1 переведена на посаду прибиральника службових приміщень, на підставі наказу від 28.04.2022 року №313/03-10

На підставі наданих заяв ОСОБА_1 було надано відпустку без збереження заробітної плати з 01.07.2022 року по 18.08.2023 року, що підтверджується витягами з наказів, виданих інспектором з кадрів ВСП «КФК ПІТБ ДДМА».

Наказом від 19.06.2023 року №35/03-10, ОСОБА_1 була звільнена з посади прибиральника службових приміщень за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.

ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 .

Згідно виписки з медичної карти амбулаторного стаціонарного хворого №17612 від 25.03.2024 року, ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи безстроково, маломобільний.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №78223447, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, даних щодо спадкоємців, які прийняли спадщину фактично, малолітніх або неповнолітніх спадкоємців - немає.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Положеннями ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1272 ЦК України, у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом після смерті матері, проте остання пропустила встановлений чинним законодавством строк для прийняття спадщини.

Будь-які відомості про наявність спадкоємців, які відповідно до ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку, відсутні та судом не встановлені.

Суд звертає увагу на те, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В обґрунтування поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті матері позивач посилається на введення воєнного стану на території України та активні бойові дії у Донецькій області, у зв`язку з чим остання вимушена була переїхати до родичів у Івано-Франківську область та певний час проживала у віддаленому від районного центру селі. Крім того, позивач здійснювала постійний догляд за чоловіком, який є малорухомим та має інвалідність ІІ групи.

У постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 539/4424/20 (провадження № 61-14149св21), суд дійшов висновку про те, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Суд враховує,що вперіод шестимісячногостроку дляприйняття спадщинипісля смертіОСОБА_2 на території України було запроваджено воєнний стан, який діє і станом на день розгляду справи. Крім того, суд враховує, що чоловік позивача потребує постійного догляду, що підтверджується медичними виписками, наявними в матеріалах справи, в результаті чого позивач не звернулася вчасно до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає поважними причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, у зв`язку з чим доходить висновку про необхідність надання додаткового строку для прийняття спадщини терміном два місяці, який є достатнім для реалізації позивачем свого права на спадкування.

Керуючись ст.ст. 19, 27, 76-81, 258, 259, 263, 265, 268, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Краматорської міської військової адміністрації про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,додатковий строкдля поданнязаяви проприйняття спадщинипісля смертіОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у два місяці.

Обчислення визначеного додаткового строку почати з дня набрання рішення суду законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішеннянабирає законноїсили,якщо протягомстроків,встановлених ЦПКУкраїни,не поданізаява проперегляд заочногорішення абоапеляційна скарга,або якщорішення залишенов силіза результатамиапеляційного розглядусправи.

Суддя Т. С. Журавель