Рішення

від 02.12.2024 по справі 183/3753/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/3753/24

№ 2/183/2465/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 року місто Самар Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Дубовенко І.Г.,

з участю секретаря судового засідання - Котенко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Піщанської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів, суд -

в с т а н о в и в:

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява, подана представником позивача - адвокатом Зарвій Русланом Леонідовичем до ОСОБА_2 , в якому просить позбавити відповідача батьківських прав стосовно дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вона з 19 листопада 2014 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу з відповідачем вони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 26 травня 2017 року рішенням Новомосковського міськрайонного суду шлюб між ними був розірваний, та з відповідача стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина та утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку. Позивач та відповідач не підтримують сімейні зв`язки, та з того часу батько не бачив сина. Позивач є військовослужбовцем, вихованням сина займається вона та її батьки - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Відповідач після розірвання шлюбу жодного разу не приїздив до сина, ніяким чином не піклується про дитину, не цікавиться його життям, здоров`ям, успіхами, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання. Крім того, відповідач, будучи зобов`язаним сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина, не виконує свій обов`язок, має заборгованість по сплаті аліментів. Позивач вважає, що відповідач підлягає позбавленню батьківських прав відносно нього на підставі ст. 164 СК України. Крім того, просить збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача до 3196 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

Відповідачем не поданий відзив на позов.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2024 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 09 вересня 2024 року підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за її відсутності, в якому підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити. У разі неявки відповідача в судове засідання просила розглядати справу за відсутності відповідача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що відповідач є батьком неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 06 квітня 2015 року виконавчим комітетом Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Заочним рішенням від 26 травня 2017 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний, прізвище позивачки змінено на дошлюбне - ОСОБА_1 . Також з ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 700 грн. щомісяця. Також з ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання ОСОБА_1 на її утримання в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісяця до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 24 січня 2017 року. Рішення набрало законної сили 06 червня 2017 року.

Як вбачається з акту обстеження умов проживання від 07 березня 2024 року, неповнолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним в будинку проживають - дідусь ОСОБА_4 , бабуся - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_1 .. Умови проживання відповідають санітарно-гігієнічним нормам, в будинку чисто, затишно. У дитини є окрема кімната, ліжко, шафа для речей, гаджети.

Згідно довідки № 106 від 07 березня 2024 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Цей факт також стверджується актом про встановлення факту проживання.

Як вбачається з довідки № 85 від 08 березня 2024 року, видану директором Гімназії № 8 міста Новомосковська, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається в 2 класі. З інформації наданої директором Гімназії № 8 міста Новомосковська, батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчанням хлопчика не цікавиться, вихованням не займається, батьківські збори не відвідує, зв`язків з класним керівником не підтримує. Вихованням хлопчика займається його мати ОСОБА_1 та дідусь з бабусею.

Згідно розрахунку заборгованості Жашківського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 3990 від 29 березня 2024 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 29 березня 2024 року становить 59658,06 грн.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Як встановлено у ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

З висновку про доцільність позбавлення батьківських прав № 145 від 26 червня 2024 року Піщанської сільської ради Новомосковського району, вбачається, що позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав щодо його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є доцільним.

Звертаючись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, позивач, як на підставу позову, посилався на ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п.п. 94-102. рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09).

Європейський суд з прав людини зазначив у рішенні у справі «Нойлінґер та Шурук проти Швейцарії» (Neulingerand Shuruk v. Switzerland), (заява № 41615/07, ЄСПЛ 2010 року), що інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім`ю.

Відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення та позбавлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідність харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (Конвенція ООН про права дитини) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

З матеріалів справи судом не встановлено жодних намагань відповідача виховувати дитину та матеріально його забезпечувати, що свідчить про фактичне самоусунення відповідача від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини. Більш того, з матеріалів справи вбачається систематичне усунення відповідача від обов`язку утримувати дитину, що підтверджується довідкою про заборгованість по аліментам. Означений висновок підтверджує також і те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд в суді справи про позбавлення його батьківських прав, в судове засідання не з`явився, чим підтвердив свою байдужість до долі власної дитини.

Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні докази у сукупності, суд дійшов висновку про наявність порушення прав та інтересів неповнолітньої дитини, свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, невжиття протягом тривалого часу жодних заходів щодо можливості забезпечення належних умов для фізичного, духовного розвитку та виховання дітей, а тому наявні достатні правові підстави для задоволення позовних вимог та позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно його неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо вимог про зміну розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ст. 180 СК України, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. За домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні, а у разі недосягнення такої згоди кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду.

Згідно положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд України в Постанові від 16.09.2020 року в справі № 565/2071/19 дійшов висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

До підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 5 лютого 2014 p. у справі № 6-143цс13.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним зміну умов матеріального стану позивача, оскільки з дня винесення рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання не повнолітнього сина в твердій грошовій сумі в розмірі 700 грн щомісячно прожитковий мінімум був збільшений.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що з моменту винесення судового рішення про стягнення аліментів на користь позивача, у нього погіршився матеріальний стан або змінився сімейний стан.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2024 року - 3196 грн. на місяць.

Отже, враховуючи, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з розрахунку на місяць встановлено у розмірі- 3196 грн, син сторін потребує матеріальної допомоги, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню та розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає збільшенню з 700 гривень до 3196 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Піщанської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно його неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 700 гривень до 3196 (три тисячі сто дев`яносто шість) гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збірв сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з моменту отримання ним копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , електронна пошта: невідома)

Третя особа: Служба у справах дітей Піщанської сільської ради (код ЄДРПОУ 43582391, адреса місцезнаходження: вулиця Покровська, будинок 1, с. Орлівщина, Новомосковський район, Дніпропетровської області, 51215, адреса електронної пошти: ssdrada@gmail.com).

Рішення суду складено і підписано 02 грудня 2024 року.

Суддя І.Г.Дубовенко