Рішення

від 04.12.2024 по справі 195/1663/24

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/1663/24

2/195/456/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

04.12.2024 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді - Кондус Л.А., при секретарі - Дєєвої Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел.Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав та про стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про позбавлення останньої батьківських прав відносно її дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення аліментів на утримання дитини.

Представник позивача обґрунтовує позовні вимоги тим, що позивач з відповідачкою, ОСОБА_2 , перебували в шлюбі з 2015 по 2023 роки, а до шлюбу, починаючи з 2013 року, проживали однією сім`єю.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області у справі № 195/1769/23 від 11.12.2023 року шлюб між нами розірвано.

Від спільного проживання вони мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якої є відповідачка у справі.

Починаючи із 2020 року дочка постійно проживає з позивачем, повністю перебуває на його вихованні та утриманні. Матір ніяким чином участі у вихованні не приймає, не провідує дочку, не цікавиться здоров`ям дитини, успіхами у закладі освіти, матеріальної підтримки також не надає.

Відповідачка повністю самоухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків виховання та утримання дочки.

Представник позивача - адвокат Івахненко О.О. подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.

Третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, заперечень проти позову не надано, просить ухвалити рішення на розсуд суду.

За таких обставин, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, та дослідивши надані докази в їх сукупності, вважає, що даний позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що сторони у справі перебували в шлюбі з 2015 по 2023 роки, а до шлюбу, починаючи з 2013 року, проживали однією сім`єю.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області у справі № 195/1769/23 від 11.12.2023 року шлюб між ними розірвано (а.с.8-10).

Від спільного проживання сторони у справі мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якої є відповідачка, про що Виконавчим комітетом Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, зроблений відповідний актовий запис за № 12 у її свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 (а.с.11).

Відповідачка повністю самоухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків виховання та утримання дочки.

Починаючи із 2020 року дочка постійно проживає з позивачем, повністю перебуває на його вихованні та утриманні. Ніякої матеріальної допомоги на утримання дочки мати не надавала і не надає по цей час, навіть не цікавився її життям, не відвідувала і не відвідує вдома, в навчальному закладі, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не спілкується з дитиною взагалі, тобто не дбає про її нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства». Дочка не отримувала від матері жодного подарунку на день народження.

З 01 вересня 2020 року дочка навчається в Томаківському ліцеї № 2 Томаківської селищної ради Дніпропетровської області, є ученицею 5-А класу, що підтверджується наданими закладом довідкою від 16.09.2024 року № 84-Д (а.с.15) та характеристикою за № 107 від 16.09.2024 року (а.с.16), зі змісту якої слідує, що мати учениці, ОСОБА_2 , не цікавиться шкільним життям доньки, на контакт з навчальним закладом не виходить.

Зазначені обставини підтверджуються: актом обстеження умов проживання сім`ї від 17.09.2024 року складеним службою у справах дітей виконавчого комітету Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, де позивач разом з дочкою зараз проживають (а.с.14); довідкою про склад сім`ї № 1972 від 09.09.2024 року наданою виконавчим комітетом Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (а.с.13); службовою характеристикою на ОСОБА_1 наданою командиром військової частини НОМЕР_2 (а.с.17).

На виконання ухвали суду від 24.09.2024 про витребування інформації щодо скоєння відповідачкою у справі адміністративних правопорушень відділенням поліції №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області повідомлено за вих. № 12475 від 20.11.2024, що ОСОБА_2 шість разів притягувалась до адміністративної відповідальності в період з 2021 року по 2024 рік за неналежне виконання батьківських обов`язків.

Крім того, Службою у справах дітей виконавчого комітету Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області до суду також подано Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до її малолітньої дочки ОСОБА_3 (а.с.29-32).

Таким чином, відповідачка ОСОБА_2 всупереч вимогам ст.150 СК України, не виявляє бажання щодо виховання та утримання своєї дочки і не виконує обов`язків по піклуванню за нею.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 165 Сімейного кодексу України визначено перелік осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав. Такими особами є один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до вказаної статті Сімейного кодексу України позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Підставою позбавлення батьківських прав, як зазначає позивач є те, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки, де б вони не перебували, зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти.

Відповідно ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, батьки або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України та за ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

У рішенні Європейського суду від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що при вирішенні справ про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин не виконання батьками батьківських обов`язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.

Враховуючи вищевказане, суд з`ясував, що відповідачка ніяких дій, щодо утримання та виховання своєї дитини не проводить, вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дитини, дочка перебуває на утриманні позивача, що підтверджується вищевказаними документами.

Таким чином, відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України, викладені обставини дають суду підставу задовольнити позов щодо позбавлення відповідачки батьківських прав.

У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Обов`язковість батьків утримувати дітей до їх повноліття передбачена ст.51 Конституції України, де зазначено, що сім`я, дитинство, материнство охороняються державою.

Частина 1 ст. 183 СК України встановлює, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Тобто позивач сам займається вихованням дитини, піклується про її здоров`я, надає матеріальну допомогу, що підтверджується доданими до заяви документальними доказами.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Тому, суд, оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги про позбавлення відповідачки батьківських прав по відношенню до дитини та про стягнення аліментів на утримання дитини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 5 ст. 164 СК України, рішення суду після набрання ним законної сили необхідно надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Згідно ст.430 ч.1 п.1 ЦПК України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір слід стягнути з відповідачки на користь позивача та на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 9, 83, 229, 235, 247, 258-259, 265, 280-284 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав та про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно її дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи стягувати від 19.09.2024 і до досягнення дочкою повноліття.

Рішення про стягнення аліментів в межах платежів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) на користь держави (стягувач: Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат) МФО 899998), код банку отримувача: МФО899998, номер рахунку (IBAN № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.).

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) на користь ОСОБА_1 .

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).

Відповідачка: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ).

Направити рішення суду, після набрання ним законної сили, за місцем реєстрації народження дитини - до Томаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.

Повний текст рішення складено 13.12.2024.

Суддя: Л. А. Кондус