Справа № 189/983/24
2/189/400/24
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
17.12.2024 року сел. Покровське
Покровський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Лукінової К.С.,
при секретарі Копиці С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покровське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області, яка діє в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне підприємство «Виробничо-комерційна компанія «АЛЬОНКА» про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації, -
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області яка діє в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Луганській області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне підприємство «Виробничо-комерційна компанія «АЛЬОНКА» про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації. В обґрунтування позовних вимог заступник керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області вказує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою російської федерації, має посвідку на постійне проживання, серія та номер НОМЕР_1 , видану 28.01.2004 року, видавник: ВГІРФО УМВС України в Луганській області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.03.2023 року, заявою про реєстрацію прав та їх обтяжень де також вказано, що ОСОБА_1 має громадянство російської федерації. Встановлено, що державним реєстратором, приватним нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Луганської області, 26.10.2020 року на підставі Рішення органу виконавчої влади №128 01.04.2003 та Державного акту ЛГ 047130 21.05.2003 року, зареєстровано право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4422855100:05:011:0018 площею 10,22 га за ОСОБА_1 . Відповідно до зазначеного витягу, власником земельної ділянки з кадастровим номером 4422855100:05:011:0018 площею 10,22 га є ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , посвідка на постійне проживання, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 28.01.2004 року, видавник: ВГІРФО УМВС України в Луганській області, країна громадянства: російська федерація, додаткові відомості: посвідка дійсна безстроково. На даний час земельна ділянка з кадастровим номером 4422855100:05:011:0018 площею 10,22 га перебуває в оренді приватного підприємства «Виробничо комерційна компанія АЛЬОНКА» (код ЄДРПОУ 34579989), про що внесені відповідні відомості до Державного земельного кадастру. Вказане підтверджується договором оренди землі, б/н, укладеним між власником земельної ділянки ОСОБА_1 та ПП «Виробничо комерційна компанія АЛЬОНКА». Об`єктом оренди за вказаним договором є земельна ділянка з кадастровим номером 4422855100:05:011:0018 площею 10,22 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк дії договору до 26.10.2040 року. 26.10.2020 року проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4422855100:05:011:0018 (номер запису про інше речове право 38930347). Запис про припинення права оренди відсутній. Таким чином, громадянка російської федерації ОСОБА_1 у 2003 році отримала вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення у приватну власність, однак на теперішній час земельну ділянку не відчужила, однак зобов`язана була відчужити земельну ділянку сільськогосподарського призначення не пізніше 21.05.2004 року. Вказані порушення вимог земельного законодавства ОСОБА_1 , є триваючим, пов`язаним з тривалим, безперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Бездіяльність ОСОБА_1 характеризується тим, що не відчуження отриманої у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення з 21.05.2003 року по цей час та її фактична належність на праві власності іноземцю, є порушенням вимог закону. В зв`язку з чим просить, припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці російської федерації, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , посвідка на постійне проживання, серія та номер: НОМЕР_1 , видана 28.01.2004 року, видавник: ВГІРФО УМВС України в Луганській області, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4422855100:05:011:0018 площею 10,22 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Міловської військової адміністрації Старобільського району Луганської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.10.2020 року (номер запису про інше речове право: 38930347, індексний номер рішення про державну реєстрацію: 54867635 від 30.10.2020) шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області та стягнути судовий збір.
Прокурор Сергій Попов підтримав в повному обсязі обставини, викладені в позовній заяві.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Луганській області - Філіпенко А.В. в судове засідання не з`явилася, надіслала до суду письмові пояснення по справі, в яких просить задовольнити позовні вимоги та розгляд справи провести за її відсутності.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала, жодних заяв та клопотань до суду не надіслала. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, оскільки можливість надання доручення про вручення документів та виклик відповідача в судове засідання в порядку міжнародної правової допомоги відсутня, внаслідок повномасштабного вторгнення рф на територію України. Зі згоди прокурора суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачки, ухваливши заочне рішення.
Представник третьої особи «Виробничо-комерційної компанії «АЛЬОНКА» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами у визначених законом випадках.
Представництво прокурором інтересів держави в суді відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Судом встановлено, що державним реєстратором, приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Луганської області, 26.10.2020 року на підставі Рішення органу виконавчої влади №128 01.04.2003 та Державного акту ЛГ 047130 21.05.2003 року, зареєстровано право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4422855100:05:011:0018 площею 10,22 га за ОСОБА_1 .
Вказані обставини підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №230385541 від 30.10.2020 року та інформацією з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 31.03.2023 року(а.с. 23, 31-32).
Відповідно до копії договору оренди землі від 26.10.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПП «Виробничо-комерційна компанія «АЛЬОНКА», об`єктом оренди за вказаним договором є земельна ділянка з кадастровим номером 4422855100:05:011:0018 площею 10,22 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк дії договору до 26.10.2040 року(а.с. 26-27).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.04.2024 вбачається, що на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ПП «Виробничо-комерційна компанія «АЛЬОНКА», державним реєстратором приватним нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Луганської області вчинений запис про інше речове право за номером 38930347, строк дії договору оренди 20 років. Записи про припинення права оренди відсутні(а.с. 24).
Згідно листа Управління державної міграційної служби України в Луганській області від 14.04.2023 року на запит керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області Попова С., перевіркою за наявними обліками УДМС у Луганській області та інформаційною підсистемою «Іноземці та біженці» Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Управління міграційними процесами» встановлено, що відносно громадянки рф, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ЄІАС УМП ДМС відомості відсутні (а.с.41).
Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.
Згідно з нормами ст. 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.
Відповідно до частини п`ятої статті 22 Земельного кодексу України, набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.
Частиною ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Вимогами даної статті визначено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки вищевказаних категорій з наступних підстав: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.
Відповідно до частини 4 статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.
Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.
Право власності на земельну ділянку відповідачка набула з 26.10.2020 року після державної реєстрації речового права на нерухоме майно.
Однак, у подальшому й по теперішній час земельну ділянку нею самостійно не відчужено, чим безпідставно порушено річний строк, встановлений ч. 4 статті 81 Земельного кодексу України.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.
Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Згідно з пунктом «е» ч. 1 ст. 140 Земельного кодексу України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Примусове припинення прав на земельну ділянку, відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.
Оскільки відповідачка протягом року з часу переходу права власності на земельну ділянку її не відчужила, то право власності на зазначену земельну ділянку слід примусово припинити шляхом конфіскації.
У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.
Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
Відповідно до ст. 348 ЦК України якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.
Статтею 153 Земельного кодексу України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 26.10.2020 по теперішній час) не відчужила її, тому позовні вимоги про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації у власність держави слід задовольнити.
Питання про розплід судових витрат (судовий збір) необхідно вирішити відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України,
ст.ст. 3, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 346, 356 ЦК України, ст.ст. 22, 80, 81, 145 ЗК України, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги заступника керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області, яка діє в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне підприємство «Виробничо-комерційна компанія «АЛЬОНКА» про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації - задовольнити.
Припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , посвідка на постійне проживання, серія та номер: НОМЕР_1 , видана 28.01.2004 року, видавник: ВГІРФО УМВС України в Луганській області, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4422855100:05:011:0018 площею 10,22 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Міловської військової адміністрації Старобільського району Луганської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.10.2020 року (номер запису про інше речове право: 38930347, індексний номер рішення про державну реєстрацію: 54867635 від 30.10.2020) шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (громадянки російської федерації, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , посвідка на постійне проживання, серія та номер: НОМЕР_1 , видана 28.01.2004 року, видавник: ВГІРФО УМВС України в Луганській області) на користь Луганської обласної прокуратури (р/р UA048201720343140001000000839, банк: ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02909921) 3053,96 грн.(три тисячі п`ятдесят три гривні 96 коп.) судового збору, сплаченого за пред`явлення позову.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: К.С. Лукінова
17.12.2024
Суд | Покровський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2024 |
Оприлюднено | 18.12.2024 |
Номер документу | 123802492 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: спори про припинення права власності на земельну ділянку |
Цивільне
Покровський районний суд Дніпропетровської області
Лукінова К. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні