Справа № 626/2582/24
Провадження № 2/626/551/2024
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
16.12.2024 року м. Берестин (м. Красноград) Красноградський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Дудченко В.О.,
за участю секретаря Зінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Краснограді, в порядку загального позовного провадження, у відсутності сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з третьою особою Службою у справах дітей виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про позбавлення батьківських прав,-
В С Т А Н О В И В:
Позиція позивача.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 з третьою особою Службою у справах дітей виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про позбавлення батьківських прав, в якому просив:
- позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 зазначив, що він ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Красноградського районного суду Харківської області 20.10.2015 року. Від даного шлюбу вони мають неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом з ним, що підтверджується актом про встановлення факту місця проживання громадян на території Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 28.05.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 . З дружиною спільно не проживають понад 10 років. Син, ОСОБА_3 на даний час навчається в 8-му класі Михайлівського ліцею Михайлівської сільської радим Полтавського району Полтавської області. Мати ОСОБА_2 контакту з педагогами не підтримувала, успішністю дитини не цікавилася, батьківські збори не відвідувала. Вихованням дитини займається батько, що підтверджується довідкою Михайлівського ліцею Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області № 107 від 23.05.2024 року. Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не цікавиться її розвитком, успіхами, захопленнями, станом здоров`я та навчанням, не забезпечує таких базових речей як: харчування, одяг, оздоровленням, медичного догляду, лікування. Не спілкується з сином та не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей.
Рух справи в суді.
Ухвалою Краснограградського районного суду Харківської області від 12.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, ухвалою від 16.10.2024 року закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду на 16.12.2024 року.
Заяви учасників процесу по суті справи та клопотання.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, відповідно до поданої заяви 12.07.2024 року справу просить розглядати за його відсутності, позов підтримує на задоволенні позову наполягає.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому порядку, відзиву на позовну заяву не подала, клопотань про відкладення розгляду до суду не надходило.
Від третьої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 13.12.2024 року до суду надійшла письмова заява в якій просить розглядати справу за відсутності представника третьої особи. Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України надають суду письмовий висновок щодо розв`язання спору.
Так як відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений у встановленому порядку, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, не подав відзив, згідно ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, так як позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.
Позиція суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його матір`ю є ОСОБА_2 , яка уклала шлюб з ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 .
Рішенням Красногрдського районного суду Харківської області від 20.10.2015 року по справі №626/1820/15-ц, яке набрало законної сили 02.11.2015 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , було розірвано, а сина ОСОБА_3 залишено проживати з матір`ю ОСОБА_2
Фактично малолітній ОСОБА_3 після розлучення його батьків, проживає з позивачем батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки його мати ОСОБА_2 взагалі не піклуюється про сина, не проявляють заінтересованості в його подальшому житті, не цікавляться станом його здоров`я, не виконує покладених законом на батьків обов`язків. Всі питання щодо виховання ОСОБА_3 вирішуються позивачем - його рідним батьком.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
У відповідності до ч. 1 ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Відповідно до висновку виконавчого комітету Михайлівської сільської ради, як органу опіки та пілклування, щодо доцільності позбавлення батьківських прав затвердженого рішенням виконавчого комітету Михайлівської сільської ради № 219 від 09.10.2024 року вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенні до малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до акту про встановлення факту місця проживання громадян на території Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 28.05.2024 року встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 проживає разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки Михайлівського ліцею Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області № 107 від 23.05.2024 року вбачається, що вихованням дитини ОСОБА_3 займається батько ОСОБА_1 , батьківські збори відвідував він. Мати ОСОБА_2 контакту з педагогами Михайлівського ліцею протягом 2022-2023, 2023-2024 років не підтримувала, успішністю дитини не цікавилася, батьківські збори не відвідувала.
Оцінюючи висновок, наданий Службою у справах дітей та сім`ї Красноградської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенні до неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає інтересам дитини, оскільки в ньому наведені мотиви, чому орган опіки та піклування дійшов до висновку щодо позбавлення батьківських прав відповідачів по справі.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дітей в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.
У відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Згідно із ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
При цьому відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 16 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Частиною першою ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 11 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.
Згідно ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.
Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року ратифікованою постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Частиною 1 ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини - батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Таким чином сукупністю наведених доказів підтверджується, що відповідач нехтують своїми батьківськими обов`язками щодо дитини, що у відповідності до ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення її батьківських прав.
Зазначені факти, суд розцінює як ухилення від виховання дитини матір`ю, свідоме нехтування нею своїх батьківських обов`язків, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідачки до своїх батьківських обов`язків, не бажання займатися вихованням дитини, наявність яких відповідно до ст.164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення відповідачки прав по відношенню до її дитини, оскільки відповідачка не займаються вихованням сина не піклується про його здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, тобто самоусунулася від виховання та утримання дитини, переклавши цей обов`язок на батька дитини.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною 2 ст. 182 СК України, встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стаття 183 СК України зазначає, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
З урахуванням встановлених обставин справи, досліджених доказів, вбачається, що відповідач безвідповідально ставиться до виховання своєї дитини, ухиляється від виконання своїх обов`язків по її вихованню, тому доцільно позбавити її батьківських прав та стягнути при цьому аліменти на утримання дитини, оскільки особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дітей.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Висновки за результатами розгляду справи.
На підставі вищевикладеного, перевіривши матеріали цивільної справи та надані докази, суд приходить до висновку, що даний позов про позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню, оскільки це буде відповідати якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а також вважає за необхідне стягнути з відповідачки на утримання дитини аліменти в розмірі частки з усіх видів її доходу (заробітку), оскільки позбавлення батьківських прав, не звільняє особу від обов`язку щодо утримання дитини.
Суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачці її право на звернення до суду із заявою про надання права на побачення з дитиною у відповідності зі ст. 168 СК України, якщо це не причинить шкоди її життю, здоров`ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи, що в свою чергу, на думку суду, буде стимулювати відповідачку до виправлення та надасть можливість в майбутньому, при наявності її бажання, звернутись до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов задоволено, позивачем при подачі позовної заяви сплачено судовий збір за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав.
Однак позивач, в поданій позовній заяві просив не стягувати судовий збір з відповідача у разі задоволення позову.
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 164, 166, 180, 184 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4-5, 12, 76-83, 265, ЦПК України суд,
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з третьою особою Службою у справах дітей виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про позбавлення батьківських прав- задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 19.07.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене удень його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду.
Суддя
Суд | Красноградський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2024 |
Оприлюднено | 19.12.2024 |
Номер документу | 123803537 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Красноградський районний суд Харківської області
Дудченко В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні